ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/887/23(916/2996/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж Груп"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024
у справі № 916/887/23(916/2996/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж Груп"
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
про стягнення 1 400 000 грн
у межах справи № 916/887/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж Груп"
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та обставин справи
У березні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж груп" (далі - ТОВ "Бонпассаж Груп", боржник).
Ухвалою від 11.04.2023 Господарський суд Одеської області, зокрема, відкрив провадження у справі № 916/887/23 про банкрутство ТОВ "Бонпассаж Груп".
13.07.2023 до господарського суду від ТОВ "Бонпассаж Груп" (позивач) у межах справи про банкрутство надійшла позовна заява до АТ КБ "ПриватБанк" (відповідач) про стягнення лізингових платежів у розмірі 1 400 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розірвання укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 4Б16045ЛИ від 02.07.2016 і повернення об`єкта лізингу за вказаним договором призводить до одночасного розірвання договору купівлі-продажу, як складової частини цього договору лізингу, та, відповідно, на підставі статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) надає позивачу право на повернення лізингових платежів, сплачених останнім на користь відповідача як попередньої оплати в рахунок вартості об`єкта лізингу.
Ухвалою від 16.08.2023 Господарський суд Одеської області прийняв позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бонпассаж Груп" із присвоєнням справі за вказаним позовом №916/887/23(916/2996/23).
За результатом розгляду спору по суті Господарський суд Одеської області рішенням від 13.02.2024 у справі № 916/887/23(916/2996/23) відмовив у задоволенні позову.
Водночас постановою від 13.02.2024 у справі №916/887/23 Господарський суд Одеської області, зокрема, визнав ТОВ "Бонпассаж Груп" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором ТОВ "Бонпассаж Груп" арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича.
Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду у справі №916/887/23(916/2996/23), ТОВ "Бонпассаж Груп" оскаржило його в апеляційному порядку (апеляційна скарга підписана адвокатом Лапіним Кирилом Анатолійовичем як представником цього Товариства).
Ухвалою від 19.03.2024 у справі № 916/887/23(916/2996/23) Південно-західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження.
04.04.2024 до суду апеляційної інстанції від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 04.04.2024 (вх.№1221/24 від 04.04.2024) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бонпассаж Груп" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі.
Клопотання відповідач обґрунтував тим, що на момент подання цієї апеляційної скарги, підписаної від імені ТОВ "Бонпассаж Груп" як скаржника адвокатом Лапіним К. А., вказане Товариство вже було визнано банкрутом, у зв`язку з чим повноваження його керівника перейшли до ліквідатора - арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, який, у свою чергу, не уповноважував зазначеного адвоката на вчинення будь-яких дій від імені цього Товариства.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою від 03.07.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бонпассаж Груп" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі № 916/887/23(916/2996/23).
Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував наявністю підстав для закриття апеляційного провадження на підставі норми пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки таке провадження було відкрито за апеляційною скаргою, що була підписана особою, яка не мала права її підписувати.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Уповноважена особа учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" (скаржник) подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить (з урахуванням заяви про виправлення недоліків касаційної скарги) скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та передати справу № 916/887/23(916/2996/23) на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За змістом касаційної скарги заявник (уповноважена особа учасників боржника) стверджує про наявність у нього права на касаційне оскарження як в учасника справи про банкрутство, в межах якої розглядається спір у цій справі. Також зазначає про порушення оскаржуваною ухвалою його інтересів з огляду на те, що спір стосується стягнення дебіторської заборгованості (тобто наповнення ліквідаційної маси), тоді як сума незадоволених за рахунок ліквідаційної маси (недостатності майна) грошових вимог кредиторів може перетворитися у розмір майнової відповідальності органу управління боржника. У цих доводах скаржник посилається на правові висновки, викладені у постанові судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі від 20.05.2021 у справі №910/24368/14.
Доводи касаційної скарги по суті зводяться до порушення апеляційним господарським судом норм пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України з огляду на те, що подання апеляційної скарги та її підписання Лапіним К. А. від імені ТОВ "Бонпассаж Груп" здійснено в рамках наданих йому (адвокату) повноважень, тобто до отримання від арбітражного керуючого наказу про припинення повноважень на представництво.
Скаржник доводить помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що повноваження адвоката Лапіна К.А. на представництво в суді інтересів ТОВ "Бонпассаж Груп" є припиненими вже за самим фактом відкриття ліквідаційної процедури, що відбулося до подання апеляційної скарги.
У цьому зв`язку скаржник вважає, що припинення повноважень органів управління банкрута за фактом відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не призводить до автоматичного припинення дії договорів, які були укладені юридичною особою ТОВ "Бонпассаж Груп" в особі його директора.
Окремо скаржник стверджує, що він (як уповноважена особа засновників ТОВ "Бонпассаж Груп") протиправно не був допущений до участі у судовому засіданні 03.07.2024 (за результатом якого постановлено оскаржувану ухвалу), адже апеляційний суд помилково вважав, що така особа не є учасником цієї справи позовного провадження в межах справи про банкрутство.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового рішення.
Касаційне провадження
25.07.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп".
Протоколами від 25.07.2024 та 26.07.2024 підтверджено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями через нестачу потрібної кількості суддів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Пєсков В. Г., Жуков С. В.
Ухвалою від 19.08.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 22.08.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 06.09.2024 (з урахуванням ухвали від 15.10.2024) Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 916/887/23 (916/2996/23) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребував з Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи.
26.09.2024 супровідним листом Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 № 916/887/23(916/2996/23)/5974/2024 до Верховного Суду надійшли матеріали справи у 3-х томах.
Водночас суддя Жуков С. В. перебував у відпустці з 09.09.2024 по 27.09.2024, а суддя Огороднік К.М. - з 20.09.2024 по 25.09.2024 (накази голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2024 № 323-кв та від 04.09.2024 № 344/0/102-24 відповідно).
Ухвалою від 15.10.2024 Верховний Суд виправив допущені в ухвалах Верховного Суду від 19.08.2024 та 06.09.2024 описки у справі № 916/887/23(916/2996/23) вірно зазначивши найменування скаржника, а саме: «уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонпассаж Груп».
Необхідність постановлення означеної ухвали зумовлена тим, що під час підготовки до розгляду касаційної скарги по суті колегією суддів встановлено, що у вступній частині касаційної цієї скарги зазначено найменування заявника як «Товариство з обмеженою відповідальністю «Бонпассаж Груп» та підписано її адвокатом Лапіним К. А. без вказівки особи-довірителя, однак із долученням при цьому копій двох договорів про надання правової допомоги: перший - як представника ТОВ «Бонпассаж Груп»; другий - як представника єдиного учасника «Бонпассаж Груп». Разом з тим, мотивувальна частина касаційної скарги обґрунтована, зокрема, доводами про наявність саме в уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" права на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у цій справі.
Ураховуючи наведене та необхідність з`ясування дійсної особи-заявника касаційної скарги (якого представляв адвокат Лапін К. А.), перегляд оскаржуваної ухвали у касаційному порядку здійснено у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі вимог пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків про законність оскаржуваної ухвали з огляду на таке.
Щодо права уповноваженої особи учасників боржника на касаційне оскарження судових рішень у справі позовного провадження, що здійснюється в межах справи про банкрутство
Стаття 1 КУзПБ пов`язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
Водночас за наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси.
Вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169 170 ГПК України. При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.
Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Відтак, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
Таким чином, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи.
У разі уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника після прийняття оскаржуваних цією особою судових рішень остання, як виняток, набуває статусу учасника справи про банкрутство шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.
Отже, вказана правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство, викладена у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, визначає процесуальний порядок набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника статусу учасника у справі про банкрутство.
Втім, на переконання колегії суддів, що розглядає цю справу, наведені правові висновки були сформовані судовою палатою під час дослідження питання набуття саме повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника як учасника справи про банкрутство, зокрема права брати участь у судових засіданнях та одержувати копії судових рішень (пункти 1, 2 частини першої статті 42 ГПК України).
Таке дослідження було необхідним для оцінки доводів скаржника (уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника) про те, що справу розглянуто за відсутності його як учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, що, у свою чергу, є обов`язковою підставою для скасуванню відповідних судових рішень в силу пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України.
Таким чином, викладена у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 правова позиція Верховного Суду щодо процесуального порядку набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника статусу учасника у справі про банкрутство стосується моменту виникнення повного обсягу процесуальної дієздатності та не може обмежувати таку особу без її попередньої легітимізації відповідною ухвалою суду у реалізації гарантованого Конституцією України (пункт 8 частини другої статті 129) права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка попередньо не була визнана учасником справи про банкрутство ухвалою суду за її заявою в порядку статей 169 та 170 ГПК України, не позбавлена права на апеляційне та (у визначених законом випадках) касаційне оскарження судових рішень у такій справі з одночасним доведенням свого статусу на підставі відповідних доказів.
Таким правом наділений також засновник (учасник, акціонер) боржника, який володіє 100 % корпоративних прав боржника та, відповідно, може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Відтак, суди апеляційної чи касаційної інстанції під час вирішення питання прийнятності відповідно апеляційної чи касаційної скарги не позбавлені можливості дослідити отримані докази, зокрема наявності у заявника 100 % корпоративних прав чи відповідного рішення (про уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника), оформленого протоколом вищого органу управління боржника.
У свою чергу, у справі позовного провадження з розгляду спору в межах справи про банкрутство уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (яка не є стороною у справі позовного провадження) має право на оскарження судових рішень у двох випадках:
перший - якщо таку особу було залучено ухвалою суду учасником відповідної справи позовного провадження, за наслідком чого вказана особа набуває повного обсягу процесуальної правоздатності у такій справі;
другий - якщо уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника у апеляційній/касаційній скарзі доведе наявність правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та порушенням її прав, інтересів та (або) обов`язків.
У цій справі позовного провадження № 916/887/23(916/2996/23) (спір за позовом боржника про стягнення грошових коштів) касаційна скарга подана адвокатом Лапіним К. А. від імені уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп".
Відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України, статей 16 58 ГПК України процесуальне представництво уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справі про банкрутство може здійснюватися адвокатом.
З матеріалів цієї справи вбачається, що ухвалою від 14.05.2024 у справі №916/887/23 господарський суд залучив до участі у справі про банкрутство ТОВ "Бонпассаж Груп" адвоката Лапіна К.А. в якості уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп".
Втім, ухвали про залучення уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" до участі у справі позовного провадження № 916/887/23(916/2996/23) матеріали справи не містять.
Отже, не будучи учасником цієї справи позовного провадження №916/887/23(916/2996/23), уповноважена особа учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" має право на оскарження судових рішень у такій справі, якщо доведе наявність правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та порушенням її прав, інтересів та (або) обов`язків.
У цьому зв`язку колегія суддів врахувала доводи касаційної скарги та зазначає, що за змістом частини другої статті 61 КУзПБ за певних обставин на засновників (учасників, акціонерів) боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями, а розмір такої відповідальності визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У цій справі позов, що стосується стягнення дебіторської заборгованості (тобто наповнення ліквідаційної маси) було подано представником ТОВ "Бонпассаж Груп", яке є боржником у справі про банкрутство, у межах якої розглядається такий спір.
Як вірно стверджує скаржник, сума незадоволених за рахунок ліквідаційної маси (недостатності майна) грошових вимог кредиторів може перетворитися, за наявності передбачених частиною другою статті 61 КУзПБ підстав, у розмір майнової відповідальності органу управління боржника.
Оскаржуваною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - ТОВ "Бонпассаж Груп" на рішення від 13.02.2024 щодо відмови у задоволенні позову про стягнення на користь цього Товариства грошових коштів).
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником (уповноваженою особою учасників ТОВ "Бонпассаж Груп") доведено наявність правового зв`язку між оскаржуваною ухвалою та порушенням майнових інтересів учасників (єдиного учасника) ТОВ "Бонпассаж Груп".
Наведене свідчить про наявність в уповноваженої особи учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" права на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у цій справі №916/887/23(916/2996/23).
З аналогічних підстав суд вважає обґрунтованим наявність правового зв`язку також і між рішенням суду першої інстанції від 13.02.2024 у цій справі та майновими інтересами учасників (єдиного учасника) ТОВ "Бонпассаж Груп".
Однак, доводи скаржника про те, що він (як уповноважена особа засновників ТОВ "Бонпассаж Груп") протиправно не був допущений до участі у судовому засіданні 03.07.2024 (за результатом якого постановлено оскаржувану ухвалу) є безпідставними, адже апеляційний суд правильно керувався тим, що ця особа не є учасником справи позовного провадження, а доказів звернення уповноваженою особою засновників боржника із окремою апеляційною скаргою матеріали справи не містять.
Отже, такі доводи скаржника підлягають відхиленню з підстав їх помилковості.
Щодо суті касаційної скарги
Загальний порядок здійснення господарського судочинства регламентований процесуальним законом - ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина перша статті 45 ГПК України).
Згідно частини третьої статті 45 ГПК України позивачами є, зокрема, особи, які подали позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга статті 56 ГПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 56 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 ГПК України).
Ураховуючи наведені норми процесуального закону, позивач у цій справі, яким є юридична особа, наділений процесуальним правом брати участь у справі у порядку самопредставництва (через керівника як виконавчий орган товариства) або через адвоката як представника.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява, як і апеляційна скарга була підписана представником ТОВ "Бонпассаж Груп" адвокатом Лапіним К. А.
Підставою закриття апеляційного провадження слугувало встановлення судом обставин відсутності на дату підписання апеляційної скарги у адвоката Лапіна К. А. повноважень на представництво ТОВ "Бонпассаж Груп" через визнання боржника банкрутом та припинення таких повноважень ліквідатором банкрута.
Колегія суддів враховує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (абзац перший частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон)).
Порядок припинення та розірвання такого договору визначено статтею 29 Закону, згідно якої дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
При цьому частиною третьою статті 27 Закону передбачено, що до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Верховний Суд зауважує, що розділ ІІ «Загальні положення про договір» ЦК України (що включає глави 52, 53 цього Кодексу) відсутні норми, що регулюють порядок припинення договору.
Водночас згідно частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Спір у цій справі № 916/887/23(916/2996/23) розглядається в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бонпассаж Груп".
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 2 КУзПБ).
Отже, застосування положень ЦК України, як і норм ГПК України (зокрема щодо здійснення процесуального представництва у цій справі з розгляду спору за позовом боржника в межах провадження у справі про його банкрутство) здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами КУзПБ.
Так, частиною першою статті 59 КУзПБ, серед іншого, передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо (абзац другий частини першої цієї статті);
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (абзац четвертий частини першої цієї статті);
- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (абзац дев`ятий частини першої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Аналіз наведених приписів частини першої статті 59 та частини першої статті 61 КУзПБ у їх взаємозв`язку із нормами частин першої, третьої статті 56 ГПК України свідчить, що з дати ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство виключно ліквідатор може виступати від імені боржника у порядку самопредставництва.
При цьому чинність договору про надання правничої допомоги, укладеного від імені боржника його керівником раніше, не може бути підставою для надання послуг (виконання робіт) адвокатом на платній основі після визнання боржника банкрутом (тобто виникнення у банкрута обов`язку з оплати таких послуг), позаяк імперативною нормою абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ встановлено, що з дня відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням такої процедури.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статтею 651 ЦК України).
Отже, одностороння відмова від договору є можливою за умови, коли право такої відмови передбачено договором або законом.
Колегія суддів враховує, що КУзПБ не містить окремої норми, яка б визначала право ліквідатора банкрута на відмову від договору, зокрема про надання правничої допомоги, укладеного раніше від імені боржника його керівником.
Разом з тим, виникнення додаткових зобов`язань з оплати адвокатських послуг за таким договором (укладеним не ліквідатором під час здійснення своїх повноважень з урахуванням приписів пункту 4 частини першої статті 12 КУзПБ,) які неможливо тлумачити як витрати, безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури, суперечить імперативній нормі абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ.
Більш того, відповідно до положень частини другої, четвертої статті 8 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила адвокатської етики), у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта та повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.
Керуючись викладеним та враховуючи особливості правового режиму процедури банкрутства, Верховний Суд вважає, що ліквідатор банкрута наділений правом на відмову від договору про надання правничої допомоги, укладеного раніше від імені боржника його керівником, на підставі норми частини третьої статті 651 ЦК України у її взаємозв`язку із нормами частини першої статті 59 КУзПБ.
У цій справі, як зазначалось, постановою від 13.02.2024 у справі №916/887/23 місцевий господарський суд, зокрема, визнав ТОВ "Бонпассаж Груп" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Слостіна А. Г.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 01.03.2023 ліквідатором ТОВ "Бонпассаж Груп" було видано наказ №2 "Про припинення повноважень на представництво», яким припинено всі правочини щодо представництва інтересів боржника іншими особами, ніж ліквідатор, призначений постановою суду від 13.02.2024 у справі №916/887/23.
Також апеляційний суд з`ясував, що у відповіді № 02-01-6-61 від 05.03.2024 на запит АТ КБ "ПриватБанк" ліквідатор ТОВ "Бонпассаж Груп" повідомив, що не укладав договори про надання правової допомоги з адвокатом Лапіним К. А., не уповноважував його на підготовку будь-яких процесуальних документів в межах справи про банкрутство ТОВ "Бонпассаж Груп" та не отримав від цього адвоката інформації щодо наміру підготовки таких процесуальних документів.
Як вірно в оскаржуваній ухвалі зазначив суд апеляційної інстанції, за своєю суттю підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, а тому має здійснюватися за умови наділення учасником справи свого представника такими повноваженнями.
Установивши, що апеляційна скарга підписана адвокатом Лапіним К. А. від імені ТОВ "Бонпассаж Груп" та подана до апеляційного суду через систему "Електронний суд" 04.03.2024, тобто після визнання боржника банкрутом згідно з постановою суду від 13.02.2024 та відмови ліквідатора від всіх правочинів щодо представництва інтересів боржника іншими особами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Верховний Суд вважає правомірним такий висновок суду апеляційної інстанції та відхиляє протилежні доводи скаржника, оскільки такий висновок узгоджується із наведеними вище мотивами касаційного суду щодо наявності права у ліквідатора на односторонню відмову від договору про надання правничої допомоги, укладеного раніше від імені боржника його керівником, на підставі норми частини третьої статті 651 ЦК України у її взаємозв`язку із нормами частини першої статті 59 КУзПБ.
Пунктом 2 частини першої статті 264 ГПК України, серед іншого, визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
Зважаючи на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бонпассаж Груп" на відповідне рішення суду першої інстанції та вірно встановивши, що апеляційна скарга підписана від імені боржника адвокатом Лапіним К. А. як особою, яка не мала права її підписувати, апеляційний господарський суд вирішив за необхідне закрити вказане апеляційне провадження на підставі вимог пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України.
За наведених вище обставин цієї справи, Верховний Суд не вбачає порушень апеляційним господарським судом у застосуванні норми пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України під час постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі, відтак відхиляє протилежні доводи скаржника за безпідставністю.
При цьому Верховний Суд акцентує, що закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бонпассаж Груп" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі не позбавляє права ліквідатора боржника (у порядку самопредставництва чи з уповноваженням представника на договірних умовах) оскаржити таке рішення в апеляційному порядку із відповідним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку на таке оскарження.
Аналогічно із обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження цього рішення не позбавлена права звернутись із апеляційною скаргою також уповноважена особа учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" із одночасним доведенням у апеляційній скарзі наявності правового зв`язку між оскаржуваним рішенням та порушенням її майнових інтересів.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону, у тому числі пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України, є помилковими та підлягають відхиленню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржуване судове рішення, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
Частиною третьою статті 304 ГПК України унормовано, що касаційні скарги на ухвали суду апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги уповноваженої особи учасників боржника та необхідність залишення оскаржуваної у цій справі ухвали суду апеляційної інстанції без змін.
Судові витрати
У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж Груп" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 916/887/23(916/2996/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
В.Г. Пєсков