ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/911/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019

у справі № 916/911/16

за позовом Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про стягнення 13419,86 грн

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до суду із заявою вх.№2-5784/19 від 26.11.2019 про видачу дубліката виконавчого документу у справі №916/911/16 в порядку п.19.4 прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.2. Заява мотивована тим, що виконавчий документ було втрачено, строк пред`явлення його до виконання ще не сплинув і заборгованість за судовим рішенням у справі №916/911/16 не погашена.

Невиконання боржником судового рішення порушує право стягувача на судовий захист та принцип верховенства права, а також вимоги Конституції України щодо обов`язковості виконання судових рішень.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2019, яку залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, задоволено заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" та видано дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 у справі № 916/911/16.

2.2. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав вважати наказ Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 у справі № 916/911/16 втраченим, оскільки він не надійшов від органу державної виконавчої служби до суду та не міститься у матеріалах справи, встановив факт існування непогашеної заборгованості за судовим рішенням у названій справі та подання АТ "НАК "Нафтогаз України" заяви про видачу дублікату наказу в межах строку пред`явлення наказу до виконання, що у сукупності слугувало передумовами для задоволення поданої заяви.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2016 у справі № 916/911/16 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (далі - ПАТ "Одеська ТЕЦ", відповідач) на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 1066,94 грн, інфляційні втрати у розмірі 12197,67 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн.

3.2. На виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області 12.07.2016 видано відповідний наказ, який 18.09.2016 стягувач пред`явив на примусове виконання до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

21.09.2016 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження ВП №52278208 з примусового виконання наказу від 12.07.2016 у справі № 916/911/16.

3.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2001 порушено провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ".

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 АТ "Одеська ТЕЦ" визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано поточні кредиторські вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", до яких увійшла заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2016 у справі №916/911/16.

Виконавче провадження №52278208 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 № 916/911/16, яке перебувало на виконанні в органі ДВС, 27.12.2016 закінчено на підставі п.7 ч. 1 ст. 49 Закону України "По виконавче провадження" (визнання боржника банкрутом).

3.4. 18.01.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ" припинено відповідно до вимог п.5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

3.5. 29.05.2019 стягувач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про направлення наказів щодо стягнення з боржника на користь стягувача коштів, в тому числі у справі №916/911/16.

29.07.2019 Господарським судом Одеської області було повідомлено стягувача, що матеріали справи № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 не містять 4 накази, в тому числі і наказ у справі № 916/911/16 від 12.07.2016.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 13.02.2020 АТ "Одеська ТЕЦ" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019, відмовити у задоволенні заяви АТ "НАК "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу та розподілити судові витрати.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Закон України "Про виконавче провадження" передбачає чіткий механізм відновлення виконавчого провадження у разі його закінчення. Натомість позивач звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого документу, виконавче провадження з виконання якого було закінчено, що не передбачено названим Законом.

5.2. Суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про те, що строк пред`явлення наказу до виконання у позивача не сплив.

В даному випадку позивачем пропущено строк на звернення із заявою про видачу дублікату наказу до суду та не подано заяву про його поновлення.

5.3. На думку скаржника, повернення судового наказу у справі № 916/911/16 позивачу не було, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу при закінченні виконавчого провадження з підстав визнання боржника банкрутом Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, а відтак і підстав для переривання строку немає.

5.4. Суд не надали належної оцінки та безпідставно відхилили доводи скаржника щодо не встановлення факту втрати виконавчого документа.

6. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, зокрема щодо перебігу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та втрати наказу у справі №916/911/16, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом розгляду у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для видачі позивачеві дублікату виконавчого документу.

7.2. Як зазначалося вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.07.2016 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2016 у справі № 916/911/16 видано наказ, пред`явлений на примусове виконання до органу державної виконавчої служби 18.09.2016, за яким 21.09.2016 відкрито виконавче провадження.

27.12.2016, у зв`язку з визнанням боржника банкрутом постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010, виконавче провадження було закрито.

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ" було припинено.

АТ "НАК "Нафтогаз Україна" звернулося до суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 у справі № 916/911/16, зазначаючи про його втрату.

7.3. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Норми статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у чинній редакції, яка тотожна положенням статті 115 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 і була чинна на час ухвалення судового рішення про часткове задоволення позову та видачі наказу, визначають обов`язковість рішень господарського суду, що набрали законної сили, на всій території України і їх виконання у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Зі змісту частини 1 статті 327 ГПК України у чинній редакції та частини 1 статті 116 ГПК України у редакції, що діяла до 15.12.2017, слідує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який є виконавчим документом.

7.4. Подана АТ "НАК "Нафтогаз Україна" заява обґрунтована з посиланням на норми пункту 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у редакції з 15.12.2017, згідно з якими у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, згідно з якою ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

7.5. Відносно перебігу строку пред`явлення виконавчого документу у цій справі до виконання, суди попередніх інстанцій встановили наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент видачі наказу суду, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Тобто, виконавчий документ, виданий 12.07.2016 у справі №916/911/16, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, в пункті 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до статті 12 названого Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

7.6. Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15 та від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15, з якої слідує, що з набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 названим Законом, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання станом на 05.10.2016 не сплив.

Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на день набрання чинності Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 (тобто 05.10.2016) річний строк пред`явлення наказу суду від 12.07.2016 не сплив, а тому, з урахуванням положень пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" названого Закону №1404-VIII, на зазначений наказ поширюються приписи щодо збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років.

7.7. В даній справі виконавчий документ був пред`явлений стягувачем для примусового виконання 19.08.2016 до органу ДВС, у зв`язку з чим відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався.

Як зазначалося вище, 21.09.2016 органом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 916/911/16, але у зв`язку з ухваленням постанови Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6- 5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ", якою боржника визнано банкрутом та встановлено заборону на проведення виконавчих дій, 27.12.2016 виконавче провадження було закрито.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ" було припинено відповідно до вимог пункту 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлюється з 15.01.2019 та може бути пред`явлений протягом трьох років.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги, викладені у пункті 5.2 цієї постанови.

7.8. Посилання скаржника на відсутність підстав для переривання строку пред`явлення виконавчого документа у цій справі до виконання, з огляду на те, що повернення виконавчого документа стягувачу при закінченні виконавчого провадження з підстав визнання боржника банкрутом Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено (пункт 5.3 даної постанови), є необґрунтованим та не відповідає нормам названого Закону.

Так, у випадку закриття виконавчого провадження саме з підстав визнання боржника банкрутом Законом України "Про виконавче провадження" передбачено надіслання виконавчого документу до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (частина 4 статті 49 названого Закону в редакції, чинній на дату винесення постанови про закриття виконавчого провадження від 27.12.2016).

Разом з тим, як стаття 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 в редакції, чинній на дату видачі виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, так і стаття 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 в редакції на дату звернення стягувача до суду із заявою про видачу дублікату наказу та розгляду вказаної заяви, передбачають, що наслідком пред`явлення виконавчого документа до виконання є переривання строку пред`явлення такого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відтак, у даному випадку строк пред`явлення виконавчого документа у справі № 916/911/16 до виконання перервався у зв`язку зі зверненням стягувача 19.08.2016 до органу ДВС для його примусового виконання та після припинення провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ" вказаний строк встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони, тобто з 15.01.2019 (дата постановлення ухвали про припинення провадження).

7.9. Твердження скаржника про порушення позивачем та судами попередніх інстанцій визначеного Законом України "Про виконавче провадження" механізму відновлення виконавчого провадження у разі його закінчення, викладені у пункті 5.1 цієї постанови, відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні, оскільки скаржник ототожнює різні за своєю правовою суттю процесуальні дії щодо видачі дублікату виконавчого документу (тобто видача документу, який відтворює (дублює) текст оригіналу виконавчого документу без внесення будь-яких змін до нього) та відновлення виконавчого провадження.

В даному випадку позивачем, як стягувачем у виконавчому провадженні, було подано до суду заяву саме щодо видачі дублікату виконавчого документу. Питання по відновленню виконавчого провадження заявником перед судом не ставилося, відтак підстав для висновку про порушення Закону України "Про виконавче провадження" в частині його вимог щодо відновлення виконавчого провадження немає.

7.10. Відносно доводів скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не встановили факт втрати виконавчого документа, колегія суддів зазначає наступне.

Як уже зазначалося вище, у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

29.05.2019 стягувач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про направлення наказів господарського суду про стягнення з боржника на користь стягувача, зокрема, у справі №916/911/16, у відповідь на яку отримав повідомлення суду про те, що матеріали справи №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 не містять 4 накази, в тому числі і наказ у справі № 916/911/16.

Доказів на підтвердження протилежного скаржник не надав, у зв`язку з чим підстави вважати невстановленим судами попередніх інстанцій факт втрати наказу № 916/911/16 відсутні.

Доводи скаржника, наведені в пункті 5.1 цієї постанови відхиляються колегією суддів, оскільки у заяві позивача було порушено питання лише про видачу дублікату виконавчого документа і заявником було дотримано обов`язкову умову для його видачі, а саме звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Вимоги щодо направлення дублікату виконавчого документу на адресу органу державної виконавчої служби та відновлення виконавчого провадження в заяві не ставилися.

За наведених обставин, місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в судових рішеннях у цій справі необхідне мотивування, дійшли обґрунтованого висновку про видачу дублікату виконавчого документа.

7.11 Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.12. За результатами перегляду даної справи судом касаційної інстанції не було виявлено порушення законодавства, наслідком чого могло б бути скасування рішень судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та ухвала Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/911/16 підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення з покладенням витрат по сплаті судового збору за її подання на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/911/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк