ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/1541/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Шевчук О. С. (адвоката),
третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явилися,
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (колегія суддів: Пелипенко Н. М., Барбашова С. В., Попков Д .О.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 (суддя Киричук О. А.), у справі
за позовом Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
до 1) Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", 2) Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2019 року Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовом до Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору про постачання природного газу від 10.01.2019 № 1 (далі - Договір), укладеного між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району.
1.2. Держаудитслужба позовні вимоги обґрунтовує посиланням на нікчемність Договору, оскільки при укладенні цього Договору було допущено порушення законодавства у сфері закупівель щодо строків, передбачених частиною 2 статті 32 та абзацом 8 частини 3 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 917/1541/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог Держаудитслужби у повному обсязі.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" порушено строк на укладення Договору про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем, а тому, за висновком судів, Договір про постачання природного газу є нікчемним. При ухваленні оскаржуваних судових рішень, господарським судами враховано, що станом на 01.05.2019 Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради проведено повний розрахунок за фактично спожитий газ і на час розгляду справи цієї справи газопостачання до закладів підпорядкованих відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області здійснюватиметься ТОВ "ГК "ІНВЕСТСЕРВІС", а договірні відносини з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району відсутні.
Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 2, частини 2 статті 4, частин 1-3 статті 13, частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, статей 15 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, позивач при зверненні до суду з позовом мав сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права, були чіткими та зрозумілими. Однак, заявлена позивачем вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору про постачання природного газу № 1 від 10.01.2019, укладеного між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району, є такою, що не відповідає наведеним положенням законодавства та ефективному способу захисту. Ні в тексті позовної заяви, ні в прохальній її частині, позивачем не зазначено, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину він просить застосувати у цій справі. Також, за висновком господарських судів, позивач не набув процесуальної правосуб`єктності на звернення із цим позовом.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/1541/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулася Держаудитслужба із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/1541/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Держаудитслужба зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що позовна заява Держаудитслужби у цій справі містить чітку позовну вимогу, яка відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, і в подальшому може бути виконана відповідачами у відповідний спосіб, передбачений частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України. В свою чергу, цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, визначений частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі, як зазначає скаржник, є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України в поєднанні з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Машівського району просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - без змін. Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Машівського району наголошує, що на сьогоднішній день, газопостачання до закладів підпорядкованих відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області здійснюватиметься ТОВ "ГК «ІНВЕСТСЕРВІС", що в свою чергу свідчить про відсутність договірних відносин з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС". При цьому Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Машівського району зазначає, що визнання недійсним виконаного Договору не поверне його сторін у стан, який існував до моменту укладення Договору, оскільки повернути одержане в натурі неможливо, а відсутність спору між сторонами Договору, в тому числі і щодо наслідків недійсності правочину, свідчить про відсутність правових підстав для застосування господарським судом наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - без змін. АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" наголошує, що на час вирішення цієї справи, Договір постачання природного газу, укладений між Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" є повністю виконаним, а тому, на думку АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", застосування наслідків нікчемного правочину не буде мати на меті поновлення прав позивача. АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" зазначає, що виконання умов Договору в частині постачання природного газу виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" наголошує, що жодний нормативний акт не містить повноважень щодо звернення Держаудитслужби та її територіальних органів до суду із позовом про визнання недійними Договорів про закупівлю та/або застосування недійсності правочинів. Крім того, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" звертає увагу, що для застосування реституції, шляхом повернення в натурі отриманого Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району природного газу, Виконавчому комітету Михайлівської сільської ради Машівського району необхідно набути статус постачальника природного газу, укласти відповідних Договір з Оператором ГТС та мати ліцензію на здійснення діяльності з постачання природного газу, що об`єктивно є неможливим.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.06.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 касаційну скаргу Держаудитслужби на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/1541/19 залишено без руху до 17.07.2020, але строк виконання цієї ухвали не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.07.2020 № 29.3-02/1259 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 917/1541/19 у зв`язку із відпусткою суддів Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Кушнір І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держаудитслужби на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/1541/19.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.08.2020 № 29.3-02/1682 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 917/1541/19 у зв`язку із відпусткою судді Кушніра І. В. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району 15.11.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі газу природного (09120000-6 - Газове паливо) за кодом предмету закупівлі ДК 021:2015 (СРУ 2008) - 09120000-6 Газове паливо газ природний.
4.3. У відкритих торгах взяли участь шість учасників - ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс", ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ, ТОВ ЮГ- ГАЗ, ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП".
4.4. За результатами електронного аукціону та засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району (протокол засідання від 10.12.2018№ 3) переможцем визначено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з ціновою пропозицією 2 437 594,20 грн, з яким в подальшому укладено Договір.
4.5. Як зазначено господарськими судами попередніх інстанцій, зі змісту позовної заяви вбачається, що Держаудитслужба в обґрунтування позову посилалася на те, що всупереч частині 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" Договір укладено 10.01.2019, тобто на 31 день з дня прийняття рішення про намір укласти Договір.
4.6. У зв`язку з встановленими порушеннями законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Держаудитслужба зобов`язала виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Машівського району здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини 8 статті 71 Закону України "Про публічні закупівлі" протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
4.7. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради на адресу ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" направлено листа від 17.05.2019 № 02-33/467 щодо припинення постачання до належних сільській раді об`єктів природного газу. Разом з тим, повідомлено, що станом на 01.05.2019 Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради проведено повний розрахунок за фактично спожитий газ, а тому подальший відбір природного газу, що передбачався за умовами Договору, припиняється.
4.8. У зв`язку із незгодою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо розірвання Договору за згодою сторін, Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради повторно направлено лист від 13.06.2019 № 532 стосовно припинення подальшого відбору природного газу.
4.9. Крім того, на адресу Машівської дільниці Карлівського РГП направлено листа від 13.06.2019 № 533, як оператору ГРМ згідно з Договором розподілу природного газу від 21.01.2019 № 17, щодо припинення постачання газу до належних органу місцевого самоврядування об`єктів природного газу, постачальником якого є ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС".
4.10. Рішенням Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 17.07.2019 припинено роботу зазначеного відокремленого відділу та створено відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Михайлівської сільської ради як окрему юридичну особу. А також, згідно з рішенням тендерного комітету відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (протокол № 3 від 25.09.2019), прийнято пропозицію учасника ТОВ "ГК "ІНВЕСТСЕРВІС" за результатами процедури відкритих торгів на закупівлю за предметом згідно з кодом ДК 021:2015 (CPV2008) - 09120000-6 -Газове паливо) (газ природний), та подано на оприлюднення повідомлення про намір укласти Договір відповідно до вимог законодавства.
4.11. Ураховуючи викладене, господарськими судами констатовано, що на цей час за Договором сторонами здійснено певні дії щодо його виконання. Поряд з цим, наразі договірні відносини з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району відсутні і новим постачальником природного газу за результатами торгів визначено іншу юридичну особу - ТОВ "ГК "ІНВЕСТСЕРВІС".
4.12. Проте за твердженням позивача, на момент звернення до суду Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Машівського району не вжив заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, що є порушенням частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", за якою законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими до виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
4.13. Викладені обставини і стали підставою позову Держаудитслужби про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору про постачання природного газу від 10.01.2019 № 1, укладеного між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача - 2, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом позову у цій справі є вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору про постачання природного газу від 10.01.2019 № 1, укладеного між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Машівського району
5.3. Касаційну скаргу з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України в поєднанні з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України.
5.4. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.5. Розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.6. Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, до яких належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Тому колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, визначений частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним.
5.7. У частині 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено положення про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
5.8. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що застосування наслідків недійсності правочину (реституція) є самостійним способом захисту порушеного права та може застосовуватися судом з урахуванням змісту абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.
Водночас, реституція спрямована, насамперед, на поновлення правового становища учасника (учасників) правовідносин, яке існувало до порушення права. Тому при застосуванні такого способу захисту суд повинен враховувати, чи буде він ефективним та чи призведе до поновлення порушеного права.
5.9. Зокрема, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
5.10. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
5.11. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
5.12. Звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. В свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.
5.13. За змістом статей 3 15 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.
5.14. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
5.15. Слід зазначити, що вимагати проведення реституції може як сторона такого правочину, так і особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. При цьому така особа повинна в порядку статей 74-77 Господарського процесуального кодексу України довести порушення оспорюваним договором свого права чи законного інтересу і довести, що порушене право чи законний інтерес може бути відновлене шляхом застосування наслідків недійсності правочину.
5.16. Водночас, господарськими судами попередніх інстанцій у цій справі установлено, що позивачем не надано будь-яких доказів наявності спору між сторонами щодо застосування наслідків недійсності правочину, а обраний спосіб захисту не є ефективним, оскільки не спрямований на поновлення права, яке позивач вважає порушеним.
Зокрема, господарськими судами було установлено, що повернення сторонами за Договором у натурі всього одержаного на виконання правочину є неможливим, факт заподіяння збитків позивачем не доводився та судами не встановлювався, тому суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
5.17. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
5.18. Верховний Суд також зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в такому випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.6. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга не може бути задоволена.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/1541/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
В. А. Зуєв