ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/363/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко М.В.,

та представників

ОГП: не з`явились,

позивача: не з`явились,

відповідача: Приходько О.М., Шуляченко Л.В., Герасименко В.В. (присутні в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022

та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2021

у справі № 917/363/21

за позовом першого заступника керівника Любенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

про розірвання договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Селищна рада) до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (далі - ПСП «Дружба»), в якому просив:

1) розірвати договір оренди землі від 06.09.2010, укладений між Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області та ПСП «Дружба» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га (після поділу кадастровий номер 5324585600:00:002:0814 та 5324585600:00:002:0815), розташованої на території Очеретуватської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населених пунктів, який зареєстрований у Семенівському райвідділі ПРФ ДП Центр ДЗК 06.09.2010 за №041056200060;

2) розірвати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 06.09.2010 та внесення до нього змін від 16.06.2016, укладену між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ПСП «Дружба» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, (після поділу кадастровий номер 5324585600:00:002:0814 та 5324585600:00:002:0815), розташованої на території Очеретуватської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населених пунктів, яка зареєстрована у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 15136251;

3) скасувати державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 06.09.2010 та внесення до нього змін від 16.06.2016, укладеної між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ПСП "Дружба" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, (після поділу кадастровий номер 5324585600:00:002:0814 та 5324585600:00:002:0815), розташованої на території Очеретуватської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населених пунктів, яка зареєстрована у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 15136251 та одночасно припинити право оренди ПСГП "Дружба" вказаною вище земельною ділянкою;

4) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, та з припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

5) зобов`язати ПСП "Дружба" повернути Семенівській селищній раді Кременчуцького району Полтавській області земельну ділянку, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, площею 198,5731 га, розташовану на території Очеретуватської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населених пунктів, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Позов обґрунтований тим, що договором оренди від 06.09.2010, укладеним між Семенівською районною державною адміністрацією та ПСП «Дружба», останньому у строкове платне користування передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 233,92 га пасовищ за межами населеного пункту на території Очеретуватської сільської ради строком на 5 років. Спірна земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, є пасовищами та може використовуватися лише у межах вказаного виду користування. Водночас, земельна ділянка ПСП «Дружба» використовується з порушенням природоохоронного режиму використання земель, що є порушенням ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ст. 96 Земельного кодексу України, а також пунктів 15, 17, 31 умов укладеного договору оренди земельної ділянки та пунктів 17, 29 Додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2021 (суддя Погрібна С.В.,) залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Тарасова І.В., Шевель О.В.), у позові відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що Розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації (Семенівської РДА) №647 від 14.12.2009 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, загальною площею 539,42 га, у тому числі: 86,04 га ріллі земель запасу, 219,46 га сіножатей, 233,92 га пасовищ на території Очеретуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПСП «Дружба».

Пунктом 2 та 3 вказаного розпорядження продовжено ПСП Дружба термін дії договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 539,42 га, у тому числі: 86,04 га ріллі земель запасу, 219,46 га сіножатей, 233,92 га пасовищ на території Очеретуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 5 років зі встановленням орендної плати у розмірі 350,00 грн за 1 га ріллі за рік, 40,00 грн за 1 га пасовищ за рік, 50,00 грн за 1 га сіножатей за рік.

Між Семенівською районною державною адміністрацією та ПСП "Дружба" в особі засновника Семигреєнка Сергія Васильовича 06.09.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Очеретуватської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 233,92 га, пасовищ за межами населеного пункту на території Очеретуватської сільської ради (п. 2 договору).

У п. 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років.

Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 16 договору цільовим призначенням земельної ділянки є землі сільськогосподарського призначення.

Умови збереження стану об`єкта оренди використання за цільовим призначенням (п. 17 договору).

Вказаний договір оренди земельної ділянки 06.09.2010 зареєстровано у Семенівському районному відділі ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041056200060.

Між Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Полтавській області) на підставі наказу від 16.06.2016 № 4130-СГ та ПСП «Дружба» 16.06.2016 укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 06.09.2010 та внесення до нього змін, відповідно до п. 1 якої орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

В оренду передається земельні ділянка, загальною площею 233,9200 га, у тому числі пасовища 233,9200 га (п. 2 додаткової угоди до договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 додаткової угоди до договору).

Цільове призначення земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення, код використання згідно з КВЦПЗ А.01.01.02 (пункт 15 додаткової угоди до договору).

Строком дії договору значено період з 07.09.2015 по 07.09.2022 (п. 8 додаткової угоди).

Зазначена додаткова угода 24.06.2016 зареєстрована у встановленому порядку державним реєстратором Семенівської РДА, номер запису про інше речове право 15136251.

Матеріали справи містять лист (вих.№2100/03-03-06 від 07.04.2017) Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, в якому зазначено, що згідно з картографічним матеріалом по відведенню земельної ділянки в оренду ПСП «Дружба», земельна ділянка, площею 233,9200 га, яка відводиться для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району, частково (орієнтовною площею 35,3500 га) розташована в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Лубкове», який був оголошений як заповідний об`єкт рішенням Полтавського облвиконкому №74 від 17.04.1992, загальною площею 260 га. Повідомлено, що будь-яка діяльність у заказнику повинна відповідати вимогам Положення про Заказник та законодавству.

З метою приведення договору оренди землі та додаткової угоди до нього відповідно до вимог законодавства відповідачем подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на поділ земельної ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, та встановлення меж у натурі (на місцевості) земельної ділянки природоохоронного призначення з подальшим вилученням із господарського використання.

Листом (за вих.№19-16-0.332-4588/2-17 від 22.06.2017) ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» надано згоду ПСП «Дружба» на поділ земельної ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га.

ПСП «Дружба» виготовлено технічну документацію щодо поділу вищезазначеної земельної ділянки на земельні ділянки, площею 198,5731 га (кадастровий номер 5324585600:00:002:0814) та 35,35 га (кадастровий номер 5324585600:00:002:0815).

ПСП «Дружба» звернулось із клопотанням до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області про внесення змін до додаткової угоди від 16.09.2016 у частині зміни площі та кадастрового номеру орендованої земельної ділянки. Разом з клопотанням надано 2 примірники додаткової угоди.

Листом (від 17.08.2017 за вих.№19-16-0.332-6246/2-17) ГУ Держгеокадастру в Полтавській області запропоновано ПСП «Дружба» збільшити розмір орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки (максимально дозволену законодавством), провести за власний рахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ПСП «Дружба» замовило та розробило технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної форми власності, площею 198,5731 га, (пасовищ), кадастровий номер 5324585600:00:002:0814, наданої в оренду ПСП Дружба.

27.08.2020 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ №15058-СГ Про внесення змін до договору оренди землі, яким внесено зміни до договору оренди землі від 06.09.2010, на земельну ділянку, площею 233,9200 га, пасовищ, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області, зокрема:

« 2.Змінити істотні умови договору оренди землі із змінами, зареєстрованого в Семенівському відділі ПРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2010 за №041056200060, а саме:

пункт 1 договору викласти у такій редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5324585600:00:002:0814) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

пункт 2 договору викласти у такій редакції: В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 198,5731 га, ц тому числі пасовища - 198,5731 га;

пункт 5 договору викласти у такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 563872, 91 грн;

пункт 9 договору викласти у такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, в розмірі 67664,75 гривень в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахованої за даними загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

3. Внести зміни до договору оренди землі із змінами шляхом укладання додаткової угоди.».

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.12.2020 №50-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної форми власності у комунальну власність», земельна ділянка, з кадастровим номером №5324585600:00:002:0814, передана у комунальну власність Семенівській ОТГ, яка 30.12.2020 на першій сесії Семенівської селищної ради 8 скликання, своїм рішенням №61 прийняла її у комунальну власність.

19.01.2021 зареєстровано право комунальної власності Семенівської селищної ради на земельну ділянку, площею 198,5731 га, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, номер запису про право власності 40288273.

ПСП «Дружба» 23.03.2021 направило адресу Семенівської селищної ради клопотання, в якому просило внести зміни до істотних умов до договору на умовах, викладених в проекті до додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 06.09.2010 та внесення змін до нього, що додається у трьох екземплярах.

Рішенням №251 Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 28.05.2021 внесено зміни до договору оренди землі від 06.09.2010 та додаткової угоди до договору від 16.06.2016 на земельну ділянку, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,9200 га, розташованої на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня Очеретуватська сільська рада Семенівського району Полтавської області), а саме, замінено сторону договору (орендодавця) з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на Семенівську селищну раду, кадастровий номер 5324585600:00:002:0629 на кадастровий номер 5324585600:00:002:0814, площу з 233,9200 га на 198,5731 га, строк дії продовжено на 30 (тридцять) років. Дані зміни внесено шляхом укладення додаткової угоди до договору, яку викладено в редакції відповідно до додатку. 2. Орендну плату за користування земельною ділянкою встановлено в розмірі 67664,75 грн в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахованої за даними загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 563872,91 грн. 3.Доручено селищному голові від імені Семенівської селищної ради укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 06.09.2019 до додаткової угоди до договору від 16.06.2016 відповідно до додаткової угоди. 4. Орендареві ПСП «Дружба» після укладення з орендодавцем додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 06.09.2010 додаткової угоди до договору від 16.06.2016, вказано здійснити державну реєстрацію змін до права оренди.

Між Семенівською Селищною радою в особі селищного голови Милашевич Л.П. та ПСП «Дружба» 08.06.2021 укладено додаткову угоду до договору оренди від 06.09.2019 та внесення змін до нього від 16.06.2016, якою внесено зміни до преамбули, пунктів 1, 2, 5, 8, 9 договору оренди від 06.09.2010 та внесення змін до нього від 16.06.2016, інші пункти договору та внесених змін до нього від 16.06.2016 залишені без змін. Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Вказані зміни зареєстровано 09.06.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що відповідачем спірна земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, прокурор звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що за результатами огляду публічної кадастрової карти встановлено, що земельна ділянка, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, на кадастровій карті поділена на дві ділянки з кадастровими номерами 5324585600:00:002:0814, площею 198,5731 га, та 5324585600:00:002:0815, площею 35,35 га.

Вивченням інформації ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 16.07.2020 №10-16-0.2-3719/2-20 та 15.06.2020 №0-16-0.4-3147/2-20, інформації відділу у Семенівському районі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 26.01.2021 №22/115-21 прокурором встановлено, що Головне управління надало 22.06.2017 ПСП «Дружба» згоду на поділ земельної ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, у результаті чого на кадастровій карті сформовані нові земельні ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, площею 198,5731 га, та кадастровим номером 5324585600:00:002:0815, площею 35,35 га.

Державна реєстрація земельних ділянок проведена 10.07.2017 в автоматизованому порядку без подання заяви про це їх користувачем відповідно до абзацу першого п. 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр».

У той же час, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається інформація про реєстрацію земельної ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, яка перебуває у користуванні ПСП «Дружба» на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.09.2010 та додаткової угоди до нього.

Незважаючи на поділ за ініціативи ПСП "Дружба" земельної ділянки з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, орендар додаткових угод щодо зменшення площі оренди не укладав, нових договорів оренди на новостворені внаслідок поділу земельні ділянки не укладав, заходів щодо припинення земельної ділянки, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, та скасування її державної реєстрації не вжив, а продовжує її використання на підставі зареєстрованого права оренди, однак у межах 198,5731 га новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814.

За фактом розорювання сіножатей на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Лубенською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження №42020171240000075 від 14.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 Кримінального кодексу України.

Протоколом огляду місця події від 22.05.2020, проведеним слідчим у кримінальному провадженні №42020171240000075 від 14.05.2020 встановлено, що на території Очеретуватської сільської ради за межами населеного пункту знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, орієнтовною площею 198,573 га, яка представлена ріллею з посівами озимої пшениці. Дана земельна ділянка з цим кадастровим номером входить до земельної ділянки з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, орієнтовною площею 233,92 га.

29.05.2020 за результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки №331-ДК/0220/АП/09/01/-20, у якому вказано, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища) державної власності, площею 198,5731 га, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, розташована на території Очеретуватської сільської ради Кременчуцького (колишнього Семенівського) району Полтавської області, представлена ріллею з посівами сільськогосподарської культури (озимої пшениці). Документи, які посвідчують право власності або користування вказаною земельною ділянкою, відсутні. У діях фізичної особи або юридичної особи, яка вчинила самовільне зайняття вказаної земельної ділянки та використання її шляхом посіву сільськогосподарської культури (озимої пшениці), встановлені порушення вимог ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 37 Закону України «Про охорону земель».

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки №332-ДК/0219/АП/09/01/-20 від 29.05.2020 зазначено, що перевіркою Управління з контролю за використанням земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області стану дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці, кадастровий номер 5324585600:00:002:0815, площею 35,35 га, не виявлено порушень.

Листом (вих.№02-34/268 від 02.07.2020) Очеретуватською сільською радою Кременчуцького (колишнього Семенівського) району на запит прокурора надано інформацію про те, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення (пасовища), площею 198,5731 га, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, знаходиться в оренді ПСП «Дружба», за яку останнє сплачує орендну плату у розмірі 435 грн за 1 га пасовищ, на даний час на земельній ділянці проведено посів озимої пшениці.

Прокурор вважав, що земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 5324585600:00:002:0629, площею 233,92 га, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (після поділу за даними Державного земельного кадастру ділянка складається з ділянок, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, площею 198,5731 га, та кадастровим номером 5324585600:00:002:0815, площею 35,35 га), є пасовищами, може використовуватися виключно у межах вказаного виду користування. На думку прокурора, наведені у позові обставини свідчать про нецільове використання ПСП «Дружба» земельної ділянки, що є порушенням ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ст. 96 Земельного кодексу України, а також пунктів 15, 17, 31 умов укладеного договору оренди землі та пунктів 17, 29 додаткової угоди до договору оренди.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про зміну відповідачем цільового призначення спірної земельної ділянки. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження не виконання або неналежного виконання обов`язків землекористувачем чи порушення останнім обмежень щодо використання спірної земельної ділянки. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що пасовища, рілля є видами угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення землі сільськогосподарського призначення та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відтак, прокурором не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про користування ПСП «Дружба» спірною земельною ділянкою з порушенням її цільового призначення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарського суду, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд неправильно застосував ст.ст. 20 32 33-37 Земельного кодексу України, без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, а також судами порушено норми процесуального права - ст.ст. 11 13 14 76-79 86 236 ГПК України, оскільки суди не взяли до уваги надані прокурором докази щодо встановлення факту розорення відповідачем пасовищ та засівання їх сільськогосподарськими культурами. Також судами помилково застосовано закон, який не підлягає застосуванню, зокрема приписи ч.ч. 4, 5 ст. 11 Земельного кодексу України, внаслідок чого було підмінене поняття «використання земель в межах певного виду використання» та «обмеження у використанні земель».

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.08.2022 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 21.07.2022.

Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 від Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких прокуратура посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.12.2019 у подібній справі № 904/1054/19, у якому зазначено, що використання орендованої земельної ділянки не за передбаченим договором видом цільового призначення є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі та її повернення власнику в особі позивача.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.07.2022 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить останню залишити без задоволення та закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що правовідносини у справі № 917/363/21 та № 925/929/19 є відмінними.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі в якості обґрунтування підстави касаційного оскарження наголошено, що апеляційний господарський суд неправильно застосував ст.ст. 20 32 33-37 Земельного кодексу України, без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави з позовом до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та Фермерського господарства «Тищук», в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 04.08.2016 №11-З/УІІ та визнати недійсним договір оренди землі від 30.11.2016, укладений між відповідачами щодо земельних ділянок площею 3,2904 га та 7,4059 га з кадастровими номерами 7120984600:02:001:0459 та 7120984600:02:001:0460.

В обґрунтування позову прокурор вказав, зокрема, на невідповідність спірного рішення та договору статтям 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статтям 12 19 20 22 31 33-37 78 80 83 90 116 122 124 134 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про землеустрій", статтям 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерські господарства" з огляду на те, що винесення рішення, а потім і укладення договору мало здійснюватися у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тобто на конкурентних засадах (земельних торгах). Земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті), тобто систематично використовувались для сінокосіння (код КВЦПЗ - 01.01.08), однак надана громадянину Тищуку М.В. в оренду для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.01.02), тобто мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення. Під час прийняття оспорюваного рішення Нагірнянська сільська рада Жашківськогорайону Черкаської області протиправно здійснила зміну цільового призначення земельної ділянки з виду цільового використання земель "для сінокосіння та випасання худоби» на такий вид цільового використання землі як "для ведення фермерського господарства".

Рішенням Господарського суду Черкаської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Змінюючи мотивувальну частину рішень судів попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1, 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст.ст. 31, 33 -37 цього Кодексу.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31 33 - 37 ЗК України для такого виду використання.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Апеляційним господарським судом у справі № 917/363/21 встановлено, що розпорядженням голови Семенівської райдержадміністрації від 14.12.2009 земельна ділянка, загальною площею 233,92 га пасовищ надавалася ПСП «Дружба» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у подальшому згідно з умовами договору оренди та додаткових угод до нього відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (цільове призначення) для ведення товарного виробництва.

Цільове призначення спірної земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва сторони погодили і у додатковій угоді до договору оренди від 16.06.2016, 08.06.2021.

Згідно з інформацією, що міститься у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку станом на 20.04.2021 цільовим призначенням земельної ділянки, площею 198,5731 га, з кадастровим номером 5324585600:00:002:0814, є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З акта ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №331- ДК/0220/АП/09/01/-20 від 29.05.2020 та протоколу слідчого огляду місця події від 22.05.2020 у кримінальному провадженні вбачається, що посадовою особою ГУ Держгеокадасту Полтавській області та слідчим СВ Семенівського відділення поліції ГУНП в Полтавській області встановлено ту обставину, що спірна земельна ділянка засіяна озимою пшеницею, що не заперечується відповідачем.

Як вже було зазначено, земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31 33-37 Земельного кодексу України.

Статтею 22 Земельного кодексу України у відповідній редакції було встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про користування ПСП «Дружба» спірною земельною ділянкою з порушенням її цільового призначення, а тому доводи прокурора про порушення відповідачем норм ст. 37 Закону України «Про охорону земель» та ст. 96 Земельного кодексу України є безпідставними.

При цьому доводи прокурора щодо порушення судами норм процесуального права - ст.ст. 11 13 14 76-79 86 236 ГПК України, оскільки суди не взяли до уваги надані прокурором докази щодо встановлення факту розорення відповідачем пасовищ та засівання їх сільськогосподарськими культурами, не приймаються Верховним Судом до уваги, оскільки зводяться до незгоди з наданою оцінкою відповідним доказам судами попередніх інстанцій. Водночас, відповідно до положень ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Що ж до доводів прокурора про те, що судами помилково застосовано закон, який не підлягає застосуванню, зокрема приписи ч.ч. 4, 5 ст. 11 Земельного кодексу України, внаслідок чого було підмінене поняття «використання земель в межах певного виду використання» та «обмеження у використанні земель», колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України (колегія суддів вважає посилання судів та прокурора на положення 4, 5 ст. 11 Земельного кодексу України опискою) обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Обмеження у використанні земель, встановлені містобудівною документацією на місцевому рівні, є чинними з моменту внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру. Це положення не поширюється на обмеження, встановлені до набрання чинності цим абзацом.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Суди обох інстанцій, дослідивши матеріали справи, дійшли висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення відповідачем обмежень щодо використання спірної земельної ділянки.

Дійсно, з матеріалів справи не вбачається, що прокурор обґрунтовував свої вимоги порушенням відповідачем обмежень використання земельної ділянки. Разом з тим, саме по собі дослідження відповідних обставин та формування висновку з приводу них не призвело до неправильного вирішення спору і не стало основною підставою для відмови в позові, а тому Верховний Суд не вбачає порушень норм процесуального права судами в цьому випадку, оскільки відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відтак, Верховний Суд вважає відповідні висновки судів обох інстанцій (про відсутність порушення відповідачем обмежень щодо використання спірної земельної ділянки) такими, що здійснені з метою дослідження всіх обставин справи, оскільки на відповідні обставини посилався відповідач під час розгляду справи. І хоча прокурор не обґрунтовував свої вимоги порушенням відповідачем обмежень використання земельної ділянки, такі висновки судів не призвели до неправильного вирішення спору по суті.

Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Відтак, місцевий та апеляційний господарські суди у цій справі правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень в межах підстав касаційного оскарження - без змін, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2021 у справі № 917/363/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.