ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка» - Марискіної О. О.,

Кременчуцької міської ради Полтавської області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019

(у складі колегії суддів: Здоровко Л. М. (головуючий), Бородіна Л. І.,

Мартюхіна Н. О.)

у справі № 917/424/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»

до Кременчуцької міської ради Полтавської області

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка» (далі - позивач, ТОВ «ІКБ спілка») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - відповідач, Рада), у якому просило:

визнати протиправним і скасувати п. 26 рішення Кременчуцької міської ради від 13.12.2018 «Про поновлення та відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок» щодо відмови ТОВ «ІБК спілка» у поновленні договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для закінчення будівництва житлового будинку № 3 із вбудованими адміністративно-торговими приміщеннями (код КВЦПЗ В 02.03) по вул. О. Білаша (попередня назва - Д. Бєдного) у м. Кременчуці Полтавської області;

зобов`язати Раду повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для закінчення будівництва житлового будинку № 3 із вбудованими адміністративно-торговими приміщеннями (код КВЦПЗ В 02.03) по вул. О. Білаша (попередня назва - Д. Бєдного) у м. Кременчуці Полтавської області (далі - житловий будинок № 3).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ІКБ спілка» зазначило, що п. 26 рішення Ради від 13.12.2018 про відмову ТОВ «ІКБ спілка» у поновленні договору від 16.11.2015 (зареєстрованого 03.12.2015) оренди земельної ділянки, площею 2568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, порушує переважне право ТОВ «ІКБ спілка» на укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Мотивуючи наявність підстав для поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк відповідно до ч. 1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», позивач вказав, що належним чином виконував умови договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, розпочав виконання робіт з будівництва житлового будинку № 3, заборгованість з орендної плати за землю у ТОВ «ІКБ спілка» відсутня, позивач звернувся до Ради із заявою про поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки та продовжує користуватись земельною ділянкою, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, після закінчення дії вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.07.2019 позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано п. 26 рішення Кременчуцької міської ради від 13.12.2018 «Про поновлення та відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок» щодо відмови ТОВ «ІБК спілка» у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для закінчення будівництва житлового будинку № 3. Зобов`язано Раду повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для закінчення будівництва житлового будинку № 3. Стягнуто з Ради на користь ТОВ «ІКБ спілка» 3 842,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовну вимогу ТОВ «ІКБ спілка» про визнання протиправним і скасування п. 26 рішення Ради від 13.12.2018, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ «ІКБ спілка» відсутня заборгованість з орендної плати за землю, позивач протягом терміну дії договору використовував земельну ділянку, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для будівництва житлового будинку № 3 відповідно до умов договору від 16.11.2015. А позовна вимога про зобов`язання Ради повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки задоволена судом першої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів позивача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2019 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з ТОВ «ІКБ спілка» на користь Ради 5 763,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що позивачем порушено умови договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки щодо завершення будівництва житлового будинку № 3 та введення його в експлуатацію у встановлений строк та недотримано процедури реалізації переважного права на поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тому позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки. За таких обставин п. 26 рішення Ради від 13.12.2018 не порушує переважне право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки, а відтак є правомірним.

Одночасно суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), з огляду на те, що саме позивачем було порушено умови договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки та недотримано всіх вимог законодавства для отримання рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позовна вимога ТОВ «ІКБ спілка» про зобов`язання Ради повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування п.26 рішення Ради від 13.12.2018, тому також не задоволена судом апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, у січні 2020 року ТОВ «ІКБ спілка» звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2019 - залишити в силі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «ІКБ спілка» зазначило, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що надані позивачем докази на підтвердження забудови орендованої земельної ділянки (дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.05.2010, договори із ПАТ «Полтаваобленерго» та із ПАТ «Кременчукгаз») не свідчать про здійснення будівництва житлового будинку №3.

Також ТОВ «ІКБ спілка» зазначило, що сплачувало орендну плату за землю попри наявність протягом 2007-2014 років судового спору у справі № 16/410-5/463 за позовом ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» до ЗАТ «ІКБ спілка» та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, предметом якого було незавершене будівництво по вул. П. Тольятті (Д. Бєдного, зараз - О. Білаша).

Окрім того позивач вказав, що Рада не зверталась до позивача із пропозиціями про припинення дії договору від 16.11.2015 про оренду землі у зв`язку із недотриманням його умов.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 поновлено ТОВ «ІКБ спілка» строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 24.10.2019, відкрито касаційне провадження у справі № 917/424/19, призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 11.03.2020.

17.02.2020 Рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому заперечила доводи касаційної скарги, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 - без змін.

У судове засідання 11.03.2020 Рада свого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника Ради.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі встановлено, що на підставі рішення Ради від 29.04.2008 «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці» 19.06.2008 між Радою (орендодавець) та ЗАТ «ІКБ спілка» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, для будівництва житлового будинку № 3 з групи (трьох) 9-поверхових багатоквартирних житлових будинків по вул. Д. Бєдного у м. Кременчуці. Договір укладено строком на один рік.

На підставі рішення Ради від 29.07.2008 «Про внесення змін у п. 33 рішення Ради від 29.04.2008» сторони уклали договір від 12.09.2008 про внесення змін у договір від 19.06.2008 оренди земельної ділянки, яким змінили по всьому тексту договору слова «для будівництва житлового будинку № 3» на «для будівництва житлового будинку №3 з вбудовано-прибудованими адміністративно-торговими приміщеннями» у відповідних до тексту відмінках.

На підставі рішення Ради від 26.01.2010 «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці» 22.03.2010 між Радою (орендодавець) та ЗАТ «ІКБ спілка» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 2568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, на якій розпочато будівництво багатоповерхових житлових будинків, для закінчення будівництва житлового будинку № 3.

Договір від 22.03.2010 укладено строком на два роки та зареєстровано у Кременчуцькому РВ Полтавської РФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 26.04.2010 за № 041057600090.

Земельна ділянка площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, була передана Радою та прийнята ЗАТ «ІКБ спілка» у строкове платне користування терміном на два роки за актом приймання-передачі від 26.04.2010.

25.05.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області видано ЗАТ «ІКБ спілка» дозвіл № К34-10 на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку № 3, який у 2012 році було продовжено до закінчення будівництва вказаного житлового будинку.

Рішенням Ради від 26.02.2013 «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці» ТОВ «ІКБ спілка» (правонаступник ЗАТ «ІКБ спілка») надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 2 568 м2, для закінчення будівництва житлового будинку № 3.

Рішеннями Ради ТОВ «ІКБ спілка» неодноразово продовжувався строк дії дозволу на розроблення, подання на розгляд та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 2568 м2, для закінчення будівництва житлового будинку № 3. Останнім рішення Ради від 25.11.2014 строк дії дозволу продовжено до 24.08.2015.

Рішенням Ради від 30.09.2015 «Про поновлення та відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок» ТОВ «ІКБ спілка» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для закінчення будівництва житлового будинку № 3.

Вирішено поновити зареєстрований 26.04.2010 за № 041057600090 договір від 22.03.2010 оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, укладений між Радою та ЗАТ «ІКБ спілка» (правонаступником якого є ТОВ «ІКБ спілка»), шляхом укладення з 26.04.2012 договору строком на три роки з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Зобов`язано ТОВ «ІКБ спілка», зокрема, до закінчення терміну оренди земельної ділянки завершити будівництво житлового будинку № 3 та ввести об`єкт в експлуатацію в установленому законом порядку та попереджено товариство, що у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до ст. 416 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (п. 3.2, 3.3 рішення).

На підставі рішення Ради від 30.09.2015, між Радою (орендодавець) та ТОВ «ІКБ спілка» (орендар) укладено договір від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1-4, 15 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, яка зайнята поточним будівництвом, для закінчення будівництва житлового будинку № 3. Земельна ділянка передана в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.

У договорі від 16.11.2015 оренди земельної ділянки сторони погодили, зокрема, такі умови:

договір укладено строком на три роки з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Умови цього договору застосовуються також до відносин, що виникли між сторонами з 26.04.2012 до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8);

орендар зобов`язаний, зокрема, до закінчення терміну оренди земельної ділянки завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію в установленому законом порядку (п. 31);

дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до ст. 416 ЦК України (п. 35);

у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (п. 38);

договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки (п. 41).

Встановлено, що договір від 16.11.2015 оренди земельної ділянки зареєстрований 03.12.2015, тобто строк дії договору закінчився 03.12.2018.

16.11.2018 ТОВ «ІКБ спілка» подало до Центру надання адміністративних послуг у місті Кременчуці заяву на ім`я міського голови м. Кременчука, в якій просило надати рішення про передачу в оренду (поновити договір оренди земельної ділянки) земельну ділянку, площею 2 568 м2, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Д. Бєдного у м. Кременчуці строком на три роки.

До заяви ТОВ «ІКБ спілка» додало: копію паспорта громадянина України уповноваженої особи, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію ідентифікаційного коду уповноваженої особи, копію статуту, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію виписки з ЄДР, довіреність, пояснювальну записку, лист від 13.11.2018 № 3 та копію дозволу на виконання будівельних робіт.

Рішенням Ради від 13.12.2018 «Про поновлення та відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок» ТОВ «ІКБ спілка» відмовлено в поновлені договору оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, через порушення позивачем договору від 16.11.2015 в частині дотримання умов використання земельної ділянки - для закінчення будівництва житлового будинку №3 та невикористання цієї земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд відповідно до ст. 416 ЦК України, чим порушено ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору оренди) (п. 26 рішення).

Зобов`язано ТОВ «ІКБ спілка» повернути земельну ділянку, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, за актом приймання-передачі. Вирішено зарахувати цю земельну ділянку до земель запасу міста, визнати земельну ділянку землями комунальної власності, включити вказану земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу або продажу права оренди на них на земельних торгах у м. Кременчуці Полтавської області (пп. 26.1-26.3 п. 26).

Посилаючись на протиправність п. 26 рішення Ради від 13.12.2018 та наявність підстав для поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ТОВ «ІКБ спілка» звернулось із цим позовом до господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 24.10.2019 про скасування рішення суду першої інстанції від 23.07.2019, яким задоволено позовні вимоги, дійшов висновку про відповідність п. 26 рішення Ради від 13.12.2018 вимогам законодавства, відсутність порушення оскаржуваним рішенням Ради переважного права ТОВ «ІКБ спілка» на укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк, порушення позивачем умов договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки щодо завершення будівництва житлового будинку № 3 та введення його в експлуатацію у встановлений строк та недотримання товариством процедури реалізації переважного права на поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, встановленої умовами договору та ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а відтак відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «ІКБ спілка».

Переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 24.10.2019 у касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, Касаційний господарський суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ТОВ «ІКБ спілка» про визнання протиправним і скасування п. 26 рішення Кременчуцької міської ради від 13.12.2018 щодо відмови позивачеві у поновленні договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, та зобов`язання Ради повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У ч. 1 ст. 124 ЗК України вказано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відмова органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 14 ст. 123 ЗК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. «г» ч. 3 ст.152 ЗК України).

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У справі № 917/424/19, яка розглядається, ТОВ «ІКБ спілка» оскаржує п. 26 рішення Ради щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 2 568 м2, кадастровий номер 5310436500:12:004:0188, яке, на його думку, порушує переважне право ТОВ «ІКБ спілка» на укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк та зазначає про наявність підстав для поновлення договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди земельної ділянки, а ст. 13 цього Закону передбачено, що договором оренди земельної ділянки є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, зокрема, у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч. 1-5).

Так, відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору оренди земельної ділянки).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди земельної ділянки у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди земельної ділянки.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди земельної ділянки його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди;

орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з орендарем свідчать про те, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ГПК України та ст. 15 ЦК України, не порушено.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 594/376/17-ц.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення Ради від 13.12.2018 про відмову ТОВ «ІКБ спілка» у поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк прийнято з урахуванням порушення позивачем умов договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки в частині дотримання умов використання земельної ділянки (для закінчення будівництва житлового будинку № 3) та невикористання цієї земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд відповідно до ст. 416 ЦК України.

Перевіряючи прийняте Радою рішення від 13.12.2018 (п. 26) на відповідність вимогам законодавства та наявність порушення у зв`язку з прийняттям Радою цього рішення переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»), судом апеляційної інстанції взято до уваги, що:

позивач неналежно виконував умови договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки, оскільки не завершив будівництво житлового будинку № 3 та не ввів його в експлуатацію до закінчення строку дії договору як це було передбачено сторонами у п. 31 договору;

позивач, маючи на меті реалізацію переважного права на поновлення договору оренди на новий строк звернувся до Ради із заявою від 16.11.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки за 17 днів до закінчення строку дії договору, тобто з порушенням встановленого п. 8 договору та Законом України «Про оренду землі» терміну для повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

позивач, звертаючись до Ради із заявою від 16.11.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки не додав до неї проєкт додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, як цього вимагає ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

Рада повідомила ТОВ «ІКБ спілка» про наявність заперечень проти поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття рішення від 13.12.2018 (п.26). При цьому таке рішення Ради прийнято з дотриманням порядку та терміну розгляду заяви ТОВ «ІКБ спілка» про поновлення договору оренди земельної ділянки, встановлених ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (протягом місяця).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Ради від 13.12.2018 (п. 26), яким відмовлено ТОВ «ІКБ спілка» у поновлені договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки на новий строк відповідає вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не порушує права та законні інтереси позивача як орендаря на поновлення договору оренди відповідної земельної ділянки, через що відсутні підстави для визнання п. 26 зазначеного рішення органу місцевого самоврядування незаконним та його скасування відповідно до положень ст. 21 ЦК України та п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Суд апеляційної інстанції правомірно відхилив доводи ТОВ «ІКБ спілка» про те, що він використовує орендовану земельну ділянку для будівництва житлового будинку № 3, оскільки встановив, що надані позивачем докази на підтвердження таких доводів (дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.05.2010, який продовжено до закінчення будівництва житлового будинку, договір від 17.05.2016 про приєднання до електричних мереж електроустановки житлового будинку № 3, укладений з ПАТ «Полтаваобленерго», договір від 23.11.2016 про постачання електричної енергії, укладений із Кременчуцькою філією ПАТ «Полтаваобленерго», договір від 15.03.2015 про перенесення розподільчих мереж газопостачання із зони будівництва житлового будинку №3, укладений з ПАТ «Кременчукгаз» та платіжне доручення від 20.04.2018) не доводять належного виконання позивачем п. 31 договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки щодо завершення будівництва житлового будинку №3 та введення його в експлуатацію до закінчення дії договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки (до 03.12.2018).

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для визнання протиправним та скасування п. 26 рішення Ради від 13.12.2018, позовна вимога ТОВ «ІКБ спілка» про зобов`язання Ради повторно розглянути звернення ТОВ «ІБК спілка» щодо поновлення договору від 16.11.2015 оренди правомірно залишена судом апеляційної інстанції без задоволення.

Доводи у касаційній скарзі про те, що ТОВ «ІКБ спілка» використовувало орендовану земельну ділянку для будівництва житлового будинку № 3, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт від 25.05.2010, який продовжено до закінчення будівництва житлового будинку, та укладеними договорами із ПАТ «Полтаваобленерго» від 17.05.2016, від 23.11.2016 та із ПАТ «Кременчукгаз» від 15.03.2018, спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Переоцінка зібраних у справі доказів та встановлення інших обставин справи виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу положень ст. 300 ГПК України.

Той факт, що ТОВ «ІКБ спілка» не повернуло орендовану земельну ділянку Раді та сплачує орендну плату за користування нею, а також факт відсутності пропозицій Ради протягом дії договору оренди земельної ділянки щодо припинення договору у зв`язку із недотриманням його умов, не впливають на законність прийнятого Радою рішення від 13.12.2018 про відмову ТОВ «ІКБ спілка» у поновлені договору оренди земельної ділянки на новий строк за встановлених судом апеляційної інстанції обставин у цій справі, тому такі аргументи касаційної скарги не приймаються судом касаційної інстанції до уваги.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що у спірних правовідносинах позивачем порушено умови договору від 16.11.2015 оренди земельної ділянки щодо закінчення будівництва житлового будинку № 3 до спливу строку оренди земельної ділянки, не дотримано процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, що стало наслідком втрати позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, обґрунтовано відхилив посилання ТОВ «ІКБ спілка» на практику ЄСПЛ, зокрема, у справах «"Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії» (рішення від 23.10.1991) та «Стретч проти Сполученого Королівства» (рішення від 24.06.2003), з огляду на відсутність у позивача «правомірних очікувань» продовження користування земельною ділянкою та порушення справедливого балансу інтересів між інтересами суспільства та правом позивача в разі задоволення позову.

Аргументи касаційної скарги ТОВ «ІКБ спілка» про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, оскільки усі доводи позивача та заперечення відповідача були предметом дослідження апеляційного господарського суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

В силу положень ст. 300 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ «ІКБ спілка» про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд, переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги, вважає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 (у редакції, чинній до 08.02.2020) Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка» залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 917/424/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий