ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/351/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Огороднік К.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Захарка І.І.
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 (колегія суддів у складі: Демидюк О.О. - головуючий, Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.)
та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів (суддя Бережнюк В.В.)
у справі № 918/351/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром"
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі - Боржник) за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром", введено процедуру розпорядження майном боржника.
2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.09.2021, зокрема, визнано грошові вимоги кредитора Боржника Приватного підприємства "Холдер Агро": 1 черга задоволення вимог кредиторів - 4540,00 грн (судовий збір за подання заяви), 4 черга задоволення вимог кредиторів - 26817747,78 грн (основний борг, судовий збір у справі №918/215/21).
Стислий зміст заяви
3. 15 вересня 2021 року Приватне підприємство "Холдер Агро" (далі - Заявник) звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення вимог кредиторів (далі - Заява), у якій просило:
- зобов`язати керівництво Боржника вжити заходів по збору врожаю на земельних ділянках за кадастровими номерами: 5624680700:05:017:1480, 5624680700:01:001:0236, 5624683000:01:001:1436, 5624670700:04:013:0208, 5624683000:01:005:1145, 5624683000:01:004:0238, 5624680700:07:001:0130, 5624680700:01:001:0224, 5624680700:04:013:0303, 5624680700:04:013:0209, 5624680700:01:001:0222, та передати врожай на зберігання організації, яка має можливості для зберігання (на своїх виробничих потужностях) - Сільськогосподарській спілці "Корчунок";
- зобов`язати СС "Корчунок" забезпечити збереженість майна (урожаю);
- зобов`язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Захарко Івана Ігоровича: забезпечити збереженість зібраного врожаю, провести його інвентаризацію, результати інвентаризації надати суду, боржнику та кредиторам, укласти та надати суду договори з охоронною організацією щодо збереження даного майна.
4. Заява мотивована посиланням на положення статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства та те, що серпень і вересень є часом збору врожаю, який у подальшому може бути відчужений третім особам, що призведе до порушення прав кредиторів. Водночас визначений Заявником захід забезпечення вимог кредиторів надасть можливість забезпечити фактичне зберігання врожаю задля виконання Боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, одним із яких є Заявник.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021, Заяву задоволено в повному обсязі.
6. Судові рішення мотивовані тим, що у серпні-жовтні 2021 року розпочинаються роботи зі збирання врожаю, який за своєю природою є ліквідним майном боржника. При цьому врожай, вирощений на землях Боржника, є складовою ліквідаційної маси, а кошти від його реалізації повинні бути спрямовані на відновлення платоспроможності боржника та/або на погашення кредиторської заборгованості. У випадку псування чи втрати врожаю ліквідаційна маса банкрута може не поповнитися та, як наслідок, частина кредиторів може не отримати кошти в якості погашення боргів. За висновком судів, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, які просить вжити Заявник, у частині вжиття заходів щодо зобов`язання керівництва боржника проведення збору та зберігання врожаю є співмірними й адекватними для забезпечення вимог кредиторів.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Боржника та розпорядника майна Боржника на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
8. Боржник у касаційній скарзі просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні Заяви.
9. Розпорядник майна Боржника у касаційній скарзі просить зазначену постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині залишення в силі пункту 2 ухвали суду першої інстанції щодо зобов`язання керівництва Боржника вжити заходів зі збору врожаю на земельних ділянках за кадастровими номерами №5624683000:01:001:1436 і №5624680700:05:017:1480 (в частині засіяної на 53 га кукурудзи) та передати врожай на зберігання СС "Корчунок" - із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; а також в частині залишення в силі ухвали суду першої інстанції щодо зобов`язання розпорядника майна забезпечити збереженість зібраного врожаю, укласти і надати суду договори з охоронною організацією щодо збереження даного майна - з прийняттям у цій частині нового рішення про скасування пункту 4 ухвали суду першої інстанції.
10. Скаржники вважають, що суд першої інстанції при забезпеченні вимог кредиторів та суд апеляційної інстанції при перегляді відповідної ухвали допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права - статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 86 136 137 Господарського процесуального кодексу України.
11. Розпорядник майна Боржника вважає, що суди вжили неспівмірні та неадекватні заходи забезпечення вимог кредиторів, які не тільки не виконують функції забезпечення зазначених вимог, а й тягнуть за собою нищівні наслідки для підприємства Боржника. Боржник також вважає, що вжиті заходи забезпечення вимог кредиторів не можуть бути запорукою захисту інтересів кредиторів, оскільки відповідне майно не належить Боржнику та не може бути використане з метою погашення його боргів.
12. Зокрема, посилаючись на правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду, Скаржники наголошують, що Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс України з процедур банкрутства не передбачають можливості забезпечення позову (вимог кредиторів) за рахунок майна третіх осіб. При цьому Скаржники зазначають, що посіви сої на відповідних земельних ділянках належать на праві власності не Боржнику, а Товариству з обмеженою відповідальністю "Коростень-Агро" на підставі укладеного між зазначеними особами договору про обробіток землі від 22.03.2021.
13. Розпорядник майна Боржника також зазначає, що земельна ділянка 5624680700:05:017:1480 використовується Боржником спільно з третьою особою, у зв`язку з чим лише 53 га кукурудзи є врожаєм Боржника, який Боржник планує використати для закладення силосу з метою життєзабезпечення худоби, що в іншому разі загине.
14. Водночас, за доводами розпорядника майна Боржника, на земельній ділянці 5624683000:01:001:1436 засіяно просо, врожай якого належить Боржникові на праві власності, має бути зібраний за допомогою власних та найнятих сил і засобів, а в подальшому використаний у господарській діяльності шляхом продажу із направленням виручених коштів на погашення простроченої заборгованості із заробітної плати працівників та закупівлю необхідної сировини, кормів для великої рогатої худоби, сплати рахунків за комунальні послуги, погашення заборгованості зі сплати поточних податкових зобов`язань.
15. У зв`язку з наведеним розпорядник майна Боржника звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного боржнику майна чи зниження його вартості, однак вжиті оскаржуваною ухвалою заходи щодо зазначеної вище земельної ділянки шляхом збирання та передачі належного підприємству врожаю на зберігання третій особі призведуть саме до таких негативних наслідків для Боржника.
16. Крім того, розпорядник майна Боржника посилається на незаконність покладення на арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна боржника, обов`язку із забезпечення збереження зібраного врожаю та укладення договорів з охоронною організацією щодо його збереження, зважаючи на положення статей 44 61 Кодексу України з процедур банкрутства та частину 3 статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. Національна академія аграрних наук України надала письмові пояснення до касаційних скарг та просить скарги задовольнити в повному обсязі.
18. Національна академія аграрних наук України вважає касаційні скарги обґрунтованими, оскільки приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не в повній мірі дослідили обставини справи, що мають значення для вирішення відповідного питання, зокрема щодо використання відповідних земельних ділянок, належності певним особам урожаю, який на них вирощується, а також щодо наявності в СС "Корчунок" потужностей для збереження відповідного врожаю.
19. На думку Національної академії аграрних наук України, вжиті судами заходи забезпечення кредиторських вимог негативно впливають на ведення господарської діяльності Боржника та не сприяють відновленню його платоспроможності, а також змушують розпорядника майна Божника втручатись у оперативно-господарську діяльність Боржника без належних підстав.
20. Інші учасники справи у встановлений Судом строк відзиви на касаційні скарги не надали.
Позиція Верховного Суду
21. Керуючись вимогами статей 14 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та виходить з наступного.
22. Відповідно до частини 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
23. Згідно з положеннями статей 136 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
24. Верховний Суд неодноразово зазначав, що системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом України з процедур банкрутства як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так і за ініціативою суду. Разом з тим загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
25. Положення статей 136 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 цього Кодексу як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
26. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство, попередження їх можливого порушення в майбутньому, а також забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення та попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
27. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
28. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
29. Водночас обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
30. Зі змісту оскаржуваних судових рішень Суд вбачає, що задовольняючи Заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про співмірність і адекватність визначених Заявником заходів забезпечення вимог кредиторів, оскільки всі активи Боржника повинні бути збережені, знаходитися у власності Боржника та мають бути задіяні для виконання головної мети при проведення процедури банкрутства залежно від її подальшої стадії: або бути залученими для функціонування та відновлення платоспроможності Боржника, або бути реалізованими з направленням грошових коштів від продажу на задоволення кредиторських вимог Боржника.
31. При цьому суд виходив з того, що вирощений на землях Боржника врожай є складовою ліквідаційної маси, а СС "Корчунок" має можливості та потужності для збирання та збереження урожаїв, оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб має відповідні види діяльності.
32. Суд апеляційної інстанції погодився з наведеними висновками місцевого господарського суду, зазначивши також про відсутність будь-яких відомостей щодо наявності договорів на охорону майна чи посівів на належних Боржнику земельних ділянках, а також доказів того, що Боржник має можливість для належного зберігання врожаю. За висновком апеляційного господарського суду, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист інтересів кредиторів у справі, а їх вжиття надасть можливість забезпечити фактичне зберігання врожаю задля виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами.
33. Однак при цьому суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 269 282 Господарського процесуального кодексу України щодо перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній і додатково поданими доказами із наведенням у мотивувальній частині постанови мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
34. Так, згідно з описовою частиною оскаржуваної постанови в обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Коростень-Агро" за умовами укладеного між ним та Боржником договору №22/03 про обробіток землі посіви сої на земельних ділянках з кадастровими номерами 5624680700:05:017:1480, 5624680700:01:001:0236, 5624680700:04:013:0208, 5624683000:01:005:1145, 5624683000:01:004:0238, 5624680700:07:001:0130, 5624680700:01:001:0224, 5624680700:04:013:0303, 5624680700:А 04:013:0209, 5624680700:01:001:0222 належать на праві власності ТОВ "Коростень-Агро" та не підлягають передачі Боржнику, тому забезпечення вимог кредиторів за рахунок цього майна є неприпустимим і суперечить нормам чинного господарського процесуального законодавства.
35. Водночас апеляційна скарга розпорядника майна Боржника мотивована тим, що вжиті заходи забезпечення в частині збору врожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 5624680700:05:017:1480 і 5624683000:01:001:1436 спрямовані на забезпечення вимог кредиторів, погашати які забороняється відповідно до закону, та унеможливлюють виконання поточних зобов`язань Боржника із виплати заробітної плати та ЄСВ, а також зобов`язань із життєзабезпечення великої рогатої худоби, виконання яких є обов`язковим.
36. Зокрема, скаржник зазначив, що врожай проса із земельної ділянки з кадастровим номером 5624683000:01:001:1436 є єдиним джерелом, за допомогою якого є можливість погасити заборгованість із заробітної плати, закупити корми для великої рогатої худоби, тоді як невчинення таких дій призведе до негативних наслідків у діяльності Боржника та по суті буде економічним злочином як для цього підприємства, так і загалом для населеного пункту, в якому воно розташоване. А врожай кукурудзи із земельної ділянки з кадастровим номером 5624680700:05:017:1480 (у частині 53 га) має бути використаний для закладення силосу з метою життєзабезпечення худоби, яка в іншому разі загине. Крім того, розпорядник майна Боржника послався на відсутність у нього повноважень щодо укладення договорів охорони врожаю.
37. Проте в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції не наведені жодні висновки щодо правової оцінки перелічених аргументів скаржників та, відповідно, не викладені мотиви для їх прийняття до уваги або відхилення з огляду на дослідження наявних у справі доказів, а також прийняття чи відхилення додатково поданих доказів відповідно до вимог процесуального законодавства.
38. Зокрема, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та, водночас, не відхилив додані до апеляційних скарг докази (копії договорів, актів, видаткових накладних, специфікацій, листів тощо), а також не з`ясував, чи підтверджують наведені докази (в разі їх прийняття) викладені в апеляційних скаргах доводи щодо припинення господарської діяльності та погіршення стану належного Боржнику майна внаслідок вжиття визначених у Заяві заходів забезпечення кредиторських вимог, щодо належності врожаю з спірних земельних ділянках певним особам тощо.
39. Апеляційний господарський суд також не з`ясував, чи вирішено ухвалою суду першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Коростень-Агро".
40. Тобто суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 86 236 269 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
41. Однак без з`ясування наведених обставин та дослідження відповідних доказів суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг розпорядника майна Боржника та ТОВ "Коростень-Агро", обґрунтованість та адекватність усіх вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення вимог кредиторів, дотримання при їх запровадженні розумного балансу між необхідністю забезпечення активів боржника, їх ефективного використання та неприпустимістю блокування господарської діяльності боржника.
42. Водночас відповідно до вимог частини 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021, ухвалена за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
44. Касаційні скарги підлягають задоволенню частково.
45. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
46. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Захарка І.І. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та ухвалу Господарського суду Рівненької області від 15.09.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів у справі №918/351/21 задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021, ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у справі №918/351/21 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
К. Огороднік