ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/635/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу комунального підприємства «Славутське житлово - комунальне об`єднання»

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 (головуючий суддя: Тимошенко О.М., судді: Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) у справі № 918/635/18, ухвалену за результатом розгляду

скарги комунального підприємства «Славутське житлово - комунальне об`єднання»

на дії Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

у справі № 918/635/18

за позовом комунального підприємства «Славутське житлово - комунальне об`єднання» (далі - Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативна Теплова Компанія» (далі - Товариство)

про стягнення 8 265 086,97 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства про стягнення 8 265 086,97 грн. заборгованості (з них: 6 468 835, 82 грн. основного боргу, 1 314 382,75 грн. пені, 118 319, 83 грн. - 3% річних, 363 548,57 грн. інфляційних втрат), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором від 19.10.2017 на виробництво теплової енергії в частині оплати отриманого природного газу.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.12.2018 зі справи № 918/635/18 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 6 468 835,82 грн. основного боргу, 1 267 584,00 грн. пені, 117 464,85 грн. - 3% річних, 76 765,67 грн. інфляційних втрат, 118 959,75 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 46 798,75 грн. пені, 854,98 грн. - 3% річних, 286 782,90 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 зі справи рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнутих сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, викладено пункти 2, 3 резолютивної частини рішення у справі в іншій редакції, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 422 166,01 грн. основного боргу, 638 619,08 грн. пені, 57 502,26 грн. - 3% річних, 72 367,49 грн. інфляційних втрат, 47 854,85 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 4 046 669,80 грн. основного боргу, 675 763,67 грн. пені, 60 817,57 грн. - 3% річних, 291 181,08 грн. інфляційних втрат відмовлено. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 114 182,18 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

16.05.2019 на виконання постанови суду апеляційної інстанції видані відповідні накази.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 задоволено заяву Товариства про перегляд постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 зі справи № 918/635/18 за нововиявленими обставинами; постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 в частині стягнення 638 619,08 грн. пені, 57 502, 26 грн. - 3% річних, 72 367,49 грн. інфляційних втрат скасовано; у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства 2 422 166,01 грн. основного боргу, 37 143,30 грн. витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 4 046 669,80 грн. основного боргу, 1 314 382,75 грн. пені, 118 319,83 грн. -3% річних, 363 548,57 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 130 249,51 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 17 291,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

11.02.2020 на виконання постанови суду апеляційної інстанції видані накази.

У квітні 2020 року Підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). У скарзі скаржник просив суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця дії Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублик Н.Р.; скасувати постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2020, 17.02.2020 ВП № 61292426.

Скаргу мотивовано тим, що державним виконавцем у межах зведеного виконавчого провадження, у тому числі з примусового виконання наказів господарського суду Рівненської області зі справи № 918/635/18, було накладено арешт на рахунки Підприємства, зокрема, на рахунок IBAN № НОМЕР_1, який відкритий в АТ «Ощадбанк», з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам Підприємства та сплата податків і зборів. Отже, такий рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Згідно із заявою про уточнення викладених у скарзі вимог скаржник просив суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця дії Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублик Н.Р.; скасувати постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2020 та від 18.02.2020 в частині накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1, який відкритий в АТ «Ощадбанк».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.04.2020 зі справи № 918/635/18 скаргу Підприємства задоволено; визнано протиправними дії старшого державного виконавця дії Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублик Н.Р.; скасовано постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2020 та від 18.02.2020 ВП № 61292426 в частині накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1, який відкритий в філії Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Хмельницький.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що означений рахунок використовується, у тому числі, але не виключно, для виплати заробітної плати працівникам та сплати податків. Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом використання у відповідності до приписів статей 18, ,48, 52, 29 Закону України «Про виконавче провадження», на які відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 зі справи ухвалу місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні скарги Підприємства на дії ВДВС. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що боржником не надано жодного обґрунтування щодо суми коштів, необхідної для виплати заробітної плати, а також не підтверджено тієї обставини, що арештований рахунок використовується виключно з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що:

- накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1 спричинило невиплату заробітної плати для більш ніж 200 працівників Підприємства, оскільки з вказаного рахунку здійснюється виплата заробітної плати, сплата податків і зборів;

- рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 зі справи № 916/73/19 та від 10.10.2019 зі справи № 916/1572/19.

Доводи інших учасників справи

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання» на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з частиною другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунок IBAN № НОМЕР_1 є поточним рахунком і не є рахунком зі спеціальним режимом використання. При цьому АТ «Ощадбанк» у довідці про відкриті Підприємству рахунки зазначено, що такий рахунок може використовуватися для здійснення інших операцій (у тому числі, але не виключно, для виплати заробітної плати та сплати податків). Нижче Банком вказані рахунки зі спеціальним режимом використання, серед яких рахунок IBAN № НОМЕР_1 не зазначений.

Також АТ «Ощадбанк», на яке відповідно до приписів статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанови виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку IBAN № НОМЕР_1 виконало. Отже, Банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно з частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Таким чином, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт у розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених саме для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Судом апеляційної інстанції у розгляді скарги на дії ВДВС встановлено, що зі скарги не вбачається, яка саме сума потрібна Підприємству для виплати заробітної плати працівникам, тобто вимога скаржника є неконкретизованою.

При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі (з документами, що підтверджують ці обставини) та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку IBAN № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати своїм працівникам.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права відмовив у задоволенні скарги Підприємства на дії ВДВС.

У розгляді касаційної скарги у справі № 918/635/18 Суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Підприємство не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Підприємства без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін, як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Підприємство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 зі справи № 918/635/18 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства «Славутське житлово - комунальне об`єднання» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко