ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/764/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача-1 - не з`явились,
позивача-2 - не з`явились,
відповідача-1, 4 - не з`явились,
відповідачів- 2, 3, 5 - Янчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 (суддя Романюк Ю.Г.), постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 (головуючий суддя - Олексюк Г.Є., судді: Петухов М.Г., Гудак А.В.) та на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 (головуючий суддя - Олексюк Г.Є., судді: Петухов М.Г., Гудак А.В.)
у справі №918/764/21
за позовом 1. ОСОБА_1 ,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд",
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі - ТОВ "Рівненський МЖК") звернулися до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" (далі - ТОВ "ІБК "Градобуд"), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про: (1) визначення розміру статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд" в розмірі 100 грн та розміри часток учасників в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" ОСОБА_1 - 99%, що в грошовому еквіваленті становить 99 грн та ТОВ "Рівненський МЖК" - 1%, що в грошовому еквіваленті становить 1 грн; (2) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд" на користь ОСОБА_1 - 99% статутного капіталу, ТОВ "Рівненський МЖК" -1% статутного капіталу.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ТОВ "Рівненський МЖК" придбали частки ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" за відплатними договорами та набули право власності на частку статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд" у момент укладення відповідних договорів. З огляду на викладене позивачі вказували, що подальший повторний продаж частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" ОСОБА_4 порушує права позивачів та є незаконним.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Відповідно до пунктів 1.5, 5.3 статуту ТОВ "ІБК "Градобуд" засновником (учасником) товариства є ОСОБА_4 , що має частку у розмірі 100 грн, що становить 100 % статутного капіталу товариства (т.1 а.с.12-28).
2.2.10.05.2018 між ОСОБА_4 (відповідач-4), від імені якого діяв представник ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої нотаріально 05.05.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №1348 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) (позивач-1) було укладено договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає та передає у власність покупцю належну йому на праві власності частину частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що становить 99% статутного капіталу товариства та дорівнює 99 грн (частку), а покупець купує та приймає частку у власність, і зобов`язується сплатити продавцю грошову суму та/або передати в її рахунок певне майно у розмірі та порядку, визначеному цим договором. Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна частки, що складає 99% статутного капіталу товариства, становить 9900 грн. Оплата вартості частки, вказаної у пункті 2.1 цього договору, повинна бути здійснена покупцем для продавця до 31.12.2018 (пункт 2.2 договору).
2.3. ОСОБА_1 здійснила 10.05.2018 оплату ОСОБА_4 придбаної згідно з договором купівлі-продажу від 10.05.2018 частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що підтверджується розпискою від 10.05.2018.
2.4.На виконання умов договору купівлі-продажу від 10.05.2018 №1 між ОСОБА_4 , від імені якого діяла представник ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої нотаріально 05.05.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №1348 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було складено акт приймання-передачі частини частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 10.05.2018, за яким продавець передає, а покупець приймає частину частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що становить 99% статутного капіталу товариства та дорівнює 99 грн.
2.5.Крім того, 10.05.2018 між ОСОБА_4 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої нотаріально 05.05.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №1348 (продавець) та ТОВ "Рівненський МЖК" (покупець) (позивач -1) було укладено договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" (договір купівлі-продажу від 10.05.2018 №2), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає та передає у власність покупцю належну йому на праві власності частину частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що становить 1% статутного капіталу товариства та дорівнює 1 грн (частка), а покупець купує та приймає частку у власність, і зобов`язується сплатити продавцю грошову суму та/або передати в її рахунок певне майно у розмірі та порядку, визначеному цим договором. Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна частки, що складає 1% статутного капіталу товариства, становить 1 грн. Оплата вартості частки, вказаної у пункті 2.1 цього договору, повинна бути здійснена покупцем для продавця до 31.12.2018 (пункт 2.2 договору).
2.6.ТОВ "Рівненський МЖК" здійснило 10.05.2018 оплату ОСОБА_4 придбаної згідно з договором купівлі-продажу від 10.05.2018 частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що підтверджується розпискою від 10.05.2018 (т. 1, а.с.36).
2.7.На виконання умов договору купівлі-продажу від 10.05.2018 №2 між ОСОБА_4 , від імені якого діяла представник ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої нотаріально 05.05.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстрованої в реєстрі за №1348 (продавець) та ТОВ "Рівненський МЖК" (покупець) було складено акт приймання - передачі частини частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 10.05.2018, за яким продавець передає, а покупець приймає частину частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", що становить 1% статутного капіталу товариства та дорівнює 1 грн.
2.8.Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 договорів купівлі-продажу від 10.05.2018 №1 та №2 всі права та обов`язки учасника (засновника) товариства відповідно до розміру проданої частини частки переходять до покупця з моменту укладення договору. Продавець втрачає всі права та обов`язки учасника (засновника) товариства відповідно до розміру проданої частини частки з моменту укладення договору. Покупець з моменту підписання договору набуває право власності на частку, зазначену у пункті 1.1 договору.
2.9.У відповідності до пунктів 5.5 - 5.7 статуту ТОВ "ІБК "Градобуд" (в редакції, станом на 10.05.2018) учасник товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства або третім особам. Учасники користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у статутному капіталі (фонді) товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Частка учасника товариства може бути відчужена до її повної сплати лише у тій частині, в якій її сплачено. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов`язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.
2.10.14.06.2018 було проведено загальні збори учасників ТОВ "ІБК "Градобуд", на яких прийнято рішення затвердити зміну складу учасників ТОВ "ІБК "Градобуд" у зв`язку із придбанням ОСОБА_1 та ТОВ "Рівненський МЖК" часток ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд". На вказаних зборах визначено розмір часток учасників ТОВ "ІБК "Градобуд" наступним чином: ОСОБА_1 - частка в статутному капіталі 99 %, що становить 99 грн; ТОВ "Рівненський МЖК" - частка в статутному капіталі 1%, що становить 1 грн.
2.11.03.09.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (відповідач-5) було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" (договір купівлі-продажу від 03.09.2018), за яким ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 100 грн.
2.12.На виконання договору купівлі-продажу від 03.09.2018 було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 03.09.2018, за яким ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 100 грн.
2.13.03.09.2018 було прийнято рішення вищого органу управління ТОВ "ІБК "Градобуд", оформлене рішенням учасника №2 ТОВ "ІБК "Градобуд", яким вирішено: 1) звільнити з посади директора ТОВ "ІБК "Градобуд" громадянина України ОСОБА_4 ; 2) призначити з 03.09.2018 на посаду директора ТОВ "ІБК "Градобуд" громадянина України ОСОБА_5 ; 3) надати повноваження директору ОСОБА_5 , подати необхідні зміни до відомостей про ТОВ "ІБК "Градобуд", які містяться у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державному реєстратору.
2.14.04.09.2018 було прийнято рішення вищого органу управління ТОВ "ІБК "Градобуд", оформлене рішенням учасника №3 ТОВ "ІБК "Градобуд", яким вирішено: 1) привести, розділи статуту ТОВ "ІБК "Градобуд" до норм чинного законодавства України, яке регулює діяльність товариств з обмеженою відповідальністю; 2) затвердити статут ТОВ "ІБК "Градобуд" в новій редакції; 3) надати повноваження директору ОСОБА_5 подати необхідні зміни до відомостей про ТОВ "ІБК "Градобуд", які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, державному реєстратору, з правом передачі повноважень уповноваженому представнику, шляхом оформлення довіреності.
2.15.18.09.2018 було прийнято рішення вищого органу управління ТОВ "ІБК "Градобуд", оформлене рішенням учасника №5 ТОВ "ІБК "Градобуд", яким вирішено: 1) збільшити статутний капітал ТОВ "ІБК "Градобуд" на 2581090 грн за рахунок наступного майна: модульна твердопаливна котельня у кількості 2 шт., потужністю 100-2000 кВт, (котельні відповідають умовам сертифікації, відповідного виду продукції, що підтверджено наступним документом: Сертифікат відповідності, виданий органом сертифікації - ОО "Харківський незалежний центр сертифікації", який зареєстрований в реєстрі за номером UА1.182.0013925-17. За рішенням учасника товариства вартість кожної котельні складає 1290545 грн; 2) встановити загальний розмір статутного капіталу у сумі 2581190 грн та визначити частку учасника наступним чином: ОСОБА_5 грошовий внесок 100 грн, майновий внесок 2581090,00 грн; 3) надати повноваження директору ОСОБА_5 подати необхідні зміни до відомостей про ТОВ "ІБК "Градобуд", які містяться у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державному реєстратору.
2.16.02.11.2018 ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 (відповідач-3) на підставі договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд", частину частки, яка в грошовому еквіваленті становить 100 грн, що у відсотковому співвідношенні складає 0,0038741821% до загального розміру статутного капітану ТОВ "ІБК "Градобуд".
2.17.На виконання договору купівлі-продажу від 02.11.2018 було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 02.11.2018, за яким ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" у розмірі 0,0038741821%, яка в грошовому еквіваленті становить 100 грн.
2.18.10.07.2020 ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 (відповідач-2) на підставі договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" частину частки, яка в грошовому еквіваленті становить 2581090 грн, що у відсотковому співвідношенні складає 99,997% до загального розміру статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд".
2.19.На виконання договору купівлі-продажу від 10.07.2020 було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 10.07.2020, за яким ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" у розмірі 99,997%, яка в грошовому еквіваленті становить 2581090 грн.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Рівненської області рішенням від 16.12.2021 у справі №918/764/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022, в задоволенні позову відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що:
- оскільки відомості про зміну складу учасників ТОВ "ІБК "Градобуд", внаслідок продажу частки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ТОВ "Рівненський МЖК" згідно договорів купівлі-продажу від 10.05.2018 №1 та №2, не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - ЄДР), такі відомості не можуть бути використані у цьому судовому спорі з ОСОБА_5 , адже останній об`єктивно не міг знати про такі відомості. Згідно відомостей ЄДР, станом на 03.09.2018, учасником ТОВ "ІБК "Градобуд", з належною йому часткою у розмірі 100% статутного капіталу, був ОСОБА_4 , а тому відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" такі відомості вважаються достовірними;
- ОСОБА_5 набув частку у розмірі 100% статутного капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" на підставі, що не заборонена законом, а саме договору купівлі - продажу від 03.09.2018, який не визнаний судом недійсним;
- оскільки не було проведено державної реєстрації зміни складу учасників ТОВ "ІБК "Градобуд", на які посилаються позивачі, такі зміни не набрали чинності;
- ОСОБА_5 в законний спосіб відчужив належну йому частку в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" на користь ОСОБА_2 - 99,997% та ОСОБА_3 - 0,0038741821%, що виключає задоволення позовних вимог позивачів щодо витребування на їх користь часток в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд".
3.3.Додатковою постановою від 18.05.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд заяву представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - адвоката Янчука В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №918/764/21 - задовольнив частково; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн.
3.4.Додаткова постанова мотивована тим, що заявником в повній мірі, відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доведено та документально обґрунтовано розмір понесених витрат ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у справі №918/764/21 в сумі 15000 грн. Поряд з цим, дослідивши заяву відповідачів про компенсацію судових витрат та клопотання позивачки про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, надані заявником документи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачам витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 7500 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. ОСОБА_1 звернулася 18.04.2022 до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Крім того, 13.06.2022 ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 у справі №918/764/21 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомог.
4.2.Підставою касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 скаржниця вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що:
- при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.09.2020 у справі №916/667/18, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 20.03.2019 у справі №911/772/18, від 10.10.2019 у справі №911/2218/18, від 26.02.2021 у справі №905/565/19, від 24.02.2021 у справі №911/1149/19, стосовно застосування статей 319 321 328 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 4, 50, 51 Закону України "Про господарські товариства";
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 334 ЦК України, статті 53 Закону України "Про господарські товариства", статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у правовідносинах, коли частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю була відчужена за умовами договору купівлі-продажу, укладеного до моменту набрання законної сили Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який (договір) містив положення про перехід права власності на частку у статутному капіталі з моменту його укладення.
4.3.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 у справі №918/764/21, скаржниця посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16, від 05.06.2018 у справі №904/8308/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 09.10.2020 у справі №509/5043/17, від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, від 29.04.2021 року у справі №916/3904/19, від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, щодо застосування статей 126 та 129 ГПК України.
4.4.Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - адвокат Янчук В.В., подав відзив на касаційну скаргу, подану на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21, в якій просить касаційне провадження у справі №918/764/21, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити, а касаційну скаргу, обґрунтовану підставою, визначеною пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4.5.Зазначений представник вважає, що правовідносини у справі №918/764/21 та справах, на які послався скаржник у своїй касаційній скарзі, не є подібними, а також вказує про безпідставність інших доводів касаційної скарги.
4.6.Крім того, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - адвокат Янчук В.В., подав відзив на касаційну скаргу, подану на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 у справі №918/764/21, в якій, посилаючись на дотримання судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, просить залишити відповідну скаргу без задоволення, а зазначену додаткову постанову без змін.
5.Позиція Верховного Суду
Щодо рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022
5.1.Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.2.У частині другій статті 4 ГПК України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.3.Отже, наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
5.4.З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
5.5.У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства. Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
5.6.Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІБК "Градобуд", оформлених протоколом від 14.06.2018) передбачено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
5.7.Згідно зі статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" товариство зобов`язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
5.8.Пункт 14.3 статуту ТОВ "ІБК "Градобуд" також передбачає, що товариство зобов`язане у трьохденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни в статуті, для внесення цих змін до Єдиного державного реєстру.
5.9.Частиною п`ятою статті 89 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
5.10.Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
5.11.Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
5.12.Частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема як: перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
5.13.Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що визначає статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, передбачено наступне: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
5.14.З огляду на викладене вище, беручи до уваги те, що відомості про зміну складу учасників внаслідок продажу частки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ТОВ "Рівненський МЖК" згідно договорів купівлі-продажу від 10.05.2018 №№1, 2, не були внесені до Єдиного державного реєстру, згідно з частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", такі відомості не можуть бути використані у цьому судовому спорі з відповідачем - ОСОБА_5 , який на той момент не був учасником таких відносин, а тому об`єктивно не міг знати про такі відомості.
5.15.Поряд з цим, відповідно до відомостей з ЄДР, станом на 03.09.2018, учасником ТОВ "ІБК "Градобуд", з належною йому часткою у розмірі 100 % статутного капіталу, був ОСОБА_4 , а тому відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" такі відомості вважалися достовірними для ОСОБА_5 з яким у вказану дату було укладено договір купівлі-продажу частки ОСОБА_4 .
5.16.Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
5.17.Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.18.Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
5.19.Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 набув частку у розмірі 100 % статутного капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" на підставі, що не заборонена законом, а саме договору купівлі - продажу від 03.09.2018, який не визнаний судом недійсним.
5.20.Також, як встановлено судами, на виконання вимог частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "ІБК "Градобуд" був складений та наданий державному реєстратору для вчинення цієї реєстраційної дії акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" від 03.09.2018, підписи на якому засвідчені нотаріально.
5.21.З огляду на викладене, ОСОБА_5 набув частку у розмірі 100 % статутного капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" у спосіб передбачений законом, а пред`явлені до нього позовні вимоги ґрунтуються на підставі відомостей та документів, що не були внесені до ЄДР, тому відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не можуть бути використані у спорі із ним.
5.22.Окрім того, згідно з частиною п`ятою статті 89 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
5.23.Отже, враховуючи те, що не було проведено державної реєстрації зміни складу учасників ТОВ "ІБК "Градобуд", на які посилаються позивачі, такі зміни не набрали чинності.
5.24.Крім того, попередні судові інстанції також правильно прийняли до уваги, що в подальшому, ОСОБА_5 в законний спосіб відчужив належну йому частку в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" на користь ОСОБА_2 - 99,997% та ОСОБА_3 - 0,0038741821%, що виключає задоволення позовних вимог позивачів щодо витребування на їх користь часток в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд".
5.25.Доводи скаржниці про помилкове застосування судами попередніх інстанцій правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, щодо моменту набуття особою корпоративних прав з відчуженої на її користь частки у статутному капіталі товариства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за змістом указаної постанови, корпоративні права з частки виникали в особи з моменту державної реєстрації таких прав, як до, так і після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду лише звернула увагу на різні дії, які вчинялися новими власниками для набуття корпоративних прав до та після набрання чинності вказаним Законом, однак не визначала іншого моменту набуття цих прав ніж момент їх державної реєстрації.
5.26.Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржниці на неврахування судами правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі №911/772/18, від 10.10.2019 у справі №911/2218/18, від 26.02.2021 у справі №905/565/19, від 24.02.2021 у справі №911/1149/19, оскільки Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Відтак, під час вирішення цієї справи застосуванню підлягали саме висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19.
5.27.Посилання скаржниці на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 08.09.2020 у справі №916/667/18 колегія суддів не приймає до уваги, адже позивачка лише цитує висновки, що викладені у цих постановах, однак не зазначає про їх незастосування чи неправильне застосування попередніми судовими інстанціями, і такого не вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень.
5.28.З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022
5.29.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, про що зазначено у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
5.30.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (апеляційної та/або касаційної скарг), а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
5.31.Згідно з положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
5.32.Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
5.33.Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
5.34.Відповідно до положень цього Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону); а інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
5.35.У статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
5.36.За змістом статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
5.37.Згідно з частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
5.38.Статтею 126 ГПК України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
5.39.За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
5.40.Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
5.41.Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті рішення про закриття провадження у справі мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
5.42.Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
5.43.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5.44.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5.45.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
5.46.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
5.47.При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) - частина восьма статті 129 ГПК України.
5.48.Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
5.49.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
5.50.Апеляційним судом установлено, що 16.03.2022 між ОСОБА_2 (клієнт-1), ОСОБА_5 (клієнт-2), ОСОБА_3 (клієнт-3) та Адвокатським об`єднанням "Юридичний дім "Захист" (об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги.
5.51.Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, об`єднання зобов`язується надати клієнтам правову допомогу в господарській справі №918/764/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21.
5.52.Згідно з пунктом 2.1 договору послуги надаються клієнту шляхом:
- складання необхідних процесуальних документів, позовних заяв, клопотань, відзивів тощо;
- надання правової допомоги, участі та представництва клієнтів в суді, з усіма правами, які законодавством надаються позивачеві, відповідачу, третій особі;
- усного консультування з юридичних питань;
- подання адвокатських запитів, необхідних для отримання інформації та документів для справи.
5.53.Вартість наданих послуг (гонорар) встановлюється незалежно від результату наданих послуг/правової допомоги об`єднанням та становить:
- складання процесуальних документів в інтересах клієнтів для подання до суду апеляційної інстанції - 15000 грн (пункт 4.1 договору).
5.54.На підставі договору про надання правової допомоги від 16.03.2022 Адвокатським об`єднанням "Юридичний дім "Захист" 18.03.2022 видано ордери на ім`я адвоката Янчука В.В. для надання правової/правничої допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_3 .
5.55.На підтвердження оплати послуг адвоката для суду апеляційної інстанції було надано копію рахунку від 28.03.2022 №28/03 на суму 15000 грн (платники ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ), копію квитанції від 30.03.2022 №0.0.2501790289.1 на суму 5000 грн, копію квитанції від 30.03.2022 №0.0.2501790971.1 на суму 5000 грн, копію квитанції від 30.03.2022 №0.0.2501791479.1 на суму 5000 грн, копію платіжного доручення від 30.03.2022 №02PL186452 на суму 5000 грн, копію платіжного доручення від 30.03.2022 №02PL186455 на суму 5000 грн, копію платіжного доручення від 30.03.2022 №02PL186463 на суму 5000 грн.
5.56.Проаналізувавши надані суду докази в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначив, що заявником в повній мірі, відповідно до вимог статті 74 ГПК України, доведено та документально обґрунтовано розмір понесених витрат ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у справі №918/764/21 у сумі 15000 грн.
5.57.Разом з тим, апеляційний суд прийняв до уваги, що від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що справа №918/764/21 не являється складною, витратною в часі, обсязі наданих послуг та значенням її для сторони, щоб адвокат отримував такий гонорар лише за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, який не відрізняється обґрунтуванням від відзиву, який подавався в суді першої інстанції на позовну заяву. На думку Немеш О.Ф., у цьому випадку вартість послуг значно завищена, оскільки спір немає значної ціни позову (100 грн), великого значення для сторін, у тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторін або публічного інтересу до справи.
5.58.Оцінивши надані сторонами докази понесених витрат на правову допомогу, відповідні доводи та заперечення сторін, апеляційний суд, з урахуванням критерію розумної необхідності таких витрат, їх пропорційності, з урахуванням складності справи, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачам витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 7500 грн, і колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначений висновок законним та обґрунтованим.
5.59.Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивачки про неспівмірність стягнутої суми витрат на правову допомогу з посиланням на незначну кількість процесуальних документів по справі, складених адвокатом відповідачів-2, 3, 5, та незначну кількість часу, витраченого для підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки судами обох інстанцій врахована саме правова позиція відповідачів-2, 3, 5, яка і була покладена в основу прийнятих у справі рішень.
5.60.Також є помилковими і твердження скаржниці про те, що складність цієї справи є непропорційною до стягнутої суми судових витрат, оскільки на думку Суду, складність цієї справи та обсяг дій, вчинених представником Янчуком В.В. з вивчення та аналізу законодавства та судової практики у спірних правовідносинах з метою побудови правової позиції під час захисту інтересів клієнтів, повістю відповідають стягнутій сумі судових витрат.
5.61.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржниці на неврахування висновків викладених Верховним Судом у постановах від 29.04.2021 у справі №916/3904/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 щодо необхідності суду встановлювати співмірність та пропорційність судових витрат до предмета спору, складності справи, зміни правової позиції сторін, оскільки оцінка такої пропорційності була надана судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №918/764/21.
5.62.Скаржниця також посилається на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, відповідно до якого для суду не є обов`язковим зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
5.63.Крім того, скаржниця вказує на неврахування висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові від 22.11.2019 у справі №910/096/18, відповідно до якого під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
5.64.Також, скаржниця вважає, що не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, відповідно до якого Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
5.65.Колегія суддів зазначає, що висновки апеляційного суду у справі №918/764/21 не суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду, оскільки суд апеляційної інстанції не присуджував до стягнення з позивачки всі витрати, сплачені на підставі договору надання правової допомоги відповідачами 2, 3, 5, а зменшив їх розмір саме з урахуванням критерію розумної необхідності та співмірності витрат, і під час касаційного перегляду додаткової постанови судом касаційної інстанції не встановлено непропорційності стягнутих сум.
5.66.Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржниці на необхідність відмови у задоволенні клопотання про розподіл витрат на правову допомогу з огляду на відсутність детального опису робіт, виконаних адвокатом відповідачів 2, 3, 5 при надані професійної правничої допомоги, оскільки за змістом цієї норми, вона запроваджена для визначення розміру витрат. В той час, як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору про надання правової допомоги від 16.03.2022 у фіксованому розмірі, а отже є визначеним, а факт їх надання підтверджується матеріалами справи.
5.67.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржниці на неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2018 у справі №904/8308/17, від 09.10.2020 у справі №509/5043/17, від 20.07.2020 у справі №922/2604/20, від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, оскільки в указаних постановах зазначено про можливість відмови у розподілі витрат на правову допомогу у випадку ненадання стороною доказів, на підставі яких можливо встановити дійсну вартість наданих послуг та їх обсяг, що, в свою чергу, позбавляє іншу сторону можливості заперечувати реальність та співмірність таких послуг.
5.68.Однак, під час розгляду справи №918/764/21 суд встановив обсяг та вартість послуг, що були надані адвокатом відповідачам 2, 3, 5, тоді як позивачка не була позбавлена можливості заперечувати їх співмірність.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
6.4.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційних скаргах, Суд не вбачає.
6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 у справі №918/764/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
Л.В. Стратієнко