ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 918/99/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

ПАТ АБ "Південний": Васильєва К. В.,

ПП "Обрій": Шиманський О. Л.,

арбітражний керуючий Закорко В. В. (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" та Приватного підприємства "Обрій"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019

у складі колегії суддів: Миханюк М. В. - головуючої, Саврія В. А., Коломис В. В.

у справі за заявою Приватного підприємства "Обрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи та вимог заяв кредиторів

1. У лютому 2019 року Приватне підприємство "Обрій" (далі - ПП "Обрій") звернулось до Господарського суду Рівненської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (далі - ТОВ "МІЛК ВОРД", боржник).

2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2019 відкрито провадження у справі № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД"; визнано грошові вимоги ПП "Обрій" до ТОВ "МІЛК ВОРД" у сумі 1 522 500,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича; вирішено інші процедурні питання.

3. 06.03.2019 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 58003 про порушення справи про банкрутство ТОВ "МІЛК-ВОРД" після чого протягом 30-ти денного строку до Господарського суду Рівненської області надійшли заяви конкурсних кредиторів.

4. Зокрема, 27.03.2019 до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ПП "Обрій" від 21.03.2019 про визнання додаткових грошових вимог до ТОВ "МІЛК ВОРД" в сумі 18 289 278,00 грн, з яких 18 285 436,00 грн заборгованість за договором купівлі-продажу та 3 842,00 грн судовий збір за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог.

5. Заява ПП "Обрій" мотивована наявністю у ТОВ "МІЛК ВОРД" заборгованості в розмірі 18 285 436,00 грн за договором купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 (зі змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 22.12.2016 № 1) відповідно до якого кредитором передано, а боржником прийнято обладнання (комплексну технологічну лінію "Обладнання для переробки птиці 8000 голів/час"), факт поставки якого підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18.

6. Також, 04.04.2019 на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний", банк) від 01.04.2019 № 14-001-12640-2019 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 20 603 949,18 грн.

7. Заява ПАТ АБ "Південний" обґрунтована наявністю у боржника заборгованості перед банком в сумі 20 603 949,18 грн, яка визначена станом на 04.02.2019, з яких:

- 2 007 636,93 грн заборгованість ТОВ "МІЛК ВОРД" як позичальника за кредитним договором від 03.04.2017 № AL2017-01194, яка складається з 1 661 020,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 338 311,83 грн заборгованості за відсотками та 8 305,10 грн заборгованості за комісійними доходами банку;

- 18 596 312,25 грн заборгованість ТОВ "МІЛК ВОРД" як поручителя за кредитним договором від 03.04.2017 № AL2017-01193, яка складається з 15 254 244,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 265 797,03 грн заборгованості за відсотками та 76 271,22 грн заборгованості за комісійними доходами банком.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

Щодо заяви ПП "Обрій"

8. 10.06.2014 між ТОВ "МІЛК ВОРД" та ПП "Обрій" укладено договір купівлі - продажу обладнання № 03-05 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти комплексну технологічну лінію "Обладнання для переробки птиці 8 000 голів/час", відповідно доданого переліку (додаток № 1) (далі - обладнання) в порядку і на умовах передбачених даним договором, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти обладнання і оплатити його на умовах даного договору.

9. Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу сторони визначили, що ціна обладнання складає 19 785 436,00 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця або на інший рахунок, вказаний продавцем.

10. Сторони встановили наступний порядок оплати, а саме сума в розмірі 19 785 436,00 грн до 30.12.2016 (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу).

11. Додатковою угодою від 22.12.2016 № 1 до договору купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 сторони виклали пункт 3.2.1. Договору купівлі продажу обладнання в наступній редакції: "пункт 3.2 Сторони встановлюють наступний порядок оплати: 3.2.1. Сума в розмірі 19 785 436,00 грн до 30.12.2017". Усі інші положення договору залишили без змін.

12. Також до заяви на підтвердження заявлених кредиторських вимог ПП "Обрій", окрім іншого, долучено видаткову накладну від 10.06.2014 № 3, акт прийому-передачі обладнання від 10.06.2014 та довідку від 09.06.2014 № 4 щодо облікування на балансі підприємства обладнання технологічної лінії обладнання.

13. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП "Обрій" в обґрунтування заявлених вимог вказує про підтвердження заборгованості боржника за договором купівлі-продажу обладнання рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18.

Щодо заяви ПАТ АБ "Південний"

14. 03.04.2017 між ПАТ АБ "Південний" (банк) та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" (далі - ТОВ "ТД "Мілк-Маркет") і ТОВ "МІЛК ВОРД" (позичальники) укладено генеральну угоду про кредитування № AGS2017-01190 (далі - Генеральна угода) відповідно до умов якої банк на прохання будь-якого з позичальників відкриває кредитні лінії (кредит) на умовах, в об`ємах, зі строками повернення, викладеними в цій угоді та відповідних кредитних договорах, укладених з кожним з позичальників окремо відповідно до положень цієї угоди.

15. Відповідно до пункту 1.3 Генеральної угоди по кожному кредитному договору, що укладається з кожним з позичальників у рамках цієї угоди, встановлюється максимальний ліміт кредитних коштів: ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", у розмірі 18 000 000,00 грн; ТОВ "МІЛК ВОРД" у розмірі 2 000 000,00 грн. Загальний розмір кредитної заборгованості позичальників за всіма відкритими в рамках даної угоди кредитними лініями згідно кредитних договорів не повинен перевищувати встановлений максимальний ліміт у розмірі 20 000 000,00 грн (пункт 1.2 Генеральної угоди).

16. 03.04.2017 в межах Генеральної угоди між банком та ТОВ "МІЛК ВОРД" укладено кредитний договір № AL2017-01194 відповідно до умов якого банк зобов`язався відкрити позичальнику кредитну лінію, з максимальним лімітом 2 000 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит в строк до 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,5 % річних.

17. Крім того, 03.04.2017 в межах Генеральної угоди між банком та ТОВ "ТД "Мілк-Маркет" укладено кредитний договір № AL2017-01193 відповідно до умов якого, з урахуванням всіх змін та доповнень, банк зобов`язався відкрити позичальнику кредитну лінію, з максимальним лімітом 18 000 000,00 грн, а позичальник, зобов`язався повернути отриманий кредит в строк до 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,5 % річних.

18. Також, 03.04.2017 між банком та ТОВ "МІЛК ВОРД" укладено договір поруки відповідно до умов якого ТОВ "МІЛК ВОРД" зобов`язався відповідати за порушення зобов`язань ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" перед банком, що виникли із Генеральної угоди від 03.04.2017 № AGS2017-01190 та всіх додаткових угод до неї та кредитних договорів, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому.

19. 05.04.2017 між ТОВ "МІЛК ВОРД" та ПАТ АБ "Південний" укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В. р. № 200, предметом якого є надання заставодавцем в заставу обладнання, опис якого зазначений у пункті 1.4 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має пріоритет згідно з черговістю їх державної реєстрації в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в заставу за цим договором переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

20. За цим договором заставою забезпечується виконання солідарних зобов`язань позичальника, що випливають з Генеральної угоди про кредитування від 03.04.2017 № AGS2017-01190, укладеної між заставодержателем та позичальниками, кредитних договорів, укладених в рамках цієї генеральної угоди про кредитування від 03.04.2017 № AL2017-01194, укладеним між заставодержателем та позичальником - 1 та від 03.04.2017 № AL2017-01193, укладеним між заставодержателем та позичальником - 2 та всіх додаткових угод до них, в тому числі додаткових угод, що будуть укладені в майбутньому щодо будь-яких змін умов вказаних договорів, згідно з якою розмір кредитної заборгованості позичальника/ів за всіма відкритими в рамках даної генеральної угоди про кредитування кредитними лініями згідно кредитних договорів не повинен перевищувати встановлений максимальний ліміт у розмірі 20 000 000,00 грн, терміном повернення не пізніше 31.03.2022, на цілі, вказані в кредитному договорі, а позичальник зобов`язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути заставодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору (пункт 1.2 Договору застави).

21. Згідно пункту 4.1 Договору застави в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором заставодавець надав в заставу наступне обладнання (далі - предмет застави), яке вказане в опису майна, який є невід`ємною частиною даного договору (Додаток № 1 та Додаток № 2).

22. У відповідності до пункту 1.5 Договору застави на строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця за адресою: Хмельницька область , Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1.

23. За домовленістю сторін вартість предмету застави становить 18 959 684,95 грн без ПДВ, з яких предмет застави, згідно додатку № 1 - 16 998 100,45 грн, предмет застави, згідно додатку № 2 - 1 961 584,50 грн без ПДВ (пункт 1.7 Договору застави).

24. Пунктом 2.1.8 Договору застави сторони передбачили, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані позичальником.

25. Згідно із пунктом 3.1 Договору застави заставодавець солідарно з позичальником несуть відповідальність перед заставодержателем. Заставодавець несе відповідальність перед заставодержателем в межах вартості предмету застави.

26. За змістом пунктів 3.2-3.3 Договору застави звернення стягнення на предмет застави відбувається у випадках, передбачених цим договором і здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору. Здійснення стягнення і реалізація предмета застави здійснюється в позасудовому порядку або на підставі рішення суду.

27. Відповідно до пунктів 3.4 Договору застави заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача предмету застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов`язання; продаж заставодержателем предмету застави шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, у тому числі через комісійні магазини, для чого заставодавець надає заставодержателю право укласти такий договір за ціною погодженою сторонами у пункті 1.7 цього договору або за ціною, що визначається на підставі незалежної експертної оцінки, та на умовах, визначених на власний розсуд заставодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені заставодавця; продаж предмету застави через аукціон, через біржу або на публічних торгах. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, який визначається незалежними суб`єктами оціночної діяльності, призначеними заставодержателем; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса; іншим способом, відповідно до законодавства України, чинного на момент звернення стягнення на предмет застави.

28. У пункті 4.1 Договору застави погоджено термін дії договору - до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, а також виконання зобов`язань заставодавцем за цим договором та всіма додатковими угодами до них.

29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з огляду на неналежне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором у нього перед ПАТ АБ "Південний" виникла заборгованість у розмірі, який станом на 16.03.2018 складав 15 559 234,63 грн.

30. 16.03.2018 банком направлено на адресу позичальника та заставодавця письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, яке містило вимогу № 14-15097БТ в якій повідомлялось про наявну заборгованість за кредитним договором та вимагалось її погашення в 30-ти денний строк, інакше банк буде змушений ініціювати звернення стягнення на предмет застави, шляхом продажу обладнання будь-якій особі, в порядку визначеному статтею 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Зазначена вимога вручена нарочно представникам позичальників 23.03.2018, що підтверджується підписами директорів юридичних осіб та відтисками печаток останніх.

31. Вказане повідомлення було зареєстроване в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 55134194 від 16.03.2018 о 15:51:00, наданим Одеською філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи".

32. Оскільки протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишалось невиконаним, 16.04.2018 банк визначив особу покупця заставного майна, з якою в цей же час підписав договір купівлі-продажу з додатком. Продаж предмета застави було здійснено банком за вартістю визначеною на підставі незалежної експертної оцінки - 7 793 223,04 грн.

33. Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах справи про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД" було подано позовну заяву до ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Рента Компані" про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання від 16.04.2018.

34. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі № 918/99/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, визнано недійсним Договір купівлі-продажу обладнання згідно переліку обладнання (Додаток № 1 до цього договору та його невід`ємна частина), яке належало ТОВ "МІЛК ВОРД" та перебувало в заставі ПАТ АБ "Південний", укладений 16.04.2018 між ТОВ "МІЛК ВОРД" від імені якого у відповідності зі статтею 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пунктом 3.4 договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В. 05.04.2017 за реєстровим № 200 діяло ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Рента компані". Стягнуто з ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" 1 921,00 судового збору.

35. Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ АБ "Південний" було подано позов до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з ТОВ "МІЛК ВОРД", ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" кредитної заборгованості.

36. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі № 916/1075/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, позов банку задоволено в повному обсязі. Стягнуто у солідарному порядку з ТОВ "МІЛК ВОРД", ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Південний" заборгованість за кредитним договором № AL2017-01194 у розмірі 1 856 853,22 грн.

37. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2017 між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "МІЛК ВОРД" укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В. № 201 (далі - Іпотечний договір від 05.04.2017) відповідно до якого боржником передано в іпотеку ПАТ АБ "Південний" цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, провулок Молочноконсервний, 1 в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед іпотекодержателем.

38. Відповідно до пункту 1.2 Іпотечного договору від 05.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В. р. № 201, за цим договором іпотекою забезпечується виконання солідарних зобов`язань позичальників, що випливають з Генеральної угоди про кредитування від 03.04.2017 № AGS2017-01190, укладеної між іпотекодержателем (ПАТ АБ "Південний") та позичальниками (ТОВ "Торговий дім "Мілк Маркет" та ТОВ "МІЛК ВОРД"), кредитних договорів, укладених в рамках цієї Генеральної угоди про кредитування від 03.04.2017 № AL2017-01193, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, та від 03.04.2017 № AL2017-01194, укладеним між іпотекодержателем та позичальником та всіх додаткових угод до них, в тому числі додаткових угод, що будуть укладені в майбутньому щодо будь-яких змін умов вказаних договорів (далі - Кредитний договір), в тому числі але не виключно стосовно збільшення розміру кредиту, зміни строку повернення кредиту, зміни відсоткової ставки, розмірів комісій, штрафів, згідно з яким іпотекодержатель зобов`язується надати позичальникам кредит в розмірі та в строки, визначені Кредитним договором, а позичальники солідарно зобов`язуються на умовах, визначених в кредитному договорі повернути іпотекодержателеві кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити комісії, штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору.

39. Вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 12 393 512,75 грн, без ПДВ, що є ринковою вартістю предмета іпотеки, визначеною на підставі звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Південно-Українське бюро консалтингу та оцінки" 07.02.2017 (пункт 1.9 Іпотечного договору від 05.04.2017).

40. Пунктом 3.2 Іпотечного договору від 05.04.2017 сторони погодили, що іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором і за цим договором, яке виникає у іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) позичальником своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.

41. У відповідності до пункту 3.3 Іпотечного договору від 05.04.2017 звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання або в примусовому порядку відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" спосіб стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

42. Відповідно до пункту 4.1 Іпотечного договору від 05.04.2017 звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснене у позасудовому порядку шляхом: продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку"; переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

43. Відповідно до пунктів 4.4 - 4.5 Іпотечного договору від 05.04.2017 у разі, якщо задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" на підставі цього договору, право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України, у будь-який час на розсуд іпотекодержателя після закінчення 30-денного строку виконання вимоги іпотекодержателя про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором та/або умов цього договору у разі, якщо ця вимога не буде задоволена іпотекодавцем у добровільному порядку. В день переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, заборгованість за кредитним договором по сплаті кредиту, процентів за користування кредитними коштами, збитків, неустойки, а також заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки, утриманням та збереженням Предмета іпотеки вважається повернутою за рахунок вартості предмета іпотеки, прийнятого у власність.

44. Судом апеляційної інстанції з аналізу повідомлення банку від 18.03.2019 № 14-001-10468-2019 та доданого до нього витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2019 № 157157971 встановлено, що 21.02.2019 державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 від 21.02.2018, на підставі якого за ПАТ АБ "Південний" було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс переданий в іпотеку на підставі Іпотечного договору серія та номер 201, виданого 05.04.2017 видавник: Київський міський нотаріальний округ, вимоги з розпискою серія та номер 14-15094БТ виданої 16.03.2018, видавник - ПАТ АБ "Південний". Вартість предмета іпотеки було визначено на підставі незалежної експертної оцінки у розмірі 5 800 103,27 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

45. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 визнано кредиторські вимоги до ТОВ "МІЛК ВОРД" із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, зокрема, ПП "Обрій" в загальному розмірі 19 807 936,00 грн з яких: 1 522 500,00 грн - вимоги четвертої черги (визнані ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2019); 18 285 436,00 грн - додаткові грошові вимоги четвертої черги; 19 210,00 грн судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 3 842,00 грн судовий збір за подання заяви про визнання додаткових грошових - вимоги першої черги; ПАТ АБ "Південний" в розмірі 84 576,32 грн (заборгованість по комісії) - вимоги четвертої черги та 3 842,00 грн судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог - вимоги четвертої черги. Внесено окремо відомості про вимоги щодо заборгованості із виплати заробітної плати у розмірі 180 000,00 грн (перша черга задоволення вимог кредиторів). Вимоги ПАТ АБ "Південний" в розмірі 20 519 372,86 грн відхилено. Розглянуто заяви інших кредиторів, що вказані у пункті 8 цієї постанови та вирішено інші процедурні питання.

46. Ухвала суду першої інстанції у частині визнання грошових вимог ПП "Обрій" мотивована підтвердженням заявлених вимог долученими до матеріалів заяви доказами та обґрунтованістю цих вимог у відповідній сумі, а також визнанням їх розпорядником майна боржника.

47. Щодо грошових вимог ПАТ АБ "Південний" місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність кредиторських вимог банку до ТОВ "МІЛК ВОРД" в частині заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами в розмірі 20 519 372,86 грн, оскільки 21.02.2019 банк реалізував своє право на задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у відповідності до статті 37 Закону України "Про іпотеку".

48. Відтак, посилаючись на положення статті 36 Закону України "Про іпотеку", пункту 4.5 Іпотечного договору від 05.04.2017 № 201, суд першої інстанції зазначив, що заборгованість ТОВ "МІЛК ВОРД" за кредитним договором від 03.04.2017 № AL2017-01194 та заборгованість ТОВ "Торговий дім "Мілк Маркет" за кредитним договором від 03.04.2017 № AL2017-01193 зі сплати кредиту, процентів за користування кредитними коштами, збитків, неустойки, а також заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, утриманням та збереженням предмета іпотеки вважається повернутою за рахунок вартості предмета іпотеки, прийнятого банком у власність, а наступні вимоги є недійсними. Разом з тим судом визнано обґрунтованими та включено до реєстру вимог кредиторів четвертої черги вимоги банку в розмірі 84 576,32 грн (заборгованість по комісії) як такі , що підтвердженні матеріалами справи та не охоплюються положеннями договору іпотеки про забезпечення вимог в частині цих вимог іпотекою.

49. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 в частині відхилення вимог ПАТ АБ "Південний" в розмірі 20 519 372,86 грн (пункт 3) скасовано. Пункт 3 резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: "Визнати вимоги ПАТ АБ "Південний" до боржника ТОВ "МІЛК ВОРД" частково у сумі 14 653 062,20 грн, з яких окремо внести вимоги до реєстру вимог кредиторів в сумі 7 793 223,04 грн, як заставного кредитора; в сумі 6 775 262,84 грн (заборгованість за кредитними договорами) черговість задоволення вимог четверта; в сумі 84 576,32 грн (заборгованість по комісії) черговість вимог шоста; судовий збір за подання заяви в сумі 3 842,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 4 115,41 грн - черговість задоволення вимог перша". Вимоги ПАТ АБ "Південний" в розмірі 5 800 103,27 грн відхилено. Абзац 12 п. 1 резолютивної частини ухвали від 04.09.2019 року виключено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 в частині визнання додаткових грошових вимог ПП "Обрій" в сумі 18 285 436,00 грн до боржника ТОВ "МІЛК ВОРД" та судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог в сумі 3 842,00 грн (абзац 2 пункт 1) скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. Відхилено додаткові грошові вимоги ПП "Обрій" до боржника ТОВ "МІЛК ВОРД" в сумі 18 285 436,00 грн. В іншій частині (абзац 2 пункт 1) резолютивної частини ухвали від 04.09.2019 залишено без змін.

50. Зокрема, щодо заявлених ПАТ АБ "Південний" вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у сумі 14 653 062,20 грн вказавши таке:

- вимоги банку в розмірі 7 793 223,04 грн є непогашені та забезпечені заставою, тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як вимоги забезпеченого кредитора у відповідності до статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство);

- вимоги ПАТ АБ "Південний" у розмірі 1 856 853,22 грн заборгованості за кредитним договором № AL2017-01194 підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 916/1075/18, а тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу;

- вимоги банку в сумі 5 800 103,27 грн (вартість предмета іпотеки визначена на підставі незалежної експертної оцінки) є такими, що погашені в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а тому вказана сума не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки є повернутою за рахунок вартості предмета іпотеки відповідно до пунктів 4.4-4.5 Іпотечного договору. Отже, вказані вимоги в сумі 5 800 103,27 грн підлягають відхиленню;

- враховуючи, що предмет іпотеки в розмірі 5 800 103,27 грн не в повному обсязі покриває суму заборгованості за кредитним договором № AL2017-01193 решта непогашеної заборгованості за цим кредитним договором в розмірі 4 926 714,72 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу (18 596 312,25 грн - 5 800 103,27 грн);

- вимога про включення залишку заборгованості по комісії в сумі 84 576,32 грн за кредитними договорами від 03.04.2017 № AL2017-01194 та від 03.04.2017 № AL2017-01193 відповідно до пункту 4.5 Договору іпотеки, також, підтверджена матеріалами справи, однак невірно віднесена судом першої інстанції до четвертої черги. Вказана заборгованість підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги задоволення. Витрати в розмірі 3 842,00 грн сплачені банком за подання кредиторської заяви та судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 115,41 грн слід, також, віднести до першої черги.

51. Щодо додаткових грошових вимог ПП "Обрій" в сумі 18 285 436,00 грн та судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог в сумі 3 842,00 грн апеляційним господарським судом зазначено, що вказані вимоги не підтверджені належними доказами з яких можливо було встановити наявність у ТОВ "МІЛК ВОРД" боргу за договором купівлі - продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05, а тому відповідні вимоги підлягають відхиленню.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог

52. Не погоджуючись з наведеною постановою апеляційного господарського суду від 10.12.2019 в частині відхилення його додаткових кредиторських вимог ПП "Обрій" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.09.2019 залишити в силі.

53. Крім того до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду від 10.12.2019 в частині кредиторських вимог ПАТ АБ "Південний" та додаткових кредиторських вимог ПП "Обрій" звернулося ТОВ "МІЛК ВОРД" з вимогою скасувати постанову апеляційного суду в зазначених частинах та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

РУХ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

54. 27.12.2019 ТОВ "МІЛК ВОРД" та ПП "Обрій" поштовими відправленнями через Північно-західний апеляційний господарський суд звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 918/99/19.

55. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/99/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягами з протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2020.

56. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 918/99/19 за касаційною скаргою ПП "Обрій" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 918/99/19; призначено розгляд касаційної скарги на 20.02.2020.

57. Іншою ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 касаційну скаргу ТОВ "МІЛК ВОРД" залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: надання суду доказів сплати (доплати) судового збору в сумі 3 842,00 грн.

58. 12.02.2020 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання з долученими до нього на виконання ухвали суду від 03.02.2020 доказами на підтвердження доплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн.

59. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 918/99/19 за касаційною скаргою ТОВ "МІЛК ВОРД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019; об`єднано касаційні скарги ТОВ "МІЛК-ВОРД" та ПП "Обрій" в одне касаційне провадження.

60. 19.02.2020 на адресу Верховного Суду від ПАТ АБ "Південний" надійшли відзиви на касаційні скарги, в яких банк не погоджується із доводами касаційних скарг ТОВ "МІЛК ВОРД" та ПП "Обрій", відтак просить суд в їх задоволенні відмовити, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

61. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 відкладено розгляд касаційних скарг на 27.02.2020.

62. У судове засідання 27.02.2020 з`явилися представники ПАТ АБ "Південний", ПП "Обрій" та арбітражний керуючий Закорко В. В., які надали пояснення у справі.

63. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників решти учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Доводи (ПП "Обрій")

64. ПП "Обрій" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18 було встановлено факт існування між ПП "Обрій" та ТОВ "МІЛК ВОРД" правовідносин за договором купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-005, їх умови, факт виконання ПП "Обрій" своїх зобов`язань за договором, що свідчить про правомірність та обґрунтованість визнання й включення місцевим господарським судом до реєстру вимог кредиторів вимог ПП "Обрій" та безпідставність тверджень суду апеляційної інстанції про відсутність доказів наявності боргу у ТОВ "МІЛК ВОРД" перед ПП "Обрій";

- суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив додаткові вимоги ПП "Обрій" в розмірі 18 285 436,00 грн критично оцінюючи додаткові угоди від однієї і тієї ж дати і одним тим же номером.

Доводи ТОВ "МІЛК ВОРД"

65. ТОВ "МІЛК ВОРД" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- грошові вимоги банку включені до реєстру вимог кредиторів незважаючи на те, що останні були задоволені за рахунок набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку у відповідності до рішення державного реєстратора;

- суд апеляційної інстанції безпідставно послався на передбачене статтею 47 Закону України "Про іпотеку" право іпотекодержателя на отримання суми заборгованості, не покритої за рахунок коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки з іншого майна боржника, оскільки таке право виникає в іпотекодержателя у випадку реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів. Положення цієї статті не поширюються на випадки застосування позасудового способу стягнення;

- право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- включення апеляційним господарським судом до реєстру вимог кредиторів вимог банку в сумі 7 793 223,04 грн (вимог першої черги) та 6 775 262,84 грн (вимог четвертої черги) є неправомірним, оскільки вказані вимоги повністю задоволені за рахунок предмету іпотеки набутого у власність в порядку статті 36 Закону України " Про іпотеку";

- договір купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05, укладений між ТОВ "МІЛК ВОРД" та ПП "Обрій", та додаткова угода від 22.12.2016 ніким не оспорювались, тому висновок суду апеляційної інстанції щодо хибності цих угод є безпідставним.

Доводи ПАТ АБ "Південний"

66. У відзивах на касаційні скарги ПАТ АБ "Південний" не погоджується із доводами касаційної скарги ТОВ "МІЛК ВОРД" й ПП "Обрій" та просить суд залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, зокрема, з огляду на таке:

- зобов`язання за генеральною угодою не припинялося в силу його невиконання у повному обсязі оскільки вартості набутого у власність банку предмету іпотеки не вистачило на погашення боргу у повному обсязі, тому кредитор за приписами статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України "Про іпотеку" має право на погашення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості;

- набуття кредитором права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку не припинило заставу іншого майна, переданого кредитору з метою забезпечення основного зобов`язання;

- посилання ПП "Обрій" на рішення суду у справі № 910/7676/18 є безпідставним, оскільки у вказаному рішенні суд дійшов висновку про наявність заборгованості у боржника перед ПП "Обрій" в сумі 1 500 000,00 грн та щодо решти боргу у розмірі 18 285 436,00 грн жодним чином не зазначалось;

- суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПП "Обрій" не доведено та не підтверджено наявність та розмір заявлених додаткових грошових вимог в сумі 18 285 436,00 грн.

Доводи інших учасників справи

67. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

68. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.

69. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

70. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

71. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

73. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

74. Предметом касаційного оскарження у цій справі є оцінка правомірності визнання та включення до реєстру вимог кредиторів судом апеляційної інстанції кредиторських вимог ПАТ АБ "Південний" та відхилення додаткових кредиторських вимог ПП "Обрій".

75. Надаючи оцінку доводам скаржників наведеним у пунктах 64, 65 цієї постанови, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.

Щодо заявлених кредиторських вимог та їх розгляду

76. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство в редакції чинній на момент розгляду заяви кредитора), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

77. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

78. Частинами першою, шостою статті 23 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

79. Відповідно до частини другої статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі ті, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

80. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

81. Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог статті 25 Закону про банкрутство обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

82. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

83. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

84. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

85. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

86. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

87. Розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

88. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

89. Разом з тим наведеного апеляційним господарським судом не враховано під час апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Обрій" та судами попередніх інстанцій - під час розгляду вимог ПАТ АБ "Південний".

Щодо додаткових кредиторських вимог ПП "Обрій"

90. Як зазначалось вище, ПП "Обрій" підставою заявлених додаткових грошових вимог до боржника визначено неналежне виконання ТОВ "МІЛК ВОРД" зобов`язань за договором купівлі-продажу обладнання.

91. Згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

92. Відповідно до положень статей 525 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

93. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження заявлених вимог ПП "Обрій" долучено видаткову накладну від 10.06.2014 № 3, акт прийому-передачі обладнання від 10.06.2014 та довідку від 09.06.2014 № 4 щодо облікування на балансі підприємства обладнання технологічної лінії обладнання. Крім того судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду ухвали місцевого суду встановлено, що ПП "Обрій" в обґрунтування заявлених вимог вказує про підтвердження заборгованості боржника за договором купівлі-продажу обладнання рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18.

94. Відхиляючи додаткові грошові вимоги ПП "Обрій" до боржника в сумі 18 285 436,00 грн та скасовуючи у цій частині ухвалу суду першої інстанції апеляційним господарським судом зазначено, що вказані вимоги не підтверджені належними доказами з яких можливо було встановити наявність у ТОВ "МІЛК ВОРД" за договором купівлі - продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 боргу в заявленій сумі.

95. Однак розглядаючи вимоги ПП "Обрій" у відповідній частині апеляційний господарський суд, зосередившись на оцінці невідповідностей у додатковій угоді до договору купівлі-продажу від 22.12.2016 № 1 та в заяві про визнання додаткових грошових вимог щодо порядку оплати обладнання за договором та відсутності відомостей перебування на балансі боржника обладнання, залишив поза увагою та без належної оцінки обставини встановлені рішенням суду від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18.

96. В той же час рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18 за позовом ПП "Обрій" до ТОВ "МІЛК-ВОРД" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 в сумі 1 500 000,00 грн встановлено факт передачі ПП "Обрій" на виконання умов договору купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 та отримання ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання на загальну суму 19 785 436,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами без заперечень та скріпленим печатками товариств актом приймання-передачі обладнання від 10.06.2014.

97. Вказане рішення суду в апеляційному та касаційному порядку не переглядалось, відтак на момент розгляду цієї справи є таким, що набрало законної сили з огляду на приписи статті 241 ГПК України.

98. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

99. Згідно із частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

100. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

101. З урахуванням викладеного факти, встановлений судом у справі № 910/7676/18 факт передачі ПП "Обрій" на виконання умов договору купівлі-продажу обладнання від 10.06.2014 № 03-05 та отримання його ТОВ "МІЛК ВОРД" на загальну суму 19 785 436,00 грн в силу вимог статті 75 ГПК України є преюдиційними для цієї справи та не потребує повторного доведення.

102. Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

103. Отже обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо підтвердження матеріалами справи грошових вимог ПП "Обрій" у заявленому розмірі.

104. З огляду на вказане, судом першої інстанції правомірно визнано та включено до реєстру вимог кредиторів додаткові вимоги ПП "Обрій" в сумі 18 289 278,00 грн, з яких 18 285 436,00 грн заборгованість за договором купівлі-продажу та 3 842,00 грн судовий збір за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог, тоді як висновок апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для їх визнання й включення до реєстру вимог кредиторів є помилковим та таким, що зробленим без належного урахування сукупності наведених заявником підстав та доказів в обґрунтування заявлених кредиторських вимог.

105. Звідси, судом не беруться до уваги аргументи ПАТ АБ "Південний" щодо відсутності підстав для урахування рішення суду від 04.09.2018 у справі № 910/7676/18 як доказу підтвердження заборгованості боржника перед ПП "Обрій" в сумі 18 285 436,00 грн, оскільки такі не узгоджуються із обставинами, що містяться у згаданому судовому рішенні, яким встановлено протилежне та суперечать принципу юридичної визначеності в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

106. Водночас наведене не позбавляє права будь-якого кредитора у справі про банкрутство оскаржити судове рішення у справі, в якій він не є учасником, у разі впливу цього рішення на наповнення конкурсної маси боржника, розподілення її між кредиторами та формування вимог кредиторів (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18).

Щодо кредиторських вимог ПАТ АБ "Південний"

107. ПАТ АБ "Південний" в якості підстави заявлених кредиторських вимог в сумі 20 603 949,18 грн посилається на наявність у боржника заборгованості за кредитними договорами від 03.04.2017 № AL2017-01194 та від 03.04.2017 № AL2017-01193 зобов`язання за якими були забезпеченні договором поруки від 03.04.2017 та договорами іпотеки, застави від 05.04.2017.

108. Відхиляючи грошові вимоги ПАТ АБ "Південний" в частині заборгованості за кредитом та за процентами в розмірі 20 519 372,86 грн суд першої інстанції зазначив про безпідставність кредиторських вимог банку до TOB "МІЛК ВОРД" у цій частині з огляду на реалізацію ПАТ АБ "Південний" свого права на задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у відповідності до статті 37 Закону України "Про іпотеку".

109. У свою чергу апеляційний господарський суд визнав відповідні висновки місцевого господарського суду помилковими та задовольнив заявлені кредиторські вимоги ПАТ АБ "Південний" частково в сумі 14 653 062,20 грн, оскільки предмет іпотеки не в повному обсязі покриває суму заборгованості за кредитним договором.

110. Надаючи оцінку відповідним висновкам судів попередніх інстанцій із урахуванням доводів скаржника (ТОВ "МІЛК ВОРД"), що вказані у пункті 65 цієї постанови, суд зважає на таке.

111. Відповідно до статті 572 ЦК України, з якою кореспондуються положення статті 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

112. За змістом частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

113. Одним із видів застави відповідно до приписів статті 575 ЦК України є іпотека.

114. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

115. Положення статті 33 Закону України "Про іпотеку" узгоджуються з приписами частини п`ятої статті 590 ЦК України, у якій вказано, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

116. Отже, чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. У разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

117. Тобто законодавець пов`язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18, від 19.09.2019 у справі № 910/9508/17).

118. Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, правила якого мають пріоритетне застосування до іпотечних правовідносин.

119. Позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене статтею 36 Закону України "Про іпотеку".

120. Закон чітко визначає, що умовами здійснення позасудового врегулювання є: необхідність визначення такого способу в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, та наявність заборгованості боржника, яка зумовлює відповідне право на застосування такого способу. Наслідком завершення позасудового врегулювання є недійсність наступних вимог кредитора (іпотекодержателя) до боржника щодо виконання основного зобов`язання (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 904/4356/17).

121. Проте нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення, наприклад, окрім іпотеки, отримати в заставу від цього ж боржника рухоме майно тощо.

122. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

123. Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок іншого виду забезпечення. Недійсними в розумінні частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" є наступні вимоги кредитора до боржника, які залишились невиконаними та виходять за межі інших видів забезпечення основного зобов`язання цим боржником .

124. Оскільки розмір забезпечення основного зобов`язання може мати істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов`язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності (наведеної правової позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду в постановах від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16, від 19.09.2019 у справі № 910/9508/17).

125. У даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов`язання за кредитними договорами були забезпечені як договором поруки, так і договорами іпотеки, застави.

126. В свою чергу вартість визначеного в іпотечному договорі предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 12 393 512,75 грн без ПДВ та предмету застави за договором застави становить 18 959 684,95 грн без ПДВ, які окремо не покривають розмір заборгованості боржника перед банком, яка станом на 04.02.2019 складала 20 603 949,18 грн.

127. З урахуванням викладеного, обґрунтованою є позиція апеляційного господарського суду щодо права заставодержателя (іпотекодержателя) якщо сума, одержана ним від реалізації предмета застави (іпотеки) не покриває його вимог за основним зобов`язанням на отримання суми, якої не вистачає (решти суми) за рахунок іншого виду забезпечення.

128. Тому доводи скаржника (ТОВ "МІЛК ВОРД") в цій частині є безпідставними та не узгоджуються з наведеними вище нормами законодавства й висновками суду касаційної інстанції відповідно до яких саме лише набуття кредитором права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку не припиняє заставу іншого майна, переданого кредитору з метою забезпечення виконання основного зобов`язання.

129. Разом з тим суд апеляційної інстанції як і місцевий господарський суд дійшов помилкового та передчасного висновку щодо обсягу відповідальності боржника та розміру майнових вимог ПАТ АБ "Південний", що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "МІЛК ВОРД".

130. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

131. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

132. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

133. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (стаття 11 Закону України "Про іпотеку"). У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв`язку зі зверненням на нього стягнення заставодавцем (іпотекодавцем) відповідне забезпечувальне зобов`язання припиняється (абзац п`ятий статті 28 Закону України "Про заставу", абзац третій частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").

134. Виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

135. Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

136. Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

137. Отже, господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати статтю 19 Закону України "Про заставу" та статтю 7 Закону України "Про іпотеку" і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за договором (аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17).

138. Визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (подібний висновок щодо обов`язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

139. Однак судом апеляційної інстанції та місцевим господарським судом не надано належної оцінки розрахунку заявленій ПАТ АБ "Південний" сумі грошових вимог, складових цієї суми (періоду та розміру заявлених процентів), тоді як ТОВ "МІЛК ВОРД" у поданому до суду запереченні щодо заяви банку про визнання кредиторських вимог звертало увагу суду на відповідні обставини, зокрема, щодо нарахування процентів за період з 24.04.2019 по 25.02.2019 в розмірі 2 740 287,70 грн, що залишено без відповідної оцінки та уваги судами попередніх інстанцій.

140. Разом з тим згідно з приписами статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

141. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

142. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

143. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц).

144. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що 16.03.2018 банком направлено на адресу позичальника та заставодавця письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, яке містило вимогу № 14-15097БТ в якій повідомлялось про наявну заборгованість за кредитним договором та вимагалось її погашення в 30-ти денний строк. При цьому встановлено, що вказана вимога вручена нарочно представникам позичальників 23.03.2018 та була залишена без виконання.

145. Отже такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом з огляду на що він втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15).

146. Проте місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції під час розгляду заявлених банком кредиторських вимог не надали оцінку заявленому розміру процентів за користування кредитними коштами з урахуванням наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду. У зв`язку з викладеним доводи скаржника (ТОВ "МІЛК ВОРД") в цій частині Верховний Суд вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

147. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

148. У рішенні ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів" зазначено, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами.

149. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

150. Втім відповідні обставини щодо обґрунтованості розрахунку заборгованості за вимогами ПАТ АБ "Південний" судами попередніх інстанцій в межах наявних у них процесуальних повноважень не з`ясовано.

151. Разом з тим зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які встановлені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості дослідити проведений ПАТ АБ "Південний" розрахунок заявлених кредиторських вимог та встановити його обґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій (аналогічної позиції щодо перевірки судом касаційної інстанції розрахунку заявлених вимог дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

152. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості здійснити розрахунок заборгованості відповідача перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ АБ "Південний" підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у відповідній частині до суду першої інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

153. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення касаційної скарги ПП "Обрій" та часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "МІЛК ВОРД".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

154. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

155. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

156. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

157. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

158. З огляду на вищевикладене, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 в частині відхилення додаткових грошових вимог ПП "Обрій" до ТОВ "МІЛК ВОРД" в сумі 18 285 436,00 грн підлягає скасуванню із залишенням ухвали Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 у відповідній частині без змін. Крім того, підлягає скасуванню постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та ухвала Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 в частині розгляду кредиторських грошових вимог ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "МІЛК ВОРД" в розмірі 20 603 949,18 грн з направленням справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

159. Під час нового розгляду справи, господарському суду вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку змісту заяви ПАТ АБ "Південний" з урахування викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм права, що регулюють дані правовідносини. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути вимоги ПАТ АБ "Південний" з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні.

Щодо судових витрат

160. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який ухвалює судове рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Висновки щодо застосування норм права

161. Розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

162. Нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення, наприклад, окрім іпотеки, отримати в заставу від цього ж боржника рухоме майно тощо.

163. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок іншого виду забезпечення. Недійсними в розумінні частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" є наступні вимоги кредитора до боржника, які залишились невиконаними та виходять за межі інших видів забезпечення основного зобов`язання цим боржником .

164. Господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати статтю 19 Закону України "Про заставу" та статтю 7 Закону України "Про іпотеку" і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за договором.

165. Визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 312 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Обрій" задовольнити повністю.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 918/99/19 скасувати в частині відхилення додаткових грошових вимог Приватного Підприємства "Обрій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" в сумі 18 285 436,00 грн. У відповідній частині ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 залишити без змін.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" задовольнити частково.

4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.09.2019 у справі № 918/99/19 скасувати в частині кредиторських грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" в розмірі 20 603 949,18 грн. Справу № 918/99/19 у відповідній частині передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков