ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 920/1106/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Волковицької Н. О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2019

у справі за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області до Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Білокопитівської сільської ради, 2.Привільської сільської ради, 3. Дунаєцької сільської ради, 4. Шалигинської селищної ради, 5. Сумської обласної ради, про стягнення 540 540,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У 2017 році Державна екологічна інспекція в Сумській області звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" (далі -ДП "Глухівський агролісгосп") про стягнення 540 540,24 грн.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог Державна екологічна інспекція в Сумській області посилається на те, що самовільною вирубкою лісу було завдано шкоду у заявленому до стягнення розмірі.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб" вилучено та надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" для ведення лісового господарства в розрізі суб`єктів земельних відносин по площах та угіддях згідно з додатком.

2.2. 08.08.2016 у листі (вих. № 449) Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Сумиоблагроліс", на запит Державної екологічної інспекції у Сумській області від 03.08.2016 (вих. № 2205/09-23) щодо надання інформації скільки агролісогосподарських підприємств займаються веденням лісового господарства, чи є дані підприємства постійними лісокористувачами і чи здійснюють вони спеціальне використання лісових ресурсів, повідомило, що ряду агролісогосподарських підприємств області, в тому числі ДП "Глухівський агролісгосп", було надано в постійне користування для ведення лісового господарства землі сільських, селищних та міських рад Сумської області. Агролісогосподарські підприємства в межах своїх повноважень оформляють спеціальні дозволи на використання належних їм лісових ресурсів (лісорубні квитки).

2.3. 10.06.2016 ДП "Глухівський агролісгосп" складено відомість переліку дерев, призначених під вибіркову санітарну рубку (ВСР) у кварталі 122 виділ 10, відповідно до якої в рубку відведено (вимічено) та взято 33 дерева породи сосна звичайна. Після чого на цю рубку був виписаний лісорубний квиток від 16.06.2016 серія 02 ЛКБ № 517444.

2.4. 05.07.2016 ДП "Глухівський агролісгосп" складено відомість переліку дерев, призначених під вибіркову санітарну рубку (ВСР) у кварталі 119 виділ 26, відповідно до якої в рубку було взято відведено (вимічено) 59 дерев, з яких 57 - дуб звичайний та 2 - осики. Після чого на цю рубку був виписаний лісорубний квиток від 05.07.2016 серія 02 ЛКБ № 517450.

2.5. 15.01.2016 ДП "Глухівський агролісгосп" складено відомість переліку дерев, призначених під вибіркову санітарну рубку (ВСР) у кварталі 129 виділ 48, відповідно до якої в рубку відведено (вимічено) та взято 37 дерев, з яких 34 - дуб звичайний та 3 - осики. Після чого на цю рубку був виписаний лісорубний квиток від 18.01.2016 серія 02 ЛКБ № 275681.

2.6. 12.01.2016 ДП "Глухівський агролісгосп" складено відомість переліку дерев, призначених під вибіркову санітарну рубку (ВСР) у кварталі 148 виділ 59, відповідно до якої в рубку відведено (вимічено) та взято 61 дерево, з яких 17 - дуб звичайний, 40 - акація та 4 - клени. Після чого на цю рубку був виписаний лісорубний квиток від 14.01.2016 серія 02 ЛКБ № 275679.

2.7. У період з 01.11.2016 по 07.11.2016 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Приходьком І.О. та Красновою І. В. в присутності в.о. директора ДП "Глухівський агролісгосп" Пирлика В. М. проведено позапланову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових ресурсів ДП "Глухівський агролісгосп".

2.8. Державною екологічною інспекцією в Сумській області під час контрольного переліку дерев встановлено, що у кварталі 122, виділ 10 фактично було зрубано 50 дерев породи сосна звичайна, з яких 17 було зрубано без спеціального дозволу (лісорубного квитка) на ці дерева; у кварталі 119, виділ 26 фактично було зрубано 65 дерев, з яких 61 - дуб звичайний, 2 - крушини та 2 - в`яза, 8 дерев було зрубано без спеціального дозволу (лісорубного квитка) на ці дерева; у кварталі 107, виділи 2, 3 фактично зрубано 34 дерева, з яких 25 - сосна звичайна (з них 5 сухостійні), 4 - акація, 1 - берест, 2 - береза (1 з них сухостійна), 2 - клен; у кварталі 129, виділ 48 фактично було зрубано 44 дерева, з яких 33 - дуб звичайний, 3 - берези, 4 - береста та 4 - осики, незаконно було зрубано 7 дерев без спеціального дозволу (лісорубного квитка) на ці дерева; у кварталі 148, виділ 59 фактично без спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 98 дерев, з яких 32 - дуб звичайний, 60 - акація та 6 - кленів, незаконно було зрубано 37 дерев.

2.9. Згідно розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, розмір шкоди по кварталу 122 склав 89 238,27 грн; по кварталу 119 - 41 316,28 грн; по кварталу 107 - 163 748,36 грн; по кварталу 129 - 49 304,30 грн; по кварталу 148 - 196 993,03 грн (позивач в ході розгляду справи по суті зазначив про неточність у розрахунках розміру завданої шкоди при незаконній порубці лісу у кварталі 148 виділі 59, у зв`язку з чим він просив суд вважати вірним розмір заподіяної шкоди 188 598,04 грн). Розрахунки виконані на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, листів Держкомстату України про встановлення індексів споживчих цін (індексів інфляції), польових перелікових відомостей.

2.10. Акт позапланової перевірки від 01.11.2016-07.11.2016 підписаний та отриманий в.о. директора ДП "Глухівський агролісгосп" Пирликом В. М. без будь-яких зауважень щодо його змісту чи виявлених перевіркою порушень вимог лісового законодавства.

2.11. Позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, здійснена на виконання постанови слідчого Глухівського ВП ГУНП у Сумській області від 20.10.2016 в рамках кримінального провадження від 16.09.2016 № 12016200070000995.

2.12. 05.04.2017 та 11.08.2017 до пред`явлення позову до місцевого господарського суду Державна екологічна інспекція у Сумській області листами вих. № 910/09-22 та вих. № 2013/09-22, відповідно, зверталася до Глухівського відділення поліції про надання інформації щодо встановлення винних осіб, причетних до порубу лісових насаджень, пред`явлення цивільних позовів до винних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу з наданням копій відповідних процесуальних документів.

Листами від 20.04.2017 вих. № 6508/58/10-2017 та вих. 12336/58/10-17 Глухівське відділення поліції повідомило, що особи, причетні до порубу лісових насаджень, встановлені не були; досудове розслідування триває.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.06.2019 (колегія суддів у складі: Котельницька В. Л., Резніченко О. Ю., Джепа Ю. А.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто:

- з Глухівського ДП "Глухівський агролісгосп" шкоду у сумі 89 238,27 грн, завдану порушенням вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 26 771,48 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 17 847,65 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 44 619,14 грн - до місцевого бюджету Шалигинської об`єднаної територіальної громади, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Шалигинської об`єднаної територіальної громади,

- з Глухівського ДП "Глухівський агролісгосп" шкоду у сумі 41 316,28 грн, завдану порушенням вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 12 394,88 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 8 263,26 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 20 658,14 грн - до місцевого бюджету Білокопитівської сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Білокопитівської сільської ради,

- з Глухівського ДП "Глухівський агролісгосп" шкоду у сумі 49 304,30 грн, завдану внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 14 791,29 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 9 860,86 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 24 652,15 грн - до місцевого бюджету Дунаєцької сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Дунаєцької сільської ради,

- з Глухівського ДП "Глухівський агролісгосп" шкоду у сумі 188 598,04 грн, завдану порушенням вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 56 579,41 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 37 719,61 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 94 299,02 грн - до місцевого бюджету Шалигинської об`єднаної територіальної громади, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Шалигинської об`єднаної територіальної громади,

- з Глухівського ДП "Глухівський агролісгосп" на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області витрати на сплату судового збору в сумі 5 526,48 грн.

3.2. Рішення прийнято на підставі статей 19 63 64 86 105 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та мотивовано доведеністю позовних вимог.

В частині відмови в позові суд зазначив, що він не може прийняти наданий позивачем розрахунок як такий, що підтверджує розмір заподіяної відповідачем шкоди незаконною порубкою лісу у розмірі 163 748,36 грн, факт якої встановлено Актом позапланової перевірки за період з 01.11.2016 по 07.11.2016, оскільки цей розрахунок здійснений до початку проведення позапланової перевірки особою, яка не зазначена в Акті перевірки.

3.3. Постановою Північного апеляційного від 17.10.2019 (колегія суддів у складі: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ДАП "Глухівський агролісгосп" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статті 89 ЛК України. Скаржник наголошує, що Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не затверджено Положення про лісову охорону для інших постійних користувачів, що входять до сфери управління комунальним майном обласних рад куди входить і підприємство відповідача; судами не визначено яким саме чином підприємство повинно здійснювати охорону лісів і чим це передбачено, а також в чому полягає бездіяльність підприємства як постійного лісокористувача щодо забезпечення охорони і захисту наданих у його користування лісів; постанова слідчого Глухівського ВП ГУНП в Сумській області від 20.10.2016 в рамках кримінального провадження від 16.09.2016 № 12016200070000995 винесена з порушенням норм Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України); акт позапланової перевірки від 20.10.2016 складений з порушенням норм чинного законодавства, а саме Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; посилання судів на інструкцію Про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затв. Наказом Державного комітету лісового господарства від 08.02.2010 № 23 є неправомірним; відсутні докази порушення ЛК України саме відповідачем; ДП "Глухівський агролісгосп" не може бути суб`єктом правопорушення зазначеного в акті під номером 2; в матеріалах справи не міститься дозволу слідчого або прокурора про розголошення відомостей досудового розслідування, що є грубим порушенням статті 222 КПК України, а тому докази у справі такі як акт позапланової перевірки, польові відомості контрольного переліку дерев тощо не є належними доказами в розумінні статті 77 ГПК України; пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК України передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.

Скаржник також зазначає про порушення господарським судом першої інстанції частини 4 статті 233 ГПК України, оскільки суд для розгляду клопотання вийшов до нарадчої кімнати, а після виходу з неї не оформив окремий документ.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Державна екологічна інспекція у Сумській області у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

6.4. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

6.5. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

6.6. Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

6.7. Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

6.8. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

6.9. Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

6.10. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

6.11. Згідно з статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

6.12. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

6.13. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

6.14. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

6.15. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, судами обґрунтовано стягнуто з ДП "Глухівський агролісгосп" суму завданої шкоди.

6.16. Твердження скаржника про необґрунтованість звернення із цим позовом Державною екологічною інспекцією в Сумській області не може бути прийнято до уваги, оскільки пунктами 8, 9 частини 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, передбачено, що Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах. Згідно з частиною 7 цього положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до Положення про Державну екологічну Інспекцію у Сумській області від 12.12.2011 за № 136 Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, в тому числі законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

6.17. Аргумент скаржника про те, що матеріалами справи не доведена вина відповідача у вчиненні незаконної рубки дерев, що Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не затверджено Положення про лісову охорону для інших постійних користувачів, що судами не визначено яким чином підприємство повинно здійснювати охорону лісів також не може бути прийнято до уваги з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, а також на положення чинного законодавства відповідно до якого цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а і постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок.

6.18. Посилання скаржника на те, що постанова слідчого Глухівського ВП ГУНП в Сумській області від 20.10.2016 в рамках кримінального провадження від 16.09.2016 № 12016200070000995 винесена з порушенням норм КПК України також не може бути прийнято до уваги, оскільки її правомірність та законність не може перевірятись в межах господарського процесу.

6.19. Посилання суду першої інстанції на інструкцію Про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затв. Наказом Державного комітету лісового господарства від 08.02.2010 № 23, не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

6.20. Щодо твердження скаржника про те, що докази у справі, зокрема акт позапланової перевірки, є неналежними у розумінні статті 77 ГПК України, слід зазначити, що судом першої інстанції встановлено, що акт позапланової перевірки був підписаний з боку відповідача без зауважень та відповідачем не було подано доказів оскарження вказаного акта перевірки у встановленому порядку. В свою чергу стаття 222 КПК України, якою передбачено, що незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом, є нормою кримінального процесу і не може застосовуватися у процесі розгляду справи за правилами Господарського процесуального кодексу України. З цих же підстав не може бути прийнято до уваги посилання скаржника на статтю 242 КПК України та на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 673/902/16-к.

6.21. Щодо аргумента скаржника про порушення, на його думку, господарським судом першої інстанції частини 4 статті 233 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Тобто цією частиною передбачено обов`язок суду ухвали, які оформлюються окремим документом, постановляти у нарадчій кімнаті та можливість постановлення інших ухвал (як у даному випадку) як у нарадчій кімнаті так і не виходячи до неї.

6.22. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного провадження, встановлені статтею 300 ГПК України.

6.23. Суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

6.24. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення та постанова у даній справі прийняті при правильному застосуванні норм чинного законодавства, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2019 у справі № 920/1106/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя Н. Волковицька