№ 920/375/21(19/61-10) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

м. Київ

Cправа № 920/375/21(19/61-10)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022

у складі колегії суддів Пашкіної С. А. (головуючий), Буравльова С. І., Шапрана В. В.

та на рішення Господарського суду Сумської області від 28.06.2022

у складі колегії суддів: Соп`яненко О. Ю. (головуючий), Джепи Ю. А., Котельницької В. Л.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана", Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

про визнання договорів припиненими

в межах справи № 19/61-10 про банкрутство ТОВ "Катана"

На розгляд Суду постало питання щодо припинення іпотеки у зв`язку з закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника за основним зобов`язанням та застосуванням наслідків, передбачених частиною четвертою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 24.06.2010 постановою Господарського суду Сумської області у справі № 19/61-10 Товариство з обмеженою відповідальністю "Катана" (далі - ТОВ "Катана") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Т. В.

2. 03.12.2019 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 19/61-10 замінено ініціюючого конкурсного кредитора на правонаступника ОСОБА_1 , конкурсні вимоги якого є вимогами третьої черги.

3. Іншим кредитором із статусом заставного кредитора є Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", вимоги якого ґрунтуються на договорі іпотеки (наступної черги) від 16.09.2008, який укладений між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ТОВ "Катана", посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. за реєстровим номером 3815. ТОВ "Катана" виступило майновим поручителем по кредитному договору №122/пп/08 від 29.08.2008, укладеному між АТ "Індустріально-експортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та громадянином ОСОБА_2 .

4. В ході ліквідаційної процедури у справі № 19/61-10 було встановлено, що за ТОВ "Катана" зареєстровано нежитлове приміщення площею 1 275 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. Супруна,11, право власності на нежитлове приміщення виникло у ТОВ "Катана" на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2008 у справі №17/301-08, що підтверджується довідкою КП "Сумське БТІ" та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. 12.02.2014 рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/564/13 задоволені позовні вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" та стягнуто з ТОВ "Катана" та ТОВ "СК Центр Нерухомості" на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 122/пп/08 від 29.08.2008 у розмірі 1 147 932,38 доларів США, що еквівалентно 9 387 709,72 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008: нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , цегляне, загальною площею 1 275,5кв.м з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5 172 158,71 грн для його подальшої реалізації. Дане рішення суду набрало законної сили.

Подання позову

6. У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Катана", ПАТ "Креді Агріколь Банк", в якому просив суд:

- визнати припиненим договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки (наступної черги), посвідченого 16.09.2008 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу В.В. Хоменко за реєстровим номером № 3815, місто Суми, Україна, від 15.10.2010, укладений між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Катана", посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В. В. за реєстровим номером 2702;

- визнати припиненим договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки (наступної черги), посвідченого 16.09.2008 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу В. В. Хоменко за реєстровим номером № 3815, місто Суми, Україна, від 27.04.2011, укладений між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Катана", посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. за реєстровим номером 11132.

7. ОСОБА_1 вказує, що він є конкурсним кредитором, який зацікавлений у повному погашенні його вимог за рахунок майна банкрута, тому вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" до майнового поручителя ТОВ "Катана" після 20.01.2021 вважає безпідставними та такими, що порушують його цивільний інтерес. Позивач вважає підставою припинення відповідних договорів про внесення змін до договору іпотеки - припинення основного зобов`язання боржника ОСОБА_2 перед ПАТ "Креді Агріколь Банк" на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/807/20 від 20.01.2021, якою закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 28.06.2022 рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/375/21 (19/61-10), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Катана", ПАТ"Креді Агріколь Банк" про визнання договорів припиненими відмовлено.

9. Суди попередніх інстанцій зауважили, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки (наступної черги) від 15.10.2010, посвідченого за реєстровим номером 11132, та від 27.04.2011, посвідченого за реєстровим номером 11132. Також, суду не надані пояснення щодо тих примірників договорів, що наявні в матеріалах справи. При цьому, відповідач -2 у відзиві, заперечуючи проти позовних вимог, звертав увагу на невідповідність наданих доказів заявленим позовним вимогам.

10. Суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 , не є стороною договору іпотеки та договорів про внесення відповідних змін до договору іпотеки, а отже не має передбаченого законом права вимагати припинення зобов`язання з будь-яких підстав.

11. При цьому, судами попередніх інстанцій, з посиланням на частини п`яту статті 3, статтю 17 Закону України "Про іпотеку" зауважено, що вимоги кредитора ПАТ "Креді Агріколь Банк" у справі № 19/61-10 про банкрутство ТОВ "Катана" визначені не тільки договором іпотеки від 16.09.2008 (в редакції договору про внесення змін від 15.10.2009), а й рішенням Господарського суду Сумської області від 12.02.2014 у справі № 920/564/13.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. 14.11.2022 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлений у справі позов у повному обсязі.

13. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує про незастосування судами попередніх інстанцій статті 17 Закону України "Про іпотеку" та відсутність висновку Верховного Суду щодо припинення іпотеки у разі забезпечення нею зобов`язань по кредиту позичальника - фізичної особи-громадянина на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства із зазначенням господарським судом в ухвалі про закриття провадження у справі, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, що кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. 06.01.2023 до Верховного Суду від ПАТ "Креді Агріколь банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Банк просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а прийняті у справі рішення та постанову - залишити без змін. Також наведено прохання здійснити розгляд справи за відсутності представника банку за наявними матеріалами справи. АТ "Креді Агріколь Банк" вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові правомірними та законними, а доводи касаційної скарги безпідставними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на таке.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 - конкурсний кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Катана", просить визнати припиненими відповідні договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки (наступної черги), посвідченого 16.09.2008 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу В. В. Хоменко за реєстровим номером № 3815. Вказаною іпотекою ТОВ "Катана" своїм нерухомим майном забезпечило виконання кредитного зобов`язання позичальника - ОСОБА_2 перед АТ "Креді Агріколь Банк".

18. На думку позивача, зобов`язання іпотекодавця (ТОВ "Катана") перед кредитором (АТ "Креді Агріколь Банк"), як додаткове зобов`язання, припинилося з припиненням основного кредитного зобов`язання, оскільки ухвалою 20.01.2021 Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/807/20 закрито провадження у справі про неплатоспроможність позичальника - ОСОБА_2 та постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

19. Отже, на розгляд Суду постало питання щодо припинення іпотеки у зв`язку з закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника за основним зобов`язанням та застосуванням наслідків, передбачених частиною четвертою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

20. Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

21. Стаття 1 Закону України "Про іпотеку" визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

22. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

23. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. При цьому, право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 2 частина 1 статті 593 ЦК України).

24. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

25. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" у випадку, коли іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника перед іпотекодержателем, він є майновим поручителем.

26. Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру.

27. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики необхідно покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника.

28. Відповідно до частини четвертої статті 593 ЦК України припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника-юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги.

29. Отже, ліквідація боржника не припиняє обов`язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

30. Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

31. Постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов`язанням і його виключення із реєстру не припиняє забезпечувального зобов`язання, якщо кредитор до виключення боржника з цього Реєстру реалізував своє право щодо заставодавця/іпотекодавця, пред`явивши до нього відповідний позов.

32. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справах № 6-216цс14, № 6-84цс15, від 17.02.2016 у справі № 6-245цс14, від 06.07.2016 у справі № 3-578гс16, від 12.10.2016 у справі № 5/25-38 та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/9943/17, від 20.06.2018 у справі № 381/3209/16-ц, , від 06.03.2018 у справі № 2011/16284/12, від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17, від 16.09.2021 у справі № 922/2869/17 від 12.04.2022 у справі № 331/4165/18.

33. Верховний Суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII, який набрав чинності 04.11.2018 та яким було доповнено частиною четвертою статтю 593 ЦК України, що передбачає окремі підстави для припинення застави. При цьому, згідно з п.п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" визначено, що він вводиться у дію через три місяці з дня набрання чинності, тобто 04.02.2019, та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

34. Як стверджує скаржник у цій справі, відносно позичальника за основним кредитним зобов`язанням - ОСОБА_2 у справі № 927/807/20 ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 було закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 4 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

35. За доводом скаржника, таким чином, припинилося основне зобов`язання позичальника - ОСОБА_2 по кредитному договору, а отже і припинилися іпотека.

36. Верховний Суд зауважує, що із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи.

37. При цьому, відповідно до положень статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

38. В силу положень частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

39. Отже, наслідки закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 4 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та визначені частиною четвертою вказаної статті, зокрема щодо припинення основного зобов`язання такого боржника, поширюються і на справи про неплатоспроможність фізичної особи.

40. При цьому, Верховний Суд вважає, що положення частини четвертої статті 593 Цивільного кодексу України щодо не припинення права застави (іпотеки) на майно у зв`язку із припиненням основного зобов`язання, поширюються і на наслідки закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із застосуванням наслідків, визначених частиною четвертою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено погашення вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом та визнання виконавчих документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

41. Разом з тим, у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 12.02.2014 у справі № 920/564/13, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Катана" та ТОВ "СК Центр Нерухомості" на користь АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість по кредитному договору № 122/пп/08 від 29.08.2008 у розмірі 1 147 932,38 доларів США, що еквівалентно 9 387 709,72 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008: нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , цегляне, загальною площею 1 275,5 кв.м з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5 172 158,71 грн для його подальшої реалізації. Дане рішення суду набрало законної сили.

42. Тобто, АТ "Креді Агріколь Банк" реалізувало своє право іпотекодавця, звернувшись до Господарського суду Сумської області із відповідним позовом у справі № 920/564/13.

43. Отже, ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку у цій справі, що закриття провадження у справі № 927/807/20 про неплатоспроможність позичальника за кредитним зобов`язанням ( ОСОБА_2 ) на підставі пункту 4 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та припинення у зв`язку з цим основного кредитного зобов`язання та за умови реалізації іпотекодержателем свого права шляхом звернення з позовом, не має наслідком припинення зобов`язання майнового поручителя за іпотекою - ТОВ "Катана" на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку".

44. З огляду на таке, доводи касаційної скарги про неправомірне незастосування судами попередніх інстанцій положень статті 17 Закону України "Про іпотеку" не знайшли свого підтвердження.

45. Доводи касаційної скарги про те, що судові рішення у справах № 1806/7265/12 та № 920/564/13 могли підлягати обов`язковому виконанню лише у разі поновлення судами процесуальних строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки такі у даному контексті не стосуються спірних правовідносин та не є предметом судового дослідження у межах цього позову.

46. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відмову в позові.

Б. Висновки щодо застосування норми права

48. Положення частини четвертої статті 593 Цивільного кодексу України щодо не припинення права застави (іпотеки) на майно у зв`язку із припиненням основного зобов`язання, поширюються і на наслідки закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із застосуванням наслідків, визначених частиною четвертою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено погашення вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом та визнання виконавчих документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та рішення Господарського суду Сумської області від 28.06.2022 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

50. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та рішення Господарського суду Сумської області від 28.06.2022 у справі № 920/375/21(19/61-10) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

К. Огороднік