ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/618/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Севрука В. О. (адвокат),

відповідача - Рибець В. М. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 (суддя Котельницька В. Л.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (головуючий - Чорногуз М. Г., судді Агрикова О. В., Козир Т. П.) у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"

до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору № 860-17 від 12.09.2017 в сумі 1393114,56 грн, пені в сумі 301489,41 грн, інфляційних втрат в сумі 92149,79 грн та 3% річних в сумі 31883,62 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"

про стягнення 53663,41 грн штрафних санкцій по договору № 860-17 від 12.09.2017.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 07.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (далі - ТОВ "Промелектроніка", Товариство, Постачальник) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", Підприємство, Покупець) про стягнення з відповідача 1393114,56 грн заборгованості за договором від 12.09.2017 № 860-17 (далі - договір № 860-17), 301489,41 грн пені, 92149,79 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 31883,62 грн, з посиланням на положення статей 509 525 526 530 549 599 611 612 625 629 655 692 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 173 174 193 231 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

2. Позовна заява обґрунтовується простроченням виконання Покупцем зобов`язання з оплати поставленої продукції за договором № 860-17.

3. У свою чергу, 31.08.2018 ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом до ТОВ "Промелектроніка" про стягнення 53663,41 грн штрафних санкцій, з яких: 14940,14 грн пені за порушення строків поставки продукції; 46223,80 грн штрафу за порушення строків поставки продукції; 25903,89 грн штрафу за поставку неякісної продукції; 2996,63 грн пені за поставку неякісної продукції, з посиланням на положення статей 530 532 610 ЦК України, статті 231 ГК України.

4. Зустрічна позовна заява аргументована порушенням Товариством строків поставки продукції, визначених договором № 860-17, та порушенням зобов`язання з поставки товару належної якості.

5. У жовтні 2018 року ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Господарського суду Сумської області з клопотанням про зменшення розміру стягуваної пені до 1 грн з мотивів повного виконання Підприємством зобов`язань з оплати поставленої продукції та відсутність завдання збитків Постачальнику.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.11.2018 (суддя Коваленко О. В.) провадження у справі в частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1356713,51 грн основного боргу закрито. З урахуванням зустрічного зарахування грошових сум за первісним та зустрічним позовами, проведеного за правилами частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 363157,81 грн заборгованості за договором № 860-17. У задоволенні первісних позовних вимог у частині стягнення 49449,75 грн пені відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (Мальченко А.О. - головуючий, судді Жук Г. А., Дикунська С. Я.) рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2018 змінено шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції:

"Провадження у справі № 920/618/18 в частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1356713,51 грн основного боргу закрити.

Позов ТОВ "Промелектроніка" до ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно з договором від 12.09.2017 № 860-17 в сумі 1393114,56 грн, пені в сумі 301489,41 грн, інфляційних втрат в сумі 92149,79 грн та 3 % річних в сумі 31883,62 грн задовольнити частково.

Зустрічний позов ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до ТОВ "Промелектроніка" про стягнення 53663,41 грн штрафних санкцій згідно з договором від 12.09.2017 № 860-17 задовольнити частково.

Стягнути з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 410296,47 грн заборгованості, 12000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 4535,18 грн судового збору за подання позовної заяви.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до ТОВ "Промелектроніка" про стягнення 14940,14 грн 0,1 % пені та 25615,89 грн 8 % штрафу за порушення строків поставки; 192,12 грн 0,3 % пені за поставку неякісного товару - відмовити".

8. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2019 (головуючий - Ткаченко Н. Г., судді Огороднік К. М., Погребняк В. Я.) касаційні скарги ТОВ "Промелектроніка" та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" задоволено частково. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 920/618/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

9. Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що: 1) висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення поставки продукції, факт порушення строків оплати продукції суди попередніх інстанцій дійшли без надання належної правової оцінки умовам договору № 860-17 щодо визначення дати поставки продукції, моменту, коли продукція буде вважатися прийнятою, відліку строку для оплати продукції та без з`ясування всіх обставин справи. При цьому, як місцевий, так і апеляційний суд не звернули уваги на доводи сторін щодо різного тлумачення ними умов п. 3.1 договору № 860-17 щодо поставки продукції однією партією, не надали оцінки посиланням Підприємства на те, що обов`язок по оплаті продукції виникає після поставки всього об`єму продукції, а не її частини. В контексті зазначеного суди не з`ясували, коли саме зобов`язання ТОВ "Промелектроніка" з поставки товару вважається виконаним з урахуванням того, що поставка продукції здійснювалась в декілька етапів; 2) висновок судів про доведеність факту поставки продукції неналежної якості не ґрунтується на належних та допустимих доказах, досліджених судом, тоді як доказом поставки неякісної або некомплектної продукції відповідно до вимог Інструкцій П-6 та П-7 може бути лише акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції; 3)апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що утримання суми штрафних санкцій на підставі п. 5.5 договору № 860-17 не може бути здійснено в рахунок основної заборгованості, що свідчить про неналежне дослідження судом змісту цього пункту. Разом з тим, належне з`ясування права відповідача за первісним позовом на утримання суми штрафних санкцій в рахунок основної заборгованості, а відтак, наявності у ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" основної заборгованості, має значення також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі частини 3 статті 551 ЦК України за клопотанням відповідача.

10. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 первісний позов задоволено частково. Провадження у справі № 920/618/18 у частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1356713,51 грн основного боргу закрито. Стягнуто з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 31259,20 грн пені, 3 % річних у сумі 8816,70 грн, 21422,64 грн витрат по сплаті судового збору, 9423,60 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Промелектроніка" на користь ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 9822,75 грн штрафу у розмірі 8 % та 322,62 грн витрат по сплаті судового збору. В решті вимог зустрічного позову відмовлено. У порядку частини 11 статті 238 ГПК України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, стягнувши різницю на користь ТОВ "Промелектроніка", а саме після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат: Стягнуто з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 21436,45 грн штрафних санкцій, 3 % річних у сумі 8816,70 грн, 21100,02 грн витрат по сплаті судового збору, 9423,60 грн витрат на правову допомогу.

11. Зазначене рішення мотивоване посиланням на положення статей 13 526 530 532 549 551 610 611 612 615 625 627 629 664 678 692 712 ЦК України, статей 217 230 231 233 ГК України та статей 77 86 231 238 316 ГПК України, зважаючи на які місцевий суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог первісного та зустрічного позовів з огляду на те, що: 1) Товариство поставило Підприємству продукцію не у повному обсязі (підшипники 2ШС17К в кількості 6 шт. взагалі не було поставлено), натомість після направлення Постачальником повідомлення від 23.04.2018 № 1532 про відмову від подальшого приймання продукції, врученого позивачу 02.05.2018, залишок несплаченої суми основного боргу становить 36401,05 грн, з чим погодився Покупець у заяві від 08.10.2018 про зменшення штрафних санкцій, а також відповідач визнав первісні позовні вимоги у розмірі 62518,40 грн пені та 3 % річних у сумі 8816,70 грн, однак, зважаючи на, що ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" є державним підприємством, відноситься до державного сектору економіки та має стратегічне значення для оборонного сектору економіки у період надзвичайно напруженої суспільної обстановки у державі, суд зменшив розмір стягуваної пені на 50 % (до 31259,20 грн), частково задовольнивши клопотання Підприємства про зменшення штрафних санкцій; 2) оскільки сторони не передбачили у договорі № 860-17 порядку нарахування штрафної санкції у виді пені у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, необґрунтованими є зустрічні позовні вимоги про стягнення 14940,14 грн пені; 3)враховуючи те, що кінцевим строком поставки продукції за договором № 860-17 є 23.10.2017, а матеріалами справи підтверджується факт прострочення поставки Товариством продукції за видатковою накладною від 23.10.2017 № РН-0003386, від 23.11.2017 № РН-0003723 та за видатковою накладною від 21.12.2017 № РН-0004182, зустрічні позовні вимоги про стягнення 8 % штрафу в сумі 46223,80 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню; 4) доказів складання будь-яких документів, що могли б засвідчити неякісність чи некомплектність поставленого Товариством товару, матеріали справи не містять, сторони також не заявляли про їх наявність, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з Постачальника 25903,89 грн штрафу та 2996,63 грн пені, нарахованих за поставку неякісної продукції; 5) у свою чергу, заявляючи клопотання про зменшення заявлених до стягнення сум штрафних санкцій до 2000 грн, Товариство посилається лише на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, не наводячи обґрунтування зазначених тверджень, підстав для такого зменшення, винятковості даного випадку, не надавши відповідних доказів на підтвердження цих обставин та їх реального існування, оскільки саме лише посилання Покупця на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, не є достатньою підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 скасовано та ухвалено нове рішення. Провадження у справі № 920/618/18 у частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1356713,51 грн основного боргу закрито. Первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 4550,22 грн заборгованості за договором № 860-17, 53682,60 грн пені, 3 % річних у сумі 9389,21 грн, 22151,01 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом та 8647,75 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Промелектроніка" на користь ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 3797,23 грн пені, 25615,89 грн штрафу та 965,58 грн судового збору за звернення з позовом. У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено. У порядку частини 11 статті 238 ГПК України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами. Зараховано зустрічні вимоги ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення 3797,23 грн пені, 25615,89 грн штрафу та 965,58 грн судового збору за звернення з позовом, 23872,17 грн судових витрат у виді судового збору за первісне звернення з апеляційною скаргою та 31829,56 грн судового збору за звернення з касаційною скаргою, 2643 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 у справі № 920/618/18 в рахунок погашення первісних вимог ТОВ "Промелектроніка" про стягнення 4550,22 грн заборгованості за договором № 860-17, 53682,60 грн пені, 3% річних у сумі 9389,21 грн, 22151,01 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом та 8647,75 грн витрат на професійну правничу допомогу, 8439,35 грн судових витрат у виді судового збору за первісне звернення з апеляційною скаргою та 2861,49 грн судового збору за звернення з касаційною скаргою. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, до стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" підлягають 20998,10 грн, з яких: 4550,22 грн заборгованості за договором № 860-17, 16447,88 грн пені.

13. Зазначена постанова мотивована положеннями статей 526 530 534 549 551 599 610 611 612 615 625 629 662 664 692 712 ЦК України, статей 231 233 ГК України та статей 14 77 79 86 238 269 277 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог первісного і зустрічного позовів з огляду на те, що: 1) саме з 02.05.2018, тобто з дати одержання Постачальником повідомлення ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 23.04.2018 № 1532 про відмову від подальшого приймання продукції, умови договору № 860-17 є зміненими у частині необхідності поставки 6 підшипників 2ШС17К, фактично поставлений та неповернутий товар - прийнятим, зобов`язання Постачальника з поставки продукції - виконаними. Таким чином визначений пунктом 5.2 договору № 860-17 обов`язок Покупця з оплати поставленої продукції вартістю 1393114,56 грн мав бути виконаний до 16.05.2018, але відповідач 22.08.2018 провів оплату в розмірі 1356713,51 грн, що свідчить про порушення ним визначеного цим договором строку оплати (10 робочих днів) на 82 дні; 2) відсутність доказів постачання Товариством товару неналежної якості не спростовує факту нездійснення ним поставки товару в повному обсязі; 3)ураховуючи те, що матеріалами справи підтверджується поставка продукції загальною вартістю 1393114,56 грн, за яку в процесі розгляду справи Покупець сплатив 1356713,51 грн, а також те, що за повідомленням про утримання обґрунтованим є утримання Підприємством штрафних санкцій у розмірі 31850,83 грн із вартості поставленого товару, то стягненню з Покупця на користь Постачальника підлягає заборгованість за поставлений товар у сумі 4550,22 грн; 4)згідно з пунктом 7.2 договору № 860-17 пеня підлягає нарахуванню Товариством за період з 17.05.2018 по 06.08.2018 (останню дату у наданому Постачальником розрахунку) на суму 1393114,56 грн (загальна вартість поставленого та неповернутого товару) та становить 107365,20 грн, але з урахуванням наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, розмір стягуваної пені зменшується на 50 % (до 53682,60 грн), позаяк ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" є державним підприємством та відноситься до державного сектору економіки, має стратегічне значення для оборонного сектору економіки; 5) 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 17.05.2018 по 06.08.2018 (останню дату у наданому Постачальником розрахунку) на суму 1393114,56 грн (загальна вартість поставленого і неповернутого товару) та становлять 9389,21 грн; 6) інфляційні втрати підлягають нарахуванню Товариством за період з 17.05.2018 по 06.08.2018 (останню дату у визначеному Постачальником розрахунку) на суму 1393114,56 грн (загальна вартість поставленого і неповернутого товару) та стягненню не підлягають зважаючи на те, що у зазначений період діяв від`ємний індекс інфляції, що підтверджується офіційною інформацією Держкомстату України; 7) суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 3797,23 грн пені, нарахованої Підприємством за прострочення поставки Товариством продукції, оскільки штрафна санкція у виді пені у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, та можливість її нарахування у випадку, якщо одна зі сторін такого зобов`язання належить до державного сектора економіки, прямо передбачено частиною 2 статті 231 ГК України; 8) у межах розгляду даної справи задоволенню підлягають зустрічні вимоги про стягнення 8 % штрафу в сумі 25615,89 грн за несвоєчасну поставку 5 підшипників загальною вартістю 320198,65 грн за накладною рн-0003386; 9) ТОВ "Промелектроніка" не довело обставин, з наявністю яких законодавство пов`язує зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки, тому суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання Товариства про зменшення розміру стягуваної неустойки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Промелектроніка" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким: 1) провадження у справі № 920/618/18 в частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1356713,51 грн основного боргу закрити; 2) первісний позов задовольнити частково. У задоволенні клопотання Підприємства про зменшення розміру штрафних санкцій відмовити. Стягнути з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 36401,05 грн основного боргу за поставлений товар, 273088,62 грн пені, 50678,58 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 24618,05 грн. В решті вимог первісного позову відмовити; 3) зустрічний позов задовольнити частково. Клопотання Товариства про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити повністю. Стягнути з ТОВ "Промелектроніка" на користь ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 2000 грн штрафу в розмірі 8 %. В іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статей 551 599 615 625 678 692 ЦК України, статей 231 233 ГК України та статті 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) апеляційним судом під час розгляду первісного позову не враховано висновку щодо застосування норм статей 615 678 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Cуду від 14.05.2018 у справі № 905/665/16; 2) апеляційним судом під час розгляду зустрічного позову не враховано висновків щодо застосування норм статті 551 ЦК України і статей 231 233 ГК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 і постановах Верховного Cуду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19, від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19, від 27.01.2020 у справі № 910/5051/19; 3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 599 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку у покупця обов`язок з оплати за поставлений товар.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

16. ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

17. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Промелектроніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 920/618/18 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.09.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. 12.09.2017 між ТОВ "Промелектроніка" (Постачальник) та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (Покупець) укладено договір № 860-17, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 2.2 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у додатку 1 до договору (далі - продукція), на умовах, передбачених цим договором. Кількість, номенклатура продукції вказується в додатку 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всієї або частини продукції шляхом направлення позивачу відповідного повідомлення з переліком продукції, від поставки якої він відмовляється, не пізніше, ніж за 10 днів до дати поставки продукції. З моменту відправлення покупцем постачальникові повідомлення про відмову від придбання всієї або частини продукції, даний договір втрачає чинність у частині, що стосується продукції, зазначеної в повідомленні про відмову, але зберігає чинність у частині продукції, не зазначеної в повідомленні.

19. Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 4.1, 5.1- 5.3, 5.5 договору № 860-17 поставка продукції здійснюються однією партією на умовах поставки DDP м. Конотоп, склад "Нова пошта" відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку № 1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції. Загальна вартість договору на момент його укладання складає 1394554,56 грн, у тому числі ПДВ в сумі 232425,76 грн. Оплата Покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка). Оплата здійснюється наступним чином: 100 % від вартості продукції - протягом 10 робочих днів з дати поставки відповідної продукції на підставі виставленого рахунку та проведення вхідного контролю на підприємстві Покупця. Неустойка, що підлягає сплаті Постачальником, а також понесені Покупцем видатки й збитки, що підлягають відшкодуванню Постачальником, розраховані в порядку, визначеному даним договором і чинним законодавством, можуть бути утримані Покупцем в однобічному безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії даного договору) із суми, що підлягає оплаті Постачальникові, шляхом відправлення Постачальникові відповідного повідомлення із вказівкою суми неустойки, розрахунків видатків і збитків. Утримання неустойки, видатків і збитків не спричиняє зміни ціни продукції.

20. У пунктах 6.1, 6.2, 6.4, 6.5 договору № 860-17 сторони погодили, що до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (далі - Інструкція П-6), Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7). Сторони зобов`язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів. Приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання. Передання продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором. У разі поставки продукції неналежної якості Постачальник зобов`язується замінити її на продукцію належної якості протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги про заміну. Приймання Покупцем продукції за кількістю і якістю не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред`являти Постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше. Остаточне прийняття продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

21. Відповідно до пунктів 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.6 договору № 860-17 у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості. У випадку порушення строків або обсягів поставок продукції Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 8 % від вартості непоставленої в строк продукції за кожен факт порушення. У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів, які Постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем на адресу Постачальника, зазначену у даному договорі, при цьому на весь період, починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується процент у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. У випадку поставки продукції неналежної якості Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості. У випадку порушення строків виконання Постачальником вимог Покупця про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, про допоставку, доукомплектування, заміну продукції, про відшкодування Покупцеві всіх понесених ним видатків і збитків, пов`язаних з поставкою продукції неналежної якості (у т.ч. видатків зі зберігання, транспортування, утилізації всієї або частини продукції, усунення недоліків, оплати послуг незалежної експертної організації та ін.) Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,3 % від вартості невідповідної продукції (невідшкодованих покупцеві видатків, збитків) за кожен день прострочення. До виконання Постачальником зазначених вимог Покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів, які Постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем на адресу Постачальника, зазначену у договорі. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

22. Згідно зі специфікацією 1 (додаток № 1) до договору № 860-17 поставці підлягає продукція на загальну суму 1394554,56 грн: 1) підшипник 2007113 (1 категорія) ЕТУ 100/3, рік випуску не раніше 2012 року або з відміткою про переконсервацію у кількості 40 одиниць на суму 93600 грн без ПДВ; 2) підшипник 2ШС17К (1 категорія) ДСТУ 3635-78, рік випуску не раніше 2012 року або з відміткою про переконсервацію у кількості 6 одиниць на суму 1200 грн без ПДВ; 3)підшипник 3286848 Д (1 категорія) ЕТУ 100/1, рік випуску не раніше 2012 року або з відміткою про переконсервацію у кількості 20 одиниць на суму 1067328,80 грн без ПДВ.

17.08.2017 позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0001963 на оплату 1394554,56 грн за поставлену продукцію.

23. На виконання умов договору № 860-17 Товариство здійснило поставку продукції на загальну суму 1522634,02 грн, а Підприємство прийняло її, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень та заперечень, а також експрес-накладними перевізника "Нова пошта" та "Ін Тайм", а саме: 1) за видатковою накладною від 18.09.2017 № РН-0002995 (підшипники 2007113 ЕТУ100/3 у кількості 40 шт. за ціною 2340,00 грн без ПДВ на суму 93600,00 грн без ПДВ та підшипники 3286848Д ЕТУ 100/1 у кількості 8 шт. за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 426931,52 грн без ПДВ) на загальну суму 624637,82 грн; 2) за видатковою накладною від 27.09.2017 № РН-0003106 (1 підшипник 3286848Д ЕТУ 100/1 за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 64039,73 грн з ПДВ), що підтверджується експрес-накладною перевізника "Нова пошта" від 27.09.2017 № 59000284950688; 3) за видатковою накладною від 03.10.2017 № РН-0003188 (1 підшипник 3286848Д ЕТУ 100/1) за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 64039,73 грн з ПДВ, що підтверджується експрес-накладною перевізника "Нова пошта" від 03.10.17 № 59000286449142; 4) за видатковою накладною від 17.10.2017 № РН-0003302 (підшипники 2ШС17К у кількості 6 шт. за ціною 200,00 грн без ПДВ на суму 1200,00 грн без ПДВ та підшипники 3286848Д ЕТУ 100/1 у кількості 2 шт. за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 106732,88 грн без ПДВ) всього на суму 129519,46 грн з ПДВ; 5) за видатковою накладною від 23.10.2017 № РН-0003386 (підшипники 3286848Д ЕТУ 100/1 у кількості 6 шт. за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 320198,64 грн без ПДВ), всього на суму 384238,37 грн з ПДВ, на склад "Нова пошта" в м. Конотоп продукція надійшла 24.10.2017, що підтверджується експрес-накладною від 23.10.2017 № 59000290890001; 6) за видатковою накладною від 23.11.2017 № РН-0003723 (1 підшипник 3286848Д ЕТУ100/1 за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 64039,73 грн з ПДВ), на склад "Нова пошта" в м. Конотоп продукція надійшла 24.11.2017, що підтверджується експрес-накладною від 23.11.2017 № 59000298389510; 7) за видатковою накладною від 21.12.2017 № РН-0004182 (підшипники 3286848Д ЕТУ 100/1 у кількості 3 шт. за ціною 53366,44 грн без ПДВ на суму 160099,32 грн з ПДВ) всього на 192119,18 грн на склад "Ін Тайм" в м. Конотоп продукція надійшла 26.12.2017, що підтверджується Декларацією про прийняття вантажу від 21.12.2017 №0801032579.

24. У подальшому Покупець повернув продукцію на загальну суму 129519,46 грн, в результаті чого сума боргу зменшилася до 1393114,56 грн, а саме: 1 підшипник 3286848Д ЕТУ 100/1 повернуто за накладною від 02.10.2017 № 533 на підставі вимоги про заміну від 02.10.2017 № 2197е; 6 підшипників марки 2ШС17К на суму 1440 грн повернуто за накладною від 15.11.2017 № 636; 1 підшипник 3286848Д ЕТУ 100/1 повернуто за накладною від 21.11.2017 № 649.

25. Покупець направив повідомлення від 23.04.2018 № 1532 про відмову від подальшого приймання продукції, яка не була замінена, яке було вручене Постачальнику 02.05.2018.

26. 06.08.2018 Постачальник направив Покупцю претензію про сплату боргу, в тому числі за договором № 860-17.

27. Факт наявності заборгованості станом на день звернення Товариства з позовом до суду (07.08.2018) підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 11.05.2018, складеним на підставі пункту 5.8 договору № 860-17.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково сплатив за поставлену продукцію, а саме в сумі 1356713,51 грн, про що свідчить платіжне доручення від 22.08.2018 № 3991.

Позиція Верховного Суду

28. Згідно з імперативними положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

30. ТОВ "Промелектроніка" у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, скаржник зазначає, що: 1) під час розгляду первісного позову судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норм статей 615 678 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Cуду від 14.05.2018 у справі № 905/665/16; 2) під час розгляду зустрічного позову апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм статті 551 ЦК України і статей 231 233 ГК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 і постановах Верховного Cуду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19, від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19, від 27.01.2020 у справі № 910/5051/19; 3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 599 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку у покупця обов`язок з оплати за поставлений товар.

31. Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 920/618/18 у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, з огляду на таке.

32. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

33. У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (схожий висновок викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

34. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

35. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

36. Водночас, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

37. Відповідно до частин 1, 3 статті 615 ЦК України, на неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування якої апеляційним судом до спірних правовідносин посилається скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

38. При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що із вказаною нормою ЦК України узгоджується пункт 7.3 договору № 860-17, яким Покупцю надано право відмовитися від подальшого прийняття та оплати продукції у випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів.

39. Згідно з частиною 2 статті 678 ЦК України, на неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування якої апеляційним судом до спірних правовідносин посилається скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

40. Касаційна інстанція відхиляє недоречні посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми частини 2 статті 678 ЦК України до спірних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 905/665/16, оскільки з матеріалів цієї справи вбачається, судами встановлено та сторонами не заперечується той факт, що зазначена норма ЦК України апеляційним судом взагалі не застосовувалася до спірних правовідносин, натомість в основу оскаржуваної постанови (у частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення 4550,22 грн заборгованості за договором № 860-17, 53682,60 грн пені та 3 % річних у сумі 9389,21 грн) покладено висновок суду про те, що у зв`язку з одержанням 02.05.2018 Постачальником повідомлення ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 23.04.2018 № 1532 про відмову від подальшого приймання продукції, обов`язок Покупця з оплати поставленої продукції вартістю 1393114,56 грн настав 16.05.2018, але відповідач провів оплату в розмірі 1356713,51 грн лише 22.08.2018, що свідчить про порушення визначеного цим договором строку оплати (10 робочих днів) на 82 дні. В свою чергу, матеріали справи не містять доказів складання будь-яких документів, які могли би засвідчити неякісність поставленого Товариством товару, що зумовлює відсутність підстав для стягнення з Постачальника 25903,89 грн штрафу та 2996,63 грн пені, нарахованих за поставку неякісної продукції.

До того ж постанова Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 905/665/16 також не містить жодних посилань на положення статті 615 і частини 2 статті 678 ЦК України в обґрунтування матеріально-правового регулювання правовідносин у вказаній справі.

41. Колегія суддів відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норм прав (статей 615 678 ЦК України) у подібних правовідносинах, оскільки підстави позовів, установлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання у цій справі (№ 920/618/18) та справі № 905/665/16 є різними.

42. Так, на відміну від справи № 920/618/18, під час розгляду якої суди попередніх інстанцій виходили зі встановлених обставин прострочення Товариством зобов`язання з поставки всього визначеного специфікацією товару, що і стало підставою для односторонньої відмови Покупця від зобов`язання за договором № 860-17 у частині подальшого приймання непоставленого (повернутого, але не заміненого товару), висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення в повному обсязі позову № 905/665/16 про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію, навпаки, ґрунтується на тих обставинах, що при отриманні товару за договором покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання продавцем своїх зобов`язань з поставки продукції, що свідчить про належне виконання позивачем умов зазначеного договору, як наслідок, настання строку оплати відповідачем отриманої продукції.

43. Наведене, окрім різних фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, переконливо свідчить також про неоднакове правове регулювання спірних відносин у справах № 920/618/18 і № 905/665/16, як наслідок, виключає подібність спірних правовідносин у зазначених справах.

44. Водночас стосовно доводів скаржника про неврахування апеляційним судом під час розгляду зустрічного позову висновків щодо застосування норм статті 551 ЦК України і статей 231 233 ГК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 і постановах Верховного Cуду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19, від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19, від 27.01.2020 у справі № 910/5051/19, колегія суддів зазначає таке.

45. Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

46. Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із зазначеною нормою цивільного законодавства цілком узгоджується уточнююче положення частини 1 статті 233 ГК України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

47. Касаційна інстанція враховує, що предметом позовів у справах №№ 904/4156/18, 924/709/17, 913/89/18, 916/65/18, 914/891/16, 917/791/18 922/937/19, 912/1153/19 є, зокрема стягнення штрафних санкцій, нарахованих позивачем у зв`язку з простроченням виконання відповідачем саме грошового зобов`язання за договорами купівлі-продажу, пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, купівлі-продажу природного газу, поставки сировини, транспортування природного газу, постачання електричної енергії, постачання природного газу, переведення боргу відповідно.

Натомість предметом зустрічного позову в справі № 920/618/18 є стягнення передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України штрафних санкцій, які застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

48. В свою чергу, предметом позову у справі № 910/1005/19 є стягнення з перевізника штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за договором перевезення залізничним транспортом, передбаченого спеціальним нормативно-правовим актом - Статутом залізниць України.

49. Таким чином, предмет і підстави позовів у цій справі та зазначених справах, а також правове регулювання спірних правовідносин є відмінними, а стягувані штрафні санкції мають різну правову природу, що не може свідчити про подібність правовідносин.

50. Що стосується посилання скаржника на неврахування апеляційним судом під час розгляду зустрічного позову висновків щодо застосування норм статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/5051/19, то незважаючи на те, що предметом позову в зазначеній справі є стягнення штрафу, нарахованого за прострочення поставки товару, тобто за порушення негрошового зобов`язання, касаційна інстанція зауважує на інших встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах, які слугували підставою для зменшення розміру стягуваного штрафу на 90 %, що зумовлює неподібність спірних правовідносин у вказаній справі та справі, що розглядається.

Адже, відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Промелектроніка" про зменшення розміру стягуваного штрафу до 2000 грн, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи виходили з недоведеності як значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, так і відсутності належного обґрунтування Товариством винятковості даного випадку як підстав для такого зменшення, попередньо врахувавши те, що за змістом норм статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності наведених вище виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19, на які послався скаржник у поданій касаційній скарзі.

51. Водночас касаційна інстанція не бере до уваги недоречні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18 та від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, в яких у дійсності не міститься висновків, зазначених Товариством у касаційній скарзі.

Крім того, позивач жодним чином не обґрунтував того, як наведений у постановах Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19 висновок про помилкове ототожнення стягувачем зменшення розміру неустойки з повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, може вплинути на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови чи спростувати викладений в ній висновок щодо відсутності підстав для зменшення розміру стягуваного з Товариства штрафу.

52. Разом з тим колегія суддів зауважує, що вміщений у пункті 11.5 оскаржуваної постанови висновок суду апеляційної інстанції про безпідставну відмову місцевого суду в задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 3797,23 грн пені у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких Товариством допущено прострочення поставки, переконливо свідчить, що апеляційний суд переглянув судове рішення відповідно до послідовного висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пунктах 6.24, 6.25 постанови від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, у яких (пунктах) зазначено: "З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору. Так, частина 2 статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.".

53. Отже, викладена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із зазначеної підстави, однак свідчить про необхідність закриття касаційного провадження у справі в цій частині на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

54. Разом з тим колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 599 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку у покупця обов`язок з оплати за поставлений товар, з огляду на наступне.

55. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

56. Дійсно, частиною 4 статті 692 ЦК України передбачено, що у разі якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

З наведеною нормою кореспондується положення частини 4 статті 690 ЦК України, згідно з якою якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

57. Разом з тим колегія суддів зауважує, що право вимагати прийняття та оплати товару продавець може реалізувати лише у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав, передбачених статтями 666 670 672 678 686 ЦК України тощо.

При цьому чинне цивільне законодавство чітко не визначає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару.

Наведене не виключає наявність підстав вважати, що відповідна відмова може бути виражена і в діях покупця щодо фактичного повернення поставленого товару без попереднього письмового повідомлення продавця про таку відмову.

58. Так, за змістом положень частини 1 статті 671 і частин 1, 3 статті 672 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

59. Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та скаржником не спростовано такі фактичні обставини: 1) у зв`язку з невідповідністю номенклатурного номеру виробів паспорту 6 підшипників марки 2ШС17К на суму 1440 грн було повернуто Постачальнику за накладною від 15.11.2017 № 636 на підставі вимоги ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про заміну від 13.11.2017 № 2641е, направленої на електронну адресу Товариства рrom406@gmail.com; 2) продукцію позивач поставив не у повному обсязі (підшипники 2ШС17К у кількості 6 штук взагалі не було поставлено); 3) у подальшому, внаслідок прострочення поставки Товариством всього визначеного специфікацією товару Підприємство на підставі частини 1 статті 615 ЦК України та пункту 7.3 договору № 860-17 скористалося правом на односторонню відмову покупця від подальшого приймання продукції (в частині непоставленого (повернутого, але не заміненого товару)), про що 02.05.2018 Постачальник отримав лист-повідомлення ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 23.04.2018 № 1532.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що з урахуванням повернення Покупцем Постачальнику 6 підшипників 2ШС17К і невиконання Постачальником обов`язку з подальшої поставки цього товару, помилковими є твердження ТОВ "Промелектроніка" про те, що його зобов`язання з поставки 6 підшипників 2ШС17К є виконаним належним чином і що остання накладна датована 21.12.2017, а відповідно 10-денний строк на оплату поставленої продукції закінчився 03.01.2018.

60. У зв`язку з цим, касаційна інстанція наголошує, що, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 599 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку в покупця обов`язок з оплати за поставлений товар, скаржник помилково не враховує як змісту положень статей 599 615 672 692 ЦК України в їх сукупності, так і встановлених судами під час розгляду цієї справи обставин фактичної відмови Покупця від прийняття частини поставленої продукції шляхом вчинення дій з її повернення Постачальнику, а також подальшої належним чином оформленої відмови Підприємства у квітні 2018 року від зобов`язання за договором № 860-17.

61. Відтак, з урахуванням системного аналізу змісту статей 599 615 672 692 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки чинне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, то норми статей 599 692 ЦК України у подібних правовідносинах в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов`язку з оплати товару у випадку здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято останнім, слід застосовувати таким чином: "За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.".

62. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, оскільки на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 599 692 ЦК України у подібних правовідносинах, проте наведені вище обставини виключають скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.

63. Верховний Суд погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами Підприємства, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується раніше наведеними висновками.

64. Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного і зустрічного позовів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

66. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

67. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 920/618/18 за касаційною скаргою ТОВ "Промелектроніка" у частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

69. У свою чергу, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава касаційного оскарження отримала підтвердження під час касаційного провадження, однак касаційну скаргу Товариства в частині цієї підстави необхідно залишити без задоволення, позаяк наразі відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 599 692 ЦК України у подібних правовідносинах жодним чином не впливає на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

70. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення вимог первісного та позовів, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.

Висновки про застосування норм права

71. З урахуванням системного аналізу змісту статей 599 615 672 692 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що норми статей 599 692 ЦК України у подібних правовідносинах в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов`язку з оплати товару у випадку здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято останнім, слід застосовувати таким чином:

"Оскільки чинне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, то за умови існування передбачених законом достатніх правових підстав, відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що, як наслідок, виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.".

Розподіл судових витрат

72. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

З урахуванням положень частин 4, 14 статті 129 та пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України та у зв`язку із залишенням касаційної скарги ТОВ "Промелектроніка" без задоволення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви скаржника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн, пов`язаних з касаційним переглядом справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 920/618/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 920/618/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков