ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/739/19 (5021/2509/2011)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: Прокурора Офісу Генерального прокурора Галезник О. (посв. № 056314 від 19.05.2020); скаржника (представник ПАТ "Сумихімпром") - Ільєнок Є.М. (посв. № 21/1653 від 12.09.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021

у справі

за позовом Керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Нижньосироватської об`єднаної територіальної громади

про стягнення 792 644, 27 грн шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

1. Відповідно до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією України на 2019 рік, затвердженого наказом №262 від 30.11.2019, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Сумській області в період з 22.04.2019 по 07.05.2019 проведено планову перевірку ПАТ "Сумихімпром" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

1.1. За результатами перевірки складено акт від 07.05.2019 №187/06 в присутності посадових осіб органу державного нагляду, директора з охорони праці та цивільного захисту ПАТ "Сумихімпром", начальника відділу охорони навколишнього середовища ПАТ "Сумихімпром", виконавчого директора ПАТ "Сумихімпром", в якому зазначені порушення водного законодавства.

1.2. Перевіркою встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" протягом 2018 року здійснювало скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС та встановленого дозволом на спеціальне водокористування лімітів БСК5, сульфатам, хлоридам, азоту амонійному, марганцю.

1.3. За вказаними порушеннями Державна екологічна інспекція у Сумській області здійснила розрахунок у відповідності з Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів п. 7.1, затвердженої наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін`юстом України №767/16783 від 14.08.2009. У результаті скиду забруднюючих речовин розмір заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди становить 420 416,99 грн.

1.4. Крім того в ході перевірки з`ясовано, що ПАТ "Сумихімпром" у паводковий період 2019 року (з 12.03.2019 по 26.03.2019) здійснювало скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС по БСК5, ХСК, сульфатам, азоту амонійному, нітратам, марганцю, кадмію. По факту порушення позивачем був проведений розрахунок заподіяних збитків на суму 372 227,28 грн. У вказаному розрахунку зазначається, що маса наднормативно скинутих забруднюючих речовин була розрахована на підставі звіту ПАТ "Сумихімпром" про проведення скиду освітлених зворотних вод у річку Псел з 3-ї секції шламонакопичувача у період весняного водопілля 2019 року.

1.5. Аналогічний звіт про використання води ПАТ "Сумихімпром" було складено в 2018 році та затверджено відповідальними особами відповідача.

1.6. Державною екологічною інспекцією України 08.05.2019 складено припис №158/06 згідно з яким, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної на ПАТ "Сумихімпром" 24.04 - 07.05.2019, зокрема, приписано розробити заходи по усуненню виявлених порушень, провести роботи з налагодження функціонування очисних споруд та вжити заходів відповідно до регламенту роботи виробництва з метою недопущення скидання зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС по випускам №1 та №3 (пункти 1, 4). Тобто, вказаним приписом констатовано факт виявлення порушень природоохоронного законодавства. ПАТ "Сумихімпром" було оскаржено вказаний припис, однак рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі №480/2569/19 в задоволенні позову було відмовлено (рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020).

1.7. За результатами перевірки Державна екологічна інспекція у Сумській області направляла на адресу відповідача претензії (від 03.06.2019 №79/05 та 10.06.2019 №85/05) щодо добровільного відшкодування нанесених державі збитків внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт, до якої були додані необхідні документи, в тому числі розрахунок.

1.8. 11.06.2019 Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулася з листом до Сумської місцевої прокуратури щодо вжиття заходів прокурорського реагування до ПАТ "Сумихімпром", захисту інтересів держави та представництва інтересів в суді.

1.9. 25.06.2019 Сумською місцевою прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Сумській області направлено лист про необхідність вжиття указаним органом державного контролю заходів до стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

1.10. Проте, Державна екологічна інспекція у Сумській області листом від 26.06.2019 повідомила про неможливість самостійного звернення до суду у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

1.11. З огляду на бездіяльність Держекоінспеції у Сумській області, що полягає у невжитті необхідних заходів до стягнення із заподіювача шкоди довкіллю спричинених збитків, Сумською місцевою прокуратурою підготовлено позовну заяву та на виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо, до звернення до суду, повідомлено Державну екологічну інспекцію у Сумській області про представництво інтересів держави в суді.

1.12. У вересні 2019 року Прокурор звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 792 644,27 грн.

1.13. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" протягом 2018 року здійснювалось скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС та встановленого дозволом на спеціальне водокористування лімітів БСК5, сульфатам, хлоридам, азоту амонійному, марганцю, чим порушено вимоги Водного кодексу України. Зазначені обставини підтверджено актом перевірки від 07.05.2019 №187/06, звітом про проведення скиду освітлених зворотних вод в річку Псел з 3-ї секції шламонакопичувача ПАТ "Сумихімпром" в період весняного водопілля 2018, 2019 років, складеного та затвердженого відповідальними особами відповідача.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з відповідача збитки в сумі 792 644,27 грн, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 237 793,28 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 158 528,85 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 396 322,14 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Нижньосироватської сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Нижньосироватської сільської ради. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури 11 889,66 грн судового збору.

2.1. Судові рішення мотивовані доведеністю позовних вимог і наявністю правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Публічне акціонерного товариства "Сумихімпром" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. На виконання вимог п.5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник вказав, що дана касаційна скарга стосується питання права яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (пп. а, в, п. 2, ч. 3 ст. 287 ГПК України) та зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено приписи ст. ст. 99 118 182 185 201 ГПК України, які були застосовані без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17.

Крім того, як вважає скаржник, судом апеляційної інстанції порушено приписи ст. ст. 101 269 ГПК України, внаслідок чого було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Сумихімпром" про долучення висновку експертизи та розрахунків розмірів відшкодування збитків, здійснених з урахуванням висновку експертизи, і зазначає, що застосування вказаних норм права обґрунтовується у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 910/12527/19 та від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18.

Також скаржник вказує на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Разом з тим, на думку ПАТ "Сумихімпром", прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. Керівник Окружної прокуратури міста Суми та Державна екологічна інспекція у Сумській області подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/739/19 (5021/2509/2011) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.06.2021.

7. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 920/739/19 (5021/2509/2011) за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у цій справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на 11 серпня 2021 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

8. У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.07.2021, визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.

9. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Банаська О.О., відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.08.2021, визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у цій справі є стягнення збитків, завданих державі внаслідок завдання шкоди навколишньому природному середовищу, яка полягає у вчинені відповідачем дій пов`язаних зі скидом зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що встановлено за результатами проведеної позивачем перевірки.

13. Отже, зважаючи на зміст предмету судового розгляду, доводів скаржника, висновків судів попередніх інстанцій, необхідним є вирішення питання правомірності стягнення збитків, завданих державі внаслідок завдання шкоди навколишньому природному середовищу підприємством відповідача з підстав передбачених нормами Цивільного, Господарського та Природоохоронного законодавства.

14. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

15. Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом України (далі - ВК України), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

16. Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 ВК України).

17. Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (ст.3 Водного кодексу України).

18. Відповідно до ст. 1 ВК України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

19. У ст. 6 ВК України передбачено, що водокористування може бути загальним або спеціальним.

20. Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 48 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

21. Відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

22. Статтею 70 ВК України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

23. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 30.12.2013 відповідачем був отриманий дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0024 СУМ терміном дії до 30.12.2018 та дозвіл на спеціальне водокористування №351/см/49-д-18 від 26.12.2018 терміном дії до 26.12.2021, у який внесені всі об`єкти підприємства та у якому встановлені такі об`єми водокористування: забір підземних вод 1807,321 тис.м3/рік; забір поверхневих вод 9858,676 тис.м3/рік; відведення зворотних вод випуск № 1 (буферний став) - 2757,136 тис.м3/рік; відведення зворотних вод випуск № 2 (шламонакопичувач) - 1200,0 тис.м3/рік; відведення зворотних вод випуск № 3 (очисні споруди) - 1096,889 тис.м3/рік.

24. Фактичні обставини використання води у 2018 році та здійснення скидів зворотних вод в річку Псел у період весняного водопілля 2019 року підтверджується звітами відповідача про використання води за 2018 рік та за період весняного водопілля 2019 року, складеними та підписаними відповідачем, в яких зафіксовано кількість вод та вміст основних забруднюючих речовин у зворотних (стічних) водах.

25. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

26. Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

27. Слід погодитись із висновками попередніх судових інстанцій про те, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

28. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

29. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

30. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

31. Слід погодитись із висновками попередніх судових інстанцій про те, що зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем природоохоронного законодавства протягом 2018 року та в паводковий період з 12.03.2019 по 26.03.2019, що зафіксовано в акті перевірки, що в свою чергу надає можливість притягнення відповідача до відповідальності у відповідності до ст. 1166 ЦК України.

32. За змістом ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

33. Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 №389 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика №389).

34. Згідно з п. 1.2 Методики №389 вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, забруднення водних об`єктів, зокрема пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

35. Судами встановлено, що фактичні обставини стосовно наднормативного скиду відповідачем забруднюючих речовин визначених в розрахунках розміру заподіяних збитків у водний об`єкт зі зворотними водами у річку Псел встановлений актом перевірки від 07.05.2019, дозволом на спеціальне водокористування УКР 0024 СУМ від 30.12.2013, дозволом на спеціальне водокористування №351/СМ/49д-18 від 26.12.2018, статистичним звітом ПАТ «Сумихімпром» про використання води по формі №2П-водгосп (річна) за 2018 рік, звітом ПАТ «Сумихімпром» про проведення скиду освітлених зворотних вод в р. Псел у період водопілля 2019 року.

36. Суди, здійснивши арифметичну перевірку нарахувань, погодились із розрахунками позивача та зазначили, що останнім було правильно застосовано положення Методики №389 при розрахунку збитків, у зв`язку з чим суди, встановили, що розмір у сумі 792644,27 грн відшкодування збитків є правомірним та обґрунтованим, а саме: 420416,99 грн внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду протягом паводкового періоду 2018 року та 372227,28 грн внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду протягом паводкового періоду 2019 року.

37. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

38. Оскільки, фактичні обставини у справі встановлені під час її розгляду підтверджують висновки попередніх інстанцій стосовно порушення відповідачем чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а, відтак, і наявність правових підстав для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, завданої водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативу гранично допустимого скиду, підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, які прийняті при повному та всебічному дослідженні обставин справи та з правильним застосуванням до спірних правовідносин законодавчих норм, Суд касаційної інстанції не вбачає.

39. З огляду на встановлені судами обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

40. Колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами попередніх інстанцій при розгляді спору у цій справі.

41. По суті доводи касаційної скарги дублюють доводи апеляційної скарги та зводяться до незгоди з наданою оцінкою судами попередніх інстанцій наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності вирішення питання про перевагу одних доказів над іншими та додаткової перевірки доказів, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції.

42. Стосовно доводів скаржника щодо прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 12.11.2020 у справі № 911/956/17, слід звернутись до п. п. 24-27 цієї постанови.

83.1. Водночас, неврахування висновків про які йдеться у касаційній скарзі не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки це не призвело до ухвалення незаконних рішень, у цьому випадку.

43. Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків Верховного Суду Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17; від 03.12.2020 у справі № 910/12527/19; від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18; від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18.

44. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

45. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

46. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.

47. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

48. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

49. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Судові витрати

53. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко