№ 921/39/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/39/21

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представника ОСОБА_1 - Півторака В.М. та керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Шимечка А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022

у справі № 921/39/21

за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та заявлених вимог

Фізична особа ОСОБА_1 (боржник) звернувся до Господарського суду Тернопільської області зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), вказавши про неможливість сплатити заборгованість в розмірі 371 900,63 грн.

Факт своєї неплатоспроможності боржник обґрунтовував, серед іншого, тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.11.2010 із ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Хрещатик" (далі - ПАТ КБ "Хрещатик") заборгованість в розмірі 409 765,15 грн за договором кредиту №14-243-сп від 22.05.2007, в тому числі звернуто стягнення на предмет іпотеки майнові права на незакінчене будівництво - нежитлове приміщення загальною площею 79,0 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича; призначено попереднє судове засідання на 18.06.2021 о 10:00 год.

20.05.2021 до місцевого господарського суду від керуючого реструктуризацією Шимечка А.Я. надійшла заява № 19 від 19.05.2021 про результати розгляду вимог кредиторів, у якій повідомлено суд про те, що станом на 19.05.2021 на адресу керуючого реструктуризації заяв з кредиторськими вимогами не надходило.

Ухвалою суду від 18.06.2021, серед іншого, відкладено попереднє судове засідання у справі № 921/39/21 на 02.07.2021 на 10:00 год.

20.07.2021 від представника боржника надійшло клопотання про призначення підсумкового засідання з урахуванням норм частини четвертої статті 122 КУзПБ.

Ухвалою суду від 02.07.2021 попереднє судове засідання відкладено на 20.07.2021.

Короткий зміст оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

За результатами попереднього засідання ухвалою від 20.07.2021 Господарський суд Тернопільської області відмовив у задоволенні клопотання боржника про призначення підсумкового засідання суду та закрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Ухвала суду першої інстанції мотивована таким:

- КУзПБ не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів. Також, не існує механізму переходу до підсумкового засідання суду без проведення попереднього засідання, оскільки саме прийняття рішення щодо подальшого здійснення процедури банкрутства належить до компетенції зборів кредиторів, які в цій справі відсутні;

- зазначення судом в ухвалі від 16.04.2021 (про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) суми заборгованості перед кредитором не надає підстав для визнання грошових вимог кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи в розумінні статей 1 45 КУзПБ без його звернення з відповідною заявою з вимогами до боржника;

- визнання судом вимог кредиторів без їх звернення до господарського суду є порушенням принципу належного урядування, норм Конституції України Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та КУзПБ;

- суд не може самостійно залучати кредиторів до участі у справі, або ж вчиняти дії, спрямовані на їх пошук (виявлення);

- у разі не звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, у суду немає процесуальної можливості перейти до стадії реструктуризації боргів (погашення боргів боржника).

За апеляційним переглядом справи Західний апеляційний господарський суд постановою від 16.02.2022 у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовив, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2021 у справі № 921/39/21 залишив без змін.

Урахувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.12.2021 у справі № 921/173/21, від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, суд апеляційної інстанції зазначив, що у спірному випадку провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ. Водночас, застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин пункту 8 частини першої статті КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі замість вказаного пункту 9 частини першої цієї статті не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, боржник - ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та направити справу № 921/39/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою оскарження судових рішень стало неправильне, на думку скаржника, застосування судами попередніх інстанцій положень статей 45 47 90 122 130 КУзПБ та відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на те, що суд передчасно (у попередньому, а не підсумковому засіданні) прийняв рішення про закриття провадження у справі через відсутність ознак неплатоспроможності (відсутність заяв кредиторів), оскільки строк на заявлення кредиторських вимог конкурсних кредиторів не закінчився.

В обґрунтування наведених доводів скаржник також зауважує, що нормами частин четвертої, шостої статті 45 КУзПБ закріплено право кредитора звернутись з вимогами до боржника після встановленого приписами частини першої цієї статті строку, з чого вбачається, що кредитор вправі звернутись з кредиторськими вимогами до боржника і після дати попереднього судового засідання. Однак, у цій справі таке звернення не є можливим, оскільки місцевий господарський суд протиправно позбавив кредиторів та боржника права на справедливий суд.

Крім того, спростовуючи висновки судів про відсутність у боржника ознак неплатоспроможності, скаржник (боржник) у контексті преюдиційності обставин його заборгованості посилається на правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 75 ГПК України (постанови від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16, від 29.04.2020 у справі № 906/557/19, від 10.09.2020 у справі № 902/227/20) та вказує, що при поданні до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ним було надано належні та допустимі докази його неплатоспроможності, а саме: (1) копію рішення суду, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Хрещатик" заборгованості в розмірі 409 765,15 гривень; (2) копію листа Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби № 3549 від 26.01.2021; (3) копію матеріалів виконавчого провадження № 29144371.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційне провадження

07.04.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ОСОБА_1 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/39/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.04.2022 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2022 було відкрито касаційне провадження та ухвалено здійснити розгляд касаційної скарги в судовому засіданні 15.06.2022 о 11:15 год.

Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2022 відкладено розгляд касаційної скарги на 13.07.2022 о 14:50 год., з огляду на невчасне надходження матеріалів справи до касаційного суду.

У зв`язку із запланованою відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2022 справу № 921/39/21 передано на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Підставою передачі справи на розгляд судової палати касаційного суду визначено необхідність формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб та уточнення правової позиції щодо застосування статей 90 122 КУзПБ у подібних правовідносинах, а також можливість відступлення від відповідних правових висновків, викладених у постановах від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі № 921/173/21 та від 09.06.2022 у справі № 916/2102/21.

На підставі ухвали Верховного Суду від 13.07.2022, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/39/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Білоус В.В., Банасько О.О., Жуков С.В., Пєсков В.Г., Картере В.І., Васьковський О.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 справу № 921/39/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 прийнято до провадження судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено на 31.08.2022 о 14:30 год.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Васьковський О.В., Жуков С.В., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 справу № 921/39/21 прийнято до провадження (у новому складі судової палати).

Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 911/2043/20 з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 до 05.10.2022 о 14:30 год.

У зв`язку з виходом з відпустки судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я., Банасько О.О., Васьковський О.В., Картере В.І., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 справу № 921/39/21 прийнято до провадження (у новому складі судової палати). Ухвалено розглянути касаційну скаргу ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке призначено на 05.10.2022 о 14:30 год.

Судове засідання 05.10.2022 відбулось за участі усіх учасників справи, а саме представника скаржника (боржника) Білика В.П. та керуючого реструктуризацією Шимечка А.Я., які висловили свої пояснення та зауважили про обґрунтованість доводів та вимог касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про закриття у попередньому засіданні провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи у зв`язку з відсутністю заяв кредиторів.

З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до його незгоди із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у боржника ознак неплатоспроможності та наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи саме у попередньому засіданні.

Відтак предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності закриття у попередньому засіданні провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи за наявності, на думку скаржника, ознак неплатоспроможності цієї особи (непогашеної кредиторської заборгованості, підтвердженої судовим рішенням, та здійснення виконавчих дій).

З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, судова палата керується таким.

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні у разі не звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника

Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого втратив чинність Закон про банкрутство.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

Верховний Суд зауважує, що із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника- фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ), Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

З наведеного суд підсумовує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені частиною другою статті 115 КУзПБ, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119 120 КУзПБ.

Частиною першою статті 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина третя статті 119 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).

Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд зауважує, що зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов`язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку судової палати, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.

Такими правовими наслідками, на переконання Верховного Суду, є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов`язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.

Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений статтею 122 КУзПБ, згідно частин другої, третьої якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

Згідно частини четвертої вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Аналіз наведених вище мотивів Верховного Суду та положень статей 45 90 120 122 КУзПБ дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного частиною першою статті 45 цього Кодексу строку.

Натомість, судова палата вважає, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсними кредиторами не подано до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:

1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;

2) призначити відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.

Згідно пунктами 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням наведених мотивів та процесуальних норм Верховний Суд вважає, що у випадку:

- наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та

- подальшого ігнорування таким кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов`язку, -

господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.

Поряд з цим Верховний Суд наголошує, що, у такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, господарський суд зобов`язаний перевірити наявність визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

У вказаному питанні обов`язку господарського суду щодо перевірки наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, судова палата враховує правовий висновок, викладений у пунктах 84-91 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

За тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Узагальнюючи наведене, судова палата дійшла таких висновків:

1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;

2) у випадку не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;

3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов`язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ) тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування правових наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням вищевикладеного, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі № 921/173/21 та від 09.06.2022 у справі № 916/2102/21, про можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у тому числі у попередньому засіданні суду, якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення такого засідання до боржника не висунуто вимог, підлягають уточненню шляхом урахування правових висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- ОСОБА_1 скористався своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, посилаючись на неможливість погасити заборгованість в розмірі 371 900,63 грн перед ТОВ "Купер Прайс" (правонаступник ПАТ КБ "Хрещатик"), яка підтвердження судовим рішенням;

- ухвалою господарського суду від 21.04.2021, серед іншого, відкрито провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; оприлюднено на офіційному вебсайті оголошення про відкриття провадження у цій справі;

- станом на дату проведення попереднього засідання та у визначений законом строк кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися.

Як зазначалось вище, за результатами попереднього засідання суд першої інстанції закрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, вказавши, що обставини не звернення кредиторів до боржника з грошовими вимогами унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника.

Переглянувши ухвалу попереднього засідання в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі з огляду на неподання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. Водночас, зазначивши на відсутність процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), апеляційний суд дійшов висновку, що у спірному випадку провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ.

Судова палата не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні суду, оскільки цей висновок суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду щодо застосування норм права, викладеній у мотивувальній частині цієї постанови.

Дійшовши вказаного висновку, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм КУзПБ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на допущене судами порушення норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги боржника та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення питання щодо подальшого здійснення процедури неплатоспроможності фізичної особи відповідно до вимог закону.

Висновки про застосування норм права

Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що процедура неплатоспроможності фізичної особи, у т.ч. фізичної особи-підприємця, є відмінною (наділеною особливостями) за метою і механізмом реалізації від процедури банкрутства юридичних осіб.

При цьому основною метою процедури неплатоспроможності фізичної особи є відновлення платоспроможності цієї особи як інструменту виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища. Така спрямованість законодавства у сфері неплатоспроможності фізичної особи відповідає вимогам статті 3 Конституції України, які визначають, зокрема, соціальну орієнтованість держави, що є важливою конституційною гарантією соціальних прав людини в Україні.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

У разі наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, однак неподання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк, закриття такого провадження робить недієвим передбачене нормами КУзПБ право боржника - фізичної особи щодо здійснення процедури банкрутства та відновлення платоспроможності.

Верховний Суд зауважує, що частиною першою статті 45 КУзПБ встановлено обов`язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки.

Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

Аналіз положень статей 45 90 120 122 КУзПБ дає підстави для висновку, що відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності.

Натомість, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою:

1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;

2) призначає відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.

Залежно від конкретних обставин, зокрема у випадку наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.

Поряд з цим, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, обов`язком суду є перевірка наявності визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 921/39/21 скасувати.

3. Справу № 921/39/21 передати на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді О.О. Банасько

В.В. Білоус

О.В. Васьковський

С.В. Жуков

В.І. Картере

В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко