№ 921/821/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/821/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: Микитович П.М., Пінязь Г.Є,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022

та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2022

у справі № 921/821/21

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"

до:

1. Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області;

2. Байковецької сільської ради

про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок в редакціях, викладених у позовній заяві,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Байковецької сільської ради про визнання укладеними 31.05.2018 додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921 площею 9,23 га, 6125283100:01:001:0923 площею 24,86 га, 6125283100:01:001:0924 площею 4,82 га в редакціях, викладених у позовній заяві, та визнання права оренди на вказані земельні ділянки по 10.11.2033 включно.

В обґрунтування позовних вимог Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (далі - СГ ТОВ "Агрокомплекс") посилалось на те, що розпорядженням голови Тернопільської РДА від 01.07.2011 №571 внесено зміни до розпорядження голови Тернопільської РДА від 10.11.2008 №997 (на підставі якого укладено 07.09.2010 договори оренди дев`яти земельних ділянок) щодо терміну оренди земельних ділянок, встановивши строк оренди 25 років, всі інші умови залишено без змін. Розпорядження голови Тернопільської РДА від 01.07.2011 №571 є чинним, в установленому порядку не скасоване, а отже породило у СГ ТОВ "Агрокомплекс" суб`єктивне право на збільшення, в установленому законом порядку, строку користування земельними ділянками, є обов`язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами в силу приписів вказаного індивідуального акта. Зазначеним розпорядженням Держава Україна погодила збільшення терміну користування позивачем земельними ділянками з 5 до 25 років (з 10.11.2008 по 10.11.2033) та вирішено цю згоду відобразити в письмових документах - додаткових угодах. Проте відповідач-1 ухилився від вирішення питання укладення додаткових угод щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921 площею 9,23 га, 6125283100:01:001:0923 площею 24,86 га, 6125283100:01:001:0924 площею 4,82 га, чим порушив право позивача на продовження, в силу вже раніше прийнятого рішення головою райдержадміністрації, строку користування земельними ділянками та фактично не виконав обов`язку орендодавця щодо підписання додаткових угод. Крім того, такими діями щодо не розгляду у визначений строк звернення позивача та передачі вказаних земельних ділянок іншій особі до вирішення питання стосовно укладення додаткових угод до договорів оренди землі, відповідачем-1 порушено принцип правової визначеності та правомірних очікувань позивача щодо продовження строку оренди землі. Не надавши жодних заперечень стосовно укладення додаткових угод, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області фактично погодило факт такого укладення, тобто такі дії можна тлумачити як мовчазну згоду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2022 (суддя Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 (колегія суддів у складі: Плотніцький Б.Д. - головуючий, Кравчук Н.М., Матущак О.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 07.09.2010 між Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СГ ТОВ "Агрокомплекс" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого (п.п.1, 2, 4) орендодавець, на підставі рішення Тернопільської районної державної адміністрації від 10.11.2008 №997 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району за межами населеного пункту, а саме: земельну ділянку загальною площею 9,23 га, у тому числі: 9,23 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), кадастровий номер 6125283100:01:001:0921.

Як зазначено у п.8 договору "Строк дії договору", останній укладено терміном на 5 років з 10.11.2008 по 10.11.2013. Також обумовлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у ДП "Тернопільська регіональна філія центру державного земельного кадастру", про що в книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за №041064400406 від 14.09.2010.

До матеріалів справи додано копію висновку Управління Держкомзему у Тернопільському районі №158-2 про державну реєстрацію договору оренди землі від 07.09.2010, кадастровий номер об`єкта оренди 6125283100:01:001:0921, площа 9,23 га.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки с. Дубівці від 07.09.2010, Тернопільська районна державна адміністрація передала в оренду СГ ТОВ "Агрокомплекс" земельну ділянку площею 9,23 га за адресою с. Дубівці Тернопільського району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також 07.09.2010 між Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СГ ТОВ "Агрокомплекс" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого (п.п.1, 2, 4) орендодавець, на підставі рішення Тернопільської районної державної адміністрації від 10.11.2008 №997 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району за межами населеного пункту, а саме: земельну ділянку загальною площею 24,86 га, у тому числі: 24,86 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), кадастровий номер 6125283100:01:001:0923.

Крім того, до матеріалів справи додано копію висновку Управління Держкомзему у Тернопільському районі №158-4 про державну реєстрацію договору оренди землі від 07 вересня 2010 року, кадастровий номер об`єкта оренди 6125283100:01:001:0923, площа 24,86 га.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки с. Дубівці від 07.09.2010, Тернопільська районна державна адміністрація передала в оренду СГ ТОВ "Агрокомплекс" земельну ділянку площею 24,86 га за адресою с. Дубівці Тернопільського району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, 07.09.2010 між Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого (п.п.1, 2, 4) орендодавець, на підставі рішення Тернопільської районної державної адміністрації від 10 листопада 2008 року №997 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району за межами населеного пункту, а саме: земельну ділянку загальною площею 4,82 га, у тому числі: 4,82 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), кадастровий номер 6125283100:01:001:0924.

Як зазначено у п.8 Договору "Строк дії договору", останній укладено терміном на 5 років з 10.11.2008 року по 10.11.2013. При цьому, також обумовлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

До матеріалів справи також додано копію висновку Управління Держкомзему у Тернопільському районі №158-6 про державну реєстрацію договору оренди землі від 07 вересня 2010 року, кадастровий номер об`єкта оренди 6125283100:01:001:0924, площа 4,82 га.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки с. Дубівці від 07.09.2010, Тернопільська районна державна адміністрація передала в оренду СГ ТОВ "Агрокомплекс" земельну ділянку площею 4,82 га за адресою с. Дубівці Тернопільського району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 01.07.2011 №571 внесено зміни в п.2 розпорядження голови Тернопільської РДА від 10.11.2008 №997 щодо терміну оренди земельних ділянок, виклавши його в такій редакції: "2. Передати сільськогосподарському ТОВ "Агрокомплекс" в оренду терміном на 25 років земельні ділянки площею 112,54 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі 33,99 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі загального користування (пасовище) та 78,55 га за рахунок земель запасу (рілля) за межами населеного пункту на території Дубовецької сільської ради".

У п. 2 Розпорядження №571 зазначено СГ ТОВ "Агрокомплекс" укласти додаткову угоду до договору оренди з районною державною адміністрацією та виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

На виконання розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації від 01.07.2011 №571 між Тернопільською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським ТОВ "Агрокомплекс" були укладено додаткові угоди від 14.07.2011 до договорів оренди шести земельних ділянок від 07.09.2010 площами 16,3442 га, 7,1395 га, 10,5108 га, 7,1195 га, 16,1214 га, 16,4048 га, всього 73,64 га шляхом викладення п.8 договорів у редакції із зазначенням строку їх дії по 10.11.2033.

Однак по трьох земельних ділянках, в тому числі кадастровий номер 6125283100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0923, 6125283100:01:001:0924, загальною площею 38,91 га, такі додаткові угоди з невідомих причин свого часу не укладено.

Внаслідок змін у земельному законодавстві, право розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності з січня 2013 року перейшло до Державного агентства земельних ресурсів України, а з 10.09.2014 внаслідок реорганізації (Постанова Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади") до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру).

Територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Тернопільській області є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, завданням якого є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Тернопільської області (п.п.1, 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області).

Рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 у справах №921/832/16-г/4, №921/833/16-г/4 та №921/834/16-г/4 задоволено позовні вимоги СГ ТОВ "Агрокомплекс" до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Байковецької сільської ради Тернопільського району, та визнано поновленими і продовженими на той же термін і на тих же умовах Договори оренди землі від 07.09.2010, що були укладені між Орендодавцем - Тернопільською районною державною адміністрацією та Орендарем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", с.Дубівці, Тернопільський район, Тернопільська область, щодо строкового платного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення: площею 4,82 га (кадастровий номер 61252:83100:01:001:0924), зареєстрований у ДП "Тернопільській регіональній філії центру державного земельного кадастру" за №041064400400 від 14.09.2010, яка знаходиться на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за межами населеного пункту; площею 24,86 га (кадастровий номер 61252:83100:01:001:0923), яка знаходиться на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за межами населеного пункту, зареєстрований в ДП "Тернопільській регіональній філії центру державного земельного кадастру" 14.09.2010 за №041064400403, яка знаходиться на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за межами населеного пункту; площею 9,23 га (кадастровий номер 61252:83100:01:001:0921), зареєстрований в ДП "Тернопільській регіональній філії центру державного земельного кадастру" за №041064400406 від 14.09.2010, яка знаходиться на території Дубовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за межами населеного пункту.

Вказані рішення суду набрали законної сили 13.03.2017.

СГ ТОВ "Агрокомплекс" 11.05.2018 звернулось до чинного на той час орендодавця -Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, із заявою №78 про внесення змін до договорів оренди, у якій просило внести зміни до трьох договорів оренди земельних ділянок, в тому числі: кадастровий номер 61252:83100:01:001:0921, площею 9,23 га; кадастровий номер 6125283100:01:001:0923 площею 24,86 га; кадастровий номер 6125283100:01:001:0924, площею 4,82 га, а саме продовжити термін оренди до 10.11.2033 з урахуванням розпорядження голови Тернопільської РДА від 01.07.2011 №571.

Серед додатків до заяви додаткова угода до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6125283100:01:001:0921 від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400406 від 14.09.2010; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6125283100:01:001:0923 від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400403 від 14.09.2010; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6125283100:01:001:0924 від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400400 від 14.09.2010.

Листом №С-2632/0-1218/0/17-18 від 14.06.2018 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило СГ ТОВ "Агрокомплекс" про те, що на підставі наказу №19-1778/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" земельні ділянки з кадастровими номерами 61252:83100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0923 та 6125283100:01:001:0924 передано Байковецькій сільській раді (Байковецькій об`єднаній територіальній громаді) Тернопільського району у комунальну власність, до якої, після проведення державної реєстрації права комунальної власності, слід звертатися із відповідною пропозицією щодо внесення змін до договорів оренди.

Крім того, у листі зазначено про те, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні не допускати внесення змін до договору оренди земельної ділянки та/або договору емфітевзису в частині зменшення розміру орендної плати (плати за договір емфітевзису) та/або збільшення строку дії договору оренди земельної ділянки та/або договору емфітевзису.

На виконання вимог ст.ст.117 122 Земельного кодексу України та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р, Головним управлінням Держгеокадастру 05.06.2018 видано наказ №19-1778/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", згідно з яким передано Байковецькій сільській раді (Байковецькій об`єднаній територіальній громаді) Тернопільського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 354,4376 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Байковецької, Дубовецької, Стегниківської та Шляхтинецької сільських рад Тернопільського району Тернопільської області (згідно з додатком), в тому числі передано у комунальну власність Байковецькій сільській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 61252:83100:01:001:0921, площею 9,23 га; 6125283100:01:001:0923 площею 24,86 га; 6125283100:01:001:0924, площею 4,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебували в користуванні СГ ТОВ "Агрокомплекс", про що 05.06.2019 складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність.

21.06.2018 зареєстровано право комунальної власності Байковецької сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 6125283100:01:001:0921, площею 9,2284 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 21.06.2018 - на земельну ділянку кадастровий номер 6125283100:01:001:0924, площею 4,8278 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та 25.06.2018 - на земельну ділянку кадастровий номер 6125283100:01:001:0923, площею 24,8559 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.11.2018 Байковецькою сільською радою прийнято рішення №764 "Про припинення дії договорів оренди землі", п.п.1-3 якого вирішено припинити дію договорів оренди землі від 07.09.2010, укладених між Тернопільською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агрокомплекс" на земельні ділянки площею 9,23 га кадастровий номер 6125283100:01:001:0921, площею 24,862 га кадастровий номер 6125283100:01:001:0923 та площею 4,82 га кадастровий номер 6125283100:01:001:0924 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Дубівці та поновлених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 року як таких, що втратили чинність у зв`язку із закінченням строку, на який їх було укладено та поновлено.

Пунктом 4 рішення зобов`язано ТОВ "Агрокомплекс" в двомісячний термін з моменту прийняття рішення: в повному обсязі сплатити плату за користування земельними ділянками; за актами приймання-передачі повернути орендодавцю земельні ділянки.

Відповідно до п. 5 вказаного рішення, земельні ділянки з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0923 та 6125283100:01:001:0924 вирішено зарахувати до земель запасу (земель сільськогосподарського призначення (рілля) не наданих у власність або постійне користування в межах населених пунктів) сільської ради.

У травні 2019 року Байковецька сільська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовами до СГ ТОВ "Агрокомплекс" про визнання припиненими договорів оренди землі від 07.09.2010 щодо земельних ділянок площею 4,82 га, 9,23 га та 24,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дубовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2019 у справі №921/314/19 в задоволенні первісного позову Байковецької сільської ради до СГ ТОВ "Агрокомплекс" про визнання припиненим договору оренди землі від 07.09.2010 щодо земельної ділянки площею 4,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубовецької сільської ради за межами населеного пункту - відмовлено.

Також, відмовлено в задоволенні зустрічного позову у даній справі СГ ТОВ "Агрокомплекс" про: - скасування рішення сесії Байковецької сільської ради №764 від 16.11.2018 "Про припинення дії договорів оренди землі" в частині припинення дії договору оренди земельної ділянки від 07 вересня 2010 року з кадастровим номером 6125283100:01:001:0924, площею 4,82 га; - визнання укладеною Додаткової угоди від 07.09.2018 до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 6125283100:01:001:0924, за межами населеного пункту - села Дубівці Тернопільського, району, загальною площею 4,8278 га) від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400400 від 14.09.2010, у редакції, наведеній позивачем; та про визнання поновленим та продовженим договору оренди землі від 07.09.2010, кадастровий номер 6125283100:01:001:0924, зареєстрований у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400400 від 14.09.2010, на термін до 10.11.2033 включно, в редакції додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 07.09.2018.

Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та набрало законної сили 30.11.2020.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2019 у справі №921/315/19 відмовлено в задоволенні первісного позову Байковецької сільської ради до СГ ТОВ "Агрокомплекс" про визнання припиненим договору оренди землі від 07.09.2010 щодо земельної ділянки, площею 9,23 га, що розташована на території Дубовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Також відмовлено у задоволенні зустрічного позову у вказаній справі СГ ТОВ "Агрокомплекс" до Байковецької сільської ради про: - скасування рішення сесії Байковецької сільської ради №764 від 16.11.2018 "Про припинення дії договорів оренди землі" в частині припинення дії договору оренди земельної ділянки від 07.09.2010 (кадастровий номер 6125283100:01:001:0921), площею 9,23 га; - визнання укладеною Додаткової угоди від 07.09.2018 до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 6125283100:01:001:0921, за межами населеного пункту - села Дубівці Тернопільського, району, загальною площею 9,2284 га) від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400406 від 14.09.2010, у редакції, наведеній позивачем; - визнання поновленим та продовженим договору оренди землі від 07.09.2010, кадастровий номер 6125283100:01:001:0921, зареєстрований у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400406 від 14.09.2010, на термін до 10.11.2033 включно, в редакції додаткової угоди від 07.09.2018.

Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та набрало законної сили 30.06.2021.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2019 у справі №921/316/19 відмовлено в задоволенні первісного позову Байковецької сільської ради до СГ ТОВ "Агрокомплекс" про визнання припиненим договору оренди землі від 07.09.2010 щодо земельної ділянки площею 24,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Також відмовлено в задоволенні зустрічного позову СГ ТОВ "Агрокомплекс" до Байковецької сільської ради про: - скасування рішення сесії Байковецької сільської ради №764 від 16.11.2018 "Про припинення дії договорів оренди землі" в частині припинення дії договору оренди земельної ділянки від 07.09.2010 з кадастровим номером 6125283100:01:001:0923, площею 24,86 га, зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400403; - визнання укладеною додаткової угоди від 07.09.2018 до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 6125283100:01:001:0923, за межами населеного пункту - села Дубівці Тернопільського району, загальною площею 24,8559 га) від 07.09.2010 зареєстрованого у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400403 від 14.09.2010, у редакції, наведеній позивачем; та про визнання поновленим та продовженим договору оренди землі від 07.09.2010, кадастровий номер 6125283100:01:001:0923, зареєстрований у ДП "Тернопільській регіональній філії центру земельного кадастру" за №041064400403 від 14.09.2010, на термін до 10.11.2033 включно, в редакції додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 07.09.2018.

Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 та набрало законної сили 22.06.2021.

Посилаючись на ухилення від розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області у визначений ст. 188 Господарського кодексу України строк звернення щодо внесення змін до договорів оренди землі, чим порушено принцип правової визначеності та правомірних очікувань позивача щодо продовження строку оренди землі, а також порушено право СГ ТОВ "Агрокомплекс" на продовження користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0924 та 6125283100:01:001:0923, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову суди обох інстанцій виходили з того, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125283100:01:001:0924 припинився 11.11.2018, з кадастровим номером 6125283100:01:001:0921 - 10.11.2018, з кадастровим номером 6125283100:01:001:0923 - 11.11.2018. Відповідно, припинилося і право СГ ТОВ "Агрокомплекс" на користування спірними земельними ділянками, а тому позивачем не доведено обґрунтованості заявлених ним вимог та підстав для визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок укладеними в редакціях, викладених у позовній заяві, тим більше з 31.05.2018. При цьому оскільки спір у даній справі виник між сторонами у земельних відносинах, суди відхилили твердження позивача про необхідність застосування в даному випадку положень ст. 188 Господарського кодексу України, в тому числі щодо встановленого вказаною статтею 20-денного строку для повідомлення другої сторони про результати розгляду пропозиції, а також щодо можливості визнання укладеними додаткових угод з урахуванням останнього дня строку для надання відповіді з 31.05.2018, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України, земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами обох інстанцій неправильно застосовані положення ч. 5 ст. 188 ГК України в частині строків зміни договірних правовідносин за судовим рішенням, виключно з моменту набрання цим рішенням законної сили. В той час, як дана стаття передбачає право суду встановлювати інші строки зміни цих правовідносин, власне надано можливість встановлення строків у судовому рішенні. Також судами апеляційної та першої інстанції порушено вимоги ст. 236 ГПК України стосовно обґрунтованості судового рішення, а саме не досліджено повно і всебічно обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, а саме того що спірні правовідносини виникли під час дії договору оренди землі, недобросовісну поведінку орендодавця щодо розгляду пропозиції позивача, передачу земельних ділянок під час розгляду пропозицій позивача до іншого власника. За твердженням скаржника, зі змісту розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації від 01.07.2011 №571 вбачається, що СГ ТОВ «Агрокомплекс» ініціювало внесення змін до договорів оренди землі звернувшись з відповідним клопотанням до Тернопільської районної державної адміністрації (орендодавця). Орендодавець надав згоду на внесення таких змін та погодив збільшення терміну оренди земельних ділянок з 5 до 25 років, а саме по 10.11.2033. Після досягнення згоди між сторонами договорів оренди землі (СГ ТОВ «Агрокомплекс» та Тернопільська РДА) на внесення змін до цих договорів про продовження термінів їх (договорів) дії по 10.11.2033, в Тернопільської районної державної адміністрації, а пізніше, внаслідок змін законодавства, в ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області, виникло зобов`язання щодо укладення письмового документу (додаткової угоди) про внесення змін до договорів оренди землі, зміст якого (якої) має відповідати досягнутим домовленостям. Звертаючись до відповідача-1, позивач правомірно очікував, що його звернення будуть розглянуті чинним орендодавцем, додаткові угоди, зміст яких, відповідно до вимог ст.. 648 ЦК України, відповідає розпорядженню голови Тернопільської РДА від 01.07.2011 №571, буде укладено, строк дії договорів оренди щодо спірних земельних ділянок буде продовжено до 10.11.2033. Недобросовісна поведінка відповідача-1 у даній справі полягає в не розгляді заяви позивача про внесення змін до додаткових договір оренди землі, фактичне самоусунення від вирішення питання укладення додаткових угод, чим порушено право позивача на продовження, в силу вже раніше прийнятого головою райдержадміністрації рішення, строку користування земельними ділянками, а також відповідачем-1 фактично не виконано обов`язку орендодавця, як сторони договорів оренди землі. Внаслідок таких недобросовісних дій ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області, позивач вимушений звертатись до суду з позовом про визнання укладеними 31.05.02018 додаткових угод до договорів оренди землі про продовження строку їх дії, щоб узаконити фактичне використання позивачем спірних земельних ділянок у своїй сільськогосподарській діяльності.

Також скаржник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, на його думку, наявні підстави для відступу від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, наведеного в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 в справі № 921/530/18.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме:

1) суди застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 12.2018 у справі № 916/410/18, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18;

2) наявні підстави для відступу від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, наведеного в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 в справі № 921/530/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.10.2022 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 03.10.2022.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.10.2022 від відповідача-1 та 07.10.2022 від відповідача-2 надійшли відзиви на касаційну скаргу, подані у встановлений в ухвалі від 13.09.2022 строк, у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/410/18, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18.

Зокрема, скаржник вказує на те, що відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, не врахував висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.12.2018 у справі № 916/410/18, відповідно до якого, зміна розпорядника земельної ділянки державної форми власності не є підставою для припинення прав та обов`язків відповідача як орендодавця за цим договором.

Так у вказаній справі ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Гектар" звернулося до суду з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, у якому просило визнати припиненими права та обов`язки Біляївської РДА як орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2012, укладеного з позивачем. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні правові підстави для розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди та, відповідно, відсутні права та обов`язки орендодавця, визначені Земельним кодексом України, ст. 24 Закону України "Про оренду землі" та пунктами 26, 27 договору оренди, оскільки з квітня 2015 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності покладено на Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у задоволенні позову було відмовлено.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 дійшов висновку, що при укладені договору оренди землі від 20.03.2012 Біляївська РДА діяла на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» і пункту 12 перехідних положень ЗК України та була наділена повноваженнями щодо розпорядження землями державної форми власності, розташованими поза межами населеного пункту.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013, внесено зміни до законодавчих актів, в тому числі до ЗК України , зокрема, в частині органів, які наділені повноваженнями розпорядження землями державної форми власності.

Визначено, зокрема, у ст. 122 ЗК України, що питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. При цьому, наведена норма не передбачає зміну існуючих прав та обов`язків орендодавця за діючими договорами оренди земельних ділянок, укладених відповідно до законодавства України, яке діяло на момент їх укладення.

За встановлених обставин у справі, з 01.01.2013 до 15.05.2015 повноваження з розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Одеської області здійснювало Головне управління Держземагенства в Одеській області, а з 15.05.2015 - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Законодавчі зміни у розподілі повноважень органів державної влади щодо розпорядження землями державної форми власності не впливають на чинність договорів оренди, укладених на підставі, зокрема, рішення органу виконавчої влади у межах повноважень, які існували до внесення відповідних змін, однак продовження строку таких договорів здійснюється вже на нових (загальних) засадах, передбачених чинним ЗК.

Водночас положеннями Закону України "Про оренду землі" (ч. 4 ст. 32) передбачена можливість збереження орендних відносин як при зміні власника земельної ділянки, так і при зміні розпорядника земельних ділянок, які є представниками держави - власника земельної ділянки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Разом із тим у пункті 37 договору оренди землі від 20.03.2012 сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що необхідність виходу із договірних зобов`язань Біляївської РДА як орендодавця і вступ у договірні відносини ГУ Держгеокадастру виникає у разі продовження терміну дії договору оренди, тому зміна розпорядника земельної ділянки державної форми власності за умови чинного договору оренди землі, укладеного органом державної влади у межах компетенції, встановленої законом, не є підставою для припинення прав та обов`язків відповідача як орендодавця за цим договором.

Разом з тим, правовідносини у справах № 916/410/18 та № 921/821/21 не є подібними, оскільки у справі № 916/410/18 розглядалось питання припинення прав та обов`язків орендодавця у зв`язку з законодавчими змінами у розподілі повноважень органів державної влади щодо розпорядження землями державної форми власності і їх вплив на чинність договорів оренди. В свою чергу, у справі № 921/821/21 суди чітко вказали, що згідно ст.148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами, зокрема, оренди щодо такої земельної ділянки. Таким чином, перехід прав та обов`язків до Байковецької сільської ради відбувся автоматично, незалежно від того, внесено зміни до договору оренди землі чи ні. Отже, відповідно з 21 та 25.06.2018 орендодавцем земельних ділянок з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0924 та 6125283100:01:001:0923 є Байковецька сільська рада.

В свою чергу, суди зазначили, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не розглянуло по суті звернення СТОВ "Агрокомплекс" щодо внесення змін до договорів оренди ділянок з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921 площею 9,23 га, 6125283100:01:001:0923 площею 24,86 га, та 6125283100:01:001:0924 площею 4,82 га в частині визначення терміну оренди до 10 листопада 2033 року з урахуванням розпорядження голови Тернопільської РДА від 01.07.2011 №571. Вказане може свідчити про ухилення від розгляду питання щодо зміни істотної умови договору та порушення правомірних очікувань позивача на той час.

Разом з тим, вказане не може бути підставою вважати направлені проекти додаткових угод укладеними в редакції позивача із вказанням строку дії договору по 10.11.2033, оскільки в даному випадку йде мова про узгодження істотних умов договору оренди землі - строку його дії замість 5 років - 25. Принцип "мовчазної згоди" в даному випадку не застосовується.

Наведене свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо зміни істотної умови договору оренди землі збільшеного строку його дії.

Мовчазна згода, на чому в позові наполягає позивач, не може свідчити про наявність узгодження сторонами нових істотних умов договору та бути підставою для укладення додаткової угоди до договору на нових умовах.

До того ж, внесення змін можливе лише в чинний (діючий) договір, що в даному випадку місця не має, оскільки договори оренди від 07.09.2010 земельних ділянок з кадастровими номерами 6125283100:01:001:0921, 6125283100:01:001:0923 та 6125283100:01:001:0924 припинені за рішенням орендодавця Байковецької сільської ради.

Тобто суди встановили обставини недосягнення сторонами згоди щодо зміни істотної умови договорів оренди землі - збільшеного строку його дії, що не може свідчити про наявність узгодження сторонами нових істотних умов договору та бути підставою для укладення додаткової угоди до договору на нових погоджених сторонами умовах, а також встановили факт припинення договорів, і правильно зазначили, що внесення змін можливе лише в чинний (діючий) договір.

Відтак, посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.12.2018 у справі № 916/410/18, є помилковими, оскільки правовідносини у справах № 916/410/18 та № 921/821/21 не є подібними.

Посилаючись на неврахування висновків Верховного Суду постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 позивач у касаційній скарзі вказує, що підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські). Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Ухвалюючи рішення суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що орендні відносини припинилися, внаслідок непогодження відповідачами продовження строку користування позивачем земельними ділянками, проте суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому факту, що узаконення (надання форми визначеної законом) продовження терміну дії фактично діючих станом на сьогодні орендних відносин не відбулось через недобросовісні дії відповідача-1, і саме тому позивач звернувся за захистом до суду.

Колегія суддів у справі № 921/821/21 звертає увагу на те, що відповідний висновок Великою Палатою Верховного Суду викладено під час вирішення питання щодо відступу від правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012 стосовно того, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

І Велика Палата Верховного Суду констатувала, що те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відтак, правовідносини у справах № 921/821/21 та № 914/2649/17 не є подібними, а висновки, викладені у постанові Верховного Суду постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, зроблені щодо інших спірних питань, які не мають місця у розглядуваній справі № 921/821/21.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, скаржник вказує, що судами не були враховані викладені у ній висновки стосовно того, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які всі: а діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією] представляти державу у відповідних правовідносинах (близькі за змістом правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц). Метою участі держави в особі відповідних органів у адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто вступаючи у такі відносини, держава в особі відповідного органу має на меті в першу чергу захист інтересів держави, громади, невизначеного кола осіб. У той же час, вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п.4.21 постанова Великої Палати Верховного Суду у від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

Водночас у справі № 915/478/18 Великою Палатою Верховного Суду розглядалось питання юрисдикції спору за позовом Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до ТОВ СП «Нібулон» про стягнення заборгованості за надані ветеринарно-санітарні послуги, а тому правовідносини у справах № 915/478/18 та № 921/821/21 не є подібними.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України за касаційною скаргою позивача у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Заявник касаційної скарги вказує на наявність підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права, наведеного в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, про те, що права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Разом з тим, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не застосовував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 в справі № 921/530/18, та не посилався на цю постанову.

До того ж спір у справі № 921/821/21 стосується не визначення моменту, з якого відповідне зобов`язання у зв`язку зі зміною до договору змінюється, а стосується взагалі можливості внесення таких змін, і суди дійшли висновку щодо недосягнення сторонами згоди щодо зміни істотної умови договору оренди землі збільшеного строку його дії, що не може свідчити про наявність узгодження сторонами нових істотних умов договору та бути підставою для укладення додаткової угоди до договору на нових умовах, а також встановили факт припинення договорів, і зазначили, що внесення змін можливе лише в чинний (діючий) договір.

Відповідно, судового рішення про зміну зобов`язання немає, а тому і необхідності відступу від позиції Великої Палати Верховного Суду щодо моменту, з якого зобов`язання змінюється з якщо договір змінений судом, також немає.

Звідси наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування судами норм матеріального права не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржені судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана постанова та рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку ст. 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 296 300 301 308 309 314 315 316 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 та рішення Господарського суду Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2022 у справі № 921/821/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.