ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1119/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 (головуючий - Россолов В.В., судді: Склярук О.І., Хачатрян В.С.), якою скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 (суддя Лаврова Л.С.) про забезпечення позову у справі

за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" і (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківської міського нотаріального округу Луценко Вікторії Сергіївни

про визнання недійсним договору купівлі-продажу і скасування рішень приватного нотаріуса.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ

1. Учасниками цього спору є керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (далі - "Прокурор"), Харківська міська рада (далі - "Позивач", Місто), Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" (далі - "Відповідач 1", ТОВ "ДАК-БУД"), Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" (далі - "Відповідач 2", ТОВ "УКР-БУД 23") і приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна (далі - "Третя особа", нотаріус Луценко В.С.).

2. Прокурор в інтересах держави в особі Міста звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним укладений між Відповідачами договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та скасувати державну реєстрацію права власності Відповідача-2 на ці об`єкти. Пояснював, що вказаний договір ТОВ "ДАК-БУД" і ТОВ "УКР-БУД 23" уклали з метою спрямованою на умисне невиконання судового рішення в іншій справі, яким із Відповідача 1 було стягнено грошові кошти на користь Позивача.

3. Разом із позовною заявою Прокурором до суду було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив накласти арешт на продані за оспорюваний правочином нерухомі об`єкти і заборонити Відповідачу 2 та іншим особам вчиняти юридично значимі дії щодо них.

4. Звідси перед судами попередніх інстанцій постало питання необхідності вжиття пропонованих Прокурором засобів забезпечення позову у спірних правовідносинах.

5. Вирішивши, що така необхідність існує, місцевий господарський суд заяву Прокурора задовольнив. Апеляційний господарський суд з висновком господарського суду першої інстанції не погодився і у задоволенні заяви відмовив.

6. У касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі також "Прокурор") стверджував, що правильним і законним є саме рішення місцевого господарського суду, тоді як постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якими врегульовано питання застосування заходів забезпечення позову.

7. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з доводами Прокурора погодився, підтримав позицію місцевого суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, тому постанову апеляційного господарського суду скасував, ухвалу господарського суду першої інстанції залишив в силі.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія спору

8. У Господарський суд Харківської області з позовом звернувся Прокурор в інтересах держави в особі Міста до ТОВ "ДАК-БУД" і ТОВ "УКР-БУД 23", у якому просив: (1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.01.2023, укладений між Відповідачами, посвідчений нотаріусом Луценко В.С. і зареєстрований в реєстрі за № 133; (2) скасувати рішення нотаріуса Луценко В.С. індексний номер рішення: 66154532 від 20.01.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "УКР-БУД 23" на об`єкт нерухомого майна 2459327763120 з одночасним припиненням права власності; (3) скасувати рішення нотаріуса Луценко В.С. індексний номер рішення: 66154215 від 20.01.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "УКР-БУД 23" на об`єкт нерухомого майна 2455781663120 з одночасним припиненням права власності з підстав фраудаторності оспорюваного правочину.

9. Разом із позовною заявою Прокурором було подано й заяву про забезпечення позову, у якій він просив: (1) накласти арешт у формі заборони на відчуження, зміну, в тому числі поділу, об`єднання об`єкту, зміни опису об`єкту щодо наступних об`єктів нерухомого майна по просп. Московський, 20 в м. Харкові: - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2459327763120 (номер запису про право власності № 49027490), а саме: нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. «А'-1», площею 121,6 кв.м.; - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2455781663120 (номер запису про право власності № 49027167), а саме: нежитлову будівлю літ. "А-1", площею 1693.1 кв.м. до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили; (2) заборонити ТОВ "УКР-БУД 23", та іншим особам вчиняти дії з набуття, зміни або припинення речових прав на нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. "А'-І", площею 121,6 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "А-1", площею 1693.1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, просп. Московський, 20, а також вчиняти дії з набуття, зміни або припинення речових прав на окремі нежитлові приміщення вказаної будівлі та приміщення до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

10. В обґрунтування поданої заяви Прокурор вказував про те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 було задоволено позов виконувача обов`язків керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Міста до ТОВ "ДАК-БУД" і стягнуто з останнього на користь Міста 6 392 910, 92 грн безпідставно збережених коштів орендної плати.

11. Водночас, вже 20.01.2023 ТОВ "ДАК-БУД", уклало з ТОВ "УКР-БУД 23" Договір купівлі-продажу (зареєстрований нотаріусом Луценко В.С. за № 133), згідно умов якого продавець (ТОВ "ДАК-БУД") передав у власність, а покупець (ТОВ "УКР-БУД 23") прийняв у власність нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. "А'-l", площею 121,6 кв.м., що розташовані за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 20 (двадцять) та нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 1693.1 кв.м., що розташована за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 20 (двадцять) та зобов`язався сплатити за них обговорену грошову суму. Відповідно до пункту З вказаного договору продаж за домовленістю сторін вчинено на суму 3 803 218, 96 (три мільйони вісімсот три тисячі двісті вісімнадцять гривень 96 копійок), які покупець зобов`язався сплатити на рахунок продавця протягом одного місця, тобто до вісімнадцятого лютого дві тисячі двадцять третього року.

12. Того ж дня (20.01.2023) нотаріусом Луценко В.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66154215 від 20.01.2023 внесено відомості щодо права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 1693.1 кв.м. по просп. Московському, 20 у м. Харкові за ТОВ "УКР-БУД 23".

13. Відтак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наразі за ТОВ "ДАК-БУД" не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна.

14. Тобто, ТОВ "ДАК-БУД" після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 відчужило все наявне в нього майно ТОВ "УКР-БУД 23" на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2023.

15. Поряд з цим, в Основ`янсько-Слобідському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанова державного виконавця від 08.02.2023) на виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження № 70980146. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 70980146 встановлено, що рішення суду не може бути виконане, оскільки відсутнє у боржника будь-яке майно чи кошти, на яке можна здійснити стягнення.

16. Ураховуючи наведене, Прокурор наполягав, що вказані дії ТОВ "ДАК-БУД" свідомо спрямовані на умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили. Більше того, окружною прокуратурою, за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222050000018 від 07.02.2023 за частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України і на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває.

17. Таким чином, на думку заявника, оспорюваний у цій справі договір купівлі-продажу від 20.01.2023 є фраудаторним правочином та підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація права власності на спірні об`єкти нерухомого майна - скасуванню.

18. Враховуючи ж той факт, що майно вже один раз вибуло з власності ТОВ "ДАК-БУД" (з метою уникнення виконання рішення суду шляхом недопущення звернення стягнення на майно боржника), Прокурор і просив забезпечити позов у даній справі, обраним способом. Водночас, на його думку, невжиття заходу забезпечення позову у цій справі знівелює можливість ефективного захисту інтересів держави, виконання рішення суду, яке набрало законної сили та призведе до порушення прав Позивача, позаяк у разі повторного відчуження спірного майна або вчинення інших реєстраційних дій (передати в іпотеку, передати як вклад до статутного капіталу іншого підприємства, здійснити поділ майна, на майно може бути накладено арешт та інше) Місто буде змушене знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

19. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 заяву про забезпечення позову у цій справі задоволено. Ухвала місцевого господарського суду мотивована доведеністю Прокурором обставин того, що невжиття заходу забезпечення позову у цій справі істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист та поновлення прав Позивача.

20. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову відмовлено.

21. Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що рішення суду на наслідками розгляду заявлених позовних вимог у цій справі не підлягатиме примусовому виконанню, більше того вимог щодо застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину Прокурором не заявлено. Тобто, потенційна реалізація рішення у даній справі полягатиме лише у визнанні оспорюваного договору недійсним, як свідчення неможливості набуття сторонами прав та обов`язків на підставі даної угоди, без жодної вказівки про необхідність передання майна Позивачеві. Звідси, задоволення позовних вимог у даній справі не наділятиме Місто правом вимоги нерухомого майна від Відповідачів. Вказане в свою чергу виключає можливість врахування даного майна в розрізі питання застосування заходу забезпечення позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що захід забезпечення позову у вигляді арешту майна за оспорюваним договором не є співмірним із заявленими вимогами.

Касаційна скарга

22. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Узагальнені доводи касаційної скарги

23. Скаржник стверджує, що постанова апеляційного господарського суду прийнята із порушенням статей 13 136 137 ГПК України.

23.1. Прокурор пояснює, що "співмірність", як один із необхідних критеріїв застосування заходу забезпечення позову у цій справі обумовлюється не наслідками недійсності оспорюваного правочину у вигляді наявності / відсутності у Позивача права вимоги нерухомого майна від Відповідачів, як про це помилково ствердив Східний апеляційний господарський суд, а необхідністю попередження вчинення Відповідачами у майбутньому дій, ззовні законних, але по своїй суті таких, що продовжують неправомірну, недоброчесну та недобросовісну поведінку ТОВ "УКР-БУД", спрямовану на уникнення виконання рішення суду у справі № 922/586/22.

23.2. Оскільки предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним правочину, на підставі якого майно вибуло із власності Відповідача 1 і скасування державної реєстрації права власності Відповідача 2 на це майно, обраний Прокурором спосіб забезпечення позову є очевидно співмірним із заявленими вимогами, позаяк саме він гарантуватиме ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача.

23.3. Окрім того, Місто не є стороною оспорюваного правочину, що виключає ймовірність будь-яких вимог з його боку до Відповідачів внаслідок задоволення позову у цій справі. Тобто, висновки апеляційного суду із посиланням на відсутність у позові вказівки про необхідність передання Позивачеві майна, яке є предметом оспорюваного договору, не відповідають принципу диспозитивності господарського судочинства.

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

24. Доводи відзивів на касаційну скаргу, які надійшли від Відповідачів суд касаційної інстанції не враховує, оскільки подано ці заяви поза межами установленого судом строку і такий строк поновленню не підлягає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

28. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

29. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

31. За змістом частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

32. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020).

33. Враховуючи наведені висновки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (до прийняття якої зупинялося касаційне провадження у даній справі) ще раз підкреслила, що ключовим при застосуванні заходів забезпечення позову є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

34. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

35. Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові вказала також про те, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

36. Так, відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

37. Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії чи забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

38. Предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора про визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та скасування рішень нотаріуса, якими внесено запис щодо реєстрації права власності Відповідача 2 на придбані ним за цим договором об`єкти.

39. Звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову Прокурор вказував про те, що рішенням суду від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 було задоволено позов виконувача обов`язків керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Міста до ТОВ "ДАК-БУД" і стягнуто з останнього на користь Міста 6 392 910, 92 грн безпідставно збережених коштів орендної плати. Між тим, вже 20.01.2023 ТОВ "ДАК-БУД" на підставі оспорюваного правочину відчужило усі належні йому нерухомі об`єкти на користь ТОВ "УКР-БУД 23" і тим самим унеможливило виконання згаданого рішення суду про стягнення з нього грошових коштів.

40. Враховуючи той факт, що належне боржникові майно вже один раз вибуло з його власності (з метою уникнення виконання рішення суду шляхом неможливості звернення стягнення на нього) Прокурор, задля недопущення повторного відчуження цього майна або вчинення інших реєстраційних дій щодо нього просив накласти арешт на це майно і заборонити Відповідачу 2 та іншим особам вчиняти юридично значимі дії щодо нього. Пояснював, що у разі невжиття таких заходів Відповідач 2 зможе розпорядитися вказаним майном і Місто буде змушене знову ініціювати новий судовий розгляд задля захисту своїх прав.

41. Ураховуючи наведені приписи ГПК України, оцінивши наведені Прокурором обґрунтування та подані докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову у цій справі підлягає задоволенню, оскільки таке забезпечення є співмірним із позовними вимогами і адекватним, тоді як у разі невжиття пропонованих заходів ефективний захист та поновлення прав Позивача може істотно ускладнитися або унеможливитись.

42. В свою чергу апеляційний господарський суд з висновками господарського суду першої інстанції не погодився, зазначивши, що рішення суду на наслідками розгляду заявлених позовних вимог у цій справі не підлягатиме примусовому виконанню і потенційна реалізація рішення полягатиме лише у визнанні оспорюваного договору недійсним, як свідчення неможливості набуття сторонами прав та обов`язків на підставі даної угоди, без жодної вказівки про необхідність передання майна Позивачеві. Тобто, задоволення позовних вимог у даній справі не наділятиме Місто правом вимоги нерухомого майна від Відповідачів, що в свою чергу виключає можливість врахування даного майна в розрізі питання застосування заходу забезпечення позовних вимог. Таким чином, пропонований Прокурором захід забезпечення позову у вигляді арешту майна за оспорюваним договором не є співмірним із заявленими вимогами.

43. Водночас здійснивши касаційне провадження у даній справі колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та роблячи зазначені висновки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що позов у даній справі Прокурором заявлено не з метою витребування майна у Відповідачів, а з метою скасування правової підстави вибуття належних ТОВ "ДАК-БУД" об`єктів із його власності.

44. Суд касаційної інстанції відмічає, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, можуть бути спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до його вчинення. В такому випадку власний інтерес заінтересованої особи полягатиме в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

45. Східний апеляційний господарський суд у цій частині зазначеного не врахував та проігнорував, що задля досягнення вказаного правового стану Прокурором у цій справі заявлено вимогу не тільки про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу, а і вимоги про скасування рішень нотаріуса, якими внесено запис щодо реєстрації права власності Відповідача 2 на придбані ним за цим договором об`єкти.

46. Таким чином, ураховуючи конкретні обставини цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду про те, що пропоновані Прокурором заходи забезпечення позову у цій справі є неспівмірними із заявленими позовними вимогами у ній.

47. Оскільки спору між сторонами щодо застосованих судом першої інстанції конкретних способів забезпечення позову на етапі касаційного провадження немає, інших аргументів незаконності прийнятої місцевим судом ухвали господарським судом апеляційної інстанції не зазначено, підставними судом касаційної інстанції визнаються доводи касаційної скарги про те, що оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням положень статей 136 137 ГПК України, що в результаті призвело до скасування ухвали господарського суду першої інстанції, яка винесена з неухильним дотриманням вказаних приписів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункт 4 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

49. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду було скасовано ухвалу місцевого господарського суду, яка відповідала закону, а тому така постанова підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду першої інстанції підлягає залишенню в силі. Звідси касаційна скарга Прокурора судом касаційної інстанції визнається обґрунтованою і задовольняється.

Судові витрати

50. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідачів.

Керуючись статтями 300 301 306 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 922/1119/23 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у цій справі залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" (40004, м. Суми, вул. Вигонопоселенська, буд. 30, код - 44955165) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код - 02910108) 1 342 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у справі № 922/1119/23.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" (61106, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 20, код - 34389265) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код - 02910108) 1 342 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у справі № 922/1119/23.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.