ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1134/17 (922/2368/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Олійник Ю.М.

відповідача (ТОВ "Оптимум Фактор") - адвокат Богушко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Істоміної О.А.- головуючого, Барбашової С.В., Гребенюк Н.В.

від 17.09.2020

та на ухвалу Господарського суду Харківської області

у складі судді Савченко А.А.

від 03.08.2020

за позовом Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор"; фізичної особи ОСОБА_1 ; фізичної особи ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів та припинення права власності

в межах справи №922/1134/17

про банкрутство Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг",-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1137/17 про визнання банкрутом дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг".

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 дочірнє підприємство "Енвіжн-Холдинг" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. Позивач, дочірнє підприємство "Енвіжн-Холдинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В., звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та припинення права власності.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі № 922/1134/17 за позовом ДП "Енвіжн-Холдинг" до ТОВ "Оптимум Фактор", фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та припинення права власності.

5. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ДП "Енвіжн-Холдинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В. звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у цій справі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/1134/17 залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 07.10.2020 Дочірнє підприємство "Енвіжн-Холдинг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 07.10.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/1134/17 (922/2368/20).

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й.- головуючої, Пєскова В.Г., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.11.2020.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" від 07.10.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020, та призначено касаційну скаргу до розгляду на 10.12.2020 о 10:30.

10. Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 суддю Катеринчук Л.Й. обрано до Великої Палати Верховного Суду.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.12.2020 № 29.3-02/3340, у зв`язку з обранням згідно рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 судді Катеринчук Л.Й. до Великої Палати Верховного Суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/1134/17 (922/2368/20).

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.12.2020.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.12.2020 № 29.3-02/3680, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/1134/17 (922/2368/20).

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.12.2020.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 прийнято касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" від 07.10.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В. до свого провадження; призначено розгляд касаційної скарги на 26.01.2021 о 10:45 год.

16. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" від 07.10.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 до 14 год. 30 хв. 09.02.2021.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дочірнім підприємством "Енвіжн-Холдинг" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження.

18. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

18.1. Оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

18.2 Судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 та від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15.

19. Представник скаржника в судових засіданнях 26.01.2021 та 09.02.2021 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" подано відзиви на касаційну скаргу в якому останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

21. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" в судових засіданнях 26.01.2021 та 09.02.2021 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

23. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

24. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

25. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

26. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.

27. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..

28. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

29. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку про наступне.

29.1 Позовні вимоги ДП "Енвіжн-Холдинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В. передбачають визнання недійсними правочинів від 24.03.2017, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Енвіжн-Холдинг" не боржником, а ТОВ "Оптимум Фактор" з фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також вимоги щодо припинення права власності зазначених фізичних осіб на спірне майно.

29.2 З аналізу норм Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, не вбачається можливим розгляд у межах справи про банкрутство усіх без виключення спорів за участю боржника чи вимог за заявами боржника до третіх осіб та не передбачено можливості звернення боржника (ліквідатора) в межах провадження у справі про його банкрутство з вимогами про відновлення становища, яке існувало до порушення справи про банкрутство.

29.3 В контексті вищевказаних норм вимога, яка пред`являється до боржника під час провадження у справі про його банкрутство, має бути майновою або стосовно недійсності укладеного правочину боржником у цій справі про банкрутство.

29.4 Звідси метою об`єднання в одне провадження процедури банкрутства боржника та майнових вимог до нього є забезпечення майнових прав конкурсних кредиторів, правильність розгляду окремих майнових вимог.

29.5 Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 907/574/16, в якій, окрім іншого, суд дійшов висновку про те, що немайнові вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення провадження, повинні розглядатися в позовному провадженні.

29.6 Таким чином, в даному випадку спір не є майновим, а позовні вимоги за своїм змістом фактично направлені на відновлення становища, яке існувало до порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Енвіжн-Холдинг", отже, у суду відсутні підстави для розгляду спору за позовом ДП "Енвіжн-Холдинг" до ТОВ "Оптимум Фактор", фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 у межах справи № 922/1134/17 про банкрутство ДП "Енвіжн-Холдинг".

30. Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

31. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

32. Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

33. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

34. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

35. Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

36. Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

37. Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

38. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" обґрунтовані тим, що вищезазначені правочини, на думку позивача, укладені з порушенням норм чинного законодавства, через відсутність юридичних підстав набуття ТОВ "Оптимум Фактор" права вимоги за кредитним договором (№ 4779 від 27.02.2012, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПрАТ "Сітронікс інформаційні технології") та договорами іпотеки (укладеними 12.06.2015 та 27.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінбанк", іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством "Сітронікс інформаційні технології" (яке наразі є дочірнім підприємством "Енвіжн-Холдинг"), що є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП "КМ Інвестиції Україна", (іпотекодавець), яке виступило майновим поручителем за зобов`язаннями приватного акціонерного товариства "Сітронікс інформаційні технології" (правонаступником якого є АТ "Енвіжн-Україна"), посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованими в реєстрі), так як відступлення цих прав відбулося від ПАТ "Укрінком" (ПАТ "Українська інноваційна компанія"), що в свою чергу, як зазначає позивач, не набуло цих прав банку - ПАТ "Український інноваційний банк", оскільки, ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Укрінком" згідно правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.

39. Також, позивачем у позові зазначено про те, що продаж майна за вказаними договорами відбувався з урахуванням вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку" на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

40. Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя продавати від свого імені майно яке є предметом іпотеки і належить на праві власності іпотекодавцю (в цьому випадку ДП "Енвіжн-Холдинг" - боржнику у справі про банкрутство № 922/1134/17).

41. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до висновку, що у випадку визнання договорів купівлі - продажу укладених продавцем, як іпотекодержателем, нерухомого майна власником якого на момент укладення було ДП "Енвіжн-Холдинг" - боржник у справі про банкрутство № 922/1134/17, а не продавець (іпотекодержатель) - ТОВ "Оптимум Фактор", то це гіпотетично надає право на витребування, повернення і передання нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки і предметом продажу за договорами купівлі - продажу, саме власнику цього нерухомого майна, яким іпотекодержатель на момент укладення договорів купівлі - продажу не був.

42. Право продавати від свого імені іпотекодержателем майно, яке на момент укладення договорів купівлі - продажу належить на праві власності іпотекодавцю (боржнику) виникло на підставі статей 36, 38 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV і, конкретно в цій справі, на підставі застереження в договорі іпотеки про право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки від свого імені, а також на підставі договору уступки, укладеного між ПАТ "Укрінком" і ТОВ "Оптимум Фактор" (новий кредитор).

43. Крім позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі - продажу позивачем заявлено вимоги про припинення права власності відповідачів на майно яке було предметом іпотеки і договорів купівлі - продажу.

44. Звертаючись до поняття припинення права власності необхідно зауважити. Що суб`єктивне право власності є змістом правовідносин власності, які регулюються Розділом І "Право власності" Книги третьої "Право власності та інші речові права" Цивільного кодексу України.

45. Відтак, спір про припинення права власності є приватно - правовим спором щодо майна іпотекодавця (боржника у справі про банкрутство).

46. Позивач (боржник у справі про банкрутство № 922/1134/17) мотивує свої позовні вимоги тим, що згідно правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 ПАТ "Укрінком" не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк" - первісного кредитора, позикодавця, іпотекодержателя за кредитним та іпотечним договорами. Тому вважає, що ПАТ "Укрінком" не міг уступити права кредитора, іпотекодержателя Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", а останнє не могло набути прав іпотекодержателя за договором іпотеки, в тому рахунку права продавати від свого імені нерухоме майно, що належить на праві власності іпотекодавцю.

47. Згідно частини 1 статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

48. Зміст статті 38 Закону України "Про іпотеку" дає підстави колегії суддів стверджувати, що саме особі яка є іпотекодержателем належить право від свого імені продавати, в установленому законом порядку, нерухоме майно яке є предметом іпотеки і належить на праві власності іпотекодавцю.

49. Згідно положень статті 38 Закону України "Про іпотеку" в договорі купівлі - продажу нерухомого майна формально стороною договору - продавцем, з огляду на надане в договорі іпотечне застереження про надання іпотекодержателю права продавати предмет іпотеки від свого імені, вказується іпотекодержатель, а фактично особою яка є власником і майно якої продається за оспорюваними договорами купівлі - продажу, а відтак фактичним продавцем, є іпотекодавець (ДП "Енвіжн-Холдинг" - боржник у справі № 922/1134/17, позивач у справі № 922/2368/20 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу, припинення права власності).

50. Оскільки, гіпотетично визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна, власником якого на момент їх укладення був іподекодавець (боржник у справі про банкрутство № 922/1134/17), припинення права власності надає право позивачеві (боржнику) на витребування, повернення цього майна, то результати вирішення такого спору можуть призвести до зміни складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство № 922/1134/17.

51. Національне законодавство України передбачає різні підстави та способи законного припинення права власності на майно. Одним із таких способів є механізм, передбачений у пункті 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України згідно якого якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, в тому рахунку коли воля власника спрямована на передачу права продавати майно від свого імені належному іпотекодержателю.

52. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

53. Згідно частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

54. Вище наведене дає підстави колегії суддів стверджувати, що спір про визнання недійсними договорів купівлі - продажу і припинення права - власності на майно, за позовом боржника у справі № 922/1134/17 - ДП "Енвіжн-Холдинг" до фізичних осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і до юридичної особи - ТОВ "Оптимум Фактор" є спором про визнання недійсними правочинів (договорів купівлі - продажу) щодо відчуження майна (яке є предметом оспорюваних правочинів) фактичним власником якого є боржник у справі про банкрутство № 922/1134/17, а тому вказаний спір є спором щодо майна боржника у цій справі про банкрутство.

55. Тому, згідно вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку", частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спір за позовом боржника у справі про банкрутство - ДП "Енвіжн-Холдинг" до фізичних осіб і юридичної особи з урахуванням правовідносин сторін у цій справі № 922/1134/17 (922/2368/20) відноситься до юрисдикції господарських судів і підлягає вирішенню в межах справи про банкрутство № 922/1134/17.

56. Суди першої і апеляційної інстанцій не врахували вказаного, не застосували статтю 38 Закону України "Про іпотеку", і неправильно застосували статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак прийняли помилкові судові рішення про те, що спір не підлягає розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство а тому безпідставно відмовили у відкритті провадження у справі за позовом ДП "Енвіжн-Холдинг" до ТОВ "Оптимум Фактор", фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та припинення права власності в межах справи про банкрутство № 922/1134/17.

57. Згідно частин 1, 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

58. Суди першої і апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень вказаних вимог закону не дотрималися.

59. Відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

60. В зв`язку з цим ухвала Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) про відмову у відкритті провадження у справі і постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 про залишення цієї ухвали без змін підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині підлягає направленню на новий розгляд до Господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі в межах справи про банкрутство № 922/1134/17 в установленому законом порядку.

61. Прийняте Верховним Судом 09.02.2021 рішення у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) не є відступом від правових позицій Великої Палати Верховного Суду викладених в постановах від 04.09.2018 у справі № 907/574/16, від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15 і постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 921/490/18, від 19.12.2019 у справі № 926/358/19, від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, оскільки правовідносини сторін, вплив результатів вирішення спору на склад ліквідаційної маси у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) є неподібними з тими, що були у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На відміну від правовідносин у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) щодо визнання недійсними договорів купівлі - продажу (укладених на протязі місяця до порушення провадження у справі про банкрутство) предметом продажу яких було нерухоме майно, власником якого було ДП "Енвіжн-Холдинг" (боржник у справі про банкрутство), припинення права власності відповідачів (покупців), у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду були правовідносини щодо оренди землі (розірвання договору оренди), уступка вимог (визнання недійсним договору уступки кредиторських вимог), зняття обтяження та заборони відчуження, накладених на майно та земельні ділянки.

62. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

63. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.

64. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

65. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

66. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

67. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 922/1134/17 (922/2368/20) підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" від 07.10.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/1134/17 (922/2368/20) скасувати.

3. Справу № 922/1134/17 (922/2368/20) у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков