ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2321/20 (922/2139/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 11.01.2022

та на додаткове рішення господарського суду Харківської області

від 06.10.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про визнання недійсними договору

в межах справи № 922/2321/20

про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020, серед іншого, було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

2. 02.06.2021 ТОВ "Ей Ті Фінанс" звернулось до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсним Договору позики від 01.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у задоволенні позову було відмовлено.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі № 922/2321/20: задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Караченцева Ю.Л. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково; задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ТОВ "Ей Ті Фінанс" на користь ОСОБА_2 26 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ТОВ "Ей Ті Фінанс" на користь ОСОБА_1 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції ТОВ "Ей Ті Фінанс" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Ей Ті Фінанс" задоволено частково; додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

- Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Караченцева Ю.Л. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Ей Ті Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн;

- Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Ей Ті Фінанс" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 10 000,00 грн.

Рух касаційної скарги

7. 22.02.2022 ТОВ "ЕЙ ТІ ФІНАНС" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. №10/02/22-1 від 10.02.2022 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі № 922/2321/20(922/2139/21), підтвердженням чого є накладна служби кур`єрської доставки.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "ЕЙ ТІ ФІНАНС" у справі № 922/2321/20(922/2139/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.02.2022.

9. Ухвалою Верховного Суду 12.04.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 922/2321/20(922/2139/21) за касаційною скаргою ТОВ "ЕЙ ТІ ФІНАНС" ВИХ. №10/02/22-1 від 10.02.2022 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2021; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "ЕЙ ТІ ФІНАНС" на 14.06.2022 о 10:15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Ей Ті Фінанс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення. Стягнути з відповідачів на користь ТОВ "Ей Ті Фінанс" судові витрати у рівних частинах у розмірі 15 000,00 грн - по 7 500,00 грн з кожного.

11. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

11.1. Неплатоспроможна особа ОСОБА_1 , яка ніби то не може виконати зобов`язання перед кредиторами, лише за короткий термін сплатила своєму адвокату гонорарів на суму більше 100 000,00 грн, що саме по собі є незаконним, адже належні йому грошові кошти повинні перебувати у віданні його арбітражного керуючого Ющенко В.М .

11.2. Представник ОСОБА_1 тривалий час зловживає своїми процесуальними правами та надсилає процесуальні документи виключно за рахунок отримувача ТОВ "ЕЙ ТІ ФІНАНС". Тоді як належним доказом надіслання процесуальних документів з додатками відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Отже судом не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові висловленої від 20.06.2018 у справі № 820/1186/17. Такі дії свідчать, зокрема, про неспроможність ОСОБА_1 понести власні судові витрати.

11.3. Органами слідства (у межах кримінального провадження №12020225540000707 від 22.12.2020 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України, за заявою ТОВ "Ей Ті Фінанс") було встановлено, що у ОСОБА_2 , як у особи, яка надала в борг 2 000 000 грн і оплачує значні гонорари адвоката Караченцева Ю.Л., відсутнє будь-яке майно, офіційні доходи, підприємницької діяльності він ніколи не здійснював, місця реєстрації він не має. Зазначені обставини вказуються суду для оцінки того факту, що фактично мова йде про оплату істотних гонорарів, які є неспівмірними із обсягом послуг, які повинні надаватися по відповідній справі.

11.4. У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_2 - Караченцев Ю.Л. зобов`язується подати докази понесення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Натомість, заява про відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_2 подана до суду 23.09.2021, тобто на наступний день після винесення рішення Господарським судом Харківської області у даній справі. Крім того, відповідно до Протоколу судового засідання від 22.09.2021 у справі №922/2321/20 (922/2139/21), який міститься на ст. 60-61 т. 2, не вбачається наявність заяви ОСОБА_4 про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Отже, Судами попередніх інстанцій не враховано правового висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в якому робиться акцент на необхідності дотримання порядку відшкодування судових витрат, зокрема щодо подачі попереднього розрахунку судових витрат разом із подачею першої заяви по суті. У разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат суд може відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18). Дана постанова також не була застосована судами попередніх інстанцій.

11.5. До заяви ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення долучено Акт від 23.09.2021, з якого не вбачається на виконання якого договору було складено даний Акт, хоча, згідно п. 4 цей Акт є підставою проведення розрахунків на умовах визначених Договором.

11.6. До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 на підтвердження здійснення оплати послуг професійної правничої допомоги не було надано жодного платіжного документу.

11.7. Договір про надання правничої допомоги від 06.05.2021 не містить поряду здійснення розрахунків, враховуючи розділ 5 вказаного Договору, він не відповідає вимогам ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Позиція ТОВ "Ей Ті Фінанс" повністю узгоджується із постановою ВС від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, яка також не була врахована судами попередніх інстанцій. Крім того, відповідно до постанови КГС ВС у справі № 910/4201/19 від 07.09.2020, яка також не була врахована судами попередніх інстанцій: "У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

Судами попередніх інстанцій не враховано правового висновку, викладеного у роз`ясненні ВС у постанові від 31.05.2021 № 917/265/18, що додаткова угода є окремим видом правочинів, натомість, додаток до договору є невід`ємним елементом договору, тому має бути укладеним у день підписання основного договору. У порушення вищевикладеного, Договір про надання правничої допомоги укладений 06.05.2021, а Додаток № 2 укладений 12.07.2021.

11.8. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається Актом №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.09.2021, натомість, у якості доказів витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 085420 від 22.09.2021, яка не містить відомостей щодо Акту №1, який визначає остаточну суму витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, у ході кримінального провадження виявлено про відсутність у ОСОБА_2 фінансової здатності до оплати наданих послуг у розмірі 30 000,00 грн у зв`язку із відсутністю офіційного місця роботи, відсутнє будь-яке майно.

11.9. Вартість підготовки документів по даній справі та відвідання судових засідань, які були відносно нетривалими, не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а тому такі виграти не мають характеру необхідних і є неспіврозмірні із виконаною роботою. Позиція ТОВ "Ей Ті Фінанс" узгоджується із судовою практикою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, яка також не була застосована судами попередніх інстанцій, а саме: постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; постанова від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16; постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

11.10. Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ВП ВС згідно постанови ВП ВС від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц (14-600цс18).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду від інших учасників справи не надходили відзиви на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Предметом розгляду у даній справі є заява другого відповідача ОСОБА_2 в особі представника адвоката Караченцева Ю.Л. від 23.09.2021 вх. №22350 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн та заява першого відповідача ОСОБА_1 від 27.09.2021 вх. № 22603 про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

17. Об`єктом розгляду у суді касаційної інстанції є додаткове рішення та постанова суду апеляційної інстанції, якою викладено резолютивну частину додаткового рішення господарського суду від 06.10.2021 в новій редакції, згідно якої заява представника ОСОБА_2 - адвоката Караченцева Ю.Л. та заява представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі задоволені частково та стягнуто з ТОВ "Ей Ті Фінанс" на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн та на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

18. Суд першої інстанції ухвалюючи додаткове рішення дійшов висновку, що адвокатом Караченцевим Ю.Л. необґрунтовано зазначено про здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 в чотирьох судових засіданнях, оскільки адвокат Караченцев Ю.Л. особисто брав участь лише в трьох судових засіданнях у зв`язку з чим, судом частково відмовлено в задоволенні заяви та стягнуто з позивача 26 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2321/20 (922/2139/21). Судом також зазначено, що представником ОСОБА_2 було заявлено про надання доказів на підтвердження понесених витрат в судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі. Щодо витрат ОСОБА_1 у розмірі 30 000,00 грн, судом вказано, що вони підтверджуються наданими доказами, у зв`язку з чим, заяву ОСОБА_1 про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000, 00 грн задоволено у повному обсязі.

19. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши наявні у справі докази, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, враховуючи заявлені заперечення позивача, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_2 адвоката Караченцева Ю.Л. (вх. № 22350 від 23.09.2021) і стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Колесникова А.Г (вх. № 22603 від 27.09.2021) і стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

20. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.

21. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

22. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

23. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

24. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

25. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

26. Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

26.1. До заяви ОСОБА_2 в особі представника адвоката Караченцева Ю.Л. від 23.09.2021 вх. №22350 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн надано наступні документи: свідоцтво Караченцева Ю.Л. про право на заняття адвокатською діяльністю № 1235 від 15.06.2012; договір про надання правничої допомоги від 06.05.2021; додаток № 2 від 12.07.2021 до договору про надання правничої допомоги від 06.05.2021 (визначено розмір та порядок оплати послуг адвоката); акт № 1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.09.2021 на суму 30 000,00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера № 085420 від 22.09.2021 на суму 30 000,00 грн.

26.2. Згідно Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2021, укладеного адвокатом Караченцевим Ю.Л. та ОСОБА_2, сторони погодили, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності із законодавством України; за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар сума якого узгоджується за згодою сторін та підтверджується актами надання послуг (п. 5.1. договору).

26.3. 12.07.2021 між адвокатом Караченцевим Ю.Л. та ОСОБА_2 підписано додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, згідно якого сторони погодили розмір та порядок оплати послуг адвоката за надання ним професійної допомоги у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) за позовом ТОВ "Ей Ті Фінанс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

26.4. 22.09.2021 між адвокатом Караченцевим Ю.Л. та ОСОБА_2 підписано Акт № 1 приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 06.05.2021, згідно якого вбачається, що в період з 12.07.2021 по 22.09.2021 адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги згідно наведеного у ньому переліку.

26.5. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 085420 від 22.09.2021 адвокатом Караченцевим Ю.Л. прийнято від ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, додатку № 2 від 12.07.2021 - 30 000,00 грн.

26.6. До заяви ОСОБА_1 про надання професійної правничої допомоги адвокатом надавались наступні документи: договір про надання правової допомоги № Б-2 від 08.01.2020, додаткова угода № 3 до договору № Б-2 від 08.01.2020, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю КС № 7083/10 від 19.10.2018, акт виконаних робіт від 22.09.2021 до договору № Б-2 від 08.01.2021.

26.7. Згідно Договору про надання правничої допомоги від 08.01.2020 № Б-2, укладеного між адвокатом Колесніковим А.Г. та ОСОБА_1, сторони погодили, що адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу та представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; строк надання правової допомоги починається з 08.01.2020 та закінчується 08.01.2023 (п. 2.3. договору); розмір оплати (гонорару) за цим договором та отриману клієнтом правову допомогу визначається сторонами у додатках до даного договору та може бути змінений лише за взаємною домовленістю сторін (п. 5.1. договору).

26.8. 29.06.2021 між адвокатом Колесніковим А.Г. та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги від 08.01.2020 № Б-2, якою сторони погодили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у справі про неплатоспроможність № 922/2321/20 (922/2139/21) за заявою ОСОБА_1 ; адвокат зобов`язується здійснювати представництва та захист інтересів клієнта у господарському суді Харківської області у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) за позовом ТОВ "Ей Ті Фінанс" про визнання договору позики, укладеного 01.05.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним (п. 2 додаткової угоди); вартість послуг.

26.9. 22.09.2021 між адвокатом Колесніковим А.Г. та ОСОБА_1 підписано Акт, з якого вбачається, що в період з 29.06.2021 по 22.09.2021 адвокат надав, а клієнт отримав послуги згідно наведеного у ньому переліку.

26.10. 06.10.2021 до канцелярії суду від позивача ТОВ "Ей Ті Фінанс" надійшли заперечення (вх. №23487) на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

27. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

28. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

29. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

30. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

31. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

32. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

33. Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

35. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

36. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

37. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

38. Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

39. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

40. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

41. З огляду на положення статті 204 ЦК України, у якій закріплено презумпцію правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

42. Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

43. Тому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

44. Також Верховний Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

45. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

46. Щодо заяви ОСОБА_2 в особі представника адвоката Караченцева Ю.Л. від 23.09.2021 вх. №22350 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу :

- суд апеляційної інстанції встановив тривалість судових засідань у справі № 922/2321/20 (922/2139/21), в яких приймав участь представник ОСОБА_6 адвокат Караченцев Ю.Л., а саме: 21.07.2021 - 20 хвилин (з 12:30 до 12:50 год.); 01.09.2021 - 1 година 11 хвилин (з 12:13 до 13:24); 15.09.2021 - 34 хвилини (з 12:22 до 12:56); 22.09.2021 - 19 хвилин (з 13:44 до 14:03), що підтверджується протоколами судових засідань.

- суд апеляційної інстанції враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 дійшов обґрунтованого висновку, що зазначення окремо у Акті надання правової допомоги від 22.09.2021 таких послуг як: усна консультації з ознайомленням з первісним матеріалом (документами), що додані до позовної заяви та їх правовий аналіз, аналіз нормативного матеріалу, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах (вивчення правових позицій Верховного Суду), складання відзиву від 14.07.2021 на позовну заяву ТОВ "Ей Ті Фінанс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним та підготовка примірників відзиву відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на позов.

- також, колегія суддів апеляційної інстанції визнала необґрунтованим виділення окремо такого пункту як "підготовка примірників відзиву відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі", оскільки відзив на позовну заяву направляється іншім учасникам справи згідно вимог процесуального закону, зокрема, частини 5 статті 165 ГПК України.

47. Щодо заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Колесникова А.Г (вх. № 22603 від 27.09.2021):

- суд апеляційної інстанції встановив тривалість судових засідань у справі № 922/2321/20 (922/2139/21), в яких приймав участь представник, а саме: 21.07.2021 - 20 хвилин (з 12:30 до 12:50 год.); 19.08.2021 - 57 хвилин (з 10:49 до 11:46); 01.09.2021 - 1 година 11 хвилин (з 12:13 до 13:24); 15.09.2021 - 34 хвилини (з 12:22 до 12:56); 22.09.2021 - 19 хвилин (з 13:44 до 14:03), що підтверджується протоколами судових засідань;

- суд апеляційної інстанції враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 дійшов обґрунтованого висновку, що зазначення окремо у Акті надання правової допомоги від 22.09.2021 послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на позов;

- також, колегія суддів апеляційної інстанції визнала необґрунтованим розрахунок часу витраченого на підготовку заперечень на заяву (клопотання) про витребування доказів у розмірі 8 000,00 грн, адже підготовка вказаного заперечення не потребує комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин.

48. Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги наведених вище положень законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та заперечень позивача, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Караченцева Ю.Л. та заяви представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та стягнення з ТОВ "Ей Ті Фінанс" на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн та на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

49. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи касаційної скарги щодо недотримання порядку відшкодування судових витрат, викладені у пункті 11.4. враховуючи наступне.

49.1. Так, в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції вже було встановлено, що відповідачами дотримано порядок подачі заяв про відшкодування судових витрат, адже у відзивах на позовну заяву відповідачами зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема:

- у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 (вх. № 16494 від 14.07.2021) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести витрати становлять 30 000,00 грн (т. 1 а.с. 94);

- у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 16839 від 19.07.2021) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести витрати становлять 30 000,00 грн (т. 1 а.с. 111).

49.2. Крім того, представниками відповідачів 1, 2 під час судового засідання 22.09.2021 до закінчення судових дебатів у справі зроблено заяви, що докази понесення витрат будуть подані протягом 5 днів.

49.3. Заява про відшкодування витрат ОСОБА_2 (вх. № 22350) подана до суду 23.09.2021, заява ОСОБА_1 (вх. № 22603) направлена до суду засобами поштового зв`язку 24.09.2021, що підтверджується штампом на поштовому конверті, а отже в межах строку встановленого ч. 8 статті 129 ГПК.

49.4. Докази направлення вказаних заяв на адресу ТОВ "Ей Ті Фінанс" також містяться в матеріалах справи (т. 3 а.с. 8,10, 13 та т. 3 а.с. 28-29).

49.5. З урахуванням викладеного, в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи. Відтак, колегія суддів не вбачає відступу від наведених скаржником правових позицій Верховного Суду.

50. Крім того, аргументи скаржника наведені у п. 11.7. постанови також зводяться до переоцінки доказів, оскільки судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження надання правничої допомоги у цій справі є належними та допустимими.

51. Крім того, суд першої інстанції, звертаючись до правової позиції Верховного Суду, викладеної у абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 № 922/445/19 вірно зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено". Відтак, аргументи касаційної скарги викладені у п. 11.6. постанови є необґрунтованими.

52. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

53. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів.

54. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 у справі № 922/2321/20(922/2139/21) прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" вих. №10/02/22-1 від 10.02.2022 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі № 922/2321/20(922/2139/21) залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 у справі № 922/2321/20(922/2139/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк