№ 922/2553/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2553/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Дубровської Г.В.,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (головуючий суддя - Лакіза В.В., судді: Здоровко Л.М., Тихий П.В.)

у справі №922/2553/24

за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк"

до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот",

2. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

1. ВСТАНОВИВ:

2. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.05.2025 №32.2-01/848 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відрядженням судді Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/2553/24, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

3. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.06.2025 №32.2-01/1070 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/2553/24, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

4. Короткий зміст позовних вимог.

5. Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі також АТ "ОТП Банк") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" (далі також ПСП "Патріот") та ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 349 619,03 грн та заборгованості по відсоткам у сумі 645 946,02 грн.

6. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ПСП "Патріот" взятих на себе зобов`язань за договором про надання банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22.12.2021, через несплату сум кредиту та відсотків, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів (як позичальника, так і поручителя) заборгованості, яка складає: - 3 349 619,03 грн - сума заборгованості за кредитом; - 645 946,02 грн - сума заборгованості по відсоткам.

7. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

8. 22.12.2021 між ПСП "Патріот" (позичальник, Клієнт) та АТ "ОТП Банк" (Банк) був укладений договір про надання банківських послуг №CR 21-1044/700-2 зі змінами та доповненнями (надалі - договір).

9. У відповідності до пункту 9 договору Банк зобов`язався надати банківську послугу Клієнту відповідно до положень кредитного договору.

10. Згідно з пунктом 1.1.1.1 договору вид банківської послуги - кредитна лінія.

11. Відповідно до пунктів 1.1.1.2, 1.2 договору ліміт банківської послуги, генеральний ліміт становить 9 000 000,00 грн, пункт 1.1.1.4 (у редакції договору №1 від 24.01.2023 про внесення змін до договору про надання банківських послуг №CR 21-1044/700-2) та визначено дату припинення чинності лімітом банківської послуги - до 25.12.2023 включно.

12. Відповідно до пункту 1.1.1.3 договору цільове призначення банківської послуги: фінансування оборотного капіталу Клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 12 Порядку №28).

13. Пунктом 5 договору (з урахуванням змін, внесених договором про зміну №1 від 24.01.2023) встановлено, що Банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. Видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається сторонами в договорі. Протягом строку дії договору Банк має право ініціювати зміну розміру плати (стандартного розміру процентної ставки та/або стандартного розміру комісійної винагороди) в межах, передбачених в цьому пункті з направленням відповідного повідомлення про зміну процентної ставки.

Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є змінюваною. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Якщо сторонами письмово не домовлено інше, проценти мають сплачуватися Клієнтом Банку в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються.

База нарахування банківської послуги становить 365 днів. Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов`язань щодо такої банківської послуги (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого включення (день припинення / закінчення строку дії банківської послуги, інше). Проценти щодо такої банківської послуги як кредит та/або кредитна лінія, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на день нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таки днем нарахування процентів. При цьому дата здійснення платежу щодо сплати процентів припадає на небанківський день, платіж здійснюється в 1 (перший) банківський день, наступний за таким банківським днем.

14. Відповідно до пункту 1.1.1.6 договору стандартний розмір процентної ставки - змінювана процентна ставка (до якої відносяться базова процентна ставка / компенсаційна процентна ставка. Стандартний розмір базової процентної ставки: Індекс UIRD (3 міс.) +7 % річних. Стандартний номер компенсаційної процентної ставки: 0/7% річних.

15. Пунктом 6 договору передбачено, що Банк здійснює надання кожної банківської послуги Клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді. Після отримання будь-яка заява про надання банківської послуги розглядається Банком, і, якщо Банк погодився її виконати, вона має бути виконана згідно з умовами, зазначеними в такій заяві про надання банківської послуги. За обставини, що Банк погоджується надати Клієнту банківську послугу відповідно до наданої Клієнтом Банку заяви про надання банківської послуги, Банк направляє Клієнту копію (або оригінал, якщо надавалось декілька примірників) заяви про надання банківської послуги відносно такої банківської послуги, засвідчену відбитком штампу та підписом відповідального співробітника Банку та/або відбитком печатки та підписами уповноважених осіб Банку. Після надання Банку заяви про надання банківської послуги, Клієнт зобов`язаний виконувати боргові зобов`язання, що виникають у зв`язку з наданням Банком банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги.

16. Згідно з пунктом 11 договору Клієнт зобов`язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати боргові зобов`язання у відповідності до положень договору.

17. Відповідно до додаткової угоди №2 від 02.08.2023 строк дії договору погоджений сторонами згідно з пунктом 4 - до 15.12.2025.

18. Позичальник, отримавши кредитні кошти у повному обсязі, належним чином не виконував зобов`язань за договором щодо повернення кредиту до 01.09.2023, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 349 619,05 грн.

19. 04.07.2024 Банк направив на адресу позичальника досудову вимогу за вих. №73-3-2/1135 від 04.07.2024 (трекінг для відстеження 0103333570584), за якою вимагав погасити заборгованість в розмірі 3 995 565,05 грн за кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня її пред`явлення банком.

20. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

21. Господарський суд Харківської області рішенням від 12.12.2024 позов задовольнив повністю. Стягнув солідарно з ПСП "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 349 619,03 грн, суму заборгованості по відсоткам у розмірі 645 946,02 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 47 946,78 грн.

22. Рішення суду першої інстанції мотивовано таким:

- з огляду на фактичні обставини справи та положення умов кредитного договору, врахувавши мету договору, відносини між сторонами, їх поведінку та обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з огляду на відсутність активного реагування відповідача 1 на досудову вимогу Банку про погашення заборгованості за кредитом, суд погоджується з позицією позивача, яка викладена у позові, про те, що відповідач 1 є таким, що прострочив виконання обов`язку по поверненню частини кредитних коштів, які вчасно не були повернуті, у зв`язку з чим обліковується заборгованість за тілом кредиту у сумі 3 349 619,05 грн;

- як свідчать матеріали справи, а саме дані по рахунку № НОМЕР_1 , заборгованість позичальника (відповідача-1) перебуває на прострочці з 01.09.2023 (згідно зі змінами до кредитних заявок від 09.08.2023, датою повернення всіх траншів - є 01.09.2023), тож, відповідно до умов договору, відповідач 1 з 01.09.2023 втратив право на компенсацію Фондом розвитку підприємництва нарахованих процентів за користування кредитними коштами;

- перевіривши розрахунок нарахованих процентів, враховуючи, що період їх нарахування визначений Банком у межах строку кредитування, та до пред`явлення вимоги про погашення кредиту (крайній строк нарахування процентів - 02.07.2024), суд доходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості по відсотками відповідає положенням договору, а тому визнається правильним. Оскільки доказів погашення заборгованості по відсоткам матеріали справи не містять, то наявні підстави для задоволення такої вимоги позивача;

- ураховуючи положення чинного законодавства, а також умови договору поруки №SR 21-1417/700 від 22.12.2021, позовні вимоги банку до поручителя ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов`язаннями ПСП "Патріот" за договором банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22.12.2021 суд вважає обґрунтованими;

- АТ "ОТП Банк" звернулося до суду в липні 2024 року, тобто в межах встановленого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) шестимісячного строку звернення з позовом до поручителя, а отже, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених Банком до поручителя.

23. Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.04.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24 в частині задоволення позову щодо солідарного стягнення з ПСП "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суми заборгованості по відсоткам у розмірі 645 946,02 грн скасував. В цій частині прийняв нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовив. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24 залишив без змін. Резолютивну частину рішення виклав в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 349 619,03 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 40 195,43 грн. В решті заявлених позовних вимог відмовити.". Стягнув з АТ "ОТП Банк" на користь ПСП "Патріот" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 627,03 грн.

24. Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач 1, отримавши кредитні кошти у повному обсязі, належним чином не виконував зобов`язань за договором щодо повернення кредиту у визначений договором строк (01.09.2023), внаслідок чого станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду відповідач-1 є таким, що прострочив виконання обов`язку по поверненню частини кредитних коштів у сумі 3 349 619,05 грн;

- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідачів солідарного обов`язку сплати заборгованості з повернення частини кредитних коштів у сумі 3 349 619,05 грн;

- перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом в сумі 645 946,02 грн за період з 25.01.2023 по 01.07.2024, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що банком було вірно визначені періоди нарахування процентів за наданими відповідачу 1 траншами, оскільки останнім днем для їх нарахування є 31.08.2023. Нарахування процентів після вказаної дати є неправомірним, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, в якій суд вказав, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу);

- право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12). За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. За таких обставин посилання позивача на визначення стягуваних процентів в договорі про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22.12.2021, зокрема, в його пункті 5, як таких, що нараховуються кожного дня й після спливу останнього дня дії кредитної лінії до моменту фактичного повернення кредиту - прямо протирічить вищенаведеній правовій позиції Верховного Суду та не береться судовою колегією до уваги;

- ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує щодо наявності правових підстав для перерахунку заявлених позовних вимог в частині стягнення на користь позивача процентів за користування кредитом лише за період з 25.01.2023 по 31.08.2023. За інший визначений позивачем період нарахувань вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставно заявлені;

- в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача 1 про зміну базової процентної ставки, як то передбачено умовами укладеного між сторонами договору про зміни №1 від 22.12.2021 №SR 21-1417/700 до кредитного договору. У свою чергу відсутність у матеріалах справи визначених умовами договору та чинного законодавства доказів існування правових підстав для встановлення і застосування збільшеної (порівняно із базовим рівнем) процентної ставки унеможливлює доведеність існування у позивача суб`єктивного права вимагати виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати процентів за підвищеною ставкою, а отже - зумовлює і недоведеність порушення такого права відповідачем 1 - як обов`язкових умов для задоволення позову;

- здійснивши власний розрахунок процентів за користування кредитом за кредитним договором за період з 25.01.2023 по 31.08.2023, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що обґрунтований розмір процентів за кредитним договором становить 517 312,25 грн. З урахуванням сум сплачених відповідачем 1 процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 25.01.2023 по 31.08.2023 (зокрема, на підставі платіжної інструкції від 11.07.2024 (з призначенням платежу "погашення заборгованості згідно кредитного договору № CR 21-1044/700-2 від 21.12.2021"), в загальному розмірі 746 033,28 грн, апеляційний суд вказує про наявність переплати з боку відповідача 1 щодо погашення нарахованих процентів на суму 228 721,03 грн (746 033,28 - 517 312,25), відповідно, відсутності заборгованості зі сплати відсотків за вказаний період часу в розмірі 645 946,02 грн.

25. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони.

26. АТ "ОТП Банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24.

27. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статті 1048 та 625 ЦК без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, щодо розмежування стягнення процентів за користування кредитними коштами та процентів за порушення грошового зобов`язання (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

28. Скаржник вказує, що хоча суд апеляційної інстанції під час мотивування свого рішення вказав, що необхідно дослідити питання щодо можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК після настання строку для погашення кредиту, виходячи з підстав позовних вимог, тлумачення умов кредитного договору та з урахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, проте проігнорував положення кредитного договору щодо можливості нарахування процентів саме як міри відповідальності, зробивши безпідставний висновок, що всі заявлені позивачем відсотки є саме процентами за користування кредитними коштами.

29. Позиція Верховного Суду.

30. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК).

31. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК).

32. Суди установили, що укладений між Банком та Клієнтом договір про надання банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22.12.2021 (зі змінами та доповненнями) за своєю правовою природою є кредитним договором, предметом якого є грошові кошти в національній валюті.

33. Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

34. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

35. Зокрема, згідно з положеннями статей 1048 1049 1054 ЦК на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абзац 2 частини першої статті 1048 зазначеного Кодексу).

36. Водночас невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (сатті 549 610 611 ЦК).

37. Крім того, відповідно до частини першої статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною другої якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

38. Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 349 619,03 грн та заборгованості по відсоткам у сумі 645 946,02 грн, що зумовлює з`ясування правової природи заявлених позивачем до стягнення процентів та обґрунтованість їх нарахування у визначеному позивачем розмірі.

39. Вирішуючи спір у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

40. Звідси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для перерахунку заявлених позовних вимог в частині стягнення на користь позивача процентів за користування кредитом лише за період з 25.01.2023 по 31.08.2023 (останній день правомірного нарахування процентів за користування кредитом). Водночас апеляційний суд зазначив, що нарахування процентів після 31.08.2023 є неправомірним, пославшись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, в якій Суд вказав, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

41. Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки апеляційного суду були здійснені внаслідок вибіркового застосування правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, без комплексного з`ясування усіх питань, які має встановити суд у зв`язку з вирішенням подібних спорів.

42. Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду аналізуючи питання щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування, зокрема, зазначила:

"114. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

115. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

116. Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.".

43. Отже, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала про неможливість одночасного нарахування (щодо одного періоду) процентів за користування кредитом та процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК, однак зазначила, що коли умови договору передбачають стягнення процентів як міри відповідальності за порушення зобов`язання, такі проценти підпадають під визначення частини другої статті 625 ЦК.

44. При цьому, Велика Палата Верховного Суду також вказала:

"122. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

123. Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.".

45. Отже, вирішальним для з`ясування питання щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.

46. Разом з тим, вирішуючи спір у справі, апеляційний суд не надав належну оцінку умовам укладеного між сторонами договору №CR 21-1044/700-2 від 22.12.2021, зокрема, визначеним пунктом 5 договору, не з`ясував дійсну правову природу заявлених до стягнення процентів у спірному періоді та не спростував належним чином доводи позивача про те, що після закінчення строку кредитування проценти, які нараховувались останнім, встановлювали саме міру відповідальності за прострочення повернення кредиту і, що така домовленість за своєю правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному у договорі розмірі на підставі статті 625 ЦК.

47. При цьому колегія суддів зазначає, що у випадку встановлення того, що заявлені до стягнення суми є мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, апеляційний суд мав проаналізувати релевантність застосування до спірних правовідносин пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

48. Принцип jura novit curia ("суд знає закони"), зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius).

49. Неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

50. Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

51. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що при вирішенні цього спору апеляційний суд не дотрималися вимог статей 73-79 86 236 ГПК щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

52. Отже, доводи скаржника про безпідставне неврахування апеляційним судом висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, та щодо ненадання належної оцінки умовам укладеного між сторонами кредитного договору, знайшли підтвердження під час здійснення касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

53. Інші доводи касаційної скарги, які стосуються визначення апеляційним судом зміни розміру базової процентної ставки за кредитним договором, а також наданої судом апеляційної інстанції оцінки платіжної інструкції від 11.07.2024, в силу імперативних вимог статті 300 ГПК Верховним Судом не розглядаються як такі, що не охоплюються підставами касаційного оскарження, за якими було відкрито це касаційне провадження.

54. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

55. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

56. З Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

57. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК).

58. За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

59. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

60. З огляду на направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржниками у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/2553/24 скасувати.

3.Справу №922/2553/24 направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець