№ 922/2575/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2575/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Попкова Д. О., Пушай В. І., Стойки О. В.

від 18.05.2020

за позовом ОСОБА_1

до 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», 2) Приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни

про скасування реєстраційної дії, зобов`язання приватного нотаріуса вчинити дії, визнання недійсними рішення та статуту

за участю представників:

позивача: Репетун К. В.

відповідача-1: Мудраченко І. В.

відповідача-2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та Приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни про:

- скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни про проведення державної реєстрації юридичної особи (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома») в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.01.2018, номер запису 1 480 102 0000 075649;

- зобов`язання приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації юридичної особи (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома») від 18.01.2018, номер запису 1 480 102 0000 075649.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що створення та державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, а державний реєстратор відповідно до пунктів 5, 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» мав відмовити у державній реєстрації цього Об`єднання, оскільки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» було створене з порушенням процедури його створення, визначеної Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме:

- рішення установчих зборів зі створення Об`єднання, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017, було прийняте з порушенням визначеного статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядку скликання, проведення зборів та голосування на зборах, зокрема позивач як співвласник будинку не повідомлявся про скликання зборів, участі у зборах не приймав;

- протокол установчих зборів № 1 від 18.12.2017, на підставі якого була проведена спірна реєстраційна дія про державну реєстрацію Об`єднання, був складений з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у протоколі не зазначена кількість учасників, які взяли участь в установчих зборах та у голосуванні, відсутня точна дата його складання.

28.11.2019 позивач подав до Господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову (т. 1, а.с. 119 - 134), в якій просить:

- скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни про проведення державної реєстрації юридичної особи (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома») в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.01.2018, номер запису 1 480 102 0000 075649;

- зобов`язати приватного нотаріуса Азімову Маріанну Чінгізханівну внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації юридичної особи (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома») від 18.01.2018, номер запису 1 480 102 0000 075649;

- визнати недійсним рішення установчих зборів зі створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та затвердження статуту, оформленого протоколом № 1 від 18.12.2017;

- визнати недійсним статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», затверджений протоколом № 1 від 18.12.2017.

23.12.2019 позивач подав до Господарського суду Харківської області заяву про доповнення підстав позовних вимог (т. 1, а.с. 174 - 176), в якій додатково зазначив порушення, допущенні при проведенні установчих зборів, а саме: порушення порядку голосування, підрахунку голосів, порядку проведення письмового опитування, визначених статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частиною 8 абзацу 4 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

08.11.2017 на засіданні ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом № 1 від 08.11.2017, були прийняті рішення утворити ініціативну групу, скликати установчі збори об`єднання співвласників цього багатоквартирного будинку 18.12.2017 о 18:00 та провести відповідну підготовчу роботу до них.

04.12.2017 на адресу співвласників зазначеного багатоквартирного будинку були направлені повідомлення про проведення установчих зборів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями списків згрупованих поштових відправлень №№ 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417 та фіскальних чеків про оплату поштових послуг.

18.12.2017 відбулися установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, на яких було встановлено, що загальна кількість співвласників цього будинку становить 145 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку становить 15 511,50 кв.м, що ставить 100%, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 37 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2 954,00 кв.м, що становить 17,80%, у письмовому опитуванні співвласників будинку взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 54 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6024,15 кв.м., що становить 36,48%.

На зазначених установчих зборах за результатом голосування співвласників будинку, присутніх на зборах та тих, що проголосували шляхом письмового опитування, були прийняті рішення, оформлені протоколом установчих зборів № 1 від 18.12.2017, про:

- створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» за адресою: АДРЕСА_1;

- затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів;

- обрання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» з визначенням його особового складу;

- обрання ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» з визначенням її особового складу;

- обрання форми управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 самостійно співвласниками через статутні органи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома»;

- уповноваження Соловйової Т. В. підписати затверджений установчими зборами статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та здійснити усі необхідні дії для державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома».

У матеріалах справи містяться два примірника зазначеного протоколу установчих зборів зі створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, які різняться між собою за змістом, а саме:

- копія протоколу, надана позивачем до суду разом з позовною заявою, яка була отримана адвокатом ОСОБА_1 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» на його адвокатський запит;

- копія протоколу, надана суду Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та яка міститься в матеріалах реєстраційної справи та була надана на вимогу суду Департаментом реєстрації Харківської міської ради на вимогу апеляційного суду.

19.12.2017 відбулося засідання ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, на якому були прийняті рішення, оформлені протоколом № 2, зокрема про проведення протягом 15 днів починаючи з 19.12.2017 серед співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 письмового опитування з питання набрання необхідної кількості голосів за створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» за адресою: АДРЕСА_1.

Результати письмового опитування співвласників будинку АДРЕСА_1 були враховані при підрахунку голосів за результатом голосування з питань порядку денного на установчих зборах за створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, що відбулися 18.12.2017.

18.01.2018 приватний нотаріус Азімова Маріанна Чінгізханівна на підставі рішень, прийнятих на зазначених установчих зборах, провела державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису 1 480 102 0000 075649).

Проте, ОСОБА_1 , який є власником квартири у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вважаючи, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» було створене з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся через свого представника до Господарського суду Харківської області із зазначеним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Харківської області рішенням від 10.02.2020 позов задовольнив повністю:

- скасував реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи від 18.01.2018, № запису 1 480 102 0000 075649;

- зобов`язав державного реєстратора Приватного нотаріуса Азімової Маріанни Чінгізханівни внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» від 18.01.2018, № запису 1 480 102 0000 075649;

- визнав недійсним рішення установчих зборів зі створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та затвердження статуту, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017;

- визнав недійсним статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», затверджений протоколом № 1 від 18.12.2017.

Місцевий господарський суд виходив з того, що при створенні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» була порушена процедура його створення, у зв`язку з чим державний реєстратор мав відмовити у реєстрації статуту Об`єднання, державна реєстрація була проведена з порушенням вимог чинного законодавства. За висновком суду порушення процедури створення Об`єднання полягає в тому, що рішення установчих зборів про створення Об`єднання було прийняте з порушенням встановленого законом порядку скликання та проведення зборів: співвласники будинку не були повідомлені належним чином про дату, час, місце та порядок денний установчих зборів, були порушені порядок голосування на зборах та процедура письмового опитування, а також порядок підрахунку голосів, не були дотримані вимоги закону щодо оформлення протоколу, який складається за результатом проведення установчих зборів, а протокол № 1 від 18.12.2017, яким було оформлені рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» та затвердження його статуту, не відповідає вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2020 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову про скасування реєстраційної дії, зобов`язання державного реєстратора внести реєстраційний запис щодо скасування державної реєстрації, визнання недійсними рішення установчих зборів та статуту.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- позивач одночасно змінив предмет і підстави позову, чим порушив частину 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а місцевий господарський суд допустив процесуальне порушення, надавши оцінку доводам позивача щодо порушення процедури письмового опитування співмешканців будинку, які не були визначені позивачем підставою позову у первісно заявлених вимогах. Разом з цим суд дійшов висновку про те що зазначені доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позову та не можуть бути предметом судової оцінки у цій справі, оскільки стосуються порушення прав та інтересів інших осіб (співмешканців будинку), учасників створення Об`єднання та можуть бути предметом судової оцінки лише за їх позовними заявами;

- належним доказом у справі відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України є саме примірник протоколу установчих зборів № 1 від 18.12.2017, що міститься у реєстраційній справі та на підставі якого була вчинена спірна реєстраційна дія, а не примірник, наданий позивачем до позовної заяви;

- повідомлення про скликання установчих зборів було здійснене ініціативною групою з дотриманням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»: у визначений Законом строк, у письмовій формі та шляхом поштового відправлення (рекомендованими листами) усім співвласникам будинку, надані відповідачем-1 списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів складені відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.

- неточності, що містяться у протоколі установчих зборів № 1 від 18.12.2017 (примірник з реєстраційної справи), щодо кількості осіб, які приймали участь у голосуванні/письмовому опитуванні, на які посилається позивач, спростовуються матеріалами реєстраційної справи, в якій містяться докази, що підтверджують наявність волевиявлення достатньої кількості співвласників будинку на створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що не може змінюватися/скасовуватися у судовому порядку через незгоду (іншу позицію) з цього приводу одного із співвласників, враховуючи його частку голосів при вирішенні цього питання.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 залишити в силі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В якості підстав касаційного оскарження скаржник послався на пункт 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував статтю 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статтю 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», порушив частину 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 24.07.2018 у справі № 910/13384/17.

Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- дійшов помилкового висновку про те, що позивач в порушення частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасно змінив предмет і підстави позову, оскільки не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, не врахував, що позивач не змінював підстав позову, а лише доповнив його новими обставинами та аргументами, які були виявлені вже під час розгляду справи;

- не дослідив обставини дотримання порядку проведення письмового опитування, не надав оцінки листкам опитування на їх відповідність вимогам чинного законодавства, не врахував правові висновки Верховного Суду щодо необхідності дослідження цих обставин та доказів, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/13384/17;

- дійшов помилкового висновку про те, що повідомлення про скликання установчих зборів було здійснене ініціативною групою з дотриманням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки не врахував правові висновки Верховного Суду щодо необхідності дослідження обставин отримання співвласниками повідомлення про скликання установчих зборів, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18;

- не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, щодо необхідності надання оцінки обставинам дотримання порядку проведення установчих зборів, підрахунку кількості присутніх на установчих зборах, кількості осіб, які взяли участь у письмовому опитуванні, кількості голосів «за» і «проти» та правильності зазначення цих даних у протоколі зборів, не дослідив цих обставин та доказів, які ці обставини підтверджують;

- помилково відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням у країні карантину, залишив поза увагою лист Ради суддів України від 16.03.2020, в якому Рада зазначила про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін, посилаючись на те, що:

- суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням у країні карантину, діяв в межах чинного законодавства, керувався процесуальними нормами щодо строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а представник позивача не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції;

- позивач в порушення норм процесуального права допустив одночасну зміну предмету та підстав позову, доповнив підстави позову після закриття підготовчого провадження;

- частина 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на яку позивач посилається в обґрунтування позову, не регулює спірні правовідносини, оскільки створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку регулюється Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», який є спеціальним;

- посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 є безпідставними, оскільки обставини у зазначених справах щодо повідомлення усіх співвласників будинку є іншими, ніж обставини у цій справі № 922/2575/19, що не свідчить про подібність їх правовідносин.

Відповідач-2 відзиву на касаційну скаргу не надав.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Як встановили суди попередніх інстанцій за змістом вимог, викладених позивачем у позовній заяві, предметом позову є:

- скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Азімової М. Ч. про проведення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.01.2018,

- зобов`язання приватного нотаріуса Азімової М. Ч. внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» від 18.01.2018.

В подальшому 28.11.2019 до закінчення місцевим господарським судом підготовчого провадження у справі позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій заявив додатково ще дві вимоги, а саме просив:

- визнати недійсним статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», затверджений протоколом № 1 від 18.12.2017.

Як вбачається спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу правомірності створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома». При цьому підставою створення об`єднання є відповідне рішення установчих зборів об`єднання, наслідком прийняття такого рішення є подальша реєстрація об`єднання як юридичної особи, ці дії (прийняття рішення та реєстрація юридичної особи) є послідовними та взаємопов`язаними між собою. Отже позовні вимоги (як первісні, так і змінені) стосуються підстав створення та реєстрації об`єднання, заявлені безпосередньо у межах цих спірних правовідносин.

Отже позивач змінив предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими.

За висновком суду апеляційної інстанції заява позивача від 28.11.2019 є фактично самостійною позовною заявою, оскільки у ній заявлені нові вимоги, які не заявлялися позивачем у первісній заяві, та наведені нові підстави позову.

Однак Верховний Суд вважає зазначені висновки помилковими та такими, що зроблені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Як вбачається у прохальній частині позовної заяви позивач не просив визнати недійсним рішення установчих зборів, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017. Проте у тексті позовної заяви зазначив про те, що рішення установчих зборів, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017, підлягає визнанню недійсним, оскільки прийняте з порушенням вимог закону, що тягне і скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань та скасування державної реєстрації статуту цього Об`єднання. Однак суд апеляційної інстанції залишив зазначене поза увагою.

Крім того позивач у позовній заяві як на фактичні підстави позову послався на обставини порушення процедури створення та реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», в обґрунтування чого послався на те, що рішення установчих зборів зі створення Об`єднання, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017, було прийняте з порушенням встановленого статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядку скликання, проведення зборів, голосування на зборах та складення протоколу зборів.

Аналогічні підстави позову (як фактичні, так і правові підстави) були наведені позивачем і у заяві про зміну предмету позову від 28.11.2019. Крім того у цій заяві позивач послався на те, що рішення установчих зборів, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017, примірник якого міститься у реєстраційній справи та був наданий відповідачем до матеріалів цієї господарської справи, було оформлене з порушенням частини 12 статті Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частини 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності і багатоквартирному будинку», а саме: не містить особистого підпису всіх осіб, які брали участь у голосуванні, та інформації про співвласників будинку, які взяли участь у зборах.

Отже, як вбачається, обставини порушення прийняття та оформлення рішення установчих зборів та зокрема обставини неточності відомостей, що містяться у протоколі установчих зборів № 1 від 18.12.2017, зазначалися позивачем і у позовній заяві та стосувалися примірнику протоколу, що був наданий йому відповідачем-1 на адвокатський запит. У заяві про зміну предмету позову від 28.11.2019 позивач також посилається на ці обставини, проте ці доводи є уточненими та стосуються примірника протоколу установчих зборів № 1 від 18.12.2017, що міститься у реєстраційній справи та був наданий відповідачем до матеріалів цієї господарської справи, який, за твердженням позивача йому відповідачем-1 не надавався та з яким позивач ознайомився під час розгляду цієї судової справи.

Отже наведені позивачем у заяві про зміну предмету позову від 28.11.2019 доводи не є зміною підстав позову, оскільки позивач не змінював первісні фактичні підстави, а лише доповнив їх новими обставинами, які стосуються предмету спору (підстави створення Об`єднання) та стали йому відомі під час розгляду цієї судової справи. При цьому правова підстава позову: стаття 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначена первісно позивачем, також не була змінена позивачем. Позивач, пославшись у заяві про зміну предмету позову на обставини порушення визначеного частиною 12 зазначеної статті порядку прийняття та оформлення рішення, що є складовою проведення зборів, лише уточнив частину цієї статті, яка не була дотримана при створенні Об`єднання, не змінюючи при цьому первісно визначену загальну підставу позову: порушення порядку проведення установчих зборів.

Не є зміною правової підстави позову і посилання позивача у заяві про зміну предмету позову на норму, закріплену у частині 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності і багатоквартирному будинку», оскільки ця норма також стосується порядку прийняття та оформлення рішення співвласниками будинку, що є складовою проведення зборів, а відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 7.43. постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову. Крім того норма, закріплена, зокрема у частині 11 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», є відсильною та відсилає до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Отже правовідносини, пов`язані зі створенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зі скликанням та проведенням установчих зборів об`єднання, регулюються як Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», так і Законом України «Про особливості здійснення права власності і багатоквартирному будинку», чим спростовуються доводи відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу про те, що Закон України «Про особливості здійснення права власності і багатоквартирному будинку» не регулює спірні правовідносини.

Крім того позивач також подав до місцевого господарського суду заяву про доповнення підстав позовних вимог від 23.12.2019, в якій послався на порушення порядку проведення та оформлення письмового опитування, порядку голосування і підрахунку голосів, визначених статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частиною 8 абзацу 4 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Зазначені позивачем порушення також стосувалися примірника протоколу установчих зборів № 1 від 18.12.2017, що міститься у реєстраційній справи та був наданий відповідачем-1 до матеріалів цієї господарської справи. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у зазначеній заяві від 23.12.2019 виклав нові аргументи, додатково до попередньо викладених (а не замість них). Тобто позивач у цій заяві свої первісні фактичні підстави не змінював, а лише доповнив їх новими обставинами, які стали йому відомі під час розгляду цієї судової справи, що відповідно до зазначених вище висновків Великої Палати Верховного Суду не є зміною підстав позову в розумінні частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції не врахував зазначені висновки Верховного Суду та в порушення норм процесуального права не врахував, що одночасної зміни предмету та підстав позову у цій справі не відбулося. Позивач змінив лише предмет позову, доповнивши його новими вимогами, а підставу позову залишив незмінною: порушення порядку створення та державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», прийняття рішення установчих зборів зі створення Об`єднання, оформлене протоколом № 1 від 18.12.2017, з порушенням порядку скликання, проведення зборів та голосування на зборах, визначеного Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; підстави позову були доповнені новими обставинами, які стали відомі позивачу під час судового розгляду справи, у межах первісно визначених підстав, незмінними залишилися і правові підставі позову.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Норми зазначених законів є такими, що регулюють спірні правовідносини між сторонами у цій справі, та підлягають застосуванню для вирішення спору у цій справі, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Порядок створення об`єднання, порядок скликання і проведення установчих зборів визначені у статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частинами 1- 5 якої передбачено, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів.

Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, зазначена норма права (частина 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку») імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Як встановили суди попередніх інстанцій, ініціативною групою власників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 у кількості трьох осіб були скликані установчі збори з метою створення об`єднання співвласників зазначеного багатоквартирного будинку.

При дослідженні обставин повідомлення ініціативною групою усіх співвласників будинку, у тому числі й позивача, про проведення установчих зборів зі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не був повідомлений про скликання цих зборів. Натомість суд апеляційної інстанції встановив, що повідомлення про скликання ініціативною групою власників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 установчих зборів направлялося усім мешканцям будинку, зокрема і позивачу, з дотриманням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»: у визначений Законом строк, у письмовій формі та шляхом поштового відправлення (рекомендованими листами) усім співвласникам будинку, що підтверджується наданими відповідачем-1 суду списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, які оформлені відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.

Однак Верховний Суд зазначає, що обставини щодо належного повідомлення ініціативною групою багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 власників квартир про скликання установчих зборів не були досліджені судами попередніх інстанцій належним чином. Суд апеляційної інстанції надав оцінку лише доказам, які підтверджують факт направлення такого повідомлення, та не встановив, яке саме повідомлення було відправлене ініціативною групою співвласникам будинку, не з`ясував, чи відповідає зміст такого повідомлення вимогам, частини 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідне повідомлення відсутнє у матеріалах справи.

Місцевий господарський суд також не з`ясовував ці обставини, пов`язані з порядком скликання зборів, як і не надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам направлення ініціативною групою повідомлення мешканцям будинку (спискам згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих (форма 103)).

Необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний установчих зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Неповідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком.

Недотримання ініціативною групою встановленого законом порядку повідомлення співвласників будинку, зокрема позивача, про скликання установчих зборів порушує права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування, а позивач як співвласник будинку позбавляється можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результати голосування. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 25.06 2019 у справі № 922/1500/18, на яку послався позивач у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Отже у разі посилання позивача в обґрунтування позову на порушення порядку скликання установчих зборів, зокрема на порушення порядку повідомлення про скликання установчих зборів, суди мають з`ясовувати обставин щодо виконання вимог закону про направлення такого повідомлення співвласникам будинку, зокрема позивачу, та щодо відповідності цього повідомлення вимогам частини 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що узгоджується з висновками Верховного Суду щодо необхідності дослідження цих обставин, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/13384/17, від 25.06 2019 у справі № 922/1500/18, на які послався позивач у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Суди попередніх інстанцій не врахували зазначені висновки Верховного Суду та не з`ясували обставин щодо наявності повідомлення про скликання ініціативною групою установчих зборів зі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, не дослідили, чи відповідає таке повідомлення (у разі його наявності) вимогам чинного законодавства. Поза увагою судів залишилися і обставини повернення направлених ініціативною групою поштових відправлень у разі їх невручення адресатам та причини повернень таких листів.

Відповідно до частин 9, 12 та 13 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 18.12.2017 відбулися установчі збори зі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, на яких були прийняті рішення, зокрема про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» за адресою: АДРЕСА_1 та про затвердження статуту Об`єднання у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів. Рішення були оформлені протоколом установчих зборів № 1 від 18.12.2017. У матеріалах справи містяться два примірника зазначеного протоколу, які різняться між собою за змістом, а саме:

У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що у цьому випадку (у цих спірних правовідносинах) належним доказом у справі відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України є саме примірник протоколу установчих зборів № 1 від 18.12.2017, що міститься у реєстраційній справі та на підставі якого була вчинена спірна реєстраційна дія, а не примірник, наданий позивачем до позовної заяви. При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що місцевий господарський суд помилково надав оцінку лише копії протоколу, завіреній та наданій до матеріалів справи адвокатом позивача, та в порушення статті 86, частини 5 статті 236, частини 1 статті 237 та пункту 4 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України взагалі не дослідив та не надав оцінку примірнику протоколу, на підставі якого була здійснена державна реєстрація Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома», не обґрунтував в чому полягає пріоритетність копії протоколу, наданої позивачем, перед протоколом, що міститься в матеріалах реєстраційної справи, не навів мотиви визнання наданої позивачем копії протоколу більш вірогідним доказом у справі, ніж протокол, оригінал якого міститься у матеріалах реєстраційної справи.

Разом з цим Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанцій, дійшовши помилкового висновку про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову у цій справі, не дослідив належним чином наведені позивачем в обґрунтування позову нові обставини щодо порушення порядку проведення та оформлення письмового опитування, визначених статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частиною 8 абзацу 4 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». При цьому суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що дослідження обставин, пов`язаних з проведенням письмового опитування, хоча і стосується прав та інтересів інших осіб, учасників створення Об`єднання, проте ці обставини мають значення для правильного вирішення спору, оскільки результат проведеного письмового опитування враховується при підрахунку загальної кількості голосів, впливає на загальний підсумок голосування при прийнятті рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо необхідності дослідження цих обставин, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/13384/17, на які послався позивач у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Однак суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином доводи позивача щодо допущених при проведенні письмового опитування порушень, не перевірив, якими доказами вони підтверджуються чи спростовуються, не з`ясував істотності цих порушень та їх впливу на результат голосування, не перевірив обставини правильності підрахунку голосів при прийнятті рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» як за результатами голосування осіб, які взяли безпосередню участь у зборах, так і осіб, які проголосували шляхом письмового опитування.

Без з`ясування цих обставин висновки суду апеляційної інстанції про те, що за створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку проголосувала достатня кількість співвласників будинку, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи, є передчасними та такими, що зроблені без належного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Зазначені обставини не встановлювалися та докази, що підтверджують ці обставини, не досліджувалися і місцевим господарським судом.

Не дослідили суди попередніх інстанцій і обставин дотримання при оформленні рішення установчих зборів положень частини 12 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на які послався позивач, не з`ясували правильність проведеного підрахунку голосів та правильність оформлення прийнятого рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аксіома» у відповідності до цієї норми.

При цьому Верховний Суд вважає помилковим посилання апеляційного господарського суду на незначну частку голосів позивача, що не може вплинути на результат голосування. Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні позовних вимог, зокрема про визнання недійсними рішень установчих зборів, лише з мотивів того, що він має незначну частку голосів при вирішенні питання про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та не може змінити результат голосування з прийнятих установчими зборами рішень, оскільки вплив кожного окремого співвласника будинку на прийняття установчими зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, про що зазначалося вище.

У порушення принципу повноти зазначені вище обставини не були встановлені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови. Господарські суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків у справі, а оскаржувані рішення та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в порядку касації.

Разом з цим Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням у країні карантину, оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням у країні карантину, діяв в межах чинного законодавства, керувався процесуальними нормами щодо строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а позивач та/або його представник не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте не скористався своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу).

З огляду на те, що заявлена позивачем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, є обґрунтованою, суди попередніх інстанцій не урахували зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 922/2575/19 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

9. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 922/2575/19 скасувати.

3. Справу № 922/2575/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець