ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2646/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бакуліної С.В., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів" (далі - Завод, позивач, скаржник) - Скуратової С.І. (адвокат),
відповідача - акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (далі - Товариство, відповідач) - Заболотного А.М. (адвокат),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: акціонерне товариство «Банк інвестицій та Заощаджень» (далі - Банк, третя особа) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заводу
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 (головуючий - суддя Білоусова Я.О., судді Плахов О.В., Пуль О.А.),
у справі №922/2646/21
за позовом Заводу
до Товариства
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Банк,
про визнання факту прострочення відповідачем зобов`язання, визнання позивача таким, що не прострочив виконання зобов`язання та зобов`язання повернути 1 399 932,60 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для повернення банківської гарантії.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Завод звернувся до суду з позовом до Товариства, в якому просив:
- встановити факт прострочення виконання господарського зобов`язання за договором від 19.10.2020 №032/1 (далі - Договір) зі сторони відповідача (прострочення кредитора);
- визнати позивача таким, що не прострочив виконання господарського зобов`язання за Договором, внаслідок прострочення зобов`язань зі сторони Товариства;
- зобов`язати відповідача повернути Заводу суму банківської гарантії зі забезпечення виконання Договору у розмір 1 399 932,60 грн без ПДВ.
1.2. Позов мотивовано тим, що:
- Заводом і Товариством укладено Договір, відповідно до умов якого позивач набув права та обов`язки постачальника, а відповідач - покупця;
- виконання обов`язків Заводу за Договором забезпечено гарантією в розмірі 1 399 932,60 грн, яка була списана на користь Товариства;
- прострочення строків поставок виникло саме з вини відповідача, оскільки штучне збільшення строку погодження змін та доповнень зі сторони Товариства, унеможливило своєчасну поставку товару Заводом;
- позивачем належним чином виконано умови Договору поставки, а тому сума гарантії безпідставно списана Банком на користь Товариства;
- оскільки саме прострочення кредитора стало причиною несвоєчасної поставки, сплата суми банківської гарантії із забезпечення виконання Договору у розмірі 1 399 932,60 грн є безпідставною та такою що підлягає поверненню.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 позов задоволено частково; зобов`язано Товариство повернути Заводу суму банківської гарантії із забезпечення виконання Договору у розмірі 1 399 932,60 грн без ПДВ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 у справі №922/2646/21 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу суму банківської гарантії із забезпечення виконання Договору у розмірі 1 399 932,60 грн без ПДВ скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Завод, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення не на підставі повних і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, а на підставі загального підходу щодо розгляду спорів про стягнення банківської гарантії, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі №922/2646/21, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції Завод з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 18.08.2021 у справі №910/1798/20 щодо того, що при вирішенні спору про існування гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить в першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією;
- від 10.04.2018 у справі №910/6129/17 де зазначено, що стаття 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може бути застосована, в тому числі, коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
5.2. Від Банку відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Банком (гарант) і Заводом (принципал) 23.09.2020 укладено договір про надання банківської гарантії №19175/20-ГВ, відповідно до умов якого гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання Договору, укладеного Товариством (бенефіціар) і принципалом, який став переможцем конкурсних торгів, згідно з оголошенням №UA-2020-06-09-004458-b на закупівлю лоту №1.
6.2. Третьою особою 05.10.2020 надана банківська гарантія належного виконання принципалом зобов`язань з виконання договору, що укладається за результатами процедури закупівлі (протокол від 21.09.2020 №20Т-032-1), оголошення №UA-2020-06-09-004458-b на закупівлю лоту №1, укладеного принципалом з відповідачем (бенефіціар).
6.3. За умовами вказаної гарантії гарант безвідклично, безумовно та без заперечень зобов`язується виплатити бенефіціару на вимогу будь-яку суму вказану у вимозі бенефіціара, що не перевищує 1 399 932,60 грн, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, у чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань. Ця гарантія забезпечує виконання принципалом зобов`язань за Договором і є окремим видом забезпечення виконання зобов`язань. Сплата гарантом грошової суми за гарантією на вимогу беніфіціара, не звільняє принципала від обов`язку сплатити неустойку (пеню, штрафи), передбачені Договором; є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара. Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до 31.07.2021 включно.
6.4. Заводом (постачальник) і Товариством (покупець) 19.10.2020 укладено Договір, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві трубну продукцію (далі - товар), зазначений в специфікації/ях, що додається/ються до Договору і є його невід`ємною/ими частинами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
6.5. Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації/ях, яка є додатком до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до Договору та є його невід`ємною частиною.
6.6. Згідно з пунктом 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/ях та графіку поставки до Договору.
6.7. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
6.8. За умовами пункту 6.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.
6.9. У відповідності до пункту 7.9 Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до Договору, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості із урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
6.10. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання зобов`язань за Договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункту 10.2 Договору, та діє до 02.09.2021 (пункт 10.1 Договору).
6.11. Пунктом 10.2 Договору встановлено вимоги забезпечення виконання зобов`язань за Договором постачальником: шляхом надання банківської гарантії або стендбай акредитиву виконання зобов`язань за Договором. Банківська гарантія або стендбай акредитив повинна/ен відповідати вимогам, вказаним у типовій формі банківської гарантії /стендбай акредитиву виконання зобов`язань постачальником за Договором, яка є додатком №5 до Договору, та її/його сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості (ціни) Договору.
6.12. Графіком поставки товару від 19.10.2020 (додаток №3 до Договору) визначено строк поставки, а саме: 50% протягом 150 календарних днів з дати укладання Договору; 50% протягом 180 календарних днів з дати укладання Договору. Дострокова поставка дозволяється.
6.13. Умовами тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету відповідача від 23.07.2020 по предмету закупівлі 44160000-9 магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби передбачено, зокрема, що поставка товару (лот №1) згідно з графіком: 50% обсягу протягом 150 календарних днів з дати укладання договору, 50% обсягу протягом 180 календарних днів з дати укладання договору.
6.14. Позивач 18.01.2021 направив відповідачу листа від 15.01.2021 за вих.№15/01-01, в якому повідомив, що з 25.01.2021 планується початок виробництва труб згідно з Договором.
6.15. У відповідь на вказаний лист Товариство листом від 20.01.2021 №ШГВ249-003.1.1-05 повідомило, що комісія для проведення інспектування виробничого процесу виготовлення труб, відповідно до умов Договору, прибуде 25.01.2021.
6.16. Завод 15.02.2021 направив відповідачу листа від 15.02.2021 за вих.№1502/21юв-1 з проханням зустрітися з представниками позивача для обговорення неврегульованих питань та прохання долучити фахівця науково-дослідного інституту УкрНДІгаз до обговорення, для вирішення питань правомірності використання при виготовленні труб згідно з ГОСТ 20295-85 листового прокату зі сталей 17Г1С по ГОСТ 19281-89 та 13ГС по ТУ 14-1-4083-86.
6.17. Завод 18.02.2021 направив Товариству лист від 16.02.2021 за вих.№1602/21юв-1, в якому зазначив, що:
- скаржник, як виробник, не має можливості розпочати виробництво та відвантаження без наявності узгодження;
- відтермінування часу виробництва станом на 15.02.2021 становить 30 календарних днів, і може ще збільшитися. Вказаний термін не призведе до збільшення кінцевого строку поставки за Договором, а буде встановлено відносно всього 100% об`єму поставки у строк до 180 днів з моменту укладення Договору.
6.18. Завод 24.02.2021 направив відповідачу лист від 23.02.2021 за вих.№2302/21юв-1, в якому просив розглянути можливість подовження строку щодо 50% об`єму поставки встановленого у 150 днів з моменту підписання Договору, у пропорційному співвідношенні до періоду часу, який знадобився для вирішення питань, але не менш ніж на 30 днів. Додатково позивач зазначив, що вказаний термін не призведе до збільшення кінцевого строку поставки за Договором, а буде встановлено відносно всього 100% об`єму поставки у строк до 180 днів з моменту укладення Договору.
6.19. Завод 01.03.2021 направив Товариству лист від 25.02.2021 за вих.№2502/21юв-1 щодо необхідності внесення змін до документів.
6.20. Листом від 05.03.2021 за вих.№0503/21юв-1 позивач повідомив відповідача про готовності до відвантаження 343,901 тон труб і просив враховуючи певні процедури та терміни узгоджень документів між структурними підрозділами, які діють у товаристві до моменту надання Заводом затвердженої додаткової угоди та відповідних змін у інших додатках до Договору, прийняти товар, виготовлений скаржником на виконання умов Договору. Для забезпечення збереження товару до моменту підписання актів приймання-передачі товару, Завод пропонував прийняти вищезазначені труби на відповідальне зберігання на складські площі Товариства.
6.21. Листом від 09.03.2021 за вих.№0903/21юв-1 позивач просив відповідача забезпечити належне приймання та своєчасне розвантаження першої партії товару у приблизній кількості 80-100 тон (5 автомобілів).
6.22. Листом від 11.03.2021 №ШГВ1179-003.1.1-05 Товариство щодо подовження строків поставки товару за Договором повідомило Завод, що поставка товару за Договором є складовою в будівництві стратегічного об`єкту ГПУ «Шебелинкагазвидобування» - 1-ї ступені дотискної компресорної станції, що будується з метою збільшення видобутку газу відповідача, а отже для забезпечення енергонезалежності всієї країни в цілому. З метою якнайшвидшого введення в експлуатацію зазначеного об`єкту, відповідач наполягає на виконанні поставки товару в терміни, визначені Договором.
6.23. Листом від 18.03.2021 №ШГВ1307-003.1.1-05 Товариство звернуло увагу Заводу на гостру необхідність підприємства в отриманні товару за Договором і просило виконувати умови укладеного Договору.
6.24. Сторонами 18.03.2021 підписано додаткову угоду №1 до Договору, якою внесено зміни до додатку №6 «План виробництва і контролю якості продукції», додатку №7 «План виробництва і контролю якості товару силами покупця». Інші умови Договору залишені незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.
6.25. Листом від 22.03.2021 за вих. №2203/21-1 позивач повідомив відповідача про те, що перші шість машин очікують розвантаження товару вже з 18.03.2021.
6.26. Відповідно до інспекційного звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» (далі - ТОВ «Бюро Верітас Україна») від 22.03.2021 №1, інспекція проведена з 05.02.2021 по 18.03.2021. Дати випробувань труб проведено у зазначений період.
6.27. Завод 31.03.2021 направив Товариству лист від 26.03.2021 за вих.№2603/21-1, в якому повідомив, що контроль кількості продукції проводився, в тому числі, незалежною інспекцією ТОВ "Бюро Верітас Україна", який здійснюється за кількістю штук, фактичною довжиною та теоретичною вагою погонного метра труб відповідного сегменту, згідно з додатком №6 до Договору.
6.28. Листом від 19.04.2021 за вих.№1904/21юв-1 позивач просив відповідача з метою мінімізації можливого виникнення розбіжностей між документами з поставки та умовами Договору та закону, для запобігання можливого застосування штрафних санкцій зі сторони державних служб за Договором, як до Товариства, так і до Заводу, у тому числі, але не виключно Держаудитслужбою, підписати додаткову угоду щодо поставки товару за фактичною вагою, у разі необхідності поставки товару саме за фактичною, а не теоретичною вагою.
6.29. Сторонами 28.04.2021 підписано додаткову угоду №2 до Договору, якою внесено зміни до додатку №6 «План виробництва і контролю якості продукції», додатку №7 «План виробництва і контролю якості товару силами покупця». Інші умови Договору залишені незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.
6.30. На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу такий товар:
- труба сталева електрозварна прямошовна, 1420х16мм, ГОСТ 10704-91, ГОСТ 10706-76 ст.17Г1С з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 26.05.2021 №254 на суму 420 921,12 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 26.05.2021 №58; видаткову накладну від 26.05.2021 №252 на суму 213 118,68 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 26.05.2021 №57;
- труба сталева електрозварна прямошовна 1020х13мм, ГОСТ 20295-85, тип 3, ст. 17Г1С, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 24.05.2021 №239 на суму 57 627,50 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.05.2021 №56;
- труба сталева електрозварна прямошовна, 530х7мм ГОСТ 20295-85 ст.13ГС з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 24.05.2021 №237 на суму 506 137,32 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.05.2021 №55; видаткова накладна від 24.05.2021 №236 на суму 502 697,40 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.05.2021 №54; видаткова накладна від 20.05.2021 №235 на суму 180 439,44 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 20.05.2021 №53; видаткову накладну від 20.05.2021 №234 на суму 507 857,28 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 20.05.2021 №52; видаткову накладну від 19.05.2021 №231 на суму 113 986,44 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 19.05.2021 №51; видаткову накладну від 19.05.2021 №230 на суму 504 104,64 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 19.05.2021№50; видаткову накладну від 19.05.2021 №229 на суму 505 511,88 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 19.05.2021 №49; видаткову накладну від 24.05.2021 №239 на суму 108 357,48 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.05.2021 №56;
- труба сталева електрозварна прямошовна 1020х12мм, ГОСТ 10704-91, ГОСТ 10706-76 ст.17Г1С з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 17.05.2021 №225 на суму 453 756,72 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 17.05.2021 №48; видаткову накладну від 13.05.2021 №219 на суму 337 581,24 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 13.05.2021 №46; видаткову накладну від 13.05.2021 №218 на суму 450 629,52 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 13.05.2021 №46;
- труба сталева електрозварна прямошовна 1020х10мм, ГОСТ 20295-85, тип 3, ст. 17Г1С з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 13.05.2021 №216 на суму 383 394,72 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 13.05.2021 №45; за видатковою накладною від 12.05.2021 №214 на суму 287 702,40 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 12.05.2021 №44; видаткову накладну від 12.05.2021 №213 на суму 379 173,00 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 12.05.2021 №43; видаткову накладну від 12.05.2021 №212 на суму 376 358,52 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 12.05.2021 №42; видаткову накладну від 11.05.2021 №209 на суму 381 674,76 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 11.05.2021 №41; видаткову накладну від 11.05.2021 №207 на суму 190 759,20 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 11.05.2021 №40; видаткову накладну від 11.05.2021 №206 на суму 381 674,76 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 11.05.2021 №39; видаткову накладну від 07.05.2021 №203 на суму 380 423,88 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 07.05.2021 №38; видаткову накладну від 06.05.2021 №202 на суму 376 983,96 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 06.05.2021 №37; видаткову накладну від 13.05.2021 №219 на суму 92 721,48 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 13.05.2021 №46;
- труба сталева електрозварна прямошовна 1220х12мм, ГОСТ 20295-85, тип 3 ст.17Г1С з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 06.05.2021 №200 на суму 544 497,40 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 06.05.2021 №36; видаткову накладну від 05.05.2021 №198 на суму 544 341,06 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 05.05.2021 №35; видаткову накладну від 05.05.2021 №197 на суму 541 839,78 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 05.05.2021 №34; видаткову накладну від 05.05.2021 №196 на суму 541 683,46 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 05.05.2021 №33; видаткову накладну від 29.04.2021 №186 на суму 543 559,42 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 29.04.2021 №32; видаткову накладну від 29.04.2021 №185 на суму 540 589,14 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 29.04.2021 №31; видаткову накладну від 29.04.2021 №184 на суму 544 028,40 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 29.04.2021 №30; видаткову накладну від 28.04.2021 №183 на суму 542 465,10 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 28.04.2021 №29; видаткову накладну від 09.04.2021 №156 на суму 268 262,20 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 09.04.2021 №28; видаткову накладну від 08.04.2021 №152 на суму 540 276,48 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 08.04.2021 №27; видаткову накладну від 07.04.2021 №151 на суму 535 117,60 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 07.04.2021 №26; видаткову накладну від 07.04.2021 №150 на суму 537 618,88 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 07.04.2021 №25; видаткову накладну від 06.04.2021 №148 на суму 536 055,58 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 06.04.2021 №24; видаткову накладну від 06.04.2021 №147 на суму 541 058,14 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 06.04.2021 №23; видаткову накладну від 06.04.2021 №145 на суму 539 182,18 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 06.04.2021 №22; видаткову накладну від 05.04.2021 №143 на суму 533 554,30 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 05.04.2021 №21; видаткову накладну від 24.03.2021 №111 на суму 544 966,38 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.03.2021 №11; видаткову накладну від 23.03.2021 №100 на суму 549 343,62 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №9; видаткову накладну від 18.03.2021 №77 на суму 539 651,16 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №2; видаткову накладну від 18.03.2021 №76 на суму 549 030,96 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №4; видаткову накладну від 11.05.2021 №207 на суму 268 262,28 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 11.05.2021 №40; видаткову накладну від 26.03.2021 №123 на суму 136 476,10 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 26.03.2021 №14;
- труба сталева електрозварна прямошовна 720х9мм, ГОСТ 20295-85 тип 3, ст. 17Г1С з ізоляцією антикорозійною тришаровою, дуже посиленого типу на основі екструдованого поліетилену, тип 3В не менше 3,0мм відповідно до ТУ У 24.2-43183490-001:2020, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 31.03.2021 №134 на суму 533 500,32 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 31.03.2021 №20; видаткову накладну від 31.03.2021 №133 на суму 536 002,08 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 31.03.2021 №19; видаткову накладну від 30.03.2021 №131 на суму 534 125,76 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 30.03.2021 №18; видаткову накладну від 30.03.2021 №130 на суму 533 187,60 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 30.03.2021 №17; видаткову накладну від 30.03.2021 №129 на суму 534 125,76 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 30.03.2021 №16; видаткову накладну від 26.03.2021 №123 на суму 176 686,80 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 26.03.2021 №14; видаткову накладну від 26.03.2021 №124 на суму 533 500,32 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 26.03.2021 №15; видаткову накладну від 25.03.2021 №115 на суму 118 208,16 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 25.03.2021 №13; видаткову накладну від 24.03.2021 №110 на суму 534 751,20 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.03.2021 №10; видаткову накладну від 24.03.2021 №105 на суму 533 187,60 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 24.03.2021 №12; видаткову накладну від 18.03.2021 №92 на суму 536 940,24 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №1; видаткову накладну від 18.03.2021 №91 на суму 530 373,12 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 18.03.2021 №5; видаткову накладну від 18.03.2021 №90 на суму 531 936,72 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №6; видаткову накладну від 09.04.2021 №156 на суму 119 146,32 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 09.04.2021 №28;
- труба сталева електрозварна прямошовна 720х9мм, ГОСТ 20295-85 тип 3, ст. 17Г1С, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 19.03.2021 №95 на суму 460 600,80 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №7; видаткову накладну від 19.03.2021 №94 на суму 460 887,60 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №3; видаткову накладну від 25.03.2021 №115 на суму 360 077,40 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 25.03.2021 №13; видаткову накладну від 18.03.2021 №78 на суму 460 600,80 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 23.03.2021 №8;
- труба сталева електрозварна прямошовна 530х7мм ГОСТ 20295-85 ст.13ГС, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 20.05.2021 №235 на суму 277 296,59 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 20.05.2021 №53; видаткову накладну від 19.05.2021 №231 на суму 279 591,85 грн з ПДВ; акт приймання-передачі від 19.05.2021 №51.
6.31. У листі від 02.06.2021 за вих.№0206/21юв-1 Завод зазначив про необхідність підписання додаткової угоди №3, у якій потрібно погодити суттєві умови поставки (сортамент, кількість, ціну, строк, умови поставки).
6.32. Листом від 07.06.2021 за вих.№0706/21юв-1 Завод просив Товариство до 10.06.2021 включно відізвати вимогу від 28.05.2021 №44.2.2-011-877 по банківській гарантії від 05.10.2020 №19175/20-ГВ про сплату гарантійної суми у розмірі 1 399 932,60 грн, у зв`язку з настанням гарантійного випадку.
6.33. Банк направив Заводу повідомлення вимогу про отримання письмової вимоги по банківській гарантії від 05.10.2020 №19175/20-ГВ бенефіціара та про сплату гаранту гарантійної суми (в порядку статей 564 569 ЦК України) від 04.06.2021 вих.№03-9/03/4278, зі змісту якого вбачається, що на адресу гаранта від Товариства надійшла вимога від 28.05.2021 №44.2.2-011-877 по банківській гарантії від 05.10.2020 №19175/20-ГВ про сплату гарантійної суми у розмірі 1 399 932,60 грн, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме, невиконання зобов`язань за Договором, укладеного за результатами закупівлі. Також, третя особа вимагала від принципала відшкодування фактично сплаченої за гарантією суми у розмірі 1 399 932,60 грн.
6.34. Банк направив позивачу вимогу від 11.06.2021 за вих.№05-1/01/4426 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії від 05.10.2020 №19175/20-ГВ на виконання договору про надання банківської гарантії, в якій повторно вимагав від Заводу відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми у розмірі 1 399 932,60 грн.
6.35. На виконання зазначеної вимоги позивач здійснив відшкодування суми у розмірі 1 399 932,60 грн.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 відкрито касаційне провадження у справі №922/2646/21 за касаційною скаргою Заводу на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
7.3. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.4. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.5. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року №341/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.6. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
7.7. Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
7.8. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.9. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення даного спору є сплата позивачем банківської гарантії, за відсутності, на думку скаржника, гарантованого випадку, оскільки прострочення Заводу щодо строку поставки товару сталося, внаслідок прострочення Товариства як кредитора.
8.2. Щодо підстави касаційного оскарження, зазначеної у пункті 4.1 цієї постанови, Верховний Суд зазначає таке.
8.3. Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.4. Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
8.5. Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.
8.6. Частиною першою статті 200 Господарського кодексу України унормовано, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
8.7. Згідно зі статтею 564 ЦК України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
8.8. Відповідно до частини першої статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
8.9. Згідно з частиною першою статті 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.
8.10. Частиною першою статті 569 ЦК України передбачено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
8.11. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувану постанову на підставі загального підходу щодо розгляду спорів про стягнення банківської гарантії, з посиланням на практику Верховного Суду, однак при цьому без зазначення на яку саме.
8.12. Водночас зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не посилався на практику Верховного Суду, а лише зазначив текст статті 236 ГПК України, яка застосована при прийнятті судового рішення.
8.13. Також, Завод вказував, що судом апеляційної інстанції не застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 18.08.2021 у справі №910/1798/20 стосовно того, що при вирішенні спору про існування гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить в першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією;
- від 10.04.2018 у справі №910/6129/17 де зазначено, що стаття 1212 ЦК України може бути застосована, в тому числі, коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.
8.14. Слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції досліджувалося питання настання гарантійного випадку, однак попередні суди дійшли різних висновків, в результаті дослідження одних і тих самих доказів.
8.15. Суд першої інстанції дійшов висновку, що прострочення скаржника відбулося внаслідок прострочення кредитора - Товариства.
8.16. Так, суд першої інстанції вказував, що без укладення додаткових угод (від 18.03.2021 №1 та від 28.04.2021 №2) Завод був позбавлений можливості приступити до виконання обов`язку з поставки товару. Позивач вказує, що саме відповідач зволікав із погодженням внесення змін до Договору.
8.17. Отже, на думку скаржника, з якою погодився суд першої інстанції, постачальник не зміг виконати зобов`язання з поставки товару в обумовлений строк саме внаслідок дій відповідача як покупця, який повинен був узгодити внесення змін у Договір щодо додатку 6 "План виробництва і контролю якості Товару" та додатку 7 "План виробництва і контролю якості Товару силами Покупця".
8.18. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт порушення умов Договору саме позивачем, а отримання відповідачем банківської гарантії є правомірним.
8.19. Судом апеляційної інстанції досліджено не лише заяву про сплату за гарантією, але й докази, щодо наявності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, а саме порушення позивачем як боржником зобов`язання за Договором забезпеченого гарантією, тому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі не знайшли підтвердження.
8.20. Що ж до посилань на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі №910/6129/17, то слід зазначити, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання повернути банківську гарантію, виходив саме з того, що її виплата була правомірною, та не вказував на те, що обрана позивачем норма матеріального права (стаття 1212 ЦК України) не може застосовуватись у таких випадках.
8.21. По суті всі доводи касаційної скарги зводяться до непогодження з рішенням, прийнятим судом апеляційної інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів.
8.22. Також, скаржник мотивує відсутність гарантійного випадку та порушення строків поставки тим, що саме відповідач вчиняв дії спрямовані на затягування прийняття рішення щодо підписання додаткових угод, що на думку позивача, суперечить принципу добросовісності.
8.23. Водночас Завод, уклавши Договір ще 19.10.2020, не мав жодних питань щодо виконання Договору протягом тривалого часу.
8.24. Так, з першим листом позивач звернувся до відповідача 15.01.2021.
8.25. Тобто майже три місяці у скаржника не виникало ніяких питань ні щодо строку виконання обов`язку з поставки, ані щодо необхідності внесення змін у додатки 6 і 7 до Договору.
8.26. Зі змісту листування сторін вбачається, що позивачем не надсилалися проєкти додаткових угод відповідачу.
8.27. Отже, доводи про те, що покупець зволікав із підписанням таких додаткових угод (31 день щодо додаткової угоди №1 та 72 дні щодо додаткової угоди №2 з моменту звернення позивача) не є обґрунтованим, так як відсутнє документальне підтвердження отримання Товариством підписаних зі сторони Заводу правочинів саме за 31 день та 72 дні до моменту їх підписання як про це вказує скаржник.
8.30. Також, слід зазначити, що відповідач наполягав на виконанні поставки у визначений строк, а позивач, у свою чергу, у листах вказував на те, що терміни остаточної поставки не зміняться.
8.31. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.31.1. Ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.31.2. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.31.3. Відтак, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
8.31.4. Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судом в оскаржуваній постанові, встановив, що оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
8.31.5. При цьому, колегією суддів враховано, що скаржником лише процитовано певні витяги з позицій Верховного Суду, проте не наведено жодного аргументованого обґрунтування, яким чином врахування цих висновків стало б підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
8.31.6. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, викладені у пункті 4.1 цієї постанови не знайшли своє підтвердження та підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
8.32. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.
8.33. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
8.33.1. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
8.33.2. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
8.34. При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
8.35. У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
8.36. Отже , право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
8.37. У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
8.38. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
8.39. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
8.40. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
8.41. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
8.42. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
8.43. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.44. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.45. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Заводу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для його скасування.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих профілів" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі №922/2646/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя С. Бакуліна
Суддя Б. Львов