ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3850/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Крестьянінов О.О., судді: Фоміна В.О., Шевель О.В.)

від 20.02.2024

у справі № 922/3850/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про стягнення 9 694 541,72 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Єфременко В.М.,

відповідача - Батракова О.Ю.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (далі - ТОВ "Харківгаз Збут", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз", відповідач), в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 9 694 541,72 грн, з яких:

- 8 870 864,36 грн - основний борг,

- 373 535,89 грн - 3% річних та

- 450 141,47 грн - інфляційні втрати.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач відзначає, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання щодо своєчасного повернення переплати по договору від 25.06.2015 №ХГЗ-2015-Н-1 у сумі 8 870 864,36 грн, у зв`язку з чим ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося із даним позовом про стягнення заборгованості з повернення переплати по договору з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 позовні вимоги ТОВ "Харківгаз Збут" задоволено повністю, стягнуто з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Харківгаз Збут" заборгованість у сумі 9 694 541,72 грн, з яких: 8 870 864,36 грн сума основного боргу, 373 535,89 грн - 3% річних та 450 141,47 грн - інфляційні втрати.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що, оскільки відповідач взятий на себе за спірним договором обов`язок щодо своєчасного повернення переплати не виконав, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за договором на розподіл природного газу не надав, а відтак позовні вимоги ТОВ "Харківгаз Збут" щодо стягнення з АТ "Харківгаз" заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3850/23 заяву ТОВ "Харківгаз Збут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Харківгаз Збут" 56 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №922/38850/23 апеляційну скаргу АТ "Харківгаз" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 змінено, викладено абзаци перший та другий резолютивної частини рішення у такій редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд.54, код ЄДРПОУ 39590621) 5 845 075,90 грн суми боргу, 359 857,67 грн три проценти річних та 425 935,17 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 99 463,03 грн.

У решті позовних вимог відмовити. "

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції за наявності (як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтованих) заперечень відповідача щодо правомірності дій позивача по зарахуванню зустрічних зобов`язань, не перевірив обґрунтованість здійснених останнім розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3 025 788,44 грн за договором від 28.12.2018 №41GP617-445-19, та помилково погодився із діями позивача по зарахуванню та визнанню таких зобов`язань припиненими у зазначеному розмірі за договорами від 25.06.2015 №ХГЗ-2015-Н-1 та від 28.12.2018 №41GP617-445-19. Відтак сума основного боргу відповідача за договором від 25.06.2015 №ХГЗ-2015-Н-1 складає 5 845 075,90 грн (54 090 521,94 грн - 48 245 446,00 грн), а тому вимоги позивача лише в цій частині основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З урахуванням наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог судом здійснено власний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат.

2.4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3850/23 змінено: заяву ТОВ "Харківгаз Збут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Харківгаз Збут" 38 543, 40 грн - витрат на професійну правничу допомогу. У решті заяви відмовлено.

Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних, у зв`язку з чим частково задовольнив заяву представника позивача.

2.5. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №922/38850/23 стягнуто з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Харківгаз Збут" 19 288,80 грн витрат на правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткову постанову у справі, суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних та апеляційних вимог, з огляду на що частково задовольнив заяву представника позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №922/3850/23, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 залишити в силі.

На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 26.08.2018 у справі №910/20105/17, від 13.11.2018 у справі №914/463/14, від 02.04.2019 у справі №918/539/18 (щодо застосування статей 16 202 203 601 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

Скаржником відзначено, що підстава для відмови у позові є необґрунтованою, оскільки відповідачем не заперечувалась вимога від 09.03.2023 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише зазначалось щодо неможливості об`єктивного розгляду та врахуванню претензій в цій частині за відсутності детального розрахунку. Разом з тим, у подальшому, 18.04.2023 відповідачу було надано розрахунок відносно вказаних платежів, який останнім фактично був визнаний відповідно до листа від 28.04.2023.

При цьому позивач наголошує, що у будь-якому разі вказані суми та обставини жодним чином не вплинули на безспірність сум заборгованостей щодо зарахування однорідних вимог згідно із заявою від 09.06.2023 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за якою припинено грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу за договором на постачання природного газу від 28.12.2018 у сумі 45 219 657, 58 грн та відповідно припинено грошові зобов`язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з повернення переплати за договором на розподіл від 25.06.2015 у розмірі 45 219 657, 58 грн.

3.2. АТ "Харківгаз" через «Електронний суд» 02.04.2024 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. Між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (газорозподільне підприємство) та ТОВ "Харківгаз Збут" (замовник) 25.06.2015 укладено договір на розподіл природного газу №ХГ3-2015-Н-1 (далі - Договір від 25.06.2015), відповідно до якого газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку №1 до договору по кожному об`єкту замовника та/або його споживачеві (пункт 4.1 Договору від 25.06.2015).

Відповідно до пункту 5.5 Договору від 25.06.2015 (в редакції додаткової угоди №9 від 29.03.2018) замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу ГРМ в місяці, у якому здійснюється транспортування газу ГРМ, шляхом перерахування коштів на рахунок газорозподільного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. У разі переплати за фактично протранспортований природний газ сума переплати зараховується газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Замовника на його письмову вимогу в п`ятиденний строк з дня отримання такої вимоги.

Відповідно до пункту 11.2 Договору від 25.06.2015 усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами обох сторін.

Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг з 01 липня 2015 року по 29 лютого 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до Договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (пункт 11.1 договору від 25.06.2015 в редакції додаткової угоди від 10.10.2019 №15).

4.2. Між сторонами також укладено додаткові угоди до Договору від 25.06.2015, зокрема, від 30.11.2015 №1, від 30.03.2016 №2, від 29.04.2016 №3, від 12.12.2016 №4, від 28.04.2017 №5, від 31.05.2017 №6, від 29.09.2017 №7, від 19.12.2017 №8, від 29.03.2018 №9, від 31.05.2018 №10, від 31.07.2018 №11, від 31.08.2018 №12, від 18.10.2018 №13, від 27.12.2018 №14, від 10.10.2019 №15, якими змінювалися договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ та строк дії договору.

4.3. Згідно з актом №12-Н-2019 наданих послуг з транспортування газу від 31.12.2019 з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року АТ "Харківгаз" надало послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника в загальному обсязі 56396041,26 куб.м. вартістю 48 800 622,42 грн з ПДВ.

4.4. За твердженням позивача, станом на 01.02.2020 по Договору від 25.06.2015 виникла переплата в розмірі 63 293 176,61 грн.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 19.04.2021 №1 АТ "Харківгаз" частково повернуло на рахунок ТОВ "Харківгаз Збут" переплату по Договору від 25.06.2015 в сумі 9 202 654,67 грн.

Залишкова сума переплати по Договору від 25.06.2015 склала 54 090 521,94 грн (63 293 176,61 - 9 202 654,67).

4.5. Крім того, між ТОВ "Харківгаз Збут" (газопостачальник) та АТ "Харківгаз" (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 (далі - Договір від 28.12.20218).

На виконання Договору від 28.12.2018 АТ "Харківгаз" сплатило ТОВ "Харківгаз Збут" забезпечувальний платіж у розмірі 66 000 000 грн.

ТОВ "Харківгаз Збут" частково повернуло АТ "Харківгаз" суму забезпечувального платежу в розмірі 10 543 710,23 грн.

АТ "Харківгаз" зазначило, що з урахуванням частково повернутої постачальником суми в розмірі 10 543 710,23 грн, забезпечувальний платіж по Договору від 28.12.2018 становить 55 456 289,77 грн.

4.6. ТОВ "Харківгаз Збут" направило АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" вимогу від 09.03.2023 №617-Сл-782-0323, у якій повідомило, що позивач має переплату по Договору від 25.06.2015 у розмірі 54 090 521,94 грн і просить повернути її у п`ятиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги.

Відповідна вимога була отримана відповідачем 20.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6109304001147.

Крім того, позивач звернувся до відповідача із претензією від 09.03.2023 №617-Сл-781-0323, в якій просив негайно погасити заборгованість за Договором від 28.12.20218 в сумі 7 210 843,75 грн, а також 982 082,77грн пені, 231 916,68грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн інфляційних втрат.

4.7. АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" листом від 27.03.2023 №752 (за наслідками розгляду вимог від 09.03.2023 №617-Сл-781-0323 та №617-Сл-782-0323), підтвердило, що у ТОВ "Харківгаз Збут" за Договором від 25.06.2015 існує переплата в розмірі 54 090 521,94 грн.

За твердженням відповідача, за даними його бухгалтерського обліку заборгованість АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за Договором від 28.12.2018 за спожитий природний газ за період жовтень 2021 року - жовтень 2022 року складає 7 210 843,75 грн.

Відповідач запропонував погасити заборгованість АТ "Харківгаз" за Договором від 28.12.20218 у розмірі 7 210 843,75 грн за рахунок коштів забезпечувального платежу, а також врахувати залишок забезпечувального платежу в розмірі 48 245 446,04 грн за Договором від 28.12.2018 в погашення заборгованості за Договором від 25.06.2015. При цьому відповідач зауважив, що з огляду на відсутність детального розрахунку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат у нього відсутні підстави для об`єктивного розгляду та врахування претензії в цій частині.

Крім того, відповідач вказаним листом від 27.03.2023 запропонував відтермінування остаточного розрахунку після закінчення дії воєнного стану.

4.8. ТОВ "Харківгаз Збут" направило АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" лист від 18.04.2023 №617-Сл-1468-0423, яким (на лист останнього від 27.03.2023 №752) надало розрахунок заборгованості за Договором від 28.12.2018 та повторно просило сплатити суму заборгованості за спожитий газ 7 210 843,75 грн, а також 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних та 1 811 788,99 грн інфляційних втрат.

4.9. АТ "Харківгаз" листом від 28.04.2023 №1499 зазначило, що з урахуванням частково повернутої постачальником суми в розмірі 10 543 710,23 грн, забезпечувальний платіж по Договору від 28.12.2018 становить 55 456 289,77 грн, і тому вважає, що заборгованість повинна бути погашена за рахунок коштів забезпечувального платежу, а залишок забезпечувального платежу підлягає поверненню позивачем АТ "Харківгаз". Крім того, відповідач просив врахувати що, він є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Харківської області, а також проведення активних бойових дій та скрутний фінансовий стан, у зв`язку з чим просив врегулювати питання погашення заборгованості шляхом підписання відповідної угоди, проект якої надав до листа.

Проект відповідної угоди не був підписаний сторонами.

4.10. Позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.06.2023 №61704-Сл-4649-0623, в якій повідомив про припинення своїх зобов`язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з повернення забезпечувального платежу в розмірі 7 210 843,75 грн та відповідно зустрічне припинення зобов`язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за природний газ за Договором від 28.12.2018 в розмірі 7 210 843,75 грн.

Після вказаного зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов`язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за природний газ по Договору від 28.12.2018 в розмірі 7 210 843,75 грн припиняються в повному обсязі, а грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут", що має перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу в розмірі 5 5456 289,77 грн припиняються частково у розмірі 7 210 843,75 грн.

4.11. Заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 08.06.2023 №61704-Сл-4918-0623 позивач повідомив про припинення своїх зобов`язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з повернення забезпечувального платежу в розмірі 3 025 788,44 грн та відповідне зустрічне припинення зобов`язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за Договором від 28.12.2018 в розмірі 3 025 788,44 грн, що складається з 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат.

Після зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов`язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за природний газ по Договору від 28.12.2018 в розмірі 3 025 788,44 грн, що складається з 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн припиняються в повному обсязі, грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут", що має перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу у розмірі 48 245 446,02 грн припиняються частково у розмірі 3 025 788,44 грн.

4.12. Заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023 №61704-Сл-4922-0623 ТОВ "Харківгаз Збут" заявило про припинення своїх зобов`язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з повернення залишку забезпечувального платежу за Договором від 28.12.2018 в розмірі 45 219 657,58 грн та зустрічне припинення зобов`язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з часткового повернення переплати за Договором від 25.06.2015 у розмірі 45 219 657,58 грн.

Грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу за Договором від 28.12.2018 у розмірі 45 219 657,58 грн припиняються у повному обсязі, грошові зобов`язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з повернення переплати за Договором від 25.06.2015 припиняються частково - у розмірі 45 219 657,58 грн, залишок заборгованості АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" по вказаному договору складає 8 870 864,36 грн.

4.13. Оскільки у АТ "Харківгаз" залишилися частково непогашеними зобов`язання перед ТОВ "Харківгаз Збут" щодо повернення переплати по Договору від 25.06.2015 в сумі 8 870 864,36 грн, ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося із даним позовом про стягнення заборгованості з повернення переплати по Договору від 25.06.2015 з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

4.14. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходив з такого:

- заява про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023, яка підписана директором ТОВ "Харківгаз Збут" Павлом Тиндиком, є одностороннім правочином;

- враховуючи зустрічність, однорідність взаємних вимог, строк виконання яких настав, позивач в односторонньому порядку здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог;

- відповідач у разі незгоди з заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023, мав право її оскаржити в судовому порядку. Проте відповідач вказану заяву не оскаржив, з відповідним позовом до суду не звертався, такі документи в матеріалах справи відсутні. Більш того, у відзиві на позовну заяву відповідачем визнано зарахування 45 219 657,58 грн та суму залишку в розмірі 8 870 864, 36 грн;

- отже, сторонами фактично визнано грошові зобов`язання за правочинами;

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК "Припинення зобов`язань". Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601- 602 ЦК України, і ця підстава припинення зобов`язання відрізняється від виконання зобов`язання (стаття 599 ЦК України) або припинення зобов`язання за домовленістю сторін (стаття 603 ЦК України);

- відповідач, у визначений у вимозі від 09.03.2023 строк не повернув суму 54 090 521,94 грн переплати, в тому числі і не повернув на користь позивача і залишок суми переплати 8 870 864,36 грн, після здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 45 219 657,58 грн;

- суд вважає неприйнятними заперечення відповідача щодо позовних вимог з тієї підстави, що позивачем не направлено окремо лист-вимогу щодо повернення суми переплати саме в розмірі 8 870 864,36 грн, оскільки 8 870 864,36 грн є складовою суми переплати 54 090 521,94 грн, з вимогою про повернення якої позивач звертався до відповідача листом від 09.03.2023;

- з урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

4.15. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення першої інстанції, виходив з такого:

- апеляційний господарський суд визнає правомірним проведення позивачем зарахування зобов`язань за зустрічними однорідними вимогами (які є безспірними) за заявами від 07.06.2023, а також від 09.06.2023;

- судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами визнаються як ті обставини, що за Договором від 28.12.2018 підлягає поверненню позивачу залишок забезпечувального платежу в розмірі 48 245 446,00 грн, так і ті, що за Договором від 25.06.2015 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 54 090 521,94 грн;

- місцевий господарський суд не врахував ті обставини, що АТ "Харківгаз" ні у листі від 27.03.2023 №752, ні в інших заявах не визнало вимоги позивача за Договором від 28.12.2018 щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3 025 788,44 грн;

- матеріали справи не містять Договору від 28.12.2018, що унеможливлює перевірку правомірності та обґрунтованості здійснених позивачем вказаних нарахувань;

- суд першої інстанції за наявності (як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтованих) заперечень відповідача щодо правомірності дій позивача по зарахуванню зустрічних зобов`язань, не перевірив обґрунтованість здійснених останнім розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3 025 788,44 грн за Договором від 28.12.2018 та помилково погодився із діями позивача по зарахуванню та визнанню таких зобов`язань припиненими у зазначеному розмірі за Договорами від 25.06.2015 та від 28.12.2018;

- апеляційний господарський суд не може визнати правомірним проведення позивачем зарахування та припинення зобов`язань за заявою від 08.06.2023 щодо вимог за Договором від 28.12.2018 в загальному розмірі 3 025 788,44 грн, що складається з: 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, та вимог з повернення забезпечувального платежу за Договором від 25.06.2015;

- внаслідок чого після зарахування безспірних зустрічних грошових вимог сума основного боргу відповідача за Договором від 25.06.2015 складає 5 845 075,90 грн (54 090 521,94 грн - 48 245 446,00 грн), а тому вимоги позивача лише в цій частині основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;

- з урахуванням наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 5 845 075,90 грн, апеляційним господарським судом здійснено власний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог та встановлено, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про стягнення на користь позивача 359 857,67 грн трьох процентів річних та 425 935,17 грн інфляційних втрат.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.03.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/3850/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Губенко Н.М., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/3850/23 за касаційною скаргою ТОВ "Харківгаз Збут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №922/3850/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.03.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/3850/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/3850/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №922/3850/23, якою змінено рішення суду першої інстанції.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.3. Так, ТОВ "Харківгаз Збут", звертаючись до Верховного Суду, зазначає, що суд апеляційної інстанції, застосував статті 16 202 203 601 602 ЦК України та статтю 20 ГК України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 26.08.2018 у справі №910/20105/17, від 13.11.2018 у справі №914/463/14, від 02.04.2019 у справі №918/539/18.

Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що фактично перед Судом постає питання:

наявності/відсутності правових підстав для стягнення суми заборгованості з повернення переплати за Договором на розподіл природного газу у заявленому розмірі - 8 870 864,36 грн з урахуванням часткового припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.

6.4. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

6.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли з Договору на розподіл природного газу від 25.06.2015, за яким у позивача була наявна переплата.

Так, господарськими судами встановлено, що залишкова сума переплати станом на березень 2023 року становила 54 090 521,94 грн.

Вказаний розмір переплати визнається та не оспорюється обома сторонами.

ТОВ "Харківгаз Збут" у відповідності до пункту 5.5 Договору від 25.06.2015 направило АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" вимогу від 09.03.2023, у якій просило повернути переплату по Договору від 25.06.2015 у розмірі 54 090 521,94 грн, однак вказана вимога залишилась без виконання, з огляду на що позивач направив відповідачу заяву від 09.06.2023 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у відповідності до якої грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу за Договором від 28.12.2018 у розмірі 45 219 657,58 грн припинилися у повному обсязі, грошові зобов`язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з повернення переплати за Договором від 25.06.2015 припинилися частково - у розмірі 45 219 657,58 грн.

Предметом спору у даній справі є сума неповернутого залишку заборгованості АТ "Харківгаз" по вказаному Договору від 25.06.2015 у розмірі 8 870 864,36 грн (54 090 521,94 грн - 45 219 657,58 грн).

6.6. У розрізі наведеного, колегія суддів відзначає таке.

Згідно із частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

При цьому необхідно зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування, оскільки, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання, для цього (припинення зобов`язання) необхідна наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Отже, у разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним або визнання зобов`язань такими, що припинилися у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 (на яку посилається скаржник) об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду дійшла таких висновків:

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (пункт 47 постанови);

- за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним (пункт 48 постанови);

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 49 постанови);

- наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника (пункт 50 постанови);

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення (пункт 51 постанови).

6.7. Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходив з того, що, оскільки вимога позивача про повернення переплати від 09.03.2023 залишилась без виконання, а після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою позивача від 09.06.2023 залишилась сума неповернутої переплати у розмірі 8 870 864,36 грн, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд першої інстанції врахував, що відповідачем не заперечувалась та не оскаржувалася заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023.

6.8. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на підставі Договору від 28.12.2018, укладеного між ТОВ "Харківгаз Збут" та АТ "Харківгаз" (де також за АТ "Харківгаз" обліковувався забезпечувальний платіж у розмірі 55 456 289,77 грн), у АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" виникла заборгованість з оплати спожитого природного газу в сумі 7 210 843,75 грн, а також 982 082,77грн пені, 231 916,68грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, з огляду на що позивач здійснив зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявами від 07.06.2023 та від 08.06.2023.

У розгляді даного питання суд апеляційної інстанції відзначив, що місцевий господарський суд не врахував, що АТ "Харківгаз" ні у листі від 27.03.2023 №752, ні в інших заявах не визнало вимоги позивача за Договором від 28.12.2018 щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3 025 788,44 грн. Крім того, суд першої інстанції за наявності заперечень відповідача щодо правомірності зарахування зустрічних зобов`язань, не перевірив обґрунтованість здійснених останнім розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3 025 788,44 грн за Договором від 28.12.2018, та помилково погодився із діями позивача по зарахуванню та визнанню таких зобов`язань припиненими у зазначеному розмірі за Договорами від 25.06.2015 та від 28.12.2018.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що не може визнати правомірним проведення позивачем зарахування та припинення зобов`язань за заявою від 08.06.2023 щодо вимог за Договором від 28.12.2018 в загальному розмірі 3 025 788,44 грн (стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат), внаслідок чого, на думку суду апеляційної інстанції, після зарахування безспірних зустрічних грошових вимог сума основного боргу відповідача за Договором від 25.06.2015 складає 5 845 075,90 грн (54 090 521,94 грн - 48 245 446,00 грн), а тому вимоги позивача лише в цій частині основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.9. Оцінюючи висновки оскаржуваного судового рішення, у контексті доводів та мотивів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, предметом спору, у справі, що переглядається, є стягнення заборгованості (переплати) за Договором від 25.06.2015.

При цьому колегія суддів виходить з того, що сторонами спору визнається розмір/сума існуючої переплати за Договором від 25.06.2015 станом на березень 2023 року та визнається безспірність вимог, які зарахувались за заявою від 09.06.2023 (відповідачем не заявлявся спір про визнання недійсним одностороннього правочину від 09.06.2023).

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами справи відстуній спір щодо наявного розміру переплати за Договором від 25.06.2015 станом на 09.03.2023 (пред`явлення позивачем вимоги) та щодо обставин часткового погашення/зарахування такої заборгованості (переплати) за Договором від 25.06.2015 на підставі заяви від 09.06.2023.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з безспірністю наведених вище фактів, помилково в основу свого рішення поклав обставини неправомірності зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором від 28.12.2018 (заява від 08.06.2023), у зв`язку з чим вийшов за межі розгляду позовних вимог.

Так, колегія суддів відзначає, що обставини погашення/зарахування грошових вимог за Договором від 28.12.2018, де з однієї сторони є грошові зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу, а з іншої - заборгованість АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за спожитий природний газ у межах одного і того ж Договору, жодним чином не може вплинути на правомірність/неправомірність заявлених вимог ТОВ "Харківгаз Збут" до АТ "Харківгаз" за Договором від 25.06.2015.

А відтак обставини обґрунтованості/необґрунтованості зарахування вимог за Договором від 28.12.2018 не входять в предмет доказування у даній справі.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи суму безспірної заборгованості за Договором від 25.06.2015 у розмірі 48 245 446,00 грн (45 219 657,58 грн + 3 025 788,44 грн), фактично здійснив з власної ініціативи зарахування зустрічних однорідних вимог у рахунок погашення заборгованості за Договором від 25.06.2023, зокрема у сумі 3 025 788,44 грн, що суперечить інституту зустрічного зарахування однорідних вимог, зокрема, статті 601 ЦК України, де законодавець наділяє такими повноваження лише сторін договору.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутня як заява позивача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з повернення залишку забезпечувального платежу за Договором від 28.12.2018 в розмірі 48 245 446,00 грн та зустрічне припинення зобов`язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з часткового повернення переплати за Договором від 25.06.2015 у розмірі 48 245 446,00 грн грн. Так, і відсутня відповідного змісту заява відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог АТ "Харківгаз" до ТОВ "Харківгаз Збут" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з часткового повернення переплати за Договором від 25.06.2015 у розмірі 48 245 446,00 грн грн, зустрічне припинення зобов`язань ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення залишку забезпечувального платежу за Договором від 28.12.2018 в розмірі 48 245 446,00 грн.

Колегія суддів наголошує, що за своєю правовою природою пропозиція відповідача, наведена у листі від 27.03.2023, що є відповіддю на вимогу позивача від 09.03.2023, щодо можливого врахування позивачем залишку забезпечувального платежу в розмірі 48 245 446,04 грн за Договором від 28.12.2018 в погашення заборгованості за Договором від 25.06.2015, не є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до вимог статті 601 ЦК України, а є лише пропозицією відповідача щодо врегулювання наявного між ними спору, що судом апеляційної інстанції не було враховано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за наявності спору про зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 08.06.2023 по Договору від 28.12.2018 (що не є предметом спору у даній справі) відповідач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, зокрема з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину (зокрема, заяви від 08.06.2023). Саме в межах даного спору і має бути досліджено судом питання спірності/безспірності вимог, які були погашені (припинені) відповідним зарахуванням.

Водночас у межах даного спору сторонами не оспорюється правомірність одностороннього правочину - заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023 за Договором від 25.06.2015.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (статті 76 77 ГПК України).

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права (статті 601 ЦК України, статті 203 ГК України) та норм процесуального права (статей 14 76 77 236 237 ГПК України), натомість суд першої інстанцій дійшов заснованого на законі висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів ураховує, що спірні правовідносини, зокрема щодо повернення суми переплати, унормовані умовами спірного Договору на розподіл природного газу від 25.06.2015, що обґрунтовано було встановлено та враховано судом першої інстанції, разом з тим, обґрунтованість нарахування 3% річних та інфляційних втрат (що є похідними вимогами) у відповідності до вимог статті 625 ЦК України жодною із сторін до Суду не оскаржується, а відтак у цій частині не переглядається.

6.10. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, а відтак підлягає скасуванню.

Натомість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а відтак Суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

6.11. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість підстави касаційного оскарження, визначеної скаржником, зокрема у частині посилання на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.

Разом з тим, Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №910/20105/17 та №918/539/18, оскільки висновки у вказаних скаржником постановах були уточнені постановою Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, а відтак на даний час є неактуальними.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову від 13.11.2018 у справі №914/463/14, адже в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня така постанова Верховного Суду.

6.12. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.13. Щодо додаткової постанови суду апеляційної інстанції

6.13.1. Як встановлено Судом за результатом апеляційного перегляду справи №922/3850/22 суд апеляційної інстанції 05.03.2024 ухвалив додаткову постанову, якою пропорційно задоволеним позовним вимогам розподілив витрати на професійну правничу допомогу позивача.

Так, ухвалюючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- позивачем в межах строку, встановленого пунктом 8 статті 129 ГПК України, дотримано встановлений процесуальний порядок для звернення з відповідною заявою;

- ТОВ "Харківгаз Збут" просив стягнути з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Харківгаз Збут" 28 200,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката;

- заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, містить докази (акт приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №29 від 02.08.2023 до договору від 30.11.2017 №38GKhz1592-17, звіт про фактично надані послуги за додатковою угодою №29 від 02.08.2023 до договору від 30.11.2017 №38GKhz1592-17 (за період 16.01.2024-23.02.2024, справа №922/3850/23), складені після прийняття Східним апеляційним господарським судом відповідних постанов за наслідками розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз";

- інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Романенко Олександр Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.03.2020 серія ДН №5753) на підставі довіреності №Др-10-2023 від 29.12.2023, відповідно до якої ТОВ "Харківгаз Збут" уповноважило адвоката управління у Харківській області Адвокатського об`єднання "Гарант Груп" Романенка Олександра Миколайовича, зокрема, бути уповноваженим представником у апеляційних судах (апеляційному, адміністративному, господарському), з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України позивачеві, для чого надав йому право, зокрема, підписувати та подавати від імені підприємства позовні заяви, клопотання, заяви. Зі змісту довіреності також вбачається, що вона видана на підставі договору №38GKhz1592-17 від 30.11.2017, є постійною і дійсна з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Відповідно до наказу Адвокатського об`єднання "Гарант Груп" від 30.06.2021 №25-ОС "Про прийняття на роботу" Романенка О.М. прийнято на посаду адвоката управління в Харківській області з 01 липня 2021 року, з випробувальним терміном 3 місяці, з посадовим окладом згідно штатного розпису. Таким чином, представником позивача надано достатній обсяг доказів щодо підтвердження повноважень адвоката на його представництво від імені ТОВ "Харківгаз Збут", що спростовує заперечення відповідача з посиланням на обставини ненадання суду ордеру адвоката. Окрім того, повноваження вказаного адвоката перевірялися судом у відповідному судовому засіданні;

- загальна кількість наданих виконавцем послуг (адвокат АО "Гарант Груп" Романенко Олександр) складає 09 год 24 хв. на загальну вартість 28 200,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2024 за додатковою угодою від 02.08.2023 №29 до договору від 30.11.2017 №38GKhz1592-17 та звітом про фактично надані послуги згідно з договором;

- наведений перелік робіт у акті приймання-передачі наданих послуг та звіті про фактично надані послуги відповідає змісту договору про надання правової допомоги та додатковій угоді від 02.08.2023 №29 та матеріалам даної справи, якими підтверджується участь адвоката адвокатського об`єднання АО "Гарант Груп" Романенко О. у розгляді справи та складенні відповідних процесуальних документів;

- враховуючи, що апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3850/23 задоволені частково, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних та апеляційних вимог і частково задовольнити заяву представника позивача, стягнувши з відповідача на його користь 19 288,80 грн судових витрат на правничу допомогу адвоката.

6.13.2. Колегія суддів відзначає, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №923/631/15, від 20.12.2019 у справі №240/6150/18, від 23.01.2020 у справі №927/229/19, від 23.12.2021 у справі №925/81/21.

Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, то додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №922/3850/23 також підлягає скасуванню.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно з положеннями статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

7.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. Судові витрати

8.1. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

8.2. У справі відсутні відомості щодо виконання постанови апеляційної інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача суми судового збору за подання апеляційної скарги, а відтак Верховний Суд не розглядає питання щодо повороту виконання судового акта у відповідній частині. Водночас учасники справи не позбавлені права, за наявності підстав, звернутися до суду із заявою про поворот виконання судового рішення відповідно до статті 333 ГПК України.

8.3. Крім того, у поданій касаційній скарзі скаржник просив Суд за результатом перегляду оскаржуваного судового рішення в суді касаційної інстанції зробити перерозподіл витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №922/3850/23 (як похідного рішення від основного), а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі - залишитит в силі, витрати на професійну правничу допомогу за перегляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки позивачем не оскаржувались до Верховного Суду постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023) у справі №922/3850/23, суд касаційної інстанції не розглядає доводи позивача щодо перерозподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Керуючись статтями 129 300 301 308 312 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №922/3850/23 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 залишити в силі.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська,1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, код ЄДРПОУ 39590621) 73 528, 15 грн (сімдесят три тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 15 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська,1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, код ЄДРПОУ 39590621) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 28 200,00 грн (двадцять вісім тисяч двісті гривень 00 коп.).

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова