№ 922/5022/15 (75з-24) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5022/15 (75з-24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка, К.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 22.01.2024

у складі судді: Міньковський С.В.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 21.03.2024

у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. - головуюча, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.,

у провадженні за заявою

Приватного підприємства "НВ-Інвест"

до ОСОБА_2

ОСОБА_1

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ліквідатор Приватного підприємства "НВ-Інвест" (далі ПП "НВ-Інвест") арбітражний керуючий Севостьянов Євген Вікторович (далі - ліквідатор Севостьянов Є.В.) звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в порядку статей 136 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з вимогою накласти арешт на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № -16 загальною площею 1 281,4 кв. м в літ "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3 225 000,00 грн., за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

- нежитлове приміщення 3-го поверху № 6-16 загальною площею 911,5 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751);

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-12 площею 1 287,3 кв. м, нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-5 площею 101,1 кв. м в літ. А-3, загальною площею 1 388,4 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

1.1. Також ліквідатор Севостьянов Є.В. просить заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо:

- нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-16 загальною площею 1 281,4 кв. м в літ "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3 225 000,00 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

- нежитлових приміщень 3-го поверху № 6-16 загальною площею 911,5 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751);

- нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-12 площею 1 287,3 кв. м, нежитлових приміщень 3-го поверху № 1-5 площею 101,1 кв.м. в літ. А-3, загальною площею 1 388,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

2. Вимоги ліквідатора Севостьянова Є.В обґрунтовані тим, що боржник має намір звернутись з позовом про:

- визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна (нежитлових приміщень) №№ 1-16 1-го поверху, загальною площею 1 281,4 кв. м, у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень №№ 1-12 2-го поверху, загальною площею 1 287,3 кв. м, та нежитлових приміщень № 1-5 3-го поверху загальною площею 101,1 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень 3-го поверху №№ 6-16 загальною площею 911,5 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101);

- припинення володіння відповідними правами на нежитлові приміщення №№ 1-16 1-го поверху, загальною площею 1 281,4 кв. м, у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень №№ 1-12 2-го поверху, загальною площею 1 287,3 кв. м, та нежитлових приміщень № 1-5 3-го поверху загальною площею 101,1 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень 3-го поверху №№ 6-16 загальною площею 911,5 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101);

- про закриття розділів та реєстраційних справ у Державному реєстрі речових прав на нежитлові приміщення №№ 1-16 1-го поверху, загальною площею 1 281,4 кв. м, у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень №№ 1-12 2-го поверху, загальною площею 1 287,3 кв. м, та нежитлових приміщень № 1-5 3-го поверху загальною площею 101,1 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень 3-го поверху №№ 6-16 загальною площею 911,5 кв. м у літ. "А-3" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101).

3. Ліквідатор Севостьянов Є.В зазначає, що боржник є власником нежитлової будівлі літ. "а1-3" супермаркету з гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_3 , загальною площею приміщень 3 581,3 кв. м (реєстраційний номер 2824505663120); відповідачі є власниками зазначеного вище майна, хоча, як вказує ліквідатор, первинна реєстрація права власності щодо майна відповідачів відбулась на підставі скасованого рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2010 у справі №29/15-10.

Заявник посилається на те, що майно, належне боржнику, і майно, належне відповідачам, є одним і тим самим майном, проте, наявність записів про право власності відповідачів щодо спірного нерухомого майна перешкоджає боржнику у праві користування та розпорядження спірним нерухомим майном.

Короткий зміст ухали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24) заяву ліквідатора ПП "НВ-Інвест" Севостьянова Є.В про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 75з-24 від 18.01.2024) задоволено.

4.1. Накладено арешт на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16 загальною площею 1 281,4 кв. м в літ "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3 225 000,00 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

4.2. Заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо:

- нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-12 площею 1 287,3 кв. м., нежитлових приміщень 3-го поверху № 1-5 площею 101,1 кв. м. в літ. А-3, загальною площею 1 388,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

5. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що такі способи забезпечення позову як арешт спірного майна та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є розумними, обґрунтованими (доведеними належними доказами існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів заявника, в разі невжиття заходів забезпечення позову) та адекватними (відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються), мають логічний зв`язок з предметом позову, що буде подано та мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Більш того, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наведене в заяві майно, яке є предметом оспорюваних рішень державних реєстраторів, лише тимчасово обмежить права відповідачів щодо розпорядження майном, що фактично перебуває у їх володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачами господарської діяльності.

5.1. Судом першої інстанції також зазначено, що відчуження майна під час розгляду справи по суті, яке є предметом оскаржуваних рішень державних реєстраторів, унеможливить, в разі задоволення позову, державну реєстрацію припинення права володіння (права власності/права довірчої власності) відповідачів на таке майно, неможливим буде вирішення позовних вимог в рамках одного позовного провадження, що є порушенням принципу процесуальної економії.

5.2. В той же час, в разі не вжиття вказаних заходів забезпечення позову, суттєво може утруднити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду, оскільки в разі відчуження спірного майна, позивач вимушений буде звертатись до суду із додатковими позовами.

6. Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено:

6.1. Відповідачами створюються перешкоди у праві користування та розпорядження ПП "НВ-Інвест" майном, яке за твердженням ліквідатора Севостьянова Є.В перебуває у власності боржника, зважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності/довірчої власності, що зумовлює наявність у відповідачів фактичного володіння та користування нежитловою будівлею, без достатніх правових підстав на це.

6.2. В період з 2010 по 2023 роки укладено 12 правочинів на відчуження спірного майна, про що суду надано Інформаційні довідки щодо нерухомого майна.

6.3. Станом на день подання до суду цієї заяви, актуальним залишається оголошення про продаж спірного нерухомого майна, розміщене у мережі Інтернет на веб-сайті: www.real-estate.kh.ua/

6.4. 02.06.2023 між Приватним закладом "Харківський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Антошка" Харківської області" (код ЄДРПОУ 39803202) та ОСОБА_1 укладено договір про встановлення довірчої власності, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Грішаковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 624 в якості забезпечення зобов`язань Приватним закладом перед ОСОБА_1 за договором позики, укладеним у простій письмовій формі 26.05.2015 на суму 3 225 000,00 грн, і 02.06.2023 проведено державну реєстрацію права довірчої власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16 загальною площею 1 281,4 кв. м. в літ "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24) залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

9. Суд апеляційної інстанції констатував, що у цьому випадку ліквідатор ПП "НВ-Інвест" Севостьянов Є.В має намір звернувся з позовом до суду із вимогами немайнового характеру.

10. За висновками апеляційного господарського суду, накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірне майно, по суті буде спрямоване на унеможливлення без належних на те правових підстав дій відповідачів щодо його відчуження/передачі в якості забезпечення виконання зобов`язань третім особам.

11. Натомість, не вжиття заходу забезпечення позову може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб на спірне нерухоме майно, а також може зумовити необхідність звернення ліквідатора з іншим позовом для захисту порушених прав боржника.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

11. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_1 на праві приватної/довірчої власності, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову в цій частині.

12. ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову в цій частині.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/5022/15 (75з-24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024.

14. Ухвалами Верховного Суду від 13.05.2024 касаційні скарги залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

15. 27.05.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 та клопотання ОСОБА_2 про усунення недоліків касаційних скарг, разом з доказами сплати судового збору.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 922/5022/15 (75з-24) в оскаржених частинах.

16.1. Об`єднано касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 в одне касаційне провадження.

16.2. Ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 922/5022/15 (75з-24) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

16.3. Витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи 922/5022/15 (75з-24) за заявою ПП "НВ-Інвест" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

17. 28.06.2024 до Верховного Суду від Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/5022/15 (75з-24).

18. У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковський О.В., Огороднік К.М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024).

19. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 922/5022/15 (75з-24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

20. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема. статей 316 317 ГПК України, статті 20 ГПК України та 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). При цьому, скаржник зауважує на правових висновках Верховного Суду наведених у постановах від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).

Доводи скаржника

( ОСОБА_2 )

21. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема. статей 316 317 ГПК України, статті 20 ГПК України та 7 КУзПБ. При цьому, скаржник зауважує на правових висновках Верховного Суду наведених у постановах від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Колегія суддів зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

24. Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

25. Верховний Суд неодноразово виснував про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

26. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Згідно з частиною 4 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

28. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

29. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

30. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

32. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

33. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

34. Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

35. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).

36. У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).

37. Тлумачення норм процесуального права (приписи статей 136 137 ГПК України) дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

38. Процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

39. У частині першій статті 137 ГПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

40. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

41. Такі висновки, але з питання застосування норм Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними нормам ГПК України в частині питання забезпечення позову, сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

42. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання скаржників на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, в яких Верховний Суд встановив, що "за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору».

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у цьому випадку ліквідатор ПП "НВ-Інвест" Севостьянов Є.В у заяві про забезпечення позову зазначив, що має намір звернувся з позовом до суду із вимогами немайнового характеру.

44. Оскільки мають місце вимоги немайнового характеру, колегія суддів погоджується з твердженням судів, з урахування правових позицій Верховного Суду зокрема у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №908/1318/19, що у спірних правовідносинах необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень.

45. Враховуючи викладене вище та встановлені судами попередніх інстанцій обставини (пункти 5,6 цієї Постанови), колегія судів погоджується з висновками судів про те, що накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірне майно, по суті буде спрямоване на унеможливлення без належних на те правових підстав дій відповідачів щодо його відчуження/передачі в якості забезпечення виконання зобов`язань третім особам.

Натомість, не вжиття заходу забезпечення позову може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб на спірне нерухоме майно, а також може зумовити необхідність звернення ліквідатора з іншим позовом для захисту порушених прав боржника.

46. Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно застосовано статті 136 137 ГПК України щодо наявності правових підстав для забезпечення позову в цій справі. Так, судами встановлено наявність існування спору між позивачем та відповідачами. Позивачем у справі доведено наявність ризику щодо виконання рішення суду чи поновлення його порушених прав у разі задоволення позову та обґрунтовано співмірність обраного виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами.

47. Поміж цим, одним з доводів касаційних скарг визначено питання правомірності розгляду заяви ліквідатора ПП "НВ-Інвест" в межах справи про банкрутство ПП "НВ-Інвест" в порядку статті 7 КУзПБ.

48. В цій частині колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 09.06.2022 у справі № 906/1041/19 (906/878/21), від 14.07.2022 у справі № 910/1065/21:

"Тлумачення частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ приводить до висновку про закріплення законодавцем принципу концентрації в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів, стороною яких є боржник, який є універсальним та не містить виключень залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог в аспекті порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.".

49. З огляду на викладене, доводи касаційних скарг скаржників, які є ідентичними, не знайшли своє підтвердження для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення, з мотивів викладених у цій постанові.

50. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

51. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

52. Відтак, доводи скаржників про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження, більш зводяться до переоцінки доказів у справі та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

54. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_1 на праві приватної/довірчої власності - залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності - залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 922/5022/15 (75з-24) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік