ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/756/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача 1 - не з`явився,
позивача 2 - не з`явився,
позивача 3 - не з`явився,
позивача 4 - Гоготов В.В.,
відповідача - Іщенко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кооперативу автогаражів "Харків"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Лаврової Л. С.
від 02.10.2019 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Медуниця О. Є., Зубченко І. В., Чернота Л. Ф.
від 18.12.2019
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
до Кооперативу автогаражів "Харків"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків" про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з 2006 року є членом Кооперативу автогаражів "Харків" та за ним закріплений гаражний бокс НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На початку 2019 року йому стало відомо, що 27.03.2016 були скликані та проведені загальні збори уповноважених членів кооперативу, які оформлені протоколом №18 від 27.03.2016. Позивач стверджує, що він, як член кооперативу, не був повідомлений про проведення зборів, участі у них не приймав, додаток до протоколу №18 від 27.03.2016 не підписував. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано порядку скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу автогаражів "Харків", чим порушено вимоги статті 8, частини 1 статті 12, статті 15 Закону України "Про кооперацію" та його права як члена кооперативу.
04.06.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява «уточнена», в якій позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформлене протоколом №18 від 27.03.2016.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі не були повідомлені в установленому законодавством порядку про скликання 27.03.2016 загальних зборів Кооперативу автогаражів "Харків", не були присутні на них, що є порушенням їх прав, визначених статтями 8, 12, 15 Закону України "Про кооперацію" та підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016.
04.06.2019 Господарським судом Харківської області поставлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду «уточнену позовну заяву».
21.06.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Кооперативу автогаражів «Харків» про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016.
В позові ОСОБА_4 посилається на те, що він не був обізнаний про проведення 27.03.2016 загальних зборів членів кооперативу, не був на них присутній, що є порушенням його корпоративних прав на участь в управлінні кооперативу та підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_4 з позовними вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статуту Кооперативу автогаражів "Харків" кооператив засновано на основі поєднання особистих інтересів по забезпеченню інтересів його членів гаражами-стоянками для зберігання власних автомобілів, мотоциклів та причепів не маючи на меті одержання прибутку. Предметом діяльності кооперативу є будівництво та наступна експлуатація гаражів-стоянок, які побудовані на власні кошти членів кооперативу з подальшим розвитком самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Згідно із пунктом 4.1 статуту членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і подали заяву про вступ до кооперативу й сплатили пай та внески за порядком та у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття його особи до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Пай - майновий поворотний внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу. На пай члена кооперативу не може бути покладена відповідальність по його боргам і зобов`язанням, а також по судовим рішенням і адміністративним стягненням. Вступний внесок-грошовий незворотний внесок.
Кожному члену кооперативу виділяється у безстрокове користування гараж- стоянка на праві особистої власності, по площі, яка передбачена проектом (пункт 4.2 статуту).
Для забезпечення поточної діяльності членами кооперативу періодично сплачується грошовий неповоротний членський внесок в розмірі, визначеному загальними зборами (пункт 4.3 статуту).
Відповідно до пункту 4.5 статуту член кооперативу може бути виключений із кооперативу у разі невиконання статуту, невиконання положень і обов`язків, порушення правил пожежної безпеки та санітарних норм, крадіжки майна, що належить кооперативу або його членам, знищення або псування гаражу та інших приміщень, за несвоєчасну сплату внесків на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок і невиконання рішень загальних зборів кооперативу. А також за хуліганські дії.
Згідно із пунктом 6.1 статуту член кооперативу має право:
- безперешкодно користуватися об`єктами, що перебувають у спільній власності членів кооперативу;
- самостійно, без згоди з іншими членами кооперативу розпоряджатися належним йому на праві власності гаражем-стоянкою. Вищезазначене право безпосередньо пов`язане з правом власності на гараж-стоянку і не може бути призупинено чи скасоване без його згоди;
- брати участь у прийнятті рішень загальних зборів кооперативу, як особисто, так і через свого представника за дорученням;
- обирати та бути обраним до органів управління кооперативу;
- вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності кооперативу, усунення в роботі недоліків в роботі його органів управління;
- передавати наймачу або орендарю гараж-стоянку, права і обов`язки на його утримання. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язків наймачем або орендарем гаража-стоянки, відповідальність перед кооперативом несе його власник;
- вимагати відшкодування за рахунок коштів кооперативу, понесених у зв`язку з запобіганням завдання шкоди об`єктам, що перебувають у власності або спільній частковій власності членів кооперативу;
- одержувати відомості про діяльність кооперативу, його фінансовий стан та витрати.
- член кооперативу має інші права, передбачені чинним законодавством та Статутом кооперативу.
Органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу (пункт 8.1 статуту).
Відповідно до пункту 8.2 статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: - затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; - утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; - заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; - визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; - визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; - затвердження рішень правління про визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; - затвердження річного звіту і балансу кооперативу; - затвердження рішення правління про прийняття нових членів та припинення членства; - прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; - утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; - прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Пунктом 8.4 статуту передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Згідно із абзацом 2 пункту 8.6 статуту кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених для участі у зборах - десять делегують одного уповноваженого. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах учасників. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
27.03.2016, відповідно до копії протоколу загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків" №18 від 27.03.2016, були скликані та проведені загальні збори уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків". На зазначених зборах були прийняті рішення щодо:
1. Обрання голови загальних зборів членів Кооперативу автогаражів "Харків".
2. Обрання секретаря загальних зборів членів Кооперативу автогаражів "Харків".
3. Затвердження результатів роботи Правління за 2015 рік.
4. Затвердження витрат за 2015 рік.
5. Затвердження акта ревізійної комісії за 2015 рік.
6. Затвердження кошторису витрат на 2016 рік.
7. Затвердження штатного розкладу на 2016 рік.
8. Надання повноважень Правлінню вносити зміни до кошторису витрат на 2016 рік.
9. Забезпечення протипожежної небезпеки на території Кооперативу.
10. Забезпечення контрольно-пропускного режиму.
11. Забезпечення контролю електричної енергії Кооперативу.
12. Затвердження порядку сплати членських внесків.
13. Затвердження порядку відключення боржників від електричної енергії.
14. Затвердження порядку нарахування пені за прострочення внесення членських внесків.
15. Затвердження штрафу за самовільне підключення до електричної мережі.
16. Затвердження внеску для членів Кооперативу, які здійснюють підприємницьку діяльність.
17. Затвердження внеску за утримання гаражів.
18. Затвердження цільових внесків.
19. Затвердження порядку прибирання території в зимовий період.
20. Асфальтування проїздів Кооперативу.
21. Зміна голови Правління Кооперативу. Надання повноважень голові Правління.
22. Обрання членів Правління Кооперативу.
23. Обрання членів Ревізійної комісії Кооперативу.
В Протоколі № 18 від 27.03.2016 зафіксовано, що на загальних зборах уповноважених членів були присутні 60 уповноважених членів з 89 загальної кількості уповноважених членів кооперативу, що складає 67,41% загальної кількості уповноважених членів. Всі рішення порядку денного були прийняті присутніми уповноваженими членами одноголосно. По 22 питанню членами Правління кооперативу обрано: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . По 23 питанню членами Ревізійної комісії кооперативу обрано: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Протокол підписано головою загальних зборів ОСОБА_11 та секретарями загальних зборів ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13
Протокол №18 містить додаток - "Список уповноважених членів кооперативу автогаражів "Харків", присутніх на загальних зборах членів Кооперативу автогаражів "Харків" ІНФОРМАЦІЯ_1 ". У вказаному списку ОСОБА_1 зазначений як уповноважена особа членів кооперативу і вказано номер його гаражного боксу - НОМЕР_1.
Відповідно до довідки Кооперативу автогаражів "Харків" №27 від 26.02.2016, виданої ОСОБА_1 , він є членом кооперативу та власником гаражного боксу НОМЕР_1, третьої черги у літері Т-1 за адресою: АДРЕСА_1 . В цій довідці зазначено також, що вартість гаражного боксу НОМЕР_2 виплачена в повному обсязі, гаражний бокс НОМЕР_1 було побудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:06:010:009, виділеній рішенням Харківської міської ради від 12.11.1997 №979, гаражний бокс НОМЕР_1 прийнято в експлуатацію.
Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 сплачувались Кооперативу автогаражів "Харків" членські внески - квитанції з підписами головного бухгалтера та печатками Кооперативу автогаражів "Харків".
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 (вх.20102 від 21.08.2019). Задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016. Визнано недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформлене протоколом №18 від 27.03.2016.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- згідно із висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2019 №10/240СЕ-19, який було проведено на підставі ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 08.05.2019 про призначення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_14 під №6 на першому аркуші додатку до протоколу №18 загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків" від 27.03.2016 - виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_3 під №45 на четвертому аркуші додатку до протоколу №18 загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків" від 27.03.2016 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою;
- дослідивши копію додатку до протоколу №18 судом встановлено наявність ряду порушень при його оформленні, які в значній мірі впливають на правильність підрахунку кількості присутніх 27.03.2016 на загальних зборах уповноважених осіб та визначення правомочності таких зборів, зокрема такі: 1. Перелік осіб, які визначені в додатку до протоколу як особи, що делегували уповноважену особу, кількісно не відповідає вимогам по кількості членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених для участі у зборах уповноважених. Згідно із пунктом 8.6 статуту десять членів кооперативу делегують одного уповноваженого. В той же час, з переліку осіб, які визначені в додатку до протоколу як особи, що делегували уповноважену особу, вбачається, що уповноважені за порядковими номерами 1, 4, 6, 8, 9, 10 , 11, 16 , 17, 26, 33 , 34, 49 - були делеговані кількісним складом членів кооперативу, який менше 10 осіб. 2. Частиною осіб, які визначені в додатку до протоколу як особи, що делегували уповноважену особу, здійснено делегування декількох осіб одночасно: - ОСОБА_15 (пункт 9 додатку до протоколу №18) та ОСОБА_16 (пункт 17 додатку до протоколу №18) делеговано одними і тими самими особами ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ); - ОСОБА_24 (пункт 22 додатку до протоколу №18), ОСОБА_25 (пункт 25 додатку до протоколу №18) та ОСОБА_26 (пункт 7 додатку до протоколу №18) - делеговано одними і тими самими особами; - ОСОБА_27 (пункт 32 додатку до протоколу №18) та ОСОБА_28 (пункт 41 додатку до протоколу №18) - також делеговано одними і тими самими особами. Беручи до уваги інформацію, наведену в додатку до протоколу №18 та враховуючи перелічені порушення, суд дійшов висновку про безпідставне зарахування до складу уповноважених осіб, які були делеговані членами кооперативу в кількості менше 10 осіб та які були делеговані повторно одними і тими самими особами. З огляду на зазначене, за додатком до протоколу №18 кількість уповноважених осіб не могла перевищувати 44, що складає 55,70% від максимальної кількості уповноважених (виходячи з максимальної кількості уповноважених у кількості 79 осіб). Наведене свідчить про відсутність кворуму для проведення спірних загальних зборів;
- відповідачем не надано доказів на підтвердження належного повідомлення позивачів про скликання загальних зборів;
- матеріали справи не містять доказів того, що позивачам було відомо про проведення 27.03.2016 загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків" та порушення їхніх прав з боку кооперативу, тому відсутні підстави рахувати строк позовної давності починаючи саме з 27.03.2016.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 скасовано другий абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у справі №922/756/19. Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишено без розгляду. Задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у справі №922/756/19 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- з огляду на те, що позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подані з порушенням вимог пункту 2 частини 1 статті 164, статті 173 Господарського процесуального кодексу України (відсутні докази сплати судового збору, порушено правила об`єднання справ в одне провадження), а також враховуючи порушення судом першої інстанції порядку прийняття цих позовних заяв до розгляду, наявні підстави для скасування другого абзацу резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у справі №922/756/19 та залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі пункту 8 частини 1 статті 226, частини 1 статті 278, пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України;
- внаслідок порушення порядку повідомлення члена кооперативу - ОСОБА_1 про проведення спірних зборів, останній не зміг взяти участь у загальних зборах та належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні;
- наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання недійсними рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016, оскільки встановлено факт порушення корпоративних прав позивача - ОСОБА_1 як учасника Кооперативу автогаражів "Харків" та факт прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- місцевим та апеляційним господарськими судами неправильно застосовані положення статей 10, 11 Закону України "Про кооперацію", та порушено вимоги статей 73 74 77 78 236 282 Господарського процесуального кодексу України;
- судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про порушення корпоративних прав ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 не надав належних доказів та не підтвердив його вступ до членів Кооперативу автогаражів "Харків".
6. Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Кооперативу автогаражів "Харків", в якому просив залишити її без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у Господарського кодексу України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).
Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83 85 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").
Звертаючись із даним позовом ОСОБА_1 зазначив, що він є членом Кооперативу автогаражів "Харків" з 2006 року.
Відповідач заперечуючи проти позову стверджував, що ОСОБА_1 не є членом Кооперативу автогаражів "Харків" з 2006 року.
При цьому, відповідачем не надано судам повного переліку дійсних членів кооперативу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.02.2016 Кооперативом автогаражів "Харків" ОСОБА_1 видано довідку №27 про те, що він є членом кооперативу та власником гаражного боксу НОМЕР_1, третьої черги у літері Т-1 за адресою: АДРЕСА_1 . В цій довідці зазначено також, що вартість гаражного боксу НОМЕР_2 виплачена в повному обсязі, гаражний бокс НОМЕР_1 було побудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:06:010:009, виділеній рішенням Харківської міської ради від 12.11.1997 №979, гаражний бокс НОМЕР_1 прийнято в експлуатацію.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ОСОБА_1 надано докази на підтвердження того, що він сплачував членські внески до кооперативу.
Разом з тим, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що під час проведення 27.03.2016 загальних зборів членів кооперативу відповідачем було складено список уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", присутніх на загальних зборах, який є додатком до протоколу №18 від 27.03.2016. У вказаному списку ОСОБА_1 зазначений як уповноважена особа членів кооперативу і вказано номер його гаражного боксу - НОМЕР_1. Тобто, під час проведення загальних зборів відповідачем визначено ОСОБА_1 як члена кооперативу.
Водночас, судами попередніх інстанцій зазначено, що позиція відповідача під час розгляду цієї справи стосовно членства ОСОБА_1 в кооперативі є суперечливою, оскільки відповідач, заперечуючи проти позову, наполягає на тому, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу, втім, у відзиві на позов зазначає про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів, був присутній та приймав участь у голосуванні з питань порядку денного.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність заперечень відповідача стосовно членства ОСОБА_1 в Кооперативі автогаражів "Харків".
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статей 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", статей 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частини 6 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та пунктом 8.4 статуту Кооперативу автогаражів "Харків" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
При цьому, судами встановлено, що положеннями статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення зборів учасників.
Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 було повідомлено про проведення 27.03.2016 загальних зборів. Відтак, суди правомірно зазначили, що відповідачем було порушено порядок підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, які відбулись 27.03.2016.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішення загальних зборів учасників Кооперативу автогаражів "Харків", які оформлені протоколом № 18 від 27.03.2016, прийняті за відсутності кворуму для прийняття рішень, оскільки в порушення положень пункту 8.6 статуту кооператив, кількість присутніх уповноважених членів складала менше двох третин уповноважених.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання недійсними рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016, оскільки ними встановлено факт порушення корпоративних прав позивача - ОСОБА_1 як учасника Кооперативу автогаражів "Харків" та факт прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі пункту 8 частини 1 статті 226, частини 1 статті 278, пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подані з порушенням вимог пункту 2 частини 1 статті 164, статті 173 Господарського процесуального кодексу України (відсутні докази сплати судового збору, порушено правила об`єднання справ в одне провадження), а також враховуючи порушення судом першої інстанції порядку прийняття цих позовних заяв до розгляду.
Доводи касаційної скарги наведених вище висновків не спростовують та не впливають на них.
При цьому, касаційна скарга відповідача не містить буд-яких заперечень щодо висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів та щодо прийняття оскаржуваних рішень за відсутності кворуму для їх прийняття.
Аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а постанови апеляційної інстанцій без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Кооперативу автогаражів "Харків" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 922/756/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
В.І. Студенець