ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/496/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

прокуратури - Костюк О. В. (посвідчення № 054763),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (головуючий - Мишкіна М. А., судді Поліщук Л. В., Таран С. В.) у справі

за позовом заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до Херсонської міської громадської організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго"

про припинення права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 13.06.2019 заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (далі - Херсонська міськрада, Міськрада) до Херсонської міської громадської організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго" (далі - Херсонська МГО ЛВЧВ "Арго", Громадська організація "Арго", Організація) про: 1) припинення права власності Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" на будівлі та споруди причалу № 10 по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні (далі - спірні будівлі та споруди, спірне нерухоме майно); 2) скасування державної реєстрації права власності, запис від 18.02.2019 № 30549461 про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з посиланням на положення статей 16 20 21 172 181 182 317 328 331 335 346 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 12 134 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 2, 3, 22, 24, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) Херсонська МГО ЛВЧВ "Арго" не отримувала у користування земельну ділянку по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні для будівництва будівель і споруд човново-яхтового причалу, а також вихідні дані та інші дозвільні документи на будівництво об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці за цією адресою, тому Громадська організація "Арго" не могла набути право власності на спірне нерухоме майно у порядку, встановленому законодавством; 2) представниками Управління комунальної власності Херсонської міськради складено акт від 07.07.2015 № 5, згідно з яким будівлі та споруди причалу № 10, розташовані по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, а саме: адміністративна будівля, літ. "А", сторожка, літ. "Б", склад, літ. "В", сарай, літ. "Д", КПП, літ. "Е", туалет, літ. "Ж", навіс, літ. "З", огорожа № 1- 4, мостіння І, пірси П, ІІІ мають занедбаний стан та ознаки безхазяйного майна. 09.07.2015 спірне нерухоме майно взято на облік як безхазяйне на підставі рішення від 09.07.2015 № 22730440. Рішення та запис державного реєстратора про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного на цей час є дійсними та ніким не оскаржувалися; 3) незважаючи на відсутність правовстановлюючих документів державним реєстратором Херсонської міськради 18.02.2019 зареєстровано за Організацією право власності на спірні будівлі та споруди на підставі акта приймання-передачі майна від Товариства рибалок та мисливців при профкомі Херсонського склотарного заводу до Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" від 25.04.2002, який (акт) судами під час розгляду справ № 923/1754/13 і № 5024/2045/2011 визнано неналежним доказом набуття права власності на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.10.2019 (суддя Литвинова В. В.) позов задоволено у повному обсязі.

4. Рішення аргументоване посиланням на положення статей 16 20 172 181 182 317 328 331 335 346 391 ЦК України, статей 12 134 152 ЗК України, статей 2, 3, 22, 24, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 73 76 86 ГПК України, застосовуючи які суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) Херсонська МГО ЛВЧВ "Арго" не отримувала у користування земельну ділянку по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні для будівництва будівель і споруд човново-яхтового причалу, а також вихідні дані та інші дозвільні документи на будівництво об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці за цією адресою, тому Громадська організація "Арго" не могла набути право власності на спірне нерухоме майно у порядку, встановленому законодавством; 2) Херсонська міськрада є власником земельної ділянки площею 0,7997 га, кадастровий номер 6510136300:30:005:0026, розташованої по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, а внаслідок незаконності набуття Громадською організацією "Арго" права власності на спірні будівлі та споруди нерухоме майно, до Організації не на конкурентних засадах (не на земельних торгах) перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою, у зв`язку з чим захист прав держави в особі Міськради на земельну ділянку комунальної власності у даному випадку можливий шляхом припинення права власності суб`єкта господарювання на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці та скасування державної реєстрації права власності Організації на об`єкт нерухомого майна; 3) наразі наявні підстави для звернення Прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міськради, ураховуючи нездійснення Міськрадою упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після звернень до відповідача.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 08.10.2019 та ухвалено нове рішення про залишення позову Прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

6. Постанова мотивована відсутністю підстав для представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок недотримання положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки: 1) з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Херсонська міськрада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго", а сама по собі обставина незвернення Міськради з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість самостійного виконання позивачем функції захисту інтересів держави; 2) саме лише посилання у позовній заяві на дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", без доведення надання суб`єкту владних повноважень розумного строку для реагування на стверджуване порушення інтересів держави після отримання відповідного повідомлення, не може підтвердити виконання Прокурором визначеного законом порядку та слугувати достатнім для підтвердження судом підстав для представництва Прокурором інтересів держави у суді; 3) Прокурор не довів нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави Херсонською міськрадою як органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати і залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційна скаргу

8. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53 226 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) під час ухвалення оскаржуваної постанови апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18; 2) відсутність направлення відповідачу копій листів Херсонської місцевої прокуратури від 23.05.2019 № 74/3120 вих-19, від 12.06.2019 № 74/3574 вих-19 не свідчить про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави у суді та не є правовим наслідком залишення позовної заяви прокурора без розгляду; 3) оскільки державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у лютому 2019 року проведено державним реєстратором Херсонської міськради, позивачу з квітня 2019 року було відомо про наявність порушень вимог законодавства під час набуття Громадською організацією "Арго" права власності на спірні будівлі та споруди, у тому числі з листів Херсонської місцевої прокуратури, тобто у Міськради було достатньо часу для пред`явлення позову щодо припинення права власності Організації на це майно, однак таких заходів не було вжито. Отже, розумний строк для вжиття Херсонською міськрадою заходів, спрямованих на захист інтересів держави, розпочався не з часу отримання позивачем повідомлення Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2019 про пред`явлення нею позову на захист інтересів держави, а з квітня 2019 року.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Херсонська МГО ЛВЧВ "Арго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі № 923/496/19 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 23.02.2021 о 15:15.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. На підставі рішення Херсонської міськради від 08.10.2010 № 1652 надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський причал № 10" (далі - ТОВ "Херсонський причал № 10") під човновий причал земельну ділянку площею 0,8031 га по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні.

12. 23.11.2011 між Херсонською міськрадою та ТОВ "Херсонський причал № 10" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в установленому законодавством порядку 04.04.2011 за № 651013634000054, за умовами пунктів 3, 8 якого на земельній ділянці було розміщено об`єкти нерухомого майна, що належать орендарю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2008. Цей договір укладено на 10 років строком до 08.10.2020.

13. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 2-а-2302/12/2170 задоволено позов прокурора міста Херсона до виконавчого комітету Херсонської міськради. Визнано нечинним і скасовано підпункт 1.10 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міськради від 15.07.2008 № 372 "Про видачу свідоцтв про право власності", на підставі якого ТОВ "Херсонський причал № 10" було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.07.2008.

14. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.02.2014 у справі № 923/1759/13 задоволено позов прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави до виконавчого комітету Херсонської міськради, Управління комунального майна Херсонської міськради, реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, ТОВ "Херсонський причал № 10". Визнано недійсним видане ТОВ "Херсонський причал №10" свідоцтво про право власності від 16.07.2008 серії САС № 046780 на будівлі та споруди причалу № 10 по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.05.2014 у справі № 923/1754/13 задоволено позов прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міськради до ТОВ "Херсонський причал № 10". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.11.2010, укладений між Херсонською міськрадою та ТОВ "Херсонський причал № 10", який зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Херсоні, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.04.2011 № 651013634000054.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ "Херсонський причал №10" не набував право власності на будівлі та споруди човнового причалу по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні у порядку, встановленому законодавством, та, відповідно не має права користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди. Херсонська міська громадська організація любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго" не має прав на будівлі і споруди, розташовані по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні та, відповідно, помилково залучена до участі у справі як третя особа на стороні позивача

15. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 у справі № 5024/2045/2011 відмовлено у задоволенні позову Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" до Херсонської міськради, ТОВ "Херсонський причал № 10", виконавчого комітету Херсонської міськради про визнання права власності на будівлі і споруди, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,8031 га по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, а саме: адміністративну будівлю площею 44,5 м2, сторожку площею 43,1 м2 з тамбуром площею 2,7 м2, склад площею 30,1 м2, сарай площею 14 м2, 3 сараї площею 21,5 м2 відповідно, КПП площею 2,8 м2, туалет площею 12 м2, огорожу 565 м2, мостіння, пірс металевий, пірс бетонний.

У вказаній постанові зазначено: "Громадська організація "Арго" не надала належні письмові докази на підтвердження правомірності набуття права власності на вищевказане нерухоме майно. Також позивачем не надано суду документів, які б свідчили про правонаступництво Херсонською МГО ЛВЧВ "Арго" прав та обов`язків товариства рибалок при профкомі Херсонського склотарного заводу чи Херсонського заводу скловиробів, у яких перебувала на праві постійного користування земельна ділянка, на якій розташовано спірне нерухоме майно. Акт приймання-передачі майна від Товариства рибалок та мисливців при профкомі Херсонського склотарного заводу до Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" від 25.04.2002 не визначає правовий статус передачі майна, в акті відсутнє посилання на місце знаходження об`єктів нерухомості, що відповідно не підтверджує факт передачі нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, до статутного фонду громадської організації. Статут Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" не містить відомостей щодо правонаступництва громадської організації прав та обов`язків будь-яких юридичних осіб".

16. 07.07.2015 представниками Управління комунальної власності Херсонської міськради складено акт № 5, яким зафіксовано, що будівлі та споруди причалу № 10, розташовані по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, а саме: адміністративна будівля, літ. "А", сторожка, літ. "Б", склад, літ. "В", сарай, літ. "Д", КПП, літ. "Е", туалет, літ. "Ж", навіс, літ. "З", огорожа №1- 4, мостіння І, пірси II, III мають занедбаний стан та ознаки безхазяйного майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.07.2015 вказане нерухоме майно взято на облік як безхазяйне на підставі рішення від 09.07.2015 № 22730440.

17. Херсонська міськрада є власником земельної ділянки площею 0,7997 га, кадастровий номер 6510136300:30:005:0026, розташованої по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні, на якій знаходяться спірні будівлі та споруди.

18. 04.05.2017 Громадська організація "Арго" подала до Херсонської міськради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,7997 га по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні під човново-яхтовий причал та дитячу спортивну секцію вітрильного спорту із земель запасу міської ради. При цьому документи, що підтверджують право власності на спірні будівлі і споруди, до зазначеного клопотання не додавалися.

19. Згідно з пунктами 2, 2.1 рішення Херсонської міськради від 30.11.2018 № 1751 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано в оренду строком на 10 років Херсонській МГО ЛВЧВ "Арго" земельну ділянку площею 0,7997 га із земель, які перебувають в оренді у ТОВ "Херсонський причал № 10", по вул. Перекопській, 178-Е, під човново-яхтовий причал та дитячу спортивну секцію вітрильного спорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки - 6510136300:30:005:0026.

20. 26.12.2018 між Херсонською міськрадою і Громадською організацією "Арго" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - договір оренди від 26.12.2018), згідно з пунктами 2, 3 якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,7997 га - під будівлями та спорудами транспорту. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

Право оренди Організацією зазначеної земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.01.2019, запис № 29885627 про інше речове право.

21. 18.02.2019 державний реєстратор Херсонської міськради зареєстрував за Херсонською МГО ЛВЧВ "Арго" право власності на спірне нерухоме майно на підставі акта приймання-передачі майна від Товариства рибалок та мисливців при профкомі Херсонського склотарного заводу до Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" від 25.04.2002.

22. Матеріали справи містять лист Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2019 № 74/3574 вих-19, з якого вбачається повідомлення Херсонської міськради про намір прокуратури подати до суду позов в інтересах держави в особі Херсонської міськради до Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" про припинення права власності на будівлі та споруди причалу № 10 по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні та скасування державної реєстрації права власності Громадської організації "Арго" на нерухоме майно. У цьому листі не зазначено будь-яких вимог щодо необхідності надання прокуратурі інформації стосовно вжиття або невжиття Міськрадою самостійних заходів з метою захисту інтересів держави.

13.06.2019 вказаний лист отримано Херсонською міськрадою і цією ж датою позовну заяву Прокурора зареєстровано у Господарському суді Херсонської області.

Позиція Верховного Суду

23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

24. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про відсутність підтвердження судом підстав для представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з мотивів недоведеності нездійснення чи неналежного здійснення Херсонською міськрадою захисту інтересів держави, який (висновок), у свою чергу, ґрунтується на тих обставинах, що: 1) звернення Прокурора до господарського суду з цим позовом 13.06.2019, тобто наступного дня після складання листа-повідомлення Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2019 № 74/3574 вих-19 та у день вручення цього листа Херсонській міськраді, не може вважатися наданням компетентному органу розумного строку для реагування на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, або вчинення дій для виправлення ситуації, тому наявне звернення до Міськради зі вказаним листом одночасно з поданням позову до Господарського суду Херсонської області позбавило позивача можливості відреагувати на звернення Прокурора; 2) лист Херсонської місцевої прокуратури від 23.05.2019 № 74/3120вих-19 не взято до уваги як такий, що відсутній у переліку додатків до позовної заяви та на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України не направлявся відповідачу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, адресованого Херсонській МГО ЛВЧВ "Арго"; 3) наявний у матеріалах справи лист Херсонської міськради від 09.04.2019 № 8-2709-11/12 "Про надання інформації" також не може свідчити про дотримання Прокурором процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки, по-перше, у зазначеному листі Міськрада надала відповідь на лист-запит Херсонської місцевої прокуратури від 26.03.2019 № 74/1760вих-19, якого (листа-запиту) матеріали справи не містять, що унеможливлює його оцінку судом на предмет належності до обставини повідомлення Прокурором про намір подання позову до суду. По-друге, викладена у листі від 09.04.2019 № 8-2709-11/12 інформація Херсонської міськради у сукупності з іншими доданими до позовної заяви доказами спростовує твердження Прокурора про бездіяльність позивача, позаяк Міськрада вживає заходів для оформлення права власності на спірні об`єкти нерухомості у судовому порядку за територіальною громадою м. Херсона після взяття на облік цього нерухомого майна як безхазяйного 09.07.2015 та державної реєстрації такого рішення, що нерозривно пов`язано із захистом права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

25. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок суду апеляційної інстанції та водночас погоджується з твердженням скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, з огляду на таке.

26. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

27. У пунктах 67, 77- 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

28. Суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на ненадання Херсонській міськраді як компетентному органу розумного строку для реагування на стверджуване порушення інтересів держави, з огляду на одночасне (13.06.2019) отримання Міськрадою листа-повідомлення Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2019 № 74/3574 вих-19 і звернення Прокурора з поданням позову до Господарського суду Херсонської області, а також на викладену в листі-відповіді Херсонської міськради від 09.04.2019 № 8-2709-11/12 (на запит Херсонської місцевої прокуратури від 26.03.2019 № 74/1760вих-19) інформацію про вжиття Міськрадою заходів для оформлення права власності на спірні об`єкти нерухомості у судовому порядку за територіальною громадою м. Херсона після взяття на облік цього нерухомого майна як безхазяйного 07.07.2015 та державної реєстрації такого рішення, на порушення положень статей 86 236 269 282 ГПК України не надав належної оцінки листу Херсонської місцевої прокуратури від 23.05.2019 № 74/3120вих-19 (отримано позивачем 24.05.2019), зі змісту якого вбачається повідомлення прокуратурою Херсонської міськради про виявлені порушення законодавства під час реєстрації 18.02.2019 державним реєстратором Херсонської міськради права власності Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго" на спірне нерухоме майно та зазначено про необхідність самостійного вжиття Міськрадою заходів щодо припинення у судовому порядку права власності Громадської організації "Арго" на спірні будівлі та споруди і повідомити про вжиті заходи Херсонську місцеву прокуратуру в строк до 31.05.2019, у тому числі про причини неподання відповідного позову.

При цьому апеляційний суд не спростував наведені у відзиві на апеляційну скаргу доводи заступника прокурора Херсонської області про нездійснення Херсонською міськрадою належним чином захисту інтересів держави та зумовлену цим наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, оскільки посадовими особами Міськради не оскаржено у судовому порядку державну реєстрацію за відповідачем права власності на спірне нерухоме майно, яку проведено 18.02.2019, тобто вже після прийняття рішення Херсонської міськради від 30.11.2018 № 1751 про надання Херсонській МГО ЛВЧВ "Арго" у користування земельної ділянки площею 0,7997 га, кадастровий номер 6510136300:30:005:0026, розташованої по вул. Перекопській, 178-Е у м. Херсоні.

29. У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що сама по собі відсутність направлення відповідачу копій листів Херсонської місцевої прокуратури від 23.05.2019 № 74/3120/вих-19, від 12.06.2019 № 74/3574/вих-19, на яку (відсутність) помилково послався апеляційний суд на обґрунтування неприйняття вказаних листів як доказів, не свідчить про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави у суді та не призводить до правового наслідку у виді залишення позовної заяви Прокурора без розгляду.

30. З урахуванням викладеного у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 правового висновку про те, що у разі якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва, і за умов відсутності отримання відповіді компетентного органу на звернення прокурора це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим, а також, зважаючи на обставини відсутності будь-якого реагування Міськради на лист Херсонської місцевої прокуратури від 23.05.2019 № 74/3120/вих-19 у період з 24.05.2019 до 13.06.2019 (дата подання позову), касаційна інстанція не виключає наявність достатніх підстав вважати, що Херсонською міськрадою упродовж розумного строку самостійно не вживалися заходи, спрямовані на судовий захист інтересів держави, що можна розуміти як бездіяльність компетентного органу.

Наведений у цій постанові висновок щодо надання Прокурором розумного строку для реагування Міськрадою на стверджуване порушення інтересів держави цілком узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, за змістом якого суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором "розумного строку" і фактичне усунення такими діями можливості самостійного подання позову компетентним органом (Кабінетом Міністрів України), у першу чергу, зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до Кабінету Міністрів України та поданням позову у даній справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Оскаржувані судові рішення у даній справі прийнято з неправильним застосуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк застосований судами попередніх інстанцій підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору. Критерій "розумності", який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

З огляду на те, що постанову Верховного Суду 20.01.2021 у справі № 927/468/20 офіційно оприлюднено 25.01.2021, тобто вже після подання касаційної скарги у цій справі (03.12.2020), касаційна інстанція вбачає правові підстави для застосування положень частини 4 статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо застосування норми права, а саме статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

31. Згідно з частиною 6 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

32. Колегія суддів зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність бездіяльності Херсонської міськради з причин вжиття нею у порядку цивільного судочинства заходів для оформлення права власності територіальної громади м. Херсона на спірні об`єкти нерухомості, як на безхазяйне майно, по суті ґрунтується на помилковому ототожненні інституту судового захисту інтересів держави шляхом подання позову, тобто у порядку позовного провадження, та окремого провадження, яке (окреме провадження) у розумінні статті 293 ЦПК України є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи.

33. Крім того, із загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2019 у справі № 766/1836/18 заяву Херсонської міськради про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади залишено без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України з огляду на наявність спору про право власності на нерухоме майно, яке 18.02.2019 зареєстровано за Херсонською МГО ЛВЧВ "Арго", що свідчить про те, що станом на час звернення Прокурора з позовом у цій справі інтереси держави залишилися незахищеними.

У зв`язку з цим Верховний Суд зауважує на передчасності висновку апеляційного суду про те, що викладена у листі від 09.04.2019 № 8-2709-11/12 інформація Херсонської міськради у сукупності з іншими доданими до позовної заяви доказами спростовує твердження Прокурора про бездіяльність позивача, позаяк Міськрада вживає заходів для оформлення права власності на спірні об`єкти нерухомості у судовому порядку за територіальною громадою м. Херсона після взяття на облік цього нерухомого майна як безхазяйного 09.07.2015 та державної реєстрації такого рішення.

34. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з доводами скаржника у тій частині, що оскільки державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у лютому 2019 року проведено державним реєстратором Херсонської міськради, позивачу з 24.05.2019, але не з квітня 2019 року було відомо про наявність порушень вимог законодавства під час набуття Громадською організацією "Арго" права власності на спірні будівлі та споруди, у тому числі з листів Херсонської місцевої прокуратури, тобто у Міськради було достатньо часу для пред`явлення позову щодо припинення права власності Організації на це майно, однак таких заходів не було вжито. Отже, розумний строк для вжиття Херсонською міськрадою заходів, спрямованих на захист інтересів держави, розпочався не з часу отримання позивачем повідомлення Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2019 про пред`явлення нею позову на захист інтересів держави, а з 24.05.2019.

35. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

36. З огляду на це касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, оскільки предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених справах і в розглядуваній справі є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

37. Таким чином, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

38. Наведене свідчить про те, що, передчасно скасувавши рішення місцевого господарського суду і залишивши позов Прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 86 236 282 316 ГПК України ухилився від апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог.

39. Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність передбачених законом виключних підстав для представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та зумовлене цим залишення без розгляду позову Прокурора у справі. Такий висновок не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

40. З огляду на наведені раніше висновки касаційна інстанція відхиляє необґрунтовані доводи Херсонської МГО ЛВЧВ "Арго", викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

43. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позову заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради не відповідає положенням статей 86 226 236 269 316 ГПК України.

44. Таким чином, доводи, викладені скаржником у поданій касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження і спростовують висновок апеляційного суду щодо залишення позову без розгляду.

45. Зважаючи на те, що саме судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат

46. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у виді сплаченого скаржником судового збору не здійснюється.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі № 923/496/19 скасувати.

Справу № 923/496/19 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв