№ 924/1351/20 (924/914/20) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

Cправа № 924/1351/20 (924/914/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

позивач - Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів",

представник - Венгер Д.О. в режимі відеоконференції,

відповідач-1: Публічне акціонерне товариство "Проскурів",

представник - Керницька О.В. в режимі відеоконференції,

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

представник не з`явився,

представник кредитора ОСОБА_1 - Ярош В.Ю. в режимі відеоконференції,

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Рудий Андрій Миколайович,

представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021

у складі колегії суддів: Саврія В.А., (головуючий) Білецької Л.М. Демидюк О.О., Савченка Г.І.

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

про скасування рішень державних реєстраторів та витребування земельних ділянок

в межах справи № 924/1351/20

про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

На розгляд Суду постало питання правомірності вибуття з власності позивача земельних ділянок та наявності підстав для їх витребування з чужого незаконного володіння відповідача-2.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 000002, виданого Розсошанською сільською радою 20.02.1996 на підставі рішення ради №2 від 29.05.1995, Акціонерному товариству "Агрофірма "Проскурів" (далі - Агрофірма "Проскурів") надано у колективну власність 3 411,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з планом. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за ХМ №1.

2. Додатком №1 до державного акту на право колективної власності на землю Агрофірми "Проскурів" від 20.02.1996 є Список громадян - членів Агрофірми "Проскурів" - 79 осіб (міститься в матеріалах реєстраційних справ, на підставі яких було проведено реєстрацію права власності щодо земельних ділянок кадастровий №6810100000:28:001:0792 та №6810100000:28:002:0774).

3. 28.09.1996 було створене Сільськогосподарське акціонерне товариство "Проскурів" (далі - САТ "Проскурів") шляхом внесення майнових внесків засновниками та особами, які підписалися на акції Товариства, для оплати акцій, що випускаються товариством та формують його статутний фонд (п. 1.1. Установчого договору про створення САТ " Проскурів" від 28.09.1996).

4. Відповідно до п. 3.4 Установчого договору засновники вносять в рахунок оплати акцій свої частки в майні Агрофірми "Проскурів" або грошові кошти.

5. Відповідно до п. 3.5 Установчого договору про створення САТ "Проскурів" від 28.09.1996 підписання засновниками цього договору є достатнім підтвердженням волевиявлення засновника про отримання своєї майнової частки в Агрофірмі "Проскурів" та внесення її в Товариство. Майнові внески засновників у вигляді майнових часток передаються Товариству у вигляді частини майна Агрофірми "Проскурів" в натурі, що припадає на загальну суму часток засновників Товариства і оцінюються згідно номінальної вартості акцій, що припадають на кожного з засновників.

6. Засновниками САТ "Проскурів" відповідно до підписного списку засновників є 485 осіб.

7. 22.11.1996 зборами уповноважених Агрофірми "Проскурів" прийнято рішення про передачу земельних ділянок, що не увійшли в пайовий фонд та належать Агрофірмі "Проскурів" на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 20.02.1996 у власність САТ "Проскурів" (витяг з протоколу зборів уповноважених Агрофірми "Проскурів" від 22.11.1996).

8. 23.04.1999 між засновниками САТ "Проскурів" та фізичними особами згідно підписного списку, що є невід`ємною частиною договору укладено договір №9 купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" (далі - ВАТ "Проскурів") в порядку відкритої підписки. На підставі цього договору громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів" майно згідно з переліком, вказаному в додатку №1 до договору (26 одиниць майна) (п. 2 договору).

9. 24.04.1999 між засновниками САТ "Проскурів" та фізичними особами згідно підписного списку, що є невід`ємною частиною договору укладено договір №11 купівлі - продажу акцій ВАТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки. На підставі цього договору громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів" майно згідно з переліком (8 одиниць майна) (п. 3 договору).

10. 30.04.1999 між засновниками САТ "Проскурів" та фізичними особами згідно підписного списку, що є невід`ємною частиною договору укладено договір №19 купівлі-продажу акцій ВАТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки. На підставі цього договору громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів" майно згідно з переліком вказаному в додатку №1 до договору (68 одиниць майна) (п. 2 договору).

11. 06.05.1999 між засновниками САТ "Проскурів" та фізичними особами згідно підписного списку, що є невід`ємною частиною договору укладено договір №23 купівлі-продажу акцій ВАТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки. На підставі цього договору громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів" майно згідно з переліком вказаному в додатку №1 до договору (35 одиниць майна) (п. 2 договору).

12. 10.05.1999 між засновниками САТ "Проскурів" та фізичними особами згідно підписного списку, що є невід`ємною частиною договору укладено договір №27 купівлі-продажу акцій ВАТ "Проскурів" в порядку відкритої підписки. На підставі цього договору громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів" майно згідно з переліком вказаному в додатку №1 до договору (33 одиниці майна) (п. 2 договору).

13. 10.07.2004, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу №1 зборів акціонерів САТ "Проскурів" від 10.07.2004 зборами прийнято рішення про реорганізацію САТ "Проскурів" шляхом приєднання його до ВАТ "Проскурів", всі права та обов`язки САТ "Проскурів" переходять до ВАТ "Проскурів".

14. Відповідно до п. 1.3 Статуту ВАТ "Проскурів" товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань САТ "Проскурів", яке реорганізувалось шляхом приєднання до нього.

15. У 2011 ВАТ "Проскурів" було перетворено у Публічне акціонерне товариство "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів") відповідно до вимог розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (п. 1.1. Статуту ПАТ "Проскурів").

16. Згідно з п. 1.2. Статуту ПАТ "Проскурів" є повним правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків ВАТ "Проскурів".

17. 24.12.2015 за Агрофірмою "Проскурів" на підставі державного акту серії ХМ № 000002 від 20.02.1996 зареєстровано право колективної власності на земельну ділянку за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51307209 від 30.12.2015 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 15.06.2020 №212577256). Відомості про реєстрацію речового права на нерухоме майно до Державного реєстру внесено на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В. №27710226 від 30.12.2015.

18. Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим №6810100000:28:001:0792 була проведена 11.11.2015 Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області. Дана земельна ділянка відноситься до земель під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями та дворами. Зазначена інформація міститься у Витязі з Державного земельного кадастру від 11.11.2015р. №НВ-6802513892015.

19. 25.12.2015 за Агрофірмою "Проскурів" на підставі державного акту серії ХМ № 000002 від 20.02.1996, зареєстровано право колективної власності на земельну ділянку за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51306520 від 30.12.2015 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 15.06.2020 №2125577014). Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим №6810100000:28:002:0774 була проведена Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області 23.09.2013.

20. 25.12.2015 за Агрофірмою "Проскурів" на підставі державного акту серії ХМ № 000002 від 20.02.1996, зареєстровано право колективної власності на земельну ділянку за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51304742 від 30.12.2015 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 15.06.2020 №212575591).

21. Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим №6825087200:06:012:0721 була проведена 11.09.2013 Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області. Зазначена інформація міститься у Витязі з Державного земельного кадастру від 11.11.2015 №НВ-6802513892015.

22. Відповідно до копії протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 правлінням Агрофірми "Проскурів" прийнято рішення про завершення передачі майна Агрофірми "Проскурів" у власність ПАТ "Проскурів" передавши ПАТ "Проскурів" у приватну власність земельні ділянки, зокрема, площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792; площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774 (до матеріалів справи надано копію протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016).

23. Відповідно до копії акту приймання-передачі від 20.01.2016, на виконання рішення зборів уповноважених Агрофірми "Проскурів" від 22.11.1996 та рішення правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016, Агрофірма "Проскурів" в особі Голови правління Рудика І.Л. передала, а ПАТ "Проскурів" в особі Генерального директора Будзінського В.Б. прийняло у власність земельні ділянки, зокрема, площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792; площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774 (в матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі від 20.01.2016).

24. 22.04.2016 земельні ділянки площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792; площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774; площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721 були зареєстровані на праві власності за ПАТ "Проскурів" (форма власності: колективна). Реєстрація змін до права власності здійснена на підставі рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В.: від 22.04.2016 №29384093 (щодо земельної ділянки кадастровий №6810100000:28:001:0792); від 22.04.2016 №29384616 (щодо земельної ділянки кадастровий №6810100000:28:002:0774); від 22.04.2016 №29384437 (щодо земельної ділянки кадастровий №6825087200:06:012:0721). В запис "Підстава для державної реєстрації" додано: протокол засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016 та акт приймання-передачі б/н від 20.01.2016, в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на ПАТ "Проскурів". Прийняття рішень від 22.04.2016 підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 15.06.2020 №212577256, №2125577014, №212575591).

25. 27.04.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Роїк І.Д. було проведено реєстрацію виправлення права власності (рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №29444413 від 27.04.2016 у зв`язку з невірним зазначенням коду ЄДРПОУ власника) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792, яким в записі "Власники" ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 03788891 змінено на ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 30593842.

26. 12.06.2020 на засіданні наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 12.06.2020 було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 17 про передачу в якості вкладу в статутний капітал ТОВ "Технопарк Проскурів" нерухомого майна - земельних ділянок: площею 15,4769 га з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721, площею 1,1623 га з кадастровим номером 68110100000:28:002:0774, площею 0,8284 га з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792.

27. 12.06.2020 ПАТ "Проскурів" передало, а ТОВ "Технопарк Проскурів" прийняло до статутного капіталу нерухоме майно - земельні ділянки площею 1,1623 га з кадастровим номером 68110100000:28:002:0774, площею 0,8284 га з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792, площею 15,4769 га з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721, що підтверджується актами прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Технопарк Проскурів" від 12.06.2020 за №24, №25, №26.

28. 16.06.2020, як встановлено судами попередніх інстанцій, з Інформаційної довідки від 17.07.2020 №216779841 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, земельні ділянки з кадастровими номерами №6810100000:28:002:0774, №6810100000:28:001:0792, №6825087200:06:012:0721 були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Технопарк Проскурів" (форма власності: колективна). Підставами для державної реєстрації стали: протокол засідання наглядової ради №17 від 12.06.2020 та акти приймання-передачі нерухомого майна №24, №25, №26 від 12.06.2020, видавник: ПАТ "Проскурів". Підставами внесення записів до Державного реєстру про об`єкти нерухомого майна (земельні ділянки) стали рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк В.І. №52715746 від 18.06.2020, №52720357 від 18.06.2020, №52717738 від 18.06.2020.

29. 01.07.2020 директором ТОВ "Технопарк Проскурів" Будзінським В.В. видано Наказ "Про знищення документів", а саме: протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту прийому-передачі від 20.01.2016, отриманих від ПАТ "Проскурів" 18.06.2020 як такі, що не є правовстановлюючими документами ТОВ "Технопарк Проскурів" на земельні ділянки з кадастровими номерами №6810100000:28:001:0792, №6825087200:06:012:0721, №6810100000:28:002:0774.

30. 01.07.2020 комісією ТОВ "Технопарк Проскурів" у складі: директора Будзінського В.В., завідувача господарства Бачинської Г.М., головного економіста Прокопчук Т.П. на підставі Наказу від 01.07.2020 проведено знищення документів - протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 (4 сторінки) та акту прийому-передачі від 20.01.2016 (1 сторінка).

Подання позову

31. У серпні 2020 року Агрофірма "Проскурів" звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ПАТ "Проскурів", ТОВ "Технопарк Проскурів" та, з урахування заяви про зміну предмету позову, просило суд:

- скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В. № 29384616 від 22.04.16, яким в запис "Підстава для державної реєстрації" додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.16, додано акт приймання-передачі від 20.01.16 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на ПАТ "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:002:0774 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824329868101);

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В., № 29384437 від 22.04.16, яким в запис "Підстава для державної реєстрації" додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.16, додано акт приймання-передачі від 20.01.16 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на ПАТ "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824302068250);

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В. № 29384093 від 22.04.16, яким в запис "Підстава" для державної реєстрації додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.16 додано акт приймання-передачі від 20.01.16 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на ПАТ "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Роїк І.Д. № 29444413 від 27.04.16, яким в записі "Власники" ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 03788891 змінено на ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 30593842 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52715746 від 18.06.20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:002:0774 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824329868101);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52717738 від 18.06.20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824302068250);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52720357 від 18.06.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

- витребувати від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" три земельні ділянки за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,1623 га, кадастровий номер 6810100000:28:002:0774; площею 15,4769 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0721; площею 0,8284 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0792.

32. Позивач стверджує, що первинні реєстраційні дії переходу права власності від Агрофірми "Проскурів" до ПАТ "Проскурів" (22.04.2016) вчинені на підставі або не існуючих документів, зокрема: протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016 та акту приймання-передачі б/н від 20.01.2016, оскільки таке рішення правління не приймалося та акт приймання-передачі не складався, або проведені на підставі підроблених документів тодішнім генеральним директором ПАТ "Проскурів" Будзінським В.Б.

33. Позивач також зазначає, що реєстраційні дії щодо переходу права власності від Агрофірми "Проскурів" до ПАТ "Проскурів" та в подальшому до ТОВ "Технопарк Проскурів" на спірні земельні ділянки були здійсненні під час дії мораторію щодо відчуження у будь-який цивільно-правовий або інший спосіб земель сільськогосподарського призначення, що є порушенням вимог п. 14 та п.п. б) п. 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

34. Позивач у письмових поясненнях від 13.09.2021, крім того, звертає увагу на те, що саме відповідачем - ПАТ "Проскурів" через свого представника Токаж Є.О. було подано державним реєстраторам акт та протокол для проведення реєстраційних дій. Таким чином, позивач ніяким чином не міг дізнатися про існування "неіснуючих" протоколу та акта та не міг дізнатися про день здійснення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок. Також наголошує, що об`єктивно позивач не міг раніше дізнатися про існування протоколу, акту та про день здійснення реєстраційних дій, оскільки стан земельних ділянок не змінювався, фактично не відбувались будь-які дії із земельними ділянками, які б давали позивачу підстави вважати, що змінився власник земельних ділянок чи об`єктивно існують якісь інші загрози щодо втрати майна.

35. Строк позовної давності, на думку позивача, необхідно обраховувати з моменту коли позивач дізнався про існування протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016 та акту приймання-передачі б/н від 20.01.2016, а не з моменту здійснення реєстраційних дій.

36. Стверджує, що саме з моменту отримання інформаційних довідок від 15.06.2020 позивачу стало відомо про існування протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016 та акту приймання-передачі б/н від 20.01.2016.

37. ПАТ "Проскурів" подано до суду першої інстанції заяву про застосування до спірних відносин строку позовної давності, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вибули з власності Агрофірми "Проскурів" 20.01.2016, про що позивач був обізнаний. Крім того, протокол засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акт приймання-передачі від 20.01.2016 є підписаними Рудиком І.Л., що підтверджує його обізнаність про передачу земельних ділянок з моменту підписання вказаних документів. Однак, до суду з позовом про скасування реєстраційних дій щодо земельних ділянок та витребування земельних ділянок Агрофірма "Проскурів", головою правління якої є Рудик І.Л., звернулася лише 04.08.2020. Таким чином стверджує, що з моменту реєстрації права власності за ПАТ "Проскурів" пройшло більше трьох років, що свідчить про сплив строку позовної давності для оскарження здійснених реєстраційних дій та витребування таких земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

38. 21.09.2021 рішенням Господарського суду Хмельницької області позовні вимоги Агрофірми "Проскурів" задоволено. Вирішено:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52720357 від 18.06.20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

- стягнути з ПАТ "Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" 8 408 грн витрат по оплаті судового збору;

- стягнути з ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" 12 612 грн витрат по оплаті судового збору.

39. 23.12.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 21.09.202 у справі № 924/1351/20 (924/914/20) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 залишено без змін.

40. Щодо підстави державної реєстрації спірних земельних ділянок за ПАТ "Проскурів" суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у зв`язку із знищенням оригіналів документів (протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту прийому-передачі від 20.01.2016), відсутня можливість перевірити їх дійсність, зокрема їх підписання головою правління Агрофірми "Проскурів" Рудиком І.Л.

41. При цьому, відповідачами не обґрунтовано необхідності передання протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" та акту прийому-передачі, датованих 20.01.2016 від ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Технопарк Проскурів", зважаючи на те, що підставами для державної реєстрації спірних земельних ділянок за ТОВ "Технопарк Проскурів" стали протокол засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" №17 від 12.06.2020 та акти приймання-передачі нерухомого майна №24, №25, №26 від 12.06.2020.

42. Судами враховано пояснення позивача про те, що Агрофірмі "Проскурів" стало відомо про існування вказаних документів з моменту отримання інформаційних довідок від 15.06.2020. При цьому, як слідує з матеріалів реєстраційних справ, протокол засідання правління та акт приймання-передачі від 20.01.2016 для проведення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок подався відповідачем - ПАТ "Проскурів" через свого представника Токаж Є.О.

43. Зважаючи на заперечення позивача самого факту існування оригіналів документів - протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту прийому-передачі від 20.01.2016, враховуючи відсутність оригіналів таких доказів, у зв`язку з чим відсутня можливість перевірки (встановлення) їх дійсності, з огляду на положення ч. 6 ст. 91 ГПК України, копії таких документів судами попередніх інстанцій не взяті до уваги при розгляді справи в якості належних, допустимих та достовірних доказів.

44. Таким чином, суди дійшли висновків, що відповідачем - ПАТ "Проскурів" не підтверджено та не доведено наявність та правомірність підстави для реєстрації за ПАТ "Проскурів" права власності на спірні земельні ділянки.

45. Також суди окремо звернули увагу на підстави реєстрації за ПАТ "Проскурів" права власності на земельну ділянку площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2020 №212575591 підставою для державної реєстрації за ПАТ "Проскурів" права власності на земельну ділянку площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721 зазначено протокол засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016 та акт прийому-передачі б/н від 20.01.2016. Із копій протоколу та акту від 20.01.2016 слідує, що питання щодо передачі ПАТ "Проскурів" земельної ділянки площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721 не вирішувалося.

46. Додатково суди зауважили, що навіть за умови дійсного проведення засідання правління Агрофірми "Проскурів" 20.01.2016 та підписання протоколу Головою правління Рудиком І.Л., засідання правління не було правомочним, оскільки в ньому брало участь менше, ніж 2/3 членів правління.

47. Щодо мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, суди попередніх інстанцій зауважили, що нормами земельного законодавства, чинного станом на момент прийняття рішень державного реєстратора від 22.04.2016 про зміну власника спірних земельних ділянок з Агрофірми "Проскурів" на ПАТ "Проскурів" та рішень державного реєстратора від 18.06.2020 про зміну власника спірних земельних ділянок з ПАТ "Проскурів" на ТОВ "Технопарк Проскурів", було встановлено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням підпункту б) пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішень державних реєстраторів від 22.04.2016 та від 18.06.2020 про зміну власника спірних земельних ділянок з Агрофірми "Проскурів" на ПАТ "Проскурів" та в подальшому з ПАТ "Проскурів" на ТОВ "Технопарк Проскурів").

48. Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суди дійшли висновків, що враховуючи положення п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, вимоги позивача про скасування рішень державних реєстраторів №29384616, №29384437, №29384093 від 22.04.2016 про зміну власника спірних земельних ділянок з Агрофірми "Проскурів" на ПАТ "Проскурів"; рішення державного реєстратора №29444413 від 27.04.2016, яким в записі "Власники" ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 03788891 змінено на ПАТ "Проскурів", код ЄДРПОУ 30593842 (у зв`язку з невірним зазначенням коду ЄДРПОУ власника); рішень державного реєстратора № 52715746, № 52717738, № 52720357 від 18.06.2020 щодо реєстрації права власності на спірні земельної ділянки за ТОВ "Технопарк Проскурів", а також витребування таких земельних ділянок у ТОВ "Технопарк Проскурів", як титульного власника є належним способом захисту порушеного права позивача, внаслідок задоволення яких можливе відновлення попередньої, первинної державної реєстрації права колективної власності на спірні земельні ділянки за Агрофірмою "Проскурів", які були проведені 24.12.2015 та 25.12.2015.

49. Щодо строку позовної давності, судами під час розгляду спору встановлено відсутність оригіналів документів - протоколу правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту приймання-передачі від 20.01.2016. Суди вказали, що при цьому, як вбачається матеріалів реєстраційних справ саме відповідачем - ПАТ "Проскурів" через свого представника Токаж Є.О. було подано державному реєстратору протокол правління Агрофірми "Проскурів" та акт приймання-передачі від 20.01.2016 для проведення реєстраційних дій.

50. Суди дійшли висновку, враховуються, що стан земельних ділянок не змінювався, не відбувались будь-які дії із земельними ділянками, які б давали позивачу підстави вважати, що змінився власник земельних ділянок чи об`єктивно існують якісь інші загрози щодо втрати майна, отже позивач об`єктивно не міг раніше дізнатися про порушення своїх прав, існування протоколу та акту від 20.01.2016 (оригінали яких відсутні) та про день (дату) здійснення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок.

51. Суди дійшли висновків, що перебіг строку позовної давності розпочинається з 15.06.2020 - коли представником Агрофірми "Проскурів" Венгер Д.О. було отримано інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2020, з якої позивачу стало відомо про здійснення реєстраційний дій та не пропущений позивачем.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

52. 06.01.2022 ПАТ "Проскурів" подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021. Справу № 924/1351/20 (924/914/20) направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

53. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 924/1351/20 (904/914/20) на підписана суддею, який брав участь у розгляді справи та ухваленні вказаної постанови, а саме суддею-доповідачем Демидюком О.О., що є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

54. При цьому, скаржник вказує, що із отриманої на електронну адресу ПАТ "Проскурів" та його уповноваженого представника сканованої копії постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що на ній відсутній підпис судді Демидюка О.О.

55. 20.01.2021 ПАТ "Проскурів" подано доповнення до касаційної скарги, в якому скаржник зазначає, що касаційна скарга подається також на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме судове рішення оскаржується з підстави передбаченої частиною третьою статті 310 ГПК України, вказуючи, що судами порушено статті 79 86 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

56. Також, скаржник звертає увагу Суду на те, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України, а саме порушення судами статей 73 74 77 79 86 ГПК України, тобто судами встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

57. При цьому, скаржник вказує, що протокол засідання правління Агрофірма "Проскурів" від 20.01.2016 та акт приймання-передачі від 20.01.2016 є законними, чинними, не скасованими та не підробленим, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази протилежного, а позивач не спростував, що 20.01.2016 не відбувалося засідання Агрофірми "Проскурів". Також вказує, що нормами чинного законодавства України не передбачено заборони щодо передачі таких документів від ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Технопарк Проскурів", а строк зберігання цих документів сплинув.

58. Таким чином, на думку скаржника, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави піддати сумніву належним чином посвідчені копії цих документів та вказує, що враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, твердження позивача про те, що Агрофірма "Проскурів" не приймала рішення засідання правління 20.01.2016 не заслуговували на увагу.

59. Крім того, скаржник стверджує, що позивач не ставив вимоги про визнання недійсним протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 визначаючи підставу для цього неправомочність засідання правління Агрофірми "Проскурів", отже суди не мали права брати до уваги вказані обставини, а відповідач був позбавлений можливості надати свої пояснення та відповідні докази. Отже, на думку скаржника суди допустили порушення принципу змагальності.

60. ПАТ "Проскурів", як підставу касаційного оскарження вказує пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права передбачені підпунктом б) пункту 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та статей 256 257 261 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

61. Щодо висновків судів, що відчуження спірних земельних ділянок було здійснено в період дії мораторію щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги те, що мораторій, який існував майже 20 років, суперечив статтям 14 та 41 Конституції України, які гарантують право власності на землю та право на приватну власність, статті 90 Земельного кодексу України.

62. Скаржник, при цьому, посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" від 22.05.2018, яким мораторій на відчуження сільськогосподарських земель визнаний таким, що порушує права громадян-власників земельних ділянок. Обґрунтовано висновок, що на основі цього рішення ЄСПЛ національні суди можуть ухвалювати рішення щодо правомірності відчуження такими громадянами сільськогосподарських земель до вступу в дію закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

63. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми земельного законодавства чинного станом на момент прийняття рішень державного реєстратора від 22.04.2016 та від 18.06.2020 та могли ухвалити рішення щодо правомірності відчуження такими юридичними особами сільськогосподарських земель з огляду на прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31.03.2020 (набрав чинності з 01.07.2021).

64. Скаржник також наголошує на тому, що несвоєчасний та неефективний захист Агрофірмою "Проскурів" своїх порушених прав може призвести до позбавлення добросовісного набувача права власності на спірне майно та втручання у право власності.

65. Скаржник також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у правовідносинах, пов`язаних із застосуванням строку позовної давності до правовідносин щодо витребування земельних ділянок, які були передані до статутних капіталів юридичних осіб за рішенням органу юридичної особи.

66. Скаржник стверджує, що позивач належними, достовірними та вірогідними доказами не спростував факту, що 20.01.2016 не відбувалося засідання Агрофірми "Проскурів". Таким чином, прийняте рішення правлінням Агрофірма "Проскурів", свідчить про обізнаність позивача про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ПАТ "Проскурів", а отже строк позовної давності слід обраховувати з 20.01.2016.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

67. 18.02.2022 до Верховного Суду від розпорядника майна Агрофірми "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А.М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

68. Арбітражний керуючий стверджує про безпідставність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини першої статті 310 ГПК України та зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підписана всією колегією суддів.

69. Арбітражний керуючий також стверджує про безпідставність доводів касаційної скарги про порушення судами статей 74 77 80 91 ГПК України та вважає обґрунтованим висновок про фальсифікування представниками ПАТ "Проскурів" документів.

70. Розпорядник майна вважає, що висновок Верховного Суду щодо мораторію на відчуження земель об`єктивно не може бути викладений з огляду на чітко визначене конституційне регулювання відсутності зворотної дії у часі закону, яким скасовано такий мораторій. Також наголошує, на безпідставності доводів касаційної скарги про відсутність висновків Верховного Суду щодо позовної давності, оскільки такі застосовані судами попередніх інстанцій, як і наведені самим скаржником в касаційній скарзі.

71. У відзиві також зауважено на відсутності в касаційній скарзі та доповненнях до неї правомірності реєстрації третьої земельної ділянки за кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 при тому, що неіснуючі рішення правління позивача та акт прийому-передачі від 20.01.2016 не стосуються цієї земельної ділянки.

72. Додатково арбітражний керуючий наголошує, що після прийняття оскаржуваних рішення та постанови, ТОВ "Технопарк "Проскурів" здійснено неправомірні дії, спрямовані на поділ земельної ділянки за кадастровим номером 6825087200:06:012:0721.

73. 26.05.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Технопарк "Проскурів" надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ "Технопарк "Проскурів" є добросовісним набувачем спірного майна, а оскаржуване судове рішення порушує його право на мирне володіння майном. Крім того, відповідач стверджує про необхідність обчислення строку позовної давності з 2016 року - з моменту дати засідання Агрофірми "Проскурів" або дати вчинення реєстраційних дій.

В. Касаційне провадження

74. 13.01.2022 згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Пєскова В.Г., (судді-доповідача) суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

75. 28.01.2022 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 924/1351/20 (924/914/20) за касаційною скаргою ПАТ "Проскурів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.02.2022.

76. У зв`язку з перебуванням судді Банаська О.О. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/1351/20 (924/914/20) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Картере В.І., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.02.2022.

77. 24.02.2022 розгляд справи № 924/1351/20 (924/914/20) не відбувся у зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні.

78. 05.04.2022 ухвалою Верховного Суду розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів" призначено на 26.05.2022.

79. 26.05.2022 до Верховного Суду від розпорядника майна Агрофірми "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, мотивоване тим, що останній не має змоги забезпечити участь свого повноважного представника у судовому засіданні ні у приміщенні суду, ні в режимі відеоконференцзв`язку внаслідок раніше запланованого комісійного огляду об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності третіх осіб, у яких знаходяться активи боржника.

80. В судовому засіданні колегія суддів дійшла висновку про відмову в задволенні клопотання про відкладення судового засідання, враховуючи наявність викладеної позиції розпорядника майна боржника у відзиві, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася. Водночас Неявка сторін або інших учасників справи, у даному випадку, не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

81. Щодо доводів касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підписана одним із суддів - Демидюком О.О., що в силу положень пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зауважує таке.

82. Відповідно до частини другої статті 282 ГПК України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

83. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

84. 20.10.2021 ПАТ "Проскурів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 у справі №924/1351/20(924/914/20).

85. З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2021 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/1351/20(924/914/20) визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І.

86. 03.11.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (у складі: головуюча суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І.) апеляційну скаргу ПАТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021р. у справі №924/1351/20(924/914/20) залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків.

87. 16.11.2021 Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючої судді по справі Павлюк І.Ю. у період з 08.11.2021 по 26.11.2021 включно, відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/1351/20 (924/914/20).

88. Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1351/20(924/914/20) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І.

89. 17.11.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 21.09.2021р. у справі №924/1351/20(924/914/20). Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.12.2021.

90. 15.12.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І.) розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.12.2021.

91. 23.12.2021 колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ПАТ "Проскурів" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

92. З наявної в матеріалах справи постанови Північно-західного апеляційного господарського від 23.12.2021 вбачається, що вона містить підписи трьох суддів, тобто вказане судове рішення підписано всіма суддями, які входили до складу судової колегії суду апеляційної інстанції для розгляду даної справи.

93. З урахуванням зазначеного, оскільки оригінал оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021, який міститься в матеріалах справи, викладений в письмові формі та підписаний всією колегією суддів, склад якої визначено автоматизованою системою документообігу суду, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначеної пунктом 3 частини першої статті 310 ГПК України безумовної підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

94. На розгляд Суду постало питання правомірності вибуття з власності позивача земельних ділянок та наявності підстав для їх витребування з чужого незаконного володіння останнього набувача - ТОВ "Технопарк Проскурів", а також скасування відповідних рішень державного реєстратора.

95. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

96. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 24-25.12.2015 за Агрофірмою "Проскурів" на підставі державного акту серії ХМ №000002 від 20.02.1996 було зареєстровано право колективної власності на земельні ділянки за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792; площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774; площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721.

97. В подальшому, 22.04.2016 зазначені три земельні ділянки були зареєстровані на праві власності за ПАТ "Проскурів". Підставою для державної реєстрації стали протокол засідання правління Агрофірми "Проскурів" б/н від 20.01.2016, в якому зазначено, що правлінням Агрофірми "Проскурів" прийнято рішення про завершення передачі майна позивача у власність ПАТ "Проскурів" передавши ПАТ "Проскурів" у приватну власність дві земельні ділянки, зокрема, площею 0,8284 га кадастровий №6810100000:28:001:0792; площею 1,1623 га кадастровий №6810100000:28:002:0774, а також акт приймання-передачі б/н від 20.01.2016 цих ділянок.

98. Потім, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу №17 засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 12.06.2020 було прийнято рішення про передачу в якості вкладу в статутний капітал ТОВ "Технопарк Проскурів" нерухомого майна - трьох земельних ділянок, а саме: площею 15,4769 га з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721, площею 1,1623 га з кадастровим номером 68110100000:28:002:0774, площею 0,8284 га з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792, які в той же день 12.06.2020 прийняті останнім за актами прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Технопарк Проскурів" від 12.06.2020 за №24, №25, №26.

99. Судами також встановлено, що з Інформаційної довідки від 17.07.2020 №216779841 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 16.06.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами №6810100000:28:002:0774, №6810100000:28:001:0792, №6825087200:06:012:0721 були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Технопарк Проскурів".

100. Звертаючись із позовом про скасування рішень державних реєстраторів, за якими права власності на три земельні ділянки були зареєстровані за ПАТ "Проскурів", а в подальшому за ТОВ "Технопарк Проскурів", позивач, зокрема, вказував, що перехід права власності на земельні ділянки до ПАТ "Проскурів" було вчинено на підставі або не існуючих або підроблених документів, а саме - протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" та акт приймання-передачі від 20.01.2016, оскільки таке рішення правління не приймалося та акт приймання-передачі не складався. Тобто позивачем заперечувалося існування вказаних документів та дійсності прийнятого рішення правління позивача.

101. При цьому, позивачем до суду першої інстанції було заявлено клопотання про витребування у ПАТ "Проскурів" оригіналів зазначених документів, однак ПАТ "Проскурів" повідомило про неможливість їх подання, посилаючись на те, що такі документи знаходяться у ТОВ "Технопарк Проскурів" та відповідачем до суду подано наказ директора ТОВ "Технопарк Проскурів" Будзінського В.В. від 01.07.2020 про знищення протоколу засідання правління агрофірми "Проскурів" та акту прийому-передачі від 20.01.2016, отриманих від ПАТ "Проскурів" 18.06.2020 як такі, що не є правовстановлюючими документами на спірні земельні ділянки. Окрім того, судами встановлено, що з копій протоколу та акту від 20.01.2016 вбачається, що питання щодо передачі ПАТ "Проскурів" земельної ділянки площею 15,4769 га кадастровий №6825087200:06:012:0721 не вирішувалося, однак реєстрація права власності за ПАТ "Проскурів" і на цю земельну ділянку відбулася на підставі спірних протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту прийому-передачі від 20.01.2016.

102. На підставі положень частини шостої статті 91 ГПК України, судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги копії протоколу засідання правління позивача та акту приймання-передачі спірних ділянок ПАТ "Проскурів" в якості належних, допустимих та достовірних доказів та зроблено висновок, що останнім не підтверджено та не доведено наявність та правомірність підстави для реєстрації за ПАТ "Проскурів" права власності на спірні земельні ділянки.

103. При цьому, судами взято до уваги, що відповідачами не обґрунтовано необхідності передання цих документів ТОВ "Технопарк Проскурів" та враховано, що для проведення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок такі документи подавалися саме відповідачем ПАТ "Проскурів" через свого представника Токаж Є.О.

104. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій та відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивач не спростував факту, що 20.01.2016 не відбувалося засідання правління Агрофірми "Проскурів" та про порушення судами попередніх інстанцій статей 73 74 77 79 86 ГПК України з огляду на таке.

105. Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

106. У постановах Верховного Суду неодноразово наголошувалося на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначалося, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 914/847/19, від 16.02.2021 у справі № 927/645/19).

107. За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

108. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 80 ГПК України).

109. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

110. Крім того, згідно з частинами п`ятою, шостою статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

111. Таким чином, відповідно до статті 91 ГПК України передбачено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (частини п`ята - шоста статті 91 ГПК України). Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 (п. 7.3.2).

112. Отже, оскільки оригінали протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 та акту прийому-передачі від 20.01.2016 відповідачами на відповідну вимогу не надано, а позивач заперечує їх існування та факт прийняття такого рішення правлінням, такі докази як підставу проведеної реєстрації права власності на три спірні земельні ділянки за ПАТ "Проскурів" обґрунтовано не були взяті судами попередніх інстанцій до уваги. Водночас, ПАТ "Проскурів" не доведено наявність та правомірність підстав для реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

113. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі.

114. Доводи скаржника в касаційній скарзі про те, що у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави піддати сумніву належним чином посвідчені копії цих документів колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки такі фактично зводяться до заперечень скаржником встановлених судами обставин справи та спрямовані на переоцінку наявних у справі доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

115. Щодо доводів скаржника про те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення принципу змагальності та позбавили відповідача можливості надати свої пояснення, оскільки встановлювали обставини щодо правомочності засідання правління Агрофірми "Проскурів", однак позивач не ставив вимоги про визнання недійсним протоколу засідання правління Агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016, Верховний Суд зазначає таке.

116. Суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшли висновку, що навіть за умови дійсного проведення засідання правління Агрофірми "Проскурів" 20.01.2016 та підписання протоколу Головою правління Рудиком І.Л., засідання правління не було правомочним, оскільки в ньому брало участь менше, ніж 2/3 членів правління.

117. Верховний Суд у даному випадку не вбачає порушення судами попередніх інстанцій принципу змагальності, позаяк скаржник не був позбавлений права надати свої пояснення під час апеляційного перегляду даної справи, зважаючи на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені положеннями статті 269 ГПК України.

118. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, нормами земельного законодавства, чинного станом на момент прийняття рішень державного реєстратора від 22.04.2016 про зміну власника спірних земельних ділянок з Агрофірми "Проскурів" на ПАТ "Проскурів" та рішень державного реєстратора від 18.06.2020 про зміну власника спірних земельних ділянок з ПАТ "Проскурів" на ТОВ "Технопарк Проскурів" було встановлено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

119. З цього приводу, Верховний Суд зазначає таке.

120. Відповідно до положень пп.б) п.15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішень державного реєстратора від 22.04.2016 про зміну власника спірних земельних ділянок з Агрофірми "Проскурів" на ПАТ "Проскурів") було передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

121. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, в порядку, визначеному цим Законом.

122. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

123. Підпунктом б) пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішень державного реєстратора від 18.06.2020 про зміну власника спірних земельних ділянок з ПАТ "Проскурів" на ТОВ "Технопарк Проскурів" було передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

124. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

125. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

126. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31.03.2020 №552-IX набрав чинності з 01.07.2021.

127. У постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 908/1550/19 колегія суддів звернула увагу на те, що встановлена законодавцем тимчасова заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

128. Посилання скаржника на рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" від 22.05.2018, яким мораторій на відчуження сільськогосподарських земель визнаний таким, що порушує права громадян-власників земельних ділянок, Суд відхиляє та звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, відповідно до якого Рішення ЄСПЛ від 22 травня 2018 року у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine, заяви № 846/16 і № 1075/16) не може трактуватися як спеціальний дозвіл на вільний обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення безвідносно до приписів нормативних актів України.

129. Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та положення чинного на момент спірного переходу права власності на земельні ділянки земельного законодавства, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вибуття спірних земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з власності Агрофірми "Проскурів" до ПАТ "Проскурів" та в подальшому до ТОВ "Технопарк Проскурів" було здійснено в період дії мораторію щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення, що є порушенням підпункту б) пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішень державних реєстраторів від 22.04.2016 та від 18.06.2020).

130. Щодо обраного позивачем способу захисту свого порушеного права власності на спірні земельні ділянки, а саме - витребування земельних ділянок у ТОВ "Технопарк Проскурів" та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на ці земельні ділянки за ПАТ "Проскурів" та в подальшому за ТОВ "Технопарк Проскурів" та здійснюючи перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в цій частині, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, яка була прийнята після ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі про задоволення позовних вимог.

131. Так у постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц Суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

132. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

133. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

134. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

135. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (п. 83-87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц).

136. Таким чином, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин незаконного вибуття спірних земельних ділянок з власності Агрофірми "Проскурів", колегія суддів погоджується із висновками судів про застосування положень статей 387 388 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про витребування від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" трьох земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

137. Водночас, позовні вимоги Агрофірми "Проскурів" про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права, а тому в цій частині позовних вимог колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про скасування прийнятих у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора.

138. Оцінюючи аргумент скаржника про те, що несвоєчасний та неефективний захист Агрофірмою "Проскурів" своїх порушених прав може призвести до позбавлення добросовісного набувача права власності на спірне майно та втручання у право власності, Суд виходить з такого.

139. Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

140. За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

141. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

142. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (зокрема, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

143. Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Змістом права власності є правомочності щодо права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

144. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (стаття 328 Цивільного кодексу України).

145. Отже, особливості публічного регулювання обігу земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та наявність законодавчої заборони на їх відчуження, а також пряма вказівка пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України на недійсність угод купівлі-продажу чи іншого способу відчуження цих земельних ділянок в період дії мораторію спростовують доводи скаржника про позбавлення добросовісного набувача права власності, оскільки, як встановлено у цій справі, набуття відповідачами прав на спірні земельні ділянки відбулось саме в період дії мораторію на відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

146. Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що незалежно від статусу добросовісного чи недобросовісного набувача спірних земельних ділянок, втручання держави у право власності відповідача було пропорційним, заснованим на законі та передбачуваним.

147. Щодо тверджень скаржника про порушення судами попередніх інстанцій статей 256 257 261 Цивільного кодексу України щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, на думку ПАТ "Проскурів" її перебіг почався 20.01.2016, колегія суддів касаційної інстанції відзначає таке.

148. Залишаючи без задоволення заяву ПАТ "Проскурів" про застосування строку позовної давності, суди попередніх інстанцій виходили з того, що строк позовної давності необхідно розраховувати не з моменту здійснення реєстраційних дій, а з моменту коли позивач дізнався про вчинення таких реєстраційних дій. Таким чином, на думку судів, перебіг строку позовної давності розпочинається з 15.06.2020 та не пропущений позивачем. При цьому, суди зауважили, що позивач об`єктивно не міг раніше дізнатися про порушення своїх прав, існування протоколу та акту від 20.01.2016 (оригінали яких відсутні) та про день (дату) здійснення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок, оскільки підстави для вибуття земельних ділянок з власності Агрофірми "Проскурів" були відсутні.

149. Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

150. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

151. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі № 3-14г14, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 904/841/18, від 20.01.2020 у справі № 924/774/18, від 07.04.2021 у справі № 911/2669/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.

152. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц нагадала, що у спорі з декількома належними відповідачами, у яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 139) та від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66). Зокрема, висновок про дотримання або пропущення позовної давності суд має робити щодо кожної позовної вимоги окремо.

153. У цій справі позовні вимоги Агрофірми "Проскурів" про скасування рішень державного реєстратора та витребування майна звернуті до ПАТ "Проскурів" та ТОВ "Технопарк Проскурів".

154. Суд звертає увагу, що належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку, тобто у цій справі такою особою є ТОВ "Технопарк Проскурів". Отже, із заявою про застосування строку позовної давності до вимог про витребування спірних земельних ділянок може звернутися відповідач - особа до якої така вимога звернута та за якою зареєстроване право власності на майно (ТОВ "Технопарк Проскурів").

155. Водночас, у цій справі ТОВ "Технопарк Проскурів" не заявляло про застосування строку позовної давності до вимог про витребування спірних земельних ділянок.

156. Як встановлено судами попередніх інстанцій, із заявою про застосування до спірних правовідносин у цій справі звернулося ПАТ "Проскурів". Як вже зазначалося вище, позовні вимоги про скасування рішень державних реєстраторів, якими було здійснено реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ПАТ "Проскурів" та, в подальшому, за ТОВ "Технопарк Проскурів" не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю, а отже заява ПАТ "Проскурів" про застосування строку позовної давності у цій справі не підлягає задоволенню.

157. Таким чином, висновки, яких дійшли суди попередніх інстанцій за наслідком розгляду заяви ПАТ "Проскурів" не відповідають правовій позиції, наведеній у пункті 152 цієї постанови. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із відмовою судів попередніх інстанцій в задоволенні заяви ПАТ "Проскурів" про застосування строку позовної давності, а висновки судів попередніх інстанцій не призвели до прийняття неправильного по суті рішення в цій частині.

158. Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у правовідносинах, пов`язаних із застосуванням строку позовної давності до правовідносин щодо витребування земельних ділянок, які були передані до статутних капіталів юридичних осіб за рішенням органу юридичної особи Верховний Суд зауважує таке.

159. Положення Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність, яка встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257) та спеціальну позовну давність для окремих видів вимог (стаття 258).

160. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

161. Особливості перебігу позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства; за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину; у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги; за регресними зобов`язаннями; за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави визначені частинами 2-7 статті 261 Цивільного кодексу України.

162. Водночас, цивільне законодавство не встановлює особливостей застосування строку позовної давності до правовідносин щодо витребування земельних ділянок, які були передані до статутних капіталів юридичних осіб за рішенням органу юридичної особи, а тому колегія судів не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду в цій частині.

163. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Агрофірми "Проскурів" про витребування спірних земельних ділянок від ТОВ "Технопарк Проскурів" є законними та обґрунтованими, прийнятими із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та такими, що відповідають встановленим судами обставинам справи. Водночас, Суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ПАТ "Проскурів" та ТОВ "Технопарк Проскурів" суди дійшли помилкових висновків про їх задоволення, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

164. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

165. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про витребування майна.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

166. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

167. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

168. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду в частині позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові; в решті позовних вимог судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 у справі № 924/1351/20 (924/914/20) скасувати в частині задоволення позовних вимог про:

скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В. № 29384616 від 22.04.2016, яким в запис "Підстава для державної реєстрації" додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016, додано акт приймання-передачі від 20.01.2016 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на Публічне акціонерне товариство "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:002:0774 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824329868101);

скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В., № 29384437 від 22.04.2016, яким в запис "Підстава для державної реєстрації" додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016, додано акт приймання-передачі від 20.01.2016 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на ПАТ "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824302068250);

скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М.В. № 29384093 від 22.04.2016, яким в запис "Підстава" для державної реєстрації додано "Протокол засідання правління агрофірми "Проскурів" від 20.01.2016 додано акт приймання-передачі від 20.01.2016 в записі "Власники" Агрофірма "Проскурів" змінено на Публічне акціонерне товариство "Проскурів" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Роїк І.Д. № 29444413 від 27.04.2016, яким в записі "Власники" Публічне акціонерне товариство "Проскурів", код ЄДРПОУ 03788891 змінено на Публічне акціонерне товариство "Проскурів", код ЄДРПОУ 30593842 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101);

скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52715746 від 18.06.20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:002:0774 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824329868101);

скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52717738 від 18.06.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824302068250);

скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Красилівської РДА Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича № 52720357 від 18.06.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 824340268101).

3. У цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 у справі № 924/1351/20 (924/914/20) залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк