ДОДАТКОВА УХВАЛА

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/15/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - не з`явився,

відповідача за первісним позовом - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Селянського (фермерського) господарства "Клепачі"

про постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат і приєднання доказів понесення витрат на правову допомогу

у справі № 924/15/22 Господарського суду Хмельницької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро"

до Селянського (фермерського) господарства "Клепачі"

про зобов`язання виконати договір поставки в натурі; стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 895 503,96 грн

та за зустрічним позовом Селянського (фермерського) господарства "Клепачі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро"

про визнання недійсним договору поставки,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.12.2022 № 29.3-02/2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 924/15/22 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г. О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.12.2022 для розгляду справи № 924/15/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про зобов`язання виконати договір поставки в натурі та стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 895 503,96 грн.

Селянське (фермерське) господарство "Клепачі" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із зустрічним позовом про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарської продукції № 14-12/21 від 14.12.2021.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2022 у справі № 924/15/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" до Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про зобов`язання виконати договір поставки в натурі та стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 895 503,96 грн відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про визнання недійсним договору поставки відмовлено.

Постановою від 06.09.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2022 у справі № 924/15/22 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про визнання недійсним договору поставки. Прийняв в цій частині нове рішення. Зустрічний позов задовольнив: визнав недійсним договір поставки сільськогосподарської продукції № 14-12/21 від 14.12.2021, який підписаний між Селянським (фермерським) господарством "Клепачі", як постачальником, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро", як покупцем, з іншої сторони. Скасував додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2022 у справі № 924/15/22 в частині часткової відмови у задоволенні заяви представника Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн. Прийняв в цій частині нове рішення. Заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн задовольнив: присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2022 закрито касаційне провадження у справі № 924/15/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022.

При прийнятті ухвали Верховним Судом розподіл судових витрат не здійснювався.

13.12.2022 до Верховного Суду від Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" надійшла заява про постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат і приєднання доказів понесення витрат на правову допомогу та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" на його користь 20 000,00 грн.

20.12.2022 від представника Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" - адвоката Олійника В.П. надійшла заява про розгляд заяви щодо постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат і приєднання доказів понесення витрат на правову допомогу без його участі.

20.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" надійшов відзив на заяву Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про винесення додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат. Відзив обґрунтовано тим, що: - обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є перебільшеним та не відповідає дійсності; - сумарний час (10,8 годин) витрачений на підготовку відзиву на касаційну скаргу є значно перебільшеним та не може бути більшим ніж 1 година; - участь адвоката у судовому засіданні не була обов`язковою; - час витрачений (2 години) на підготовку і подання заяви про приєднання доказів понесених судових витрат та ухвалення додаткової ухвали у суді касаційної інстанції є значно перебільшеним та не може бути більшим ніж 30 хвилин; - у детальному описі робіт не зазначено, яку саме правову допомогу надано Селянському (фермерському) господарству "Клепачі" протягом 12,8 годин; - сума 1250 грн за годину роботи адвоката - є неспівмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у місті Нетішин Хмельницької області.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги (такий висновок викладено в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що Селянським (фермерським) господарством "Клепачі" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн в суді касаційної інстанції надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 25.11.2022 № 251122 та додаткову угоду №1 від 25.11.2022 до нього, укладені між Селянським (фермерським) господарством "Клепачі" та Адвокатським бюро «Віталій Олійник та партнери»;

- копію детального розрахунку робіт (наданих послуг) 12.12.2022, відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги (виконано роботи): підготовка відзиву на касаційну скаргу, поданого від імені керівника клієнта - кількість витраченого часу 1,8 год. - сума гонорару 3 500,00 грн; підготовка і подання адвокатом в інтересах клієнта відзиву на касаційну скаргу - кількість витраченого часу 8 год. - сума гонорару 10 000,00 грн; підготовка і участь адвоката у судовому засіданні - одне засідання - сума гонорару 4 000,00 грн; підготовка і подання заяви про приєднання доказів понесених судових витрат та ухвалення додаткової ухвали - кількість витраченого часу 2 год. - сума гонорару 2 500,00 грн. Всього 20 000,00 грн;

- копію акта наданих послуг № 924/15/22 від 12.12.2022;

- копію рахунку на оплату № 924/15/22-1 від 28.11.20222;

- копію платіжного доручення № 962 від 05.12.2022.

Врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом касаційної скарги у даній справі у Верховному Суді, а також надані заявником документи, заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" на заяву Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" 14 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

При цьому, Суд враховує те, що:

- до складу витрат на професійну правничу допомогу заявником включено як підготовка відзиву на касаційну скаргу, поданого від імені керівника клієнта так і підготовка і подання адвокатом в інтересах клієнта відзиву на касаційну скаргу. Натомість, статтею 295 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, яким у даному випадку є Селянське (фермерське) господарство "Клепачі", має право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі. Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. При цьому ані статтею 295 ані іншими нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права у учасника справи на подання декількох відзивів на одну касаційну скаргу (за підписом керівника юридичної особи та представника) від імені одного учасника справи. Відтак, включення Селянським (фермерським) господарством "Клепачі" до складу витрат на професійну правничу допомогу такої послуги як підготовка відзиву на касаційну скаргу, поданого від імені керівника клієнта (загальною вартістю 3 500,00 грн) є безпідставним;

- витрати на підготовку та подання до Верховного Суду заяви про приєднання доказів понесених судових витрат та ухвалення додаткової ухвали (загальною вартістю 2 500,00 грн) - це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. В той час, суд касаційної інстанції здійснює саме розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Відтак, включення Селянським (фермерським) господарством "Клепачі" до складу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи № 924/15/22, такої послуги як підготовку та подання до Верховного Суду заяви про приєднання доказів понесених судових витрат та ухвалення додаткової ухвали є безпідставним.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про те, що обсяг часу на підготовку документів не міг бути значним, як і обсяг юридичної роботи та те, що сума 1250 грн за годину роботи адвоката - є неспівмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у місті Нетішин Хмельницької області не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами та є суб`єктивною оцінкою Товариства.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро", викладені у відзиві на заяву, про те, що у детальному описі робіт не зазначено, яку саме правову допомогу надано Селянському (фермерському) господарству "Клепачі" протягом 12,8 годин відхиляються Судом, оскільки у детальному описі зазначено вид наданих послуг (виконаних робіт), кількість витраченого часу по кожному виду наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартість.

Керуючись статтями 123 126 129 130 234 235 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, прим. 501-Б; код ЄДРПОУ 43938827) на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" (місцезнаходження: 30036, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., с. Клепачі; код ЄДРПОУ 03728897) 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 924/15/22.

3. В іншій частині заяви Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова