ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/519/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: Бітюкова І.В.,
Офісу Генерального прокурора: Голезник О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 (колегія суддів у складі Розізнана І.В. - головуючий, Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 (суддя Виноградова В.В.)
у справі №924/519/21
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
про стягнення 2226340,28 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - Позивач) до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Відповідач) про стягнення 2226340,28 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.
2. Позов мотивований посиланням на положення статей 13 16 50 66 Конституції України, статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 6, 10, 16, 33, 34, 69 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та обставини здійснення Відповідачем у період з 13.03.2017 до 01.07.2018 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021, позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Хмельницької міської територіальної громади 215000,96 грн збитків, у решті позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовані встановленням наявності усіх елементів складу відповідного цивільного правопорушення та заподіяння державі шкоди внаслідок недотримання природоохоронного законодавства у зазначеній сумі з урахуванням фактично відпрацьованого часу джерел викидів протягом періоду роботи філії Відповідача без відповідного дозволу.
5. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі - Методика №277), на підставі якої здійснений розрахунок збитків Позивачем, та у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі - Методика №639), яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено однакові формули, на підставі яких визначаються збитки, що дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення коштів.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
6. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
7. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження судових рішень у справі, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3.11 Методики №277 у подібних правовідносинах.
8. Прокурор вважає, що суди під час розгляду справи помилково не застосували зазначений пункт Методики №277 та порушили вимоги статей 74 76-79 86 236 Господарського процесуального кодексу України при оцінці довідок про час роботи джерел викидів, наданих Відповідачем з порушенням пункту 3.11 Методики №277.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
10. Відповідач заперечує проти доводів прокурора щодо незастосування судами пункту 3.11 Методики №277, яка не була чинною на момент вчинення правопорушення та проведення перевірки. При цьому Відповідач вважає безпідставними твердження прокурора про направлення йому запиту про кількість годин роботи, адже вони не підтверджені належними доказами.
11. Також Відповідач зазначає про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності та необґрунтованість розрахунку збитків, здійсненого прокурором та Позивачем.
12. Позивач у встановлений Судом строк відзив на касаційну скаргу не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України 12.03.2012 видало Філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" (далі - Філія) дозвіл №6825083302-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії до 12.03.2017.
14. За договором підряду від 14.07.2017 №2505-01, укладеним між Відповідачем (замовник) та ТОВ "Інтертехбау" (підрядник), підрядник зобов`язався виконати роботи з технічного переоснащення системи аспірації транспортно-технологічного обладнання робочої башти елеватора (за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Богданівці, вул. Привокзальна, 1) та здати їх замовнику в установлений договором строк, а замовник зобов`язався прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх вартість (п.п. 1.1, 1.2 договору підряду). Додатковою угодою №2 до договору підряду встановлено термін дії договору до 31.01.2018. На підставі вказаного договору підряду сторони склали акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року.
15. Хмельницьке районне управління Головного управління Держпродспожислужби в Хмельницькій області видало Відповідачу рішення від 14.06.2018 щодо можливості/неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У рішенні за результатами розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, встановлено, зокрема, що перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відсутнє згідно з протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від 10.07.2017 №СЗЗ-9-07-2017 (ПП Незалежний центр лабораторних досліджень "Еталон", м. Хмельницький).
16. 02.07.2018 Відповідачу видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії до 02.07.2028.
17. На підставі наказу Позивача №743 від 04.10.2018, направлення на проведення планової перевірки №585/02 від 08.10.2018 посадові особи Позивача з 16.10.2018 до 22.10.2018 провели плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Філії, за результатами якого складено акт №532/02.
18. В акті зафіксовано, що діяльність Філії пов`язана з викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря проведена ТОВ НВФ "Екосфера" у 2018 році. Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел здійснюються на підставі дозволу від 02.07.2018 з терміном дії до 02.07.2028. Під час перевірки представлено попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, який був виданий 12.03.2012 терміном дії до 12.03.2017. Враховуючи викладене встановлено, що Філія в період з 13.03.2017 до 01.07.2018 здійснювала викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, чим порушила вимоги статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Акт підписаний посадовою особою органу державного нагляду (контролю), містить відмітку про відмову керівника Філії від його підписання.
19. Листом від 25.10.2018 №4039/02 Позивач направив Відповідачу акт, складений за результатами проведення планового заходу державного контролю, зобов`язав з`явитися до Позивача з метою надання пояснень та складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки.
20. Також 25.10.2018 Позивач виніс відповідачу припис №532/02, яким передбачено, зокрема, розроблення плану організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, постановлення Філії на державний облік як суб`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря.
21. На виконання припису Відповідач направив Позивачу наказ від 12.11.2018 №514 "Про затвердження плану організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків природоохоронного законодавства" та відповідний план.
22. Позивач склав протокол від 05.11.2018 №003056 про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що головний інженер Філії здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 78 КУпАП. Постановою Позивача про накладення адміністративного стягнення від 15.11.2018 головного інженера Філії визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення; відповідно до статті 38 КУпАП закрито адміністративну справу у зв`язку із закінченням терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності.
23. 27.11.2018 Позивач звернувся до Відповідача з листом №4577/02, яким зобов`язав Відповідача до 14.12.2018 надати інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, на підставі якої видано дозвіл на викиди від 02.07.2018.
24. Листом від 03.04.2019 до Позивача звернулось Слідче відділення Хмельницького відділу поліції Хмельницького міськрайонного відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області та просило для встановлення істини у кримінальному провадженні (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240250000023 від 16.01.2019) здійснити нарахування збитків, які утворились в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами Філією протягом березня 2017 року - липня 2018 року.
25. У відповідь на зазначений лист Позивач повідомив, що розрахунок розміру збитків здійснювався на підставі Методики №639, однак 02.08.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав вищезазначений наказ протиправним та скасував Методику №639 (рішення залишене судом апеляційної інстанції без змін), а Міністерство юстиції України видало наказ від 11.05.2019 за №1453/5. Позивач зазначив, що після набуття чинності відповідними законопроектами та затвердження методики стане можливим нарахування збитків, які завдані державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Філією в період з 13.03.2017 до 02.07.2018.
26. На лист Позивача від 17.05.2019 щодо виконання припису від 25.10.2018 №532/02 Відповідач листом від 29.05.2019 повідомив про вжиті заходи.
27. 17.01.2020 Хмельницьке районне відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ухвалило постанову про закриття кримінального провадження №12019240250000023 від 16.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 241 КК України (здійснення Філією діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
28. 28.05.2020 та 23.06.2020 Позивач звернувся до Відповідача з листами №2392/0.4 і №2828/0.4, в яких посилаючись на виявлені під час перевірки обставини щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, зобов`язував Відповідача до 15.06.2020 та 10.07.2020, відповідно, надати інформацію щодо годин роботи стаціонарних джерел викидів (згідно з таблицею, зокрема щодо фактичної кількості використаного дизельного палива, часу роботи обладнання).
29. Старший державний інспектор охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області склав розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі Філією в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (Дж. №1-12) (далі - Розрахунок).
30. Розрахунок проведений на підставі Методики №277, зокрема, розмір збитків розрахований за формулою 16 Методики №277.
31. У Розрахунку відображені вихідні відомості для його проведення. Так, розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин (mi) в атмосферне повітря від джерел викидів здійснено за характеристиками джерел утворення викидів, зафіксованими у Звіті інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для Філії від 21.05.2018, затвердженому в.о. директора, та "Сборника методик по расчету выбросов в атмосферу веществ различными производствами. Ленинград. 1986 г".
32. З метою визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів та отримання інформації про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів Філії Позивач 23.06.2020 за №2828/0.4 зробив відповідний запит до суб`єкта господарювання (номер для відстеження №2900103709383). Філія 26.06.2020 отримала вказаний запит, але інформацію про кількість годин роботи протягом 15 календарних днів не надала, тому Позивач взяв до уваги пункт 3.11 Методики №277 та вважав час роботи джерел 24 години на добу.
33. Відповідно до Розрахунку розмір збитків, які заподіяні державі Філією в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів (Дж. №1-12), на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за період з 13.03.2017 до 01.07.2018 становить 2226340,28 грн (речовини у вигляді твердих суспендованих частинок в кількості 0,022 т - 600,90 грн; NOx (в перерахунку на NO2) в кількості 7,463 т - 764024,63 грн; вуглецю оксид в кількості 30,167 т - 407661,76 грн; оксиди сірки в кількості 12,87 т - 1054053,00 грн (з урахуванням поправного коефіцієнту 10 для речовин з ГДК більше 1)).
34. Позивач направив відповідачу Розрахунок листом №3478/0.11 від 30.07.2020, вказавши реквізити для перерахування коштів.
35. Відповідач надав суду довідки про відпрацьовані години зерносушарки Філії за 2017, 2018 роки, в яких зазначено про те, що у 2017 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 989 год., зерносушаркою №3 - 526 год. (за березень - грудень 2017 року); у 2018 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 378 год., зерносушаркою №3 - 43 год. (за січень-червень 2018 року), а також довідку щодо сушіння зерна на Філії (про те, що не все зерно, прийняте філією, підлягає сушінню).
36. Прокурор звернувся до Позивача з листом від 10.03.2021, в якому послався на нарахування збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Філією та просив повідомити з метою вирішення питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", чи сплачена суб`єктом господарювання в добровільному порядку сума збитків та чи вживалися Позивачем заходи щодо її стягнення. У разі невідшкодування шкоди та невжиття заходів, просив вказати причини.
37. У відповідь Позивач листом від 22.03.2021 надав прокурору копії матеріалів для вжиття заходів представництва держави в суді та інформував про направлення Відповідачу претензії як заходу досудового врегулювання спору.
38. Додатково Позивач листом від 25.03.2021 повідомив прокурора (на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру") про невжиття заходів щодо стягнення з Відповідача нарахованої шкоди у зв`язку із відсутністю на рахунках коштів для оплати судового збору.
39. Листом від 12.05.2021 прокурор звернувся до Позивача з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача про стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в сумі 2226340,28 грн.
Позиція Верховного Суду
40. Керуючись вимогами статей 14 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
41. Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1).
42. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина 5).
43. Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
44. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
45. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
46. Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
47. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
48. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
49. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
50. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
51. Зі змісту судових рішень у цій справі Суд вбачає, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини здійснення Відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів у період з 13.03.2017 до 01.07.2018 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що є порушенням наведених приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
52. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для притягнення Відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки Відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою Відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки Відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.
53. Водночас при здійсненні перевірки обґрунтованості заявленої до стягнення суми збитків суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо методики, на підставі якої має обчислюватися їх розмір.
54. Зважаючи на встановлені статтею 5 Цивільного кодексу України правила дії актів цивільного законодавства у часі, Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про застосування до спірних у справі правовідносин положень Методики №639, яка визначала розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, на час здійснення Відповідачем спірного порушення.
55. Відповідно до пункту 4.1 Методики №639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
56. Розмір збитків розраховується за відповідною формулою, одним з показників якої є mi - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
57. Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики №639).
58. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики №639).
59. Зокрема, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (пп. 2.7.1 п. 2.7 Методики №639).
60. Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульований розділом 3 Методики №639. Зокрема, пунктом 3.2 зазначеного розділу визначені відповідні формули розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства.
61. Водночас згідно з пунктом 3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
62. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (пункт 3.11 Методики №639).
63. З аналізу наведених положень Методики №639 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.
64. Отже, звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для Філії Відповідача та надані ним довідки про час роботи стаціонарних джерел викидів є джерелами отримання необхідної інформації для розрахунку маси наднормативного викиду, здійсненого без відповідного дозволу, та розміру завданих таким викидом збитків згідно з пунктами 3.6, 3.11, 4.1 Методики №639, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7 цієї Методики. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 17.03.2020 у справі №912/823/18.
65. Дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що загальна маса викидів оксидів азоту з усіх сушарок за спірний період становить 0,7207 т, оксидів вуглецю - 2,9126 т, оксидів сірки - 1,2430 т, твердих частинок - 0,00213 т, тому дійшли обґрунтованого висновку, що розмір збитків, заподіяних державі протягом періоду роботи Філії без відповідного дозволу, складає, відповідно, 73781,66 грн, 39359,42 грн, 101801,70 грн, 58,18 грн (всього 215000,96 грн).
66. При цьому апеляційний господарський суд при наданні правової оцінки правильності здійсненого Позивачем розрахунку розміру збитків слушно виходив саме з положень Методики №639, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
67. З урахуванням наведених положень Методики №639 та висновків Верховного Суду щодо їх застосування Суд відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу заперечення проти прийняття до уваги при розрахунку розміру збитків відомостей відповідного звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також доводи про недоведеність факту забруднення Відповідачем атмосферного повітря та вини Відповідача з огляду на відсутність відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів відповідних стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря тощо. Наведені аргументи Відповідача по суті зводяться до переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду або були відхилені ними, тоді як в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними відповідні обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, досліджувати надані сторонами докази.
68. Також Суд вважає безпідставним посилання Відповідача на наявність у нього дозволу на викиди на момент проведення Позивачем перевірки, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення таких доводів, оскільки подальше отримання відповідного дозволу не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди. Відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
69. Водночас з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про помилкове взяття судами першої та апеляційної інстанцій до уваги наданих Відповідачем довідок про години роботи джерел викидів без дослідження обставин, які б могли підтвердити достовірність наведеної в них інформації, адже суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку доказів щодо їх належності та достовірності.
70. Твердження ж прокурора про недопустимість зазначених доказів не ґрунтується на доведенні факту їх одержання з порушенням закону. Також прокурор не навів конкретні приписи законодавства, які на момент виникнення спірних правовідносин вимагали підтвердження відповідних обставин щодо фактично відпрацьованого часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду певними засобами доказування, іншими, ніж надані Відповідачем. Тобто прокурор не навів підстав для висновку про недопустимість врахованих судами доказів у розумінні положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
71. При цьому Суд враховує, що при зверненні з касаційною скаргою прокурор не зазначив про надання ним певних доказів, які спростовують відповідну інформацію щодо фактично відпрацьованого часу роботи джерел викидів у атмосферне повітря Відповідача, але не отримали правової оцінки судів попередніх інстанцій.
72. Крім того, Суд вважає безпідставними аргументи прокурора про помилкове неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 3.11 Методики №277 про те, що в разі ненадання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду слід вважати 24-годинним на добу, адже Методика №277 була затверджена вже після вчинення Відповідачем спірного порушення. Тоді як Методика №639, яка регулювала спірні правовідносини на момент їх виникнення та підлягала застосуванню при вирішенні цього спору, подібної норми не містила.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, прокурор не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову лише в частині, не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права до встановлених судами обставин як необхідної передумови для скасування оскаржених судових рішень.
74. Отже, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
75. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков