ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/996/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
офісу ГП - Шелест М.В.,
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (у складі колегії суддів: Дужич С.П., (головуючий), Миханюк М.В., Саврій В.А.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2021 (суддя Яроцький А.М.)
за позовом Керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради
до: 1. Хмельницького комунального підприємства "Електротранс",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України
про визнання недійсними додаткових угод,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (далі - Міськрада, Позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницького комунального підприємства "Електротранс" (далі - ХКП "Електротранс", Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (далі - ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" Відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, Третя особа) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 06.04.2021, № 2 від 20.04.2021 та № 3 від 18.05.2021 до договору постачання дизельного палива № 100 від 02.03.2021, укладених між Відповідачами.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. Прокурор зазначив, що укладення спірних додаткових угод до договору закупівлі товарів за державні кошти є порушенням бюджетного законодавства, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 924/996/21, позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 06.04.2021, № 2 від 20.04.2021 та № 3 від 18.05.2021 до договору № 100 від 02.03.2021 укладені між Відповідачами. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні додаткові угоди укладені Відповідачами всупереч інтересів держави, з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного між ними договору про закупівлю, оскільки цими угодами суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі, а саме - збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується, що у свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації. Зазначене порушує основні принципи, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання зловживання.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
3.2. Касаційна скарга обґрунтована неврахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Скаржник стверджує, що Прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.
3.3. У відзивах на касаційну скаргу Прокурор та ХКП "Електротранс" просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
4. Обставини встановлені судами
4.1. ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" визначено переможцем процедури закупівлі товарів за кодом ДК 021-2015:09130000-9 Нафта і дистилятори, за лотом 1 дизельне паливо (наливом), що підтверджується рішенням тендерного комітету, оформленого протоколом № 36 від 18.02.2021
4.2. 02.03.2021 між ХКП "Електротранс" (Покупець) та ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" (Продавець) укладений договір про закупівлю № 100, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується протягом 2021 року постачати Покупцеві партіями товар, зазначений в специфікації (додаток № 1 до даного договору), а Покупець прийняти і оплатити такий товар.
4.3. Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту укладення договору незалежно від коливання цін на ринку такого товару.
4.4. Відповідно до пункту 3.3. договору, ціна за одиницю товару на строк дії договору може бути змінена за взаємною згодою сторін таким порядком: 3.3.1 зміна ціни в бік зменшення (без зміни кількості та якості товару) проводиться за повідомленням продавця; 3.3.2 зміна ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів узгоджується з моменту введений таких змін та проводиться пропорційно до змін таких ставок; 3.3.3. ціна на одиницю товару може бути змінена у випадку, якщо відбулось збільшення або зменшення ціни такого товару (коливання на ринку) більш ніж на 1% порівняно з цінами такого товару на ринку на момент проведення аукціону або після підписання додаткової угоди, пов`язаної із зміною ціни товару, при цьому збільшення ціни товару не може перевищувати 10% за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
4.5. Пунктом 3.4. договору передбачено, що сума цього договору на момент його підписання становить 4 910 400,00 грн. з ПДВ.
4.6. Сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, передбачених пп.1.3. та 3.3. цього договору. У разі зміни ціни на товар, продавець повинен у письмовій формі попередити покупця про це на протязі 2-х календарних днів після такої зміни ціни з подальшим укладенням додаткової угоди (пункти 3.5., 3.6).
4.7. Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання умов (п. 10.1. договору).
4.8. Сторонами підписано специфікацію (додаток №1) до договору №100 від 02.03.2021 про закупівлю товару за кодом ДК021:2015 - 09130000-9, а саме дизельного палива в кількості 240 000 за ціною 20,46 грн. за 1 літр на загальну суму 4 910 400,00 грн. з ПДВ (сума цього договору на момент його підписання).
4.9. Згідно з видатковими накладними №РН-0000303 від 04.03.2021 та №РН-0000360 від 16.03.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" поставлено Хмельницькому комунальному підприємству "Електротранс" Хмельницької міської ради дизельне паливо в кількості 11913 л за ціною 17,05 грн./л. без ПДВ на суму 243 739,98 грн. з ПДВ.
4.10. 06.04.2021 між Хмельницьким комунальним підприємством "Електротранс" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (продавець) укладено додаткову угоду №1 до договору №100 від 02.03.2021, відповідно до пункту 1 якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII (зі змінами) та Висновком Торгово-промислової палати №052 від 19.02.2021, сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару та встановити на рівні 22,00 грн./л. (з ПДВ) дизельного палива; пунктом 2 сторони підтвердили, що на момент укладення цієї угоди договір виконано в наступній частині специфікації, де внесено зміни щодо фактично використаного дизельного палива (наливом) в кількості 11913 л. за ціною 20,46 грн./л. на загальну суму 243 739,98 грн.; пунктом 3 додаткової угоди, сторони погодили поставку товару після укладення цієї додаткової угоди згідно наступної специфікації: найменування товару - дизельне паливо (наливом) в кількості 212 120,91 л за ціною 22,00 грн. з ПДВ на суму 4 666 660,02 грн. з ПДВ. Загальна сума договору станом на 06.04.2021 склала - 4 910 400,00 грн./л.
4.11. Згідно з видатковою накладною №РН-0000535 від 08.04.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" поставлено Хмельницькому комунальному підприємству "Електротранс" Хмельницької міської ради дизельне паливо в кількості 7055 л за ціною 18,33 грн./л. без ПДВ на суму 155210,00 грн. з ПДВ.
4.12. 20.04.2021 між Хмельницьким комунальним підприємством "Електротранс" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (продавець) укладено додаткову угоду №2 до договору №100 від 02.03.2021, відповідно до пункту 1 якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII (зі змінами) та Висновком ДП "Держзовнішінформ" №112/265 від 20.04.2021 та у порівнянні з висновком ДП "Держзовнішінформ" №12/73 від 05.04.2021, сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару та встановити на рівні 23,90 грн./л. (з ПДВ) дизельного палива; пунктом 2 сторони підтвердили, що на момент укладення цієї угоди договір виконано в наступній частині специфікації, де внесено зміни щодо фактично використаного дизельного палива (наливом) за період з 04.03.2021 до 19.04.2021 в кількості 11913 л. за ціною 20,46 грн./л. на загальну суму 243 739,98 грн. з ПДВ та в кількості - 7 055 л. за ціною 22,00 грн./л. на загальну суму 155210,00 грн. з ПДВ; пунктом 3 додаткової угоди, сторони погодили поставку товару після укладення цієї додаткової угоди згідно наступної специфікації: найменування товару - дизельне паливо (наливом) в кількості 188 763,6 л. за ціною 23,90 грн. з ПДВ на суму 4 511 450,02 грн. з ПДВ. Загальна сума договору станом на 20.04.2021 склала - 4 910 400,00 грн./л.
4.13. Згідно з видатковою накладною №РН-0000666 від 23.04.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" поставлено Хмельницькому комунальному підприємству "Електротранс" Хмельницької міської ради дизельне паливо в кількості 7055 л за ціною 19,92 грн./л. без ПДВ на суму 168614,50 грн. з ПДВ.
4.14. 18.05.2021 між Хмельницьким комунальним підприємством "Електротранс" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (продавець) укладено додаткову угоду №3 до договору №100 від 02.03.2021, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару та встановити на рівні: дизельне паливо - 25,00 грн./л. (з ПДВ); пунктом 2 сторони підтвердили, що на момент укладення цієї угоди договір виконано в наступній частині специфікації, де внесено зміни щодо фактично використаного дизельного палива (наливом) за період з 04.03.2021 до 17.05.2021 в кількості 11913 л. за ціною 20,46 грн./л. на загальну суму 243 739,98 грн. з ПДВ, в кількості - 7 055 л. за ціною 22,00 грн./л. на загальну суму 155210,00 грн. з ПДВ та в кількості - 7 055 л. за ціною 23,90 грн./л. на загальну суму 168614,50 грн. з ПДВ; пунктом 3 додаткової угоди, сторони погодили поставку товару після укладення цієї додаткової угоди згідно наступної специфікації: найменування товару - дизельне паливо (наливом) в кількості 173 713,412 л. за ціною 25,00 грн. з ПДВ на суму 4 342 835,52 грн. з ПДВ. Загальна сума договору станом на 20.04.2021 склала - 4 910 400,00 грн./л.
4.15. Згідно з видатковими накладними №РН-0000870 від 19.05.2021, №РН-0001033 від 07.06.2021 та №РН-0001151 від 22.06.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" поставлено Хмельницькому комунальному підприємству "Електротранс" Хмельницької міської ради дизельне паливо в кількості 19270 л за ціною 20,83 грн./л. без ПДВ на суму 481 750,00 грн. з ПДВ.
4.16. 29.06.2021 між Хмельницьким комунальним підприємством "Електротранс" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (продавець) укладено додаткову угоду №4 до договору №100 від 02.03.2021 про таке:
1. враховуючи висновок Управління Західного Офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, складеного за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за предметом: ДК021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти (ДК 021:2015-09134200-9 лот 1 дизельне паливо (наливом)) та опублікованого 17.06.2021, сторони дійшли згоди повернутись до істотних умов договору №100 від 02.03.2021.
2. додаткові угоди №1 від 06.04.2021, №2 від 20.04.2021 та №3 від 18.05.2021 втрачають чинність з моменту підписання цієї угоди.
3. в період з 02.03.2021 до 05.04.2021 було поставлено товарів відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди та договору: дизельне паливо (наливом) в кількості 11913 л. за ціною 20,46 грн./л. на загальну суму 243 739,98 грн. з ПДВ.
За період з 06.04.2021 до 19.04.2021 було поставлено товарів відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди та договору: дизельне паливо в кількості - 7 055 л. за ціною 22,00 грн./л. на загальну суму 155210,00 грн. з ПДВ.
За період з 20.04.2021 до 17.05.2021 було поставлено товарів відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди та договору: дизельне паливо в кількості - 7 055 л. за ціною 23,90 грн./л. на загальну суму 168614,50 грн. з ПДВ.
За період з 18.05.2021 до 29.06.2021 було поставлено товарів відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди та договору: дизельне паливо (наливом) в кількості 19270 л. за ціною 25,00 грн. з ПДВ на суму 481750,00 грн. з ПДВ.
За період з 30.06.2021 до 31.12.2021 залишок до поставки товарів відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди та договору: дизельне паливо (наливом) в кількості 188713,8573 л. за ціною 20,46 грн. з ПДВ на суму 3861085,52 грн. з ПДВ.
4.17. 01.07.2021 листом № 58-07/2021 ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" звернулося до ХКП "Електротранс" з пропозицією розірвати договір про закупівлю № 100 від 02.03.2021 за згодою сторін.
4.18. 01.07.2021 між ХКП "Електротранс" та ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" укладено додаткову угоду № 5 до договору № 100 від 02.03.2021 відповідно до пункту 1 якої сторони дійшли згоди про розірвання договору № 100 від 02.03.2021.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Як убачається зі змісту касаційної скарги, підставами її подання стала незгода заявника з висновками судів попередніх інстанцій, у тому числі, про порушення інтересів держави в особі державного органу, обраного Прокурором в якості позивача.
5.3. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
5.4. Верховний Суд виходить з того, що стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентує питання представництво інтересів громадянина або держави в суді, а в статті 24 цього ж Закону врегульовані особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді. Так, зокрема:
- Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції (абзац четвертий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру");
- Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (частина сьома статті 24 Закону "Про прокуратуру").
5.5. Верховний Суд виходить з того, що звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.
5.6. Позов складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
А правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
5.7. Отже, визначення предмета, підстави позову, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказати на відсутність такого органу); відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору, як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в даному випадку правами позивача.
5.8. Натомість саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів здійсненим за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, і має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.
5.9. У цьому спорі, на думку, Прокурора, захист інтересів держави мала б здійснювати Міськрада, яку він визначив в якості позивача у справі.
5.10. Суд першої інстанції погодився з вказаними твердженнями.
При цьому, апеляційна інстанція відхилила посилання ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" про те, що в якості уповноваженого органу у спірних правовідносинах слід було зазначати Держаудитслужбу, оскільки, на думку суду, у даному випадку, порушуються інтереси Міськради, як розпорядника коштів місцевого бюджету.
5.11. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.
5.12. Відносини у справі, що розглядається складаються у сфері пов`язаній із застосуванням законодавства про публічні закупівлі.
5.13. Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" він визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Зокрема, зазначеним Законом встановлюються основні терміни, сфера його застосування, суб`єктний склад тощо.
Розділом ІІ цього Закону безпосередньо врегульовано державне регулювання та контроль у сфері закупівель.
5.14. Так, в статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:
1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;
2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини; відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
5.15. Відповідно до статті 8 цього Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
5.16. Положеннями статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
5.17. Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
5.18. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").
5.19. Відповідно до пунктів 8 та 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
5.20. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
5.21. Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
5.22. Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
5.23. З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 10.02.2022 у справі № 927/284/21, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21.
5.24. При цьому, Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватись у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
5.25. Водночас, відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах суду касаційної інстанції від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).
Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (стаття 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
5.26. При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
5.27. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
5.28. Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
5.29. Частиною третьої статті 215 Цивільного кодексу України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
5.30. Отже закон передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а положення, закріплені у спеціальній нормі (частині третій статті 215 Цивільного кодексу України), що стосується недійсності правочину, передбачають можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.
5.31. Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Аналогічні висновки містяться у значній кількості постанов Верховного Суду, зокрема, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 29.09.2021 у справі № 910/5529/19, від 01.12.2021 у справі № 910/10754/20, від 13.01.2022 у справі № 914/1962/19, від 18.05.2022 у справі № 916/1383/21.
5.32. У справі, яка переглядається Міськрада не є стороною договору про закупівлю та додаткових угод до цього договору.
При цьому, ХКП "Електротранс", самостійно не здійснює захист свого порушеного права та листом №01-07-525 від 16.07.2021 просило керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернутись з позовом в інтересах держави в особі ХКП "Електротранс" до ТОВ "Інвест Енерго Трейдінг" про визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод, укладених між Відповідачами.
За таких обставин, позовні вимоги Прокурора фактично спрямовані на захист порушених прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
5.33. Крім того, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, судова колегія враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/565/21 та від 21.12.2021 у справі № 917/764/21, відповідно до якої наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.
5.34. Не зважаючи на наявність відповідних доводів у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не надав оцінки зазначеним посиланням скаржника в контексті застосування положень Законів України "Про прокуратуру", "Про публічні закупівлі", "Про місцеве самоврядування", не перевірив обґрунтування, які саме права та інтереси Міськради порушені, чи є вона у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
5.35. При цьому, відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3 15 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).
5.36. Таким чином, фактичні дії суду у даній ситуації повинні залежати від безпосереднього встановлення фактичних обставин справи, чого зроблено не було.
В такий спосіб, апеляційний суд не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та не з`ясував з достовірністю у чому саме за твердженням Прокурора у спірних правовідносинах полягає порушений інтерес держави та чи вірно останній визначив склад та процесуальний статус учасників спору у цій справі.
5.37. За приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
5.38. Метою апеляційного суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.
5.39. Користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, мав би перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
5.40. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За приписами частин третьої та четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
6.2. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.
6.3. Під час нового розгляду, господарському апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 924/996/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік В. Г. Суховий