ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1590/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Міщенко І. С.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 (колегія суддів: Іоннікова І. А. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Михальська Ю. Б.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко»

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

2. Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

про визнання права власності та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи

1.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 позов задоволено повністю.

1.2. Перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - прокурор) не погодився із вказаним рішенням суду та звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. При цьому прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі, поважність причин пропуску строку обґрунтовував тим, що він не був стороною у справі, а про рішення суду першої інстанції прокурор довідався 27.02.2023 шляхом моніторингу даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, прокурор вказував на те, що 27.02.2023 він звернувся до відповідачів з листами щодо оскарження ними рішення суду першої інстанції, але вони не оскаржили його у встановленому законом порядку, тому листом від 13.03.2023 № 15-225вих-23 прокурор повідомив відповідачів про самостійне звернення з апеляційною скаргою до суду в інтересах відповідача-2.

2. Короткий зміст рішення апеляційного суду

2.1. Оскарженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, відмовлено прокурору у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022.

2.2. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що прокурор не довів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та суд не встановив особливих і непереборних обставин, які б надавали право на поновлення пропущеного строку прокурором на апеляційне оскарження.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги прокурор посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що: рішення суду першої інстанції сторонам не направлялось, повний текст цього рішення суду був виготовлений 15.03.2022, прокурор подав апеляційну скаргу 14.03.2023, тобто в межах 20-ти денного строку від дня з`ясування прокурором не направлення судом першої інстанції рішення сторонам у справі, так і від дня отримання відповідачами від Черкаської обласної прокуратури інформації, яка викладена у листах від 27.02.2023 № 15/1-169вих.23, № 15/1-167/вих.23. При цьому прокурор зазначає, що 03.03.2023 він отримав лист відповідача-1 № 10-23-0.3-1066/2-23, у якому не вбачався намір оскарження рішення суду першої інстанції, а також прокурор не отримав відповіді від відповідача-2 на запит Черкаської обласної прокуратури від 07.03.2023 № 15-207вих.23, тому у прокуратури виникли підстави для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції не надав цим обставинам правової оцінки та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Згідно зі статтею 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1). Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3).

4.3. Відповідно до частини 4 статті 240 цього Кодексу у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 цієї статті визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

4.4. Апеляційний суд в оскарженій ухвалі вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято 10.03.2022, отже останнім днем його оскарження є 30.03.2022.

4.5. Із змісту рішення суду першої інстанції від 10.03.2022 (а.с. 51-56) та протоколу судового засідання (а.с. 50) вбачається, що у судовому засіданні, яке відбулося 10.03.2022 сторони були відсутні, а повний текст його був складений 15.03.2022.

4.6. Отже висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на вказаних положеннях ГПК України.

4.7. Пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

4.8. У матеріалах справи наявний лист прокурора від 27.02.2023 № 15/1-160вих-23 (а.с. 57-59), у якому прокурор порушував питання про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, яке обґрунтовано тим, що сторони у судовому засіданні, яке відбулося 10.03.2022 не були присутні, а про існування рішення суду прокурор довідався за результатами опрацювання даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

4.9. Згідно із положеннями частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

4.10. Судом апеляційної інстанції не досліджувалося питання чи надсилалася учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, в особі яких прокурором подавалася апеляційна скарга, копія судового рішення.

4.11. Верховний Суд зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

4.12. У справі "Скорик проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

4.13. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.14. Із доданої до касаційної скарги копії апеляційної скарги вбачається, що перед зверненням із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 прокурор на виконання вказаних вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 27.02.2022 № 15/1-169 вих. 23 звертався до відповідача-2 щодо оскарження цього рішення суду. За змістом листа від 03.03.2023 № 404 відповідач-2 повідомив, що має намір самостійно вжити заходів щодо порушеного права шляхом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022.

4.15. У вказаній копії апеляційної скарги також зазначено, що Черкаською обласною прокуратурою листом від 07.03.2023 за № 15 - 207вих.23 запропоновано органу місцевого самоврядування повідомити про внесення відповідної апеляційної скарги до 10.03.2023, зважаючи на вже збіг визначеного статтею 256 ГПК України строку апеляційного оскарження рішення суду у справі № 925/1590/21 та наближення збігу строку апеляційного оскарження судового рішення, визначеного частиною 2 статті 261 ГПК України, який поновленню не підлягає.

4.16. Із зазначеної копії апеляційної скарги вбачається, що станом на 14.03.2023 інформація з Іркліївської сільської ради про вжиття чи невжиття заходів з оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 у справі № 925/1590/21 до Черкаської обласної прокуратури не надходила.

4.17. З долучених до матеріалів касаційної скарги документів вбачається, що листом від 13.03.2023 № 15-225 вих-23 прокурор повідомив відповідачів про звернення з апеляційною скаргою до суду, що не заперечується відповідачами. 14.03.2023 апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була надіслана прокурором до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком штемпелю АТ «Укрпошта», який долучений до матеріалів апеляційної скарги.

4.18. Проте, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції наведене не взяв до уваги, не врахував доводи скаржника та не надав їм відповідної оцінки.

4.19. За вказаних обставин доводи, викладені у касаційній скарзі щодо незаконності ухвали суду апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження, та ґрунтуються на зазначених вище нормах права.

4.20. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 у цій справі.

4.21. Водночас, із змісту апеляційної скарги вбачається, що прокурор обґрунтовуючи підстави представництва вказував на те, що апеляційна скарга подається прокурором в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

4.22. Проте, у касаційній скарзі прокурор зазначає, що він діє в інтересах обох відповідачів, які мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

4.23. Зважаючи на те, що апеляційна скарга подавалася прокурором в інтересах держави лише в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора належить задовольнити частково.

4.24. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.

4.25. Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат згідно статті 129 ГПК України Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити частково.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 925/1590/21 скасувати, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

І. С. Міщенко