ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 926/365/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

позивача - Мелещука В.В.,

відповідача - Севастьянової О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.)

від 12.05.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Сторожинецька міська рада;

2) Компанія "МД Інвестгруп ЛТД" (MD Investgroup LTD),

про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту товариства, скасування реєстраційної дії

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача

1. 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (далі - Товариство), в якому (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята згідно з ухвалою від 20.03.2019) просила:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників, що оформлені протоколом №01/2018 від 23.04.2018, якими (1) обрано голову та секретаря загальних зборів, (2) приведено у відповідність до вимог чинного законодавства п. 2.1 Статуту, шляхом виключення з нього імені ОСОБА_2 , у зв`язку з чим затверджено Статут у новій редакції, (3) уповноважено голову та секретаря загальних зборів підписати Статут у новій редакції;

- визнати недійсним Статут Товариства, який затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №01/2018 від 23.04.2018;

- скасувати реєстраційну дію щодо внесення змін до установчих документів товариства, яка вчинена 25.04.2018 за №10361050017000992.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивачки, оскільки її не повідомлено про скликання загальних зборів учасників Товариства, не надано можливості ознайомитися з порядком денним зборів та документами, порушено право власності на частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 4,36 %, оскільки у статуті Товариства від 23.04.2018 зазначено, що її учасником є юридична особа, резидент Великобританії, Компанія "МД Інвестгруп ЛТД" (MD Investgroup LTD надалі - Компанія), з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 100%, що становить 9 000 000,00 грн.

3. Окрім того, позивачка зауважила, що право учасника Товариства брати участь та приймати рішення на загальних зборах Товариства 23.04.2018, в тому числі затверджувати статут в новій редакції, виникло на підставі рішень та установчих документів Товариства, які визнані недійсними постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 526/674/17 від 31.01.2019.

4. Товариство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів учасників у позивача були відсутні будь-які корпоративні права щодо Товариства; посилання на поновлення рішенням Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 в справі №526/674/17 корпоративних прав позивачки є необґрунтованими, оскільки не надано доказів вжиття заходів із виконання вказаного рішення суду та підтвердження реальної волі позивачки на набуття корпоративних прав.

Фактичні обставини справи, установлені судами

5. Майно Буденецького заводу мінеральних вод було викуплено колективом покупців на підставі договору купівлі-продажу майна орендного підприємства від 12.01.1994, який зареєстрований у Сторожинецькій районній Раді народних депутатів 21.04.1994 за № 3.

6. 03 березня 1994 року за актом передачі проданого майна Управління приватизації та комунальної власності при Чернівецькій обласній Раді народних депутатів (продавець) передало, а Орендне підприємство "Буденецький завод мінеральних вод" (покупець) прийняло, продане 12 січня 1994 року майно згідно з договором купівлі-продажу від 12 січня 1994 року.

7. Згідно з підписаним листом до складу колективу покупців увійшло 68 осіб, які зобов`язані здійснити оплату державного майна за рахунок власних майнових внесків, що складалися з грошових коштів та приватизаційних цінних паперів. При цьому, фактичну участь у викупі державного майна взяли 65 осіб, які внесли грошові кошти та приватизаційні цінні папери на суму 92 740 000 крб.

8. У зв`язку з викупом майна, 01 квітня 1995 року між особами, які здійснили викуп майна заводу, був укладений засновницький договір про створення на основі викупленого майна Товариства та затверджений Статут Товариства рішенням зборів учасників, що оформлене протоколом № 4 від 01 квітня 1995 року.

9. На підставі зазначених документів Товариство було зареєстровано рішенням Сторожинецької районної Ради народних депутатів від 05.04.1995 за №28.

10. Згідно зі Статутом та засновницьким договором статутний фонд створеного Товариства становив 92 740 000 крб., який розподілений між 65 учасниками Товариства, зокрема ОСОБА_1 , яка після укладення шлюбу 17 жовтня 1995 року отримала прізвище ОСОБА_1 , належала частка розміром 4 050 000 крб. або 4, 36% від статутного фонду.

11. Загальними зборами учасників Товариства у період з 2001 по 2009 роки було прийнято ряд рішень про виключення зі складу Товариства частини його учасників та надання дозволу на відступ (передачу) частки цих учасників ОСОБА_5 та проведення з такими учасниками розрахунків з власних коштів ОСОБА_5 (протокол № 8 від 03 червня 1998 року, протокол № 7 від 11 червня 1998 року) та про задоволення заяв частини учасників Товариства про вихід зі складу учасників, передавши свої частки у статутному фонді учаснику ОСОБА_5 і проведення з такими особами розрахунку через касу Товариства з власних коштів ОСОБА_5 (протокол № 8/1 від 15 жовтня 1999 року, протокол № 9 від 19 листопада 1999 року, протокол № 10 від 22 березня 2000 року, протокол № 11 від 24 квітня 2001 року).

12. Із 65 учасників Товариства свої частки у статутному капіталі Товариства не відчужили ОСОБА_5 і не припинили участь у Товаристві троє учасників, серед яких, зокрема, ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 4, 36%.

13. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15 листопада 2011 року у справі № 2/27/23/2011 за позовом ОСОБА_6 до Товариства, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2011 року, визнано недійсними: рішення зборів засновників (учасників) Товариства від 27.06.2001 року оформлені протоколом № 12; статут Товариства, який зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією 03.07.2001 року за № 2200031; рішення зборів засновників (учасників) Товариства від 25.09.2007 року оформлені протоколом № 1; зміни № 1 до Статуту Товариства; рішення зборів засновників (учасників) Товариства від 10.06.2008 року, оформлені протоколом № 1; зміни № 1 до статуту Товариства; рішення зборів засновників (учасників) Товариства від 26.08.2008 року оформлені протоколом № 2; зміни № 2 до Статуту Товариства; рішення зборів засновників (учасників) Товариства від 01.10.2009 року оформлені протоколом № 1; зміни до Статуту Товариства.

14. 26 листопада 2012 року відбулися збори учасників Товариства, на яких прийнято рішення про виключення частини учасників Товариства з його складу. Прийняті рішення оформлені протоколом зборів засновників-учасників Товариства від 26 листопада 2012 року.

15. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 лютого 2013 року у справі № 5027/920/2012 за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Товариства про визнання недійсним рішення визнано недійсним рішення загальних зборів засновників-учасників Товариства оформленого протоколом від 26 листопада 2012 року.

16. 01 липня 2015 року наказом № 1 призначено тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства громадянина Румунії ОСОБА_9 та вирішено провести реєстрацію змін керівництва Товариства.

17. 30 липня 2015 року тимчасово виконуючий обов`язки директора Товариства, ОСОБА_9 , подав до державного реєстратора Сторожинецької районної державної адміністрації реєстраційну картку форми № 16, згідно з якою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено дані про те, що станом на 30 липня 2015 року правовий статус учасників Товариства мають засновники у кількості 65 осіб, які здійснили викуп майна заводу та уклали засновницький договір про створення на основі викупленого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" та затвердили Статут Товариства рішенням зборів учасників, що оформлене протоколом № 4 від 01 квітня 1995 року.

18. Станом на 01 серпня 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містилися відомості, відповідно до яких особи, які були зазначені у реєстраційній картці форми № 16 від 30 липня 2015 року є учасниками Товариства.

19. 02 серпня 2015 року відбулися збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 01/2015 від 02 серпня 2015 року, якими було ухвалено рішення, зокрема, щодо: виключення із складу учасників Товариства померлих осіб; виключення зі складу Товариства 50 його учасників, зокрема і позивачку - ОСОБА_1 ; включення до складу учасників нового учасника Товариства - ОСОБА_9 та проведення перерозподілу часток у статутному капіталі Товариства таким чином; збільшення статутного капіталу Товариства; внесення відповідних змін до Статуту та проведення реєстраційних дій.

20. Надалі зборами учасників Товариства було ухвалено ще ряд рішень щодо виключення осіб зі складу учасників Товариства та передачу їхніх часток, перерозподілу часток, затвердження відповідних редакцій статуту (протоколи зборів учасників Товариства № 02/2015 від 02.09.2015, № 04/2015 від 16.10.2015, № 05/2015 від 14.12.2015, № 06/2015 від 22.12.2015).

21. Згідно зі змістом протоколу загальних зборів учасників Товариства № 01/2016 від 10.01.2016, зокрема, було виключено зі складу учасників Товариства ОСОБА_5 , зменшено статутний капітал на суму 183,40 грн указаному учаснику та проведено перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства, відповідно до якого ОСОБА_9 належить 100 % статутного капіталу, що становить 9 000 000, 00 грн.

22. 19 травня 2016 року були проведені загальні збори учасників Товариства, на яких, зокрема, було вирішено задовільнити заяву ОСОБА_9 та виключено його зі складу учасників Товариства та включено до складу учасників Товариства юридичну особу, резидента Великобританії, MD INVESTGROUP LTD. Також було здійснено перерозподіл частки у статутному капіталі Товариства, згідно з яким MD INVESTGROUP LTD володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 % , що становить 9 000 000, 00 грн.

23. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року у справі № 926/674/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25.06.2019 року, визнано недійсними указані рішення загальних зборів учасників Товариства, починаючи з рішення від 02.08.2015 і до рішення від 19.05.2016.

24. 23 квітня 2018 року проведено загальні збори учасників Товариства, на яких ухвалено оскаржуване рішення. Указаним рішенням було затверджено Статут Товариства у новій редакції. Рішенням було обрано голову та секретаря загальних зборів; приведено у відповідність до вимог чинного законодавства п. 2.1 Статуту, шляхом виключення з нього імені ОСОБА_2 , у зв`язку з чим затверджено Статут у новій редакції; уповноважено голову та секретаря загальних зборів підписати Статут у новій редакції.

25. Такі збори були проведені за участі представника засновника (учасника) Товариства Компанії MD INVESTGROUP LTD з часткою в розмірі 100 % у статутному капіталі товариства.

26. Відповідно до пунктів 2 .1, 5.1 Статуту Товариства, в редакції від 23 квітня 2018 року, учасником Товариства є юридична особа, резидент Великобританії, MD INVESTGROUP LTD з реєстраційним номером у державному реєстрі Великобританії № 10011579 з часткою у Статутному капіталі Товариства, у розмірі 100 %, що становить 9 000 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

27. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.

28. Суд першої інстанції встановив, що згідно із засновницьким договором та статутом від 01 квітня 1995 року позивачці належала частка у статутному фонді Товариства у розмірі 4, 36%. Судовим рішенням у справі № 926/674/17 встановлено, що позивачка станом на 02.08.2015 була учасницею Товариства, і незаконно була виключена із складу учасників, що стало підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства, прийнятих у 2015 - 2016 роках, у тому числі й рішення про відступлення частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% на користь Компанії.

29. Суд дійшов висновку, що корпоративні права позивачки є порушеними, оскільки відсутні докази повідомлення про проведення загальних зборів у порядку, передбаченому статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 6.5 Статуту, але відмовив в позові, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 18.12.2019 у справі № 08840/3447/18, від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17, позивачка обрала неправильний спосіб захисту порушеного права.

30. Суд першої інстанції також зазначив, що такий спосіб є неефективний і не забезпечує баланс інтересів усіх учасників і самого Товариства, оскільки:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 23 квітня 2018 року з відповідними змінами передбачає відновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного складу учасників товариства кількістю 65, станом на 1995 рік;

- позивачка може мати законний інтерес у такому відновленні, але у такому разі відновлюється дія статуту станом на 01.01.1995 із учасниками в кількості 65 осіб, 10 з яких станом на 01.08.2015 померли. Фактично позивачка в такий спосіб захищає не тільки свої права, а й права інших 64 учасників, які в свою чергу не оскаржують дії;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, суд має врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності Компанії, яка в разі задоволення позовних вимог буде позбавлена своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- згідно зі статтею 48 ГПК України суд позбавлений процесуальної можливості залучення співвідповідача із власної ініціативи.

31. 12.05.2022 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.

32. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо порушення корпоративних прав позивачки, оскільки в межах справи №926/674/17 встановлено, що вона була учасником Товариства станом на 02.08.2015 з часткою у статутному капіталі 4,36%, яка у період з 24.04.2001 по 23.08.2018 залишалась незмінною.

33. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком щодо неефективності обраного способу захисту, оскільки:

- за оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників Товариства до їх складу не виключалися та не включалися нові учасники, та не здійснювався перерозподіл їх часток;

- є помилковим висновок, що інтереси позивачки, як учасника Товариства, можуть не збігатися з інтересами інших учасників Товариства та у разі задоволення позову буде стосуватися та впливати на їх права та інтереси;

- позивачка вже реалізувала своє право на захист права власності на частку в розмірі 4,36% у статутному капіталі Товариства, що підтверджується постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 926/674/17; неможливим є здійснення повторного (судового) захисту права, яке на момент звернення до суду було відновлене, оскільки об`єкт судового захисту відсутній, а висновок, що об`єктом судового захисту є право власності позивача на частку в статутному капіталі, а не немайнове (організаційне) корпоративне право позивачки на управління Товариством є помилковим;

- правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, щодо застосування статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", стосується випадку, коли позивач заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису), задоволення яких не може бути підставою внесення змін до ЄДР щодо складу учасників та розміру їх часток, але це не означає, що позивач позбавлений права звертатися з відповідними вимогами взагалі;

- вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства позивачка мотивувала не прагненням відновити склад учасників, який існував до порушення її прав, а порушенням її корпоративних прав на участь в управлінні Товариством, в якому її частка складає 4,36%. Подібний висновок щодо належності обраного способу захисту шляхом визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 922/634/19 та від 27.05.2021 у справі №911/4923/14. Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, стосується застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

34. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги про визнання недійсним Статуту Товариства та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до установчих документів, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

35. 02.06.2022 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

36. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник визначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції:

- неправильно застосував норми частини третьої статті 3, частини першої статті 5, статті 16 ЦК України, не застосував норми частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 08.09.2020 у справі № 916/667/19, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 18.12.2019 у справі № 840/3447/18; у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20, від 21.01.2021 у справі № 926/3973/17, від 03.12.2020 у справі № 5017/1221/2012, від 23.12.2020 у справі № 926/4729/19, від 22.12.2020 у справі № 907/155/19 щодо неможливості реалізації заявленого способу захисту, виходячи з діючого, на час розгляду справи в суді, законодавства;

- порушив норми статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 30.01.2019 у справі №755/10947/17; постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № № Б-23/75-02, від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, оскільки суд застосував до спірних правовідносин альтернативний підхід, який не передбачений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", врахував висновки Верховного Суду в більш ранніх постановах від 17.03.2021 у справі № 922/634/19, від 27.05.2021 у справі № 911/4923/14, від 21.07.2020 у справі № 904/562/19, які не підлягали застосуванню (правовідносини зі справою, яка переглядається, не є подібними);

- порушив норми частини третьої та четвертої статті 45 ГПК України, оскільки ухвалив рішення про задоволення позовних вимог, що призвело до захисту прав осіб, які з позовними вимогами до суду не зверталися, а за позовом фактично відповідальність понесла особа, яка не була залучена до участі у справі відповідачем та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20, від 21.01.2021 у справі № 926/3973/17, від 23.12.2020 у справі № 926/4729/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

37. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

38. За частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

39. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).

40. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21).

41. Зокрема, у корпоративних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадженням № 12-88гс19) визначила, що:

вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону) (пункт 61);

при цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 60).

42. Рішення товариства про внесення змін до статуту товариства та його статут були, серед іншого, підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункти 2, 8 частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин). З моменту внесення відповідних змін до зазначеного Реєстру рішення товариства про внесення змін до статуту товариства вичерпувало свою дію (пункт 7.65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 ((провадження № 12-145гс19)).

43. Аналіз змісту та характеру заявлених позовних вимог свідчить про те, що позивачка, звертаючись до суду з позовом шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів про внесення змін, яке вичерпувало свою дію, та статуту у новій редакції, фактично прагне відновлення становища, яке існувало до стверджуваного порушення її прав, тобто прагне змінити розподіл часток у статутному капіталі та відновити не лише себе, як учасника Товариства, що незаконно був виключений, а й інших учасників у складі Товариства.

44. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу (пункт 59 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

45. У такому разі належним способом захисту порушеного законного інтересу є не визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, яким було затверджені зміни до статуту, а визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства за участю всіх учасників товариства (як тих, що позбавляються частки у статутному капіталі, та і тих, що набувають її). Відповідачами за таким позовом має бути не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (див. пункт 61 цієї ж постанова) Зокрема, у даному випадку Компанія.

46. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

47. З цих підстав, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників за позовом особи, яка прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення її прав або інтересів.

48. З огляду на предмет та підстави позову у справі, не залучення до участі у справі ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку щодо відсутності доказів, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження учасниками Товариства на користь ОСОБА_9 корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема укладеного сторонами цивільно-правового договору дарування, спрямованого на безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ, чи іншого договору, спрямованого на таке відчуження на оплатній основі, та відсутності доказів набуття ним права власності на частку, подальше збільшення розміру цієї частки та наявність необхідного обсягу прав для відчуження такої частки Компанії.

49. Такі обставини не є предметом доказування у спору про недійсність рішення загальних зборів товариства за позовом учасника, що володіє часткою у статному капіталі Товариства у розмірі 4,36% . Учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

50. Суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини справи, дійшов законного та обґрунтованого висновку, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, необхідно враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайве втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності Компанії, яка в разі задоволення позовних вимог буде позбавлена своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

51. Предмет позову (визнання рішення товариства про внесення змін до статуту товариства вичерпувало свою дію) не відповідає змісту порушеного права позивачки (права на участь у товаристві з часткою у статному капіталі Товариства у розмірі 4,36%) та встановленим законом способам захисту прав у спірних правовідносинах, що є підставою для відмови в позові, тому у відповідній частині постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

52. Суди обох інстанцій встановили, що згідно із засновницьким договором та статутом від 01 квітня 1995 року позивачці належала частка у статутному фонді Товариства у розмірі 4, 36%. Судовим рішенням у справі № 926/674/17 встановлено, що позивачка станом на 02.08.2015 була учасницею Товариства, і незаконно була виключена із складу учасників, що стало підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів Товариства, прийнятих у 2015 - 2016 роках, у тому числі й рішення про відступлення частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% на користь Компанії. Такі обставини, відповідно до статті 75 ГПК України, не доказуються при розгляді цієї справи.

53. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (частина четверта статті 82 ГК України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

54. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 922/172/16 та інші).

55. За наявності відповідного спору окремі положення статуту акціонерних товариств, які не відповідають вимогам законодавства, та порушують права чи охоронювані законом інтереси акціонера (позивача), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів), а не шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів, на яких відповідні положення статуту були затверджені У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються. При цьому задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб. (див. mutatis mutandis, з урахуванням відповідних відмінностей пункт 4.29 постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18; пункт 5.11 - 5.13 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/3828/20).

56. Враховуючи суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується позовна вимога щодо недійсності статуту Товариства (незаконне виключення з товариства, порушення права на частку у розмірі 4, 36%), а також беручи до уваги те, що відповідно до законодавства, яке було чинним на час проведення загальних зборів (23 квітня 2018 року), статут товариства з обмеженою відповідальністю мав містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника (статті 4, 51 Закону України "Про господарські товариства, абзац другий частини першої статті 143 ЦК України, ), що було підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо складу учасників, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Верховний Суд вважає, що в даному випадку положення статуту, що оскаржуються, в частині пункту 2.1 статті 2 Статуту (в частині визначення Компанії, як єдиного засновника (учасника) Товариства з часткою 100%), не відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та порушують права позивачки, як власниці частки у статутному капіталі, тому погоджується в цій частині з висновками суду апеляційної інстанції щодо недійсності статуту товариства.

57. Верховний Суд бере до уваги, що відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду за загальним правилом, вимога про визнання недійсним статуту не є ефективним способом захисту. Водночас, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що правові висновки Верховного Суду не носять універсального характеру для всіх без виключення справ.

58. Відповідно частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

59. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права (пункт 5.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21).

60. Верховний Суд бере до уваги особливості обставин конкретної справи (вирішення в судовому порядку спору щодо незаконного виключення позивачки, що володіла часткою в розмірі 4, 36% у статутному капіталі Товариства; виникнення спірних правовідносин (внесення змін до статуту із зазначенням складу учасників) до набрання чинності Закону про ТОВ та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в новій редакції, що визначили нові способи захисту прав; подання позову у справі до формування нової судової практики щодо способів захисту; необхідність дотримання справедливого балансу інтересів, як Товариства, так і учасників, зокрема, позивачки у справі, що вже реалізувала своє право на захист права власності на частку в розмірі 4,36% у статутному капіталі Товариства у судовому порядку), та завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України), вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для недійсності статуту в цій частині, та скасування реєстраційної дії, як похідної.

61. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (пункт 63 постанови Великої палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

62. У даному випадку вимоги щодо про визнання положень статуту Товариства щодо складу часників (пункт 2.1 статті 2) та скасування реєстраційної дії, призведе до реально відновлення корпоративного права позивачки, яке порушене, оспорюється або не визнається (права на участь в управлінні Товариства з часткою в розмірі 4, 36% у статутному капіталі Товариства), оскільки є підставою для скасування реєстраційних дій щодо Компанії, як єдиного учасника, та підставою для приведення Товариством своєї діяльність у відповідність з дотримання прав позивачки, що свідчить про ефективність обраного способу захисту в цій частині. Водночас, визнання статуту недійсним повністю не відповідатиме принципу пропорційності, порушує балансу інтересів усіх учасників і самого Товариства.

63. У справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство, залучати до участі у справі всіх учасників (акціонерів) товариства немає необхідності (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17), тому відсутні підстави для залучення Компанії, як відповідача у справі.

64. З цих підстав, Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині ухвалення нового рішення щодо визнання недійсним пункту 2.1 статті 2 статуту Товариства (в частині визначення Компанії, як єдиного засновника (учасника) Товариства), скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до установчих документів товариства, як похідної вимоги, а в решті вимог скасовує постанову суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункт 4 частини першої статті 308 ГПК України).

66. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

67. Суд першої інстанції першої інстанції правильно застосував норми матеріального права й ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо недійсності рішення загальних зборів Товариства та статуту товариства (окрім пункту 2.1 статті 2 статуту).

68. Суд апеляційної інстанції при вирішенні вказаної позовної вимоги неправильно застосовав норми матеріального права, безпідставно не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, у спірних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування законного й обґрунтованого рішення суду першої інстанції в цій частині.

69. З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду апеляційної інстанції має бути скасована, а рішення суду першої інстанції залишене в силі у відповідній частині.

70. В решті вимог щодо недійсності пункту 2.1 статті 2 статуту та скасування реєстраційної дії спір судом апеляційної інстанції вирішено правильно по суті, тому в цій частині постанова залишається без змін, з урахуванням мотивів викладених в постанові Верховного Суду.

Розподіл судових витрат

71. Відповідно до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

72. З огляду на те, що спір у даній справі виник із неправильних дій Товариства, які призвели до порушення права позивачки щодо участі в управлінні Товариства, суд покладає судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 926/365/19 скасувати частково.

3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 926/365/19 в частині скасування рішення та ухвалення нового рішення щодо визнання недійсним пункту 2.1 статті 2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (в частині визначення Компанії "МД Інвестгруп ЛТД" (MD Investgroup LTD), як єдиного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"), скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до установчих документів товариства, яка вчинена 25.04.2018 за №10361050017000992 та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, залишити без змін.

4. У решті вимог постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.11.2020 у справі № 926/365/19 про відмову у задоволенні позову.

5. Поновити дію та виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 926/365/19 у нескасованій частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кролевець