ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 926/3973/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020р.
у складі колегії суддів: О. П. Дубник- головуючий, О. В. Зварич, М. І. Хабіб
та на рішення господарського суду Чернівецької області від 04.11.2019р.
суддя: І. В. Марущак
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Глибоцька районна державна адміністрація;
2. Новоселицька районна державна адміністрація;
3. ОСОБА_2 ;
4. ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування запису про державну реєстрацію
за участю представників:
від позивача: М.В. Поляк ,
від відповідача: не з`явилися,
від третьої особи-1: не з`явилися,
від третьої особи-2: не з`явилися,
від третьої особи-3: не з`явилися,
від третьої особи-4: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та обставини, які передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Старлайф", в якому (з урахуванням позовної заяви в новій редакції) просив:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, оформлене протоколом № 02/16;
2) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 21.10.2016, оформлене протоколом № 3/16;
3) скасувати запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127;
4) скасувати запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійснений державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25.10.2016, номер запису 10381050018006127.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, що свідчить про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів, у зв`язку з чим прийняті рішення загальних зборів учасників товариства є незаконними. Також позивач посилається на неправомірність виключення його зі складу учасників Товариства та прийняття у подальшому рішень загальних зборів Товариства без його участі.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 у справі №926/3973/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 вказані рішення місцевого та апеляційного господарських судів залишено без змін у частині: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, оформленого протоколом №02/16, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 ; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 21.10.2016, оформленого протоколом №03/16; скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 ; скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25.10.2016, номер запису 10381050018006127.
В решті рішення господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі №926/3973/17 скасовано.
Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у частині: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, оформленого протоколом №02/16, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_5 ; скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_5 .
В іншій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.10.2019 прийнято відмову позивача від частини позовних та закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, яке оформлене протоколом № 02/16, щодо питань 1, 7, 9 порядку денного та скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Новоселицької РДА від 04.10.2016 за номером 10381050017006127, щодо питань 1, 7, 9 порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, яке оформлене протоколом № 02/16, а саме: обрання голови та секретаря зборів; зміну місцезнаходження товариства; надання повноважень на державну реєстрацію змін до установчих документів.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
За наслідками нового розгляду рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.11.2019 у справі №926/3973/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020, позов задоволено частково. Визнано недійсними пункт 3; пункт 4; підпункт пункту 5 в частині слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески»; пункт 6; пункт 8 в частині скасованих вище пунктів 3, 4, підпункту пункту 5 в частині слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески» рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф» від 30.09.2016, оформленого протоколом №02/16. Скасовано запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Старлайф», здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127, у частині визнаних недійсними судом пунктів рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф» від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Визнаючи недійсними рішення, прийняті загальними зборами Товариства 30.09.2016 по п. п. 3, 4, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаними рішеннями порушено корпоративні права позивача і такі рішення створюють перешкоди у проведенні загальних зборів учасників та управлінні Товариством, невизначеність в складі учасників ТОВ «Старлайф».
Господарський суд першої інстанції, аналізуючи зміст додаткових обов`язків для учасників товариства, визначених п. 5 рішення загальних зборів, дійшов висновку, що покладаючи на учасників товариства обов`язок сплачувати додаткові внески, загальні збори чітко не конкретизували та не передбачили на вимогу кого із товариства, в якій формі, в якому розмірі та порядку має сплачуватись такий додатковий внесок. За таких умов вказаний обов`язок порушує корпоративні права позивача, оскільки через неясність порядку його виконання для нього можуть настати несприятливі наслідки у вигляді виключення зі складу учасників ТОВ «Старлайф», тому суд дійшов висновку, що п. 5 рішення загальних зборів від 30.06.2019 у частині слів «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески» слід визнати недійсним.
Щодо пункту 6 рішення загальних зборів від 30.09.2016, суд першої інстанції вважає, що рішенням загальних зборів не визначено кількісні характеристики зросту власного обороту (нетто-одиниць); засідання якої структури належить проводити учасникам Товариства; який список інкасо має бути опрацьований учасниками ТОВ «Старлайф». Також загальні збори не конкретизували в чому полягає здійснення набору нових консультантів (в проведенні самого пошуку таких консультантів чи їх найму за договором) та «необхідного» об`єму виробництва в розрізі пункту 2.2 статуту Товариства (предмет діяльності). Крім того, законодавством не передбачено укладення між учасником та товариством договорів безповоротної фінансової допомоги, а покладення такого обов`язку на учасника позбавляє його права на пропорційне збільшення частки в статутному капіталі відповідно до здійсненого ним внеску, відтак і отримання дивідендів від діяльності Товариства.
Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що незаконне виключення позивача зі складу учасників ТОВ «Старлайф» позбавило його можливості брати участь в обговоренні та вирішенні наступних питань порядку денного, зокрема і пунктів 3-6 оскаржуваного рішення загальних зборів від 30.09.2016, що свідчить про порушення права позивача на участь в управлінні Товариством.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що враховуючи факт визнання недійсним рішення загальних зборів від 30.09.2016, в частині виключення зі складу учасників товариства позивача, то затверджений розмір статутного капіталу не включає частки позивача, у зв`язку з чим при розподілі часток не враховано дійсний розмір статутного капіталу, кількість учасників та його вклади.
Прийняття нових учасників та розподіл між ними часток в статутному капіталі товариства призводить до зменшення частки позивача в статутному капіталі товариства та порушує майнові права останнього, оскільки майновим правом учасника будь-якого господарського товариства є право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку, яка відповідає частці учасника в статутному капіталі товариства.
Незаконне виключення позивача з числа учасників товариства призвело до порушення його корпоративних прав під час розгляду наступних, згідно порядку денного питань, пов`язаних з діяльністю товариства, покладання додаткових обов`язків на учасників товариства, розподілом часток між учасниками та внесення змін в установчі документи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "Старлайф", не погоджуючись з рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, в позові відмовити повністю.
Касаційна скарга подана на підставі п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
На думку скаржника, місцевий господарський суд фактично втручається в управління ТОВ «Старлайф» всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.07.2018 р. у справі № 927/693/17 про те, що господарським судом не можуть вирішуватися питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Судом не вказано який закон порушується рішеннями товариства, викладеними у п. З, 4 протоколу № 02/16 від 30.09.2016, та яким чином такі порушення спричиняють, в свою чергу, порушення корпоративних прав позивача. Також скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №916/474/18, від 27.03.2019 у справі №915/394/18, від 02.05.2018 у справі №918/373/17.
Також у скарзі зазначено, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 та 08.05.2018 в межах розгляду справ № 914/1425/17 та №916/772/17 відповідно.
Скаржник вказує, що в постанові від 02.05.2018 Верховний Суд в межах справи №912/3133/16 зазначає про те, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Також зазначено, що судам слід враховувати, що рішення, прийняті за наслідками розгляду питань, викладених у порядку денному так, що унеможливлювало усвідомлення акціонером суті питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах акціонерів (наприклад, "Різне", "Організаційні питання" тощо), повинні визнаватися недійсними.
Скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду стосовно можливості покладення загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю обов`язку учасника такого товариства спрямованого на досягнення цілі, що визначена статутом (установчим документом) як «інші види діяльності на надання послуг, що передбачені діючим законодавством України», зважаючи на те, що ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» ставить загальну вимогу до змісту установчого документу юридичної особи щодо наявності «предмету і цілей його діяльності».
У скарзі вказується на відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості застосування до акту ненормативного характеру (рішення загальних зборів викладених у формі протоколу) принципу правової визначеності в аспекті покладення на учасників товариства з обмеженою відповідальністю додаткового обов`язку.
Також, на думку скаржника, відсутній правовий висновок Верховного Суду в аспекті розуміння того, чи мають право учасники товариства з обмеженою відповідальністю укладати з ним договори безповоротної фінансової допомоги, зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» учасниками такого товариства можуть бути громадяни України, саме господарське товариство є окремим суб`єктом цивільних правовідносин (ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України), а законодавством України проголошується свобода договору ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
Також, відсутнім є правовий висновок Верховного Суду щодо визначення укладення договору безповоротної фінансової допомоги юридичною особою з її учасником, як порушення корпоративних прав такого учасника, зокрема, на збільшення своєї частки в статутному капіталі юридичної особи за рахунок внесення додаткових вкладів та отримання більшого розміру дивідендів, при одночасній наявності в ч. 2 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» та в установчому документі юридичної особи (товариства з обмеженою відповідальністю) положення щодо незмінності розмірів часток учасників після внесення додаткових вкладів (внесків).
Скаржник стверджує, що є відсутнім правовий висновок Верховного Суду щодо того, чи вважається порушенням корпоративного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю розгляд загальними зборами учасників такого товариства питань порядку денного, якщо згаданий учасник не скористався своїм правом брати участь у цьому засіданні, будучи при цьому належним чином повідомленим про час та місце проведення загальних зборів та про питання, що включені до порядку денного цих зборів.
4. Позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, а рішення та постанову - законними. Тому позивач просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також позивач у відзиві просить вирішити питання судових витрат та надає попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
ТОВ «Старлайф» створено на підставі рішення установчих зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 1 від 20.05.2009.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено про дату, місце та порядок денний зборів ТОВ «Старлайф», які відбулися 30.09.2016.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», оформленим протоколом від 30.09.2016 № 02/16, вирішено:
1. Обрати головою цих зборів ОСОБА_6 , секретаря - ОСОБА_7 ;
2. Виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;
3. Прийняти до складу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
4. Затвердити статутний капітал у розмірі 76250,00 грн., що складає 10000 часток, і розподілити його між учасниками Товариства;
5. Внести зміни до прав і обов`язків, передбачених статутом Товариства;
6. Покласти на учасників Товариства додаткові обов`язки, які не передбачені статутом ТОВ «Старлайф»;
7. Змінити місцезнаходження ТОВ «Старлайф»;
8. Затвердити статут ТОВ «Старлайф» в новій редакції;
9. Уповноважити ОСОБА_8 на державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства .
Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», яке оформлене протоколом від 30.09.2016 № 02/16, та нова редакція статуту Товариства зареєстровані державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації Міхалчан О.Д. шляхом проведення запису в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за №10381050017006127 від 04.10.2016.
З врахуванням постанови Верховного Суду від 25.06.2019 та ухвали господарського суду Чернівецької області від 03.10.2019, якою суд прийняв заяву позивача про відмову від частини позовних та закрив провадження у справі в частині позовних вимог, предметом нового розгляду були вимоги позивача щодо визнання недійсними пунктів 3-6, 8 рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф» від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16, а також скасування реєстраційної дії від 04.10.2016 №10381050017006127 в зазначеній частині.
По питанням 3 та 4 порядку денного на загальних зборах 30.09.2016 було прийнято рішення - прийняти до складу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; у зв`язку із виключенням ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та з прийняттям до складу Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , затверджено статутний капітал у розмірі 76250 грн, що складає 10000 часток і вирішено розподілити його між учасниками наступним чином: ОСОБА_8 - 7500 грн, що відповідає 9,8% статутного капіталу або 980 часткам; ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - по 6875 грн, що відповідає 9,02% статутного капіталу або 902 часткам.
Згідно з п. 5 рішення загальних зборів від 30.09.2019 вирішено внести зміни до прав та обов`язків, передбачених статутом Товариства, а саме доповнено п. 4.3 статуту наступними обов`язками:
- підписувати затверджені зборами зміни та доповнення до статуту, в т.ч. шляхом викладення в новій редакції;
- дотримуватися умов всіх договорів, які підписуються між учасником та товариством;
- брати участь в семінарах, які проводяться товариством;
- на вимогу товариства сплачувати додаткові внески;
- брати особисту участь у діяльності товариства шляхом росту власного обороту (нетто-одиниць), проведення засідання структури не менше одного разу на місяць, опрацювання списку інкасо, здійснення набору нових консультантів, виконання необхідного об`єму виробництва або сплачувати додаткові внески згідно рішення загальних зборів учасників.
Пунктом 6 рішення загальних зборів від 30.09.2016 вирішено: «Для досягнення мети (цілі) Товариства у вигляді здійснення підприємницької діяльності у сфері надання послуг страхового посередництва, консультативно-фінансових послуг та підготовки кадрів в даній галузі діяльності задля одержання Товариством прибутку та отримання високих фінансових результатів, зобов`язати кожного учасника Товариства брати особисту участь у досягненні цієї мети (цілі) Товариства. Така участь може здійснюватись або шляхом росту власного обороту (нетто-одиниць), проведення засідання структури не менше одного разу на місяць, опрацювання списку інкасо, здійснення набору нових консультантів, виконання необхідного об`єму виробництва, або шляхом здійснення щомісячного внеску у вигляді безповоротної фінансової допомоги, без зміни часток у статутному капіталі, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень без подальшого їх повернення. Належне виконання цього обов`язку підтверджується актом виконання функцій учасника, який підписується між учасником та Товариством. Внески здійснюються до 5 числа кожного наступного місяця. Невиконання зазначеного обов`язку вважатиметься перешкоджанням своїми діями досягненню цілей Товариства та є підставою для виключення відповідного учасника з Товариства.»
Пунктом 8 рішення затверджено статут ТОВ «Старлайф» в новій редакції.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства, оформлене в п. 2 протоколу від 30.09.2016 № 02/16, визнано недійсним судовими рішеннями у даній справі, що залишені без змін Верховним Судом в постанові від 25.06.2019. Також вказаними рішеннями скасовано запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Старлайф», здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, у частині виключення зі складу учасників Товариства позивача.
По питанням 3 та 4 порядку денного на загальних зборах ТОВ «Старлайф» 30.09.2016 було вирішено прийняти до складу учасників ОСОБА_16 та ОСОБА_3 ; у зв`язку із виключенням ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та з прийняттям до складу Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , затверджено статутний капітал і вирішено розподілити його між учасниками.
Верховний Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, та визначаючи предметом спору визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів учасників, фактично прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його права (до прийняття зазначених рішень), тобто прагне відновити первісний склад учасників Товариства, який існував до 30.09.2016.
Верховний Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників Товариства, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ «Старлайф».
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018, який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Цим Законом були внесені зміни до ряду законів України, в тому числі до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Зокрема стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» була доповнена пунктом, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів, зокрема:
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Отже у ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого, є спеціальними для зазначених товариств.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній з 17.06.2018) у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, та в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №5017/1221/2012.
Крім того відповідно до законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб (з урахуванням внесених до нього змін), право ініціювати реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства мають позивач або уповноважена ним особа (у разі ухвалення судового рішення про задоволення позову). Така реєстрація в державному реєстрі здійснюється (у тому числі за ініціативою позивача) з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою змін у статутних документах товариства, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів.
Отже належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Належність та ефективність такого способу захисту порушених прав обумовлюється балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються.
Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо балансу інтересів викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Оскільки за спірними у даній справі рішеннями загальних зборів учасників Товариства до складу учасників Товариства включалися нові учасники, та здійснювався перерозподіл часток учасників, суди попередніх інстанцій не врахували, що інтереси позивача як учасника Товариства можуть не збігатися з інтересами інших учасників Товариства, в тому числі включених до складу; інші учасники Товариства внаслідок задоволення позову у цій справі бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Тобто з огляду на баланс інтересів усіх учасників Товариства та самого Товариства судове рішення у цій справі (у разі задоволення позову) буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників Товариства.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю по питаннях 3 та 4 та 8 (в частині пунктів 3, 4 ) порядку денного, та скасування реєстраційних дій в цій частині не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарські суди попередніх інстанцій вказаного не врахували, а тому рішення та постанова підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Крім того, визнаючи недійсними рішення загальних зборів в частині підпункту пункту 5 в частині слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески»; пункту 6; пункту 8 в частині вказаних вище пунктів, оформлені протоколом №02/16 та скасування в цій частині запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Старлайф», суд першої інстанції виходив із того, що покладаючи на учасників товариства обов`язок сплачувати додаткові внески, загальні збори чітко не конкретизували та не передбачили на вимогу кого із товариства, в якій формі, в якому розмірі та порядку має сплачуватись такий додатковий внесок. Суд вказав, що за таких умов вказаний обов`язок порушує корпоративні права позивача.
Аналізуючи рішення, прийняті з питання 6 порядку денного, суд першої інстанції зазначив, що на учасників ТОВ «Старлайф» покладено обов`язок брати особисту участь у досягненні мети (цілі) Товариства, що не передбачений статутом, а також у рішенні зборів не визначено та не конкретизовано всіх необхідних умов щодо цього обов`язку.
Також суд вказав, що незаконне виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Старлайф» позбавило його можливості брати участь в обговоренні та вирішенні наступних питань порядку денного, зокрема і пунктів 3-6 оскаржуваного рішення загальних зборів від 30.09.2016, що свідчить про порушення права позивача на участь в управлінні Товариством.
Залишаючи таке рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний господарський суд виходив із того, що незаконне виключення позивача з числа учасників товариства призвело до порушення його корпоративних прав під час розгляду наступних, згідно порядку денного питань, пов`язаних з діяльністю товариства, покладання додаткових обов`язків на учасників товариства, розподілом часток між учасниками та внесення змін в установчі документи.
Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими та безпідставними з огляду на наступне.
Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України та ст. 10 Законі України "Про господарські товариства".
Оскільки судами встановлено, що позивача було повідомлено про загальні збори 30.09.2016, проте він не з`явився на збори, відсутні підстави вважати, що саме незаконне виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Старлайф» позбавило його можливості брати участь в обговоренні та вирішенні наступних питань порядку денного оскаржуваного рішення загальних зборів від 30.09.2016.
Приписами ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б" (внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу), "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.
Як вбачається з наведених вище норм, прийняття рішень з питань встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів, належить до компетенції зборів товариства.
Згідно з п. г) ст. 11 Закону України «Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, учасники товариства зобов`язані нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Тобто учасники товариства наділені правом встановлювати додаткові обов`язки учасників та фіксувати їх в установчих документах.
Верховний Суд констатує, що питання внесення змін до статуту товариства є компетенцією загальних зборів товариства. Відповідно, суд не може здійснювати функції учасників товариства, здійснювати аналіз та надавати оцінку прийнятим учасниками рішень, враховуючи що судами не було встановлено безумовних підстав для визнання загальних зборів недійсними, зокрема відсутності кворуму чи позбавлення учасника можливості бути присутнім на зборах.
Господарські суди мають право лише перевіряти повноважність, законність та правомірність прийнятих загальними зборами товариства рішень у разі заявлення відповідної позовної вимоги.
А тому Верховний Суд вважає, що оскільки рішення загальних зборів з питань про встановлення додаткових обов`язків учасників товариства було прийняте повноважними зборами, позивач був повідомлений про проведення вказаних зборів, проте не з`явився на них, відсутні підстави для висновку про порушення корпоративних прав позивача вказаними рішеннями.
Таким чином судові рішення в цій частині також підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Зважаючи на те, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову є помилковими, а наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, Суд вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Аргументи скаржника з підстави касаційного провадження, викладеної в п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не беруться Судом до уваги, оскільки з постанов Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №915/394/18, від 02.05.2018 у справі №918/373/17, від 12.06.2018 у справі №914/1425/17, від 08.05.2018 у справі №916/772/17 та від 02.05.2018 у справі №912/3133/16, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, вбачається, що Верховний Суд виклав загальні висновки щодо розгляду корпоративних спорів, які застосовані у кожній з цих справ в залежності від встановлених в них обставин.
Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.07.2018 у справі №927/693/17 та від 06.03.2019 у справі №916/474/18, оскільки у справі №927/693/17 розглядався спір про зобов`язання учасників здійснити перерозподіл часток та зобов`язання вчинити дії по державній реєстрації змін в установчих документах, а у справі №916/474/18 - про визнання скликання позачергових загальних зборів акціонерів таким, що порушує права акціонерів і не відповідає вимогам чинного законодавства України та визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів. Натомість оскаржувані судові рішення у даній прийняті судами за результатами розгляду позовних вимог учасника товариства про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та скасування запису про державну реєстрацію. Тобто правовідносини у справах № 927/693/17 та №916/474/18, на які посилається скаржник, є неподібними з правовідносинами у справі №926/3973/17.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд встановив порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивач сплатив 6400 грн. судового збору за 4 немайнові вимоги.
Судовий збір, який підлягав сплаті за подання відповідачем апеляційної та касаційної скарги у даній справі становив 9600 грн. (4 немайнові вимоги) та 12 800 грн. (4 немайнові вимоги) відповідно, який був сплачений відповідачем.
Судовий збір, який при новому розгляді даної справи підлягав сплаті за подання відповідачем апеляційної та касаційної скарги за 2 немайнові вимоги становив 4800 грн. та 6400 грн. відповідно та був сплачений відповідачем.
Враховуючи, що за результатами касаційного перегляду судових рішень Верховним Судом 25.06.2019 залишено без змін судові рішення щодо задоволення двох немайнових вимог, а дві немайнові вимоги переглядались судом при новому розгляді, і за результатами касаційного перегляду 21.01.2021 в задоволенні двох немайнових вимог відмовлено, з позивача підлягає відшкодуванню на користь відповідача судовий збір, сплачений останнім за розгляд апеляційних та касаційних скарг по двом немайновим вимогам (4800 грн.+ 6400 грн.+ 4800 грн. + 6400 грн.), а з відповідача на користь позивача - судовий збір за подання позовної заяви за дві немайнові вимоги, які були задоволені судом (3200 грн.).
Відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір в розмірі 19 200 грн.
Керуючись ст. ст. 300 301 308 311 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" задовольнити.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 04.11.2019 р. в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020р. у справі №926/3973/17 скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення. В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" 19 200 грн. судового збору.
Доручити господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець