ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/409/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Творчій кластер «Ремзавод» - Ткаченко Г.М.,

Чернігівської міської ради - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (у складі колегії суддів: Куксов В.В. (головуючий), Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.)

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 (суддя Книш Н.Ю.)

у справі № 927/409/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод»

до Чернігівської міської ради

про визнання договору оренди землі укладеним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» (далі - ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод») звернулося до суду з позовом до Чернігівської міської ради, у якому просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки у редакції, наведеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником нежитлової будівлі загальною площею 2 926,1 кв. м за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 194, корпус 6, та нежитлового приміщення загальною площею 4 338,0 кв. м за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 194, корпус 4.

Рішенням Чернігівської міської ради від 17.08.2017 № 22/VII-27 (зі змінами, внесеними рішенням від 26.10.2017 № 24/VII-27) позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Позивачем будо виготовлено відповідний проект землеустрою, який було погоджено у встановленому законом порядку.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 28.04.2018 № 5 про надання в оренду терміном від 2 до 5 років земельної ділянки площею 1,5859 га за наведеною адресою з урахування розробленого проекту землеустрою, однак рішенням Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 (підпункт 9.3 пункту 9) позивачу відмовлено у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 2540/2548/18 визнано протиправним і скасовано підпункт 9.3 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 та зобов'язано Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою. Це рішення суду набрало законної сили.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач систематично ухиляється від затвердження проекту землеустрою та укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки, звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що необхідною умовою для передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду є прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Тому відсутність волевиявлення орендодавця (відповідача) на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду позивачу шляхом укладення з ним відповідного договору оренди. Судами зазначено, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору. Водночас судами зауважено, що у разі відмови Чернігівської міської ради у наданні спірної земельної ділянки у користування (оренду) або ж залишення відповідного клопотання без розгляду позивач не позбавлений права оскаржити саме таку відмову або бездіяльність до суду.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2019 року ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи було неправильно застосовано положення статей 120 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК), які передбачають право позивача як власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано, на правах оренди без попередньої згоди на це органу місцевого самоврядування. Тому, у зв'язку із зволікання відповідача у оформленні відповідних правовідносин, позивач має право на визнання договору оренди землі укладеним у судовому порядку.

У відзиві на касаційну скаргу Чернігівська міська рада зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

Чернігівська міська рада в судове засідання свого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

При вирішенні справі судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» є власником нежитлової будівлі загальною площею 2 926,1 кв. м і нежитлової будівлі загальною площею 4 338,0 кв. м, які розташовано за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, пр-т Миру, 194, корп. 6 і корп. 4, відповідно, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 22.11.2013, індексні номери 13255150 та 13257014.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2013 № 13255684 і № 13257196 за ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» зареєстровано право власності на нерухоме майно: адмінбудівля, літейний цех, агрегатна дільниця, шихтовій двір з прибудовами, літ. «В-2», «В'-1», «В2-1», «В3-1», «В4-1», «В5-1», «В6-1», «В7-1», «В8-1», «В9-1», загальною площею 2 926,1 кв. м, та на нерухоме майно: будівля цеху шестерень з прибудовою, побутовий корпус з прибудовою літ. Б-1, Б1-1, Б2-1, Б3-1, Б4-1, Б5-1, загальною площею 4 338,0 кв. м, за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, пр-т Миру, 194, корп. 6 і корп. 4, відповідно.

02.06.2017 ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» звернулося до Чернігівської міської ради із заявою від 02.06.2017 № 5, в якій просило надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5891 га в оренду, за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 194, для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (код 03.14 КВЦПЗ Наказ від 23.07.2010 № 548).

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017 № 22/VII-27 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» (з урахуванням змін відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 № 24VII-22) надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Визначено, що ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» до 01.03.2018 має подати на затвердження сесії міської ради розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою.

На виконання зазначеного рішення ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» замовило виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.5859 га в м. Чернігові по пр-ту Миру, 194, який було виготовлено інженером землевпорядником ФОП Даниленко М.М. згідно з договором від 20.09.2017 № 52-ЧВ і прийнято позивачем відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2018 № 52-ЧВ.

Цей проект землеустрою було погоджено Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (висновок від 27.12.2017 № 01-24/779) та надано висновок ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки від 13.03.2018 № 2135/82-18.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.04.2018 № НВ-7406564542018 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 06.04.2018 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові, цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - інформація відсутня, кадастровий номер земельної ділянки № 7410100000:01:012:0314.

У клопотанні від 28.04.2018 вих. №5, адресованому Чернігівській міській раді, ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» просило надати йому в оренду терміном від 2 до 5 років земельну ділянку за адресою: пр. Миру, 194 площею 1,5859 га «… для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», враховуючи «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки», розроблений відповідно до дозволу сесії міської ради.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» відмовлено ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, ураховуючи порушення вимог статті 28 Закону України «Про землеустрій» (пункт 9.3 рішення).

ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправним і скасування пункту 9.3 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 та зобов'язання відповідача затвердити проект землевідводу з подальшим укладенням договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 2540/2548/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, адміністративний позов ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано підпункт 9.3 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам». Зобов'язано Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по пр-ту Миру, 194, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод», та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. У решті позову відмовлено.

Виконавчий лист з виконання зазначеного рішення суду перебував на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, яке зокрема листом від 10.06.2019 № 5526 повідомило позивача, що 16.05.2019 до відділу надійшов лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 10.05.2019 № 1585/19/вих/02.08, за змістом якого управлінням вжито заходів до виконання рішення суду, а саме: питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по пр-ту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду позивачу було включено до проекту рішення міської ради в березні та квітні 2019 року, але за результатами голосування депутатів не набрало необхідної кількості голосів, а тому було знято з розгляду. Також повідомлено, що вказане питання буде винесено на розгляд чергового пленарного засідання міської ради.

Разом із тим згідно з листами Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 22.03.2019 № 01-20/134, від 25.04.2019 № 01-20/2013, від 04.06.2019 № 01-20/417 та від 26.06.2019 № 01-20/460 питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314) в оренду позивачу, площею 1,5859 га, по пр-ту Миру, 194, було включено до проектів рішень міської ради № 40/VII, №41/VII, № 42/VII та № 43/VII, проте, не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час звернення ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» до суду з відповідним позовом у зазначеній справі Чернігівською міською радою не було розглянуто по суті питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 1,5859 га кадастровий номер 7410100000:01:012:0314 в оренду.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод», заявлена до Чернігівької міської ради, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,5859 га кадастровий номер 7410100000:01:012:0314 про пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, у редакції, наведеній у позовній заяві, обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від затвердження проекту землеустрою та укладення договору оренди земельної ділянки, чим порушує положення статті 124 ЗК, а також права та законні інтереси позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом статей 626 627 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627 ЦК визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 187 ГК встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Позивач у справі, яка розглядається, з урахуванням предмета і підстав заявленого позову, мав довести, зокрема, наявність правових підстав для укладення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

Так, за змістом частини 1 статті 3 ЗК земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні положення закріплено у статті 1 Закону України "Про оренду землі".

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що земельна ділянка площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові перебуває у власності територіальної громади міста Чернігова, відтак вирішення питання про надання у користування (в оренду) цієї земельної ділянки належить до компетенції Чернігівської міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом частини 1 статті 124, статті 125 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 2 статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 134 ЗК не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина 3 статті 124 ЗК).

Частиною 1 статті 123 ЗК встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (частина 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Отже, положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Під час розгляду справи судами встановлено, що на момент звернення позивача з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у цій справі Чернігівською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» земельної ділянки, площею 1,5859 га по пр-ту Миру, 194, у м. Чернігові, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та передачу позивачу в оренду зазначеної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, в установленому законом порядку не приймалося.

Будь-яких обставин того, що відповідач вже прийняв відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду, однак ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, судами встановлено не було.

При цьому судами було враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16, та правомірно зауважено, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.

Водночас необхідно зауважити, що з огляду на норми чинного законодавства, право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду позивачу шляхом укладення з ним відповідного договору оренди в судовому порядку.

Посилання ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» у касаційній скарзі на те, що відповідно до положень статті 120 ЗК до позивача як власника об'єктів нерухомого майна, які розташовано на спірній земельній ділянці, перейшло право користування цією земельною ділянкою на умовах оренди, тому в цьому випадку рішення органу місцевого самоврядування законом не вимагається, не можна визнати обґрунтованими з огляду на таке.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК, а також Законом України «Про оренду землі». Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК).

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Проте, судами попередніх інстанцій не встановлено, а позивачем належними і допустимими доказами не доведено, що земельна ділянка, на якій розташовано належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомого майна, перебувала в користуванні на підставі договору оренди. Водночас судами встановлено, що не заперечувалося позивачем, останнім порушувалося питання про передачу земельної ділянки в оренду саме для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що в будь-якому випадку передбачає прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. При цьому необхідно зауважити, що судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення права позивача на користування земельною ділянкою саме з метою експлуатації та обслуговування належних позивачу на праві власності об'єктів нерухомого майна, які розташовано на цій земельній ділянці.

Доводи ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод», наведені у касаційній скарзі, про те, що форма договору оренди земельної ділянки є типовою, отже відсутня необхідність погодження між сторонами умов договору оренди земельної ділянки, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, між сторонами у справі взагалі не було погоджено таких істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених положеннями статті 15 Закону України «Про оренду землі», як цільове призначення об'єкта оренди, розмір орендної плати, строк дії договору, що є необхідною умовою для укладення такого виду договору.

Крім того, судами встановлено, що заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що рішенням Чернігівської міської ради від 29.08.2019 № 44/VII-22 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314) площею 1,5859 га, по пр-ту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, у зв`язку з тим, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова земельна ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництва» та, ураховуючи наявні в проекті землеустрою правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, які свідчать про належність об'єктів до будівель промисловості, оскільки об'єкти розташовані на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням не належить до категорії земель житлової та громадської забудови.

За змістом статті 123 ЗК відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій правомірно зауважили, що у разі відмови Чернігівської міської ради у наданні спірної земельної ділянки у користування (оренду) або ж залишення відповідного клопотання без розгляду позивач не позбавлений права оскаржити саме таку відмову або бездіяльність до суду.

З урахуванням викладеного вище, фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судових рішень висновки про відсутність правових підстав для визнання укладеним договору оренди земельної ділянки на умовах, запропонованих позивачем, при відсутності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та про передачу спірної земельної ділянки в оренду, погоджених істотних умов договору, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» про неправильне застосування судами норм матеріального права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі № 927/409/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий