№ 927/568/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 927/568/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2021 (суддя Демидова М. О.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 (головуючий суддя Агрикова О. В., судді Мальченко А. О., Козир Т. П.)

у справі № 927/568/21

за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Північного офісу Державної аудиторської служби і 2) Михайло-Коцюбинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

про визнання додаткових угод недійсними і стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь прокурор - Янківський С. В., представник відповідача - Тітов І. С.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Державного аудиторської служби (далі - позивач-1, Держаудитслужба) та Михайло-Коцюбинської селищної ради (далі - позивач-2, Селищна рада) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі - відповідач, ТОВ "Чернігівгаз збут") про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 18.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41АВ147-827-2019 на закупівлю природного газу, укладену між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41АВ147-827-2019 на закупівлю природного газу, укладену між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут";

- визнання недійсною додаткової угоди від 27.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41АВ147-827-2019 на закупівлю природного газу, укладену між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут";

- стягнення з ТОВ "Чернігівгаз збут" на користь Селищної ради безпідставно отриманих коштів у розмірі 104 125,87 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) прокурор посилається на порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 №41АВ147-827-19, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "Чернігівгаз збут" на користь Селищної ради 104 125,87 грн вартості недопоставленого природного газу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

4. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- прокурор правомірно та обґрунтовано звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Селищної ради;

- позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41АВ147-827-2019 на закупівлю природного газу, укладених між ТОВ "Чернігівгаз збут" та Селищною радою, як таких що не відповідають вимогам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", не підлягають задоволенню, оскільки в разі невідповідності перерахованих правочинів указаній нормі, вони є недійсними в силу закону (нікчемними). Тому визнання додаткових угод до договору недійсними, в силу їх невідповідності вимогам вищезазначеного закону, не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків; позовна вимога в частині стягнення з відповідача коштів підлягає задоволенню, оскільки внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ, шляхом укладання спірних додаткових угоди з порушенням законодавства, мала місце переплата Селищною радою коштів у розмірі 104 125,87 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь відповідача-2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ТОВ "Чернігівгаз збут" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що судами попередніх інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: не досліджено зібрані у справі докази; неправильно застосовано статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 131-1 Конституції України, статтю 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

7. Також скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 і врахованого судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині невідповідності додаткових угод, які є недійсними в силу закону (нікчемними) та врахування висновків в частині застосування частини першої статті 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також стягнення з ТОВ "Чернігівгаз збут" 104 125,87 грн за товар, який не був ним поставлений. Зазначає, що викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висновки потребують видозміни, зокрема модифікації певним чином з урахуванням обставин справи №927/568/21.

8. Необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, зробленого у справі № 927/491/21, обґрунтовано тим, що під час розгляду справи № 927/568/21 судами попередніх інстанцій, зважаючи на виконання зобов`язань за договором сторонами та постачання природного газу щомісяця протягом дії договору, не було встановлено кількості недопоставленого товару (того обсягу якого дійсно не вистачило Селищній раді з урахуванням зміни ціни) за договором, що дозволило б застосувати частину першу статті 670 ЦК України. За спірним договором відбулося повне виконання постачальником договірних зобов`язань щодо постачання природного газу в період дії договору у межах фактичної потреби Селищної ради. Збільшення ціни товару за додатковими угодами не пов`язане з фактичним меншим споживанням природного газу споживачем та не є наслідком зменшення обсягу закупівлі, що свідчить про неправильне застосування судами частини першої статті 670 ЦК України та необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові у справі № 927/491/21, з урахуванням відсутності фактів недопоставки товару, виконання договору в межах суми бюджетних асигнувань, задля усунення неточного, незрозумілого тлумачення норм частини першої статті 670 ЦК України, викладеного у згадуваній постанові Верховного Суду.

9. Суди попередніх інстанцій не врахували, що чинним законодавством не регламентовано та не визначено, якими саме документами може підтверджуватись коливання ціни товару на ринку, не визначено ані форму, ані зміст таких документів. Висновки судів попередніх інстанцій в цій частині суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17. Поряд з тим матеріалами справи підтверджуються обставини, що внесення змін до договору про закупівлю було обґрунтованим та документально підтвердженим. Суди не належним чином оцінили довідки Державного підприємства "Держзовнішінформ" та висновки Львівської Торгово-Промислової палати з аналізу яких вбачається, що відбувалось коливання ціни природного газу в бік збільшення.

10. Судами попередніх інстанцій також залишено поза увагою положення статті 627 ЦК України щодо свободи договору та статті 12 Закону України "Про ринок природного газу". За твердженням скаржника, вказані положення законодавства надають можливість сторонам вносити зміни до договору та самостійно погоджувати ціну або збільшувати її у граничних розмірах, визначених законом.

Позиція інших учасників справи

11. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Прокурор зазначає, що суди в повному обсязі дослідили наявні в матеріалах справи докази та дійшли законного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

12. Від Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, у яких позивач-1 висловив позицію щодо безпідставного внесення Селищною радою змін до істотних умов договору шляхом укладення додаткових угод, наслідком чого стало збільшення ціни за одиницю товару, що є порушенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

13. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Михайло-Коцюбинською селищною радою 19.11.2019, на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення № UA-2019-11-19-001793-b про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 160 000 куб.м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

15. У відкритих торгах взяли участь два учасника, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції, а саме: ТОВ "Чернігівгаз збут" (відповідач) з остаточною ціновою пропозицією 1 008 000,00 грн (з ПДВ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Груп ЛТД" з остаточною ціновою пропозицією 1 017 600,00 грн (з ПДВ).

16. За інформацією з електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі №UA-2019-11-19-001793-b) переможцем відкритих торгів стало ТОВ "Чернігівгаз Збут" з пропозицією закупівлі 1 008 000,00 грн (з ПДВ).

17. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ "Чернігівгаз збут" є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

18. 28.12.2019 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (постачальником) та Селищною радою (споживачем) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-827-19, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати в власність споживачу, що є бюджетною установою та кінцевим споживачем, 09120000-6 - газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором, з урахування послуг передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493.

19. Річний плановий обсяг постачання газу - до 160 000,00 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 35 000,00 куб.м; у лютому - 30000,00 куб.м, у березні - 15 000,00 куб.м; у квітні - 5 000,00 куб.м; у жовтні - 10000,00 куб.м; у листопаді - 30 000,00 куб.м; у грудні - 35 000,00 куб.м (пункти 1.2, 1.3 договору).

20. Передача газу за цим договором здійснюється в межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (пункти 1.6 договору).

21. Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни на газ не вимагається.

22. За умовами пунктів 3.2 - 3.4 договору ціна 1 куб.м газу становить 6,11137 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу та точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для Акціонерного товариства "Укртрансгаз", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 200) за 1 куб.м 0,18863 грн, у т.ч. ПДВ - 20%. Разом до оплати за 1 куб.м 6,30 грн, у тому числі ПДВ 20 %. Загальна сума договору складає 1 008 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 %. Ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

23. Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункти 11.1, 11.2 договору).

24. Будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємною частиною (пункти 11.5, 11.6 договору).

25. Сторони в пункті 11.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % в разі коливання такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни ціни в зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких податків та зборів; зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі, в разі встановлення в договорі порядку зміни ціни.

26. 18.02.2020 сторонами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до договору №41АВ147-827-19, якою змінено редакцію пунктів 1.2, 1.3 договору: річний плановий обсяг постачання газу - до 147 789,00 куб.м; планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 25 688,39 куб.м; у лютому - 30 000,00 куб.м, у березні - 15000,00 куб.м; у квітні - 5000,00 куб.м; у жовтні - 10000,00 куб.м; у листопаді - 30000,00 куб.м; у грудні - 32 100,61 куб.м. Пункти 3.2., 3.3. договору викладено в наступній редакції: ціна з 01.02.2020 за 1 куб.м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 6,93 грн за 1 куб.м в т.ч. ПДВ 20 %. Загальна сума договору складає 1 007 994,08 грн в т.ч. ПДВ 20 %.

27. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни від 18.02.2020 внесено сторонами на підставі інформаційного листа Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 07.02.2020 № 232/19 на запит ТОВ "Чернігівгаз збут" від 04.02.2020 № 14704-Сл-1971-0220.

28. Даний лист містить загальну інформацію щодо відпускного рівня цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, серед ряду постачальників у залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи Акціонерного товариства "Укртрансгаз", без урахування витрат на транспортування розподільними газопроводами, що в лютому 2020 року (станом на 07.02.2020) за наданою інформацією мав діапазон від 6 351,18 грн до 8 188,628 грн за 1000 куб.м.

29. 01.04.2020 сторонами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до договору №41АВ147-827-19, якою змінено редакцію пунктів 1.2, 1.3 договору: річний плановий обсяг постачання газу - до 141 997,00 куб.м; планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 25 688,39 куб.м; у лютому - 22 431,13 куб.м, у березні - 15 000,00 куб.м; у квітні - 5 000,00 куб.м; у жовтні - 10 000,00 куб.м; у листопаді - 30000,00 куб.м; у грудні - 33 877,48 куб.м. Пункти 3.2., 3.3 договору викладено в наступній редакції: ціна з 01.03.2020 за 1 куб.м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 7,35749 грн за 1 куб.м в т.ч. ПДВ 20 %. Загальна сума договору складає 1 007 987,21 грн в т.ч. ПДВ 20 %.

30. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни від 01.04.2020 внесено сторонами на підставі інформаційного листа Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 17.03.2020 № 232/30, на запит ТОВ "Чернігівгаз збут" від 12.03.2020 № 14704-Сл-4160-0320.

31. Даний лист містить загальну інформацію щодо відпускного рівня цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, серед ряду постачальників у залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи Акціонерного товариства "Укртрансгаз", без урахування витрат на транспортування розподільними газопроводами, що в березні 2020 року (станом на 16.03.2020) за наданою інформацією мав діапазон від 5 641,74 грн до 8148,992 грн за 1000 куб.м.

32. 27.11.2020 сторонами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до договору № 41АВ147-827-19 якою змінено редакцію пунктів 1.2, 1.3 договору: річний плановий обсяг постачання газу - до 13 5021,16 куб.м; планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 25 688,39 куб.м; у лютому - 22 431,13 куб.м, у березні - 14 464,66 куб.м; у квітні - 2 129,37 куб.м; у травні - 98,70 куб.м; у червні - 94,59 куб.м; у липні - 96,18 куб.м; у серпні - 96,15 куб.м.; у вересні - 93,49 куб.м; у жовтні - 10 000,00 куб.м; у листопаді - 30 000,00 куб.м; у грудні - 29 828,50 куб.м. Пункти 3.2, 3.3 договору викладено в наступній редакції: ціна з 01.10.2020 за 1 куб.м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 8,09250 грн за 1 куб.м в т.ч. ПДВ 20 %. Загальна сума договору складає 1 007 987,18 грн в т.ч. ПДВ 20 %.

33. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни від 27.11.2020 внесено сторонами на підставі інформаційної довідки від 25.09.2020 № 19-09/833 про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня-жовтня 2020 року, наданої Львівською торгово-промисловою палатою, на запит ТОВ "Чернігівгаз збут" від 23.09.2020 № 14704-Сл-10585-0920.

34. Даний лист містить загальну інформацію, сформовану за даними сайту Товарної біржі "Українська енергетична біржа" станом на 25.09.2020 о 12:00, про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод за жовтень 2020 року в розмірі 5 438,49 грн та за вересень 2020 року в розмірі 4702,90 грн. У примітці зазначено: довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку.

35. Судами також установлено, що поставка природного газу за договором №41АВ147-827-19 здійснювалась сторонами з урахуванням умов додаткових угод щодо зміни ціни від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020.

36. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу до договору, складеними сторонами в двосторонньому порядку в період з січня по грудень 2020 року, відповідач передав, а позивач-2 прийняв природний газ обсягом 105326,31 куб.м загальною вартістю 767 681,62 грн, у тому числі по місяцях:

- у січні 2020 року природний газ обсягом 25 688,39 куб.м за ціною 5,2500 грн за 1 куб.м. загальною вартістю 161 836,86 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80000748 від 18.02.2020);

- у лютому 2020 року природний газ обсягом 22 431,13 куб.м за ціною 5,7750 грн за 1 куб.м. загальною вартістю 155 447,74 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80002418 від 23.03.2020);

- у березні 2020 року природний газ обсягом 14 464,66 куб.м за ціною 6,1312 грн загальною вартістю 106 423,60 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80002812 від 15.04.2020);

- у квітні 2020 року природний обсягом 2 129,37 куб.м за ціною 6,1312 грн загальною вартістю 15 666,82 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80004341 від 15.05.2020);

- у травні 2020 року природний газ обсягом 98,7 куб.м за ціною 6,1312 грн за 1 куб.м загальною вартістю 726,18 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80004944 від 12.06.2020);

- у червні 2020 року природний газ обсягом 94,59 куб.м за ціною 6,1312 грн за 1 куб.м загальною вартістю 695,94 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80005626 від 17.07.2020);

- у липні 2020 року природний газ обсягом 96,18 куб.м за ціною 6,1312 грн за 1 куб.м загальною вартістю 707,64 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80006028 від 18.08.2020);

- у серпні 2020 року природний газ обсягом 96,15 куб.м за ціною 6,1312 грн за 1 куб.м загальною вартістю 707,42 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80006660 від 14.09.2020);

- у вересні 2020 року природний газ обсягом 93,49 куб.м за ціною 6,1312 грн за 1 куб.м загальною вартістю 687,85 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80006969 від 15.10.2020);

- у жовтні 2020 року природний газ обсягом 5 323,53 куб.м за ціною 6,7437 грн за 1 куб.м загальною вартістю 43 080,67 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80007885 від 13.11.2020);

- у листопаді 2020 природний газ обсягом 16 810,12 куб.м за ціною 6,7437 грн за 1 куб.м загальною вартістю 136 035,90 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80008161 від 10.12.2020);

- у грудні 2020 року природний газ обсягом 18 000 куб.м за ціною за 1 куб.м 6,7437 грн загальною вартістю 145 665,00 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ80009422 від 24.12.2020).

37. Позивач-2 повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі перерахованих вище актів, за цінами, погодженими оскаржуваними додатковими угодами, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно засвідчених платіжних доручень та не заперечується сторонами.

38. Вважаючи, що оспорювані додаткові угоди укладено з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та внаслідок їх укладення споживачем надмірно сплачено постачальнику грошові кошти в сумі 104 125,87 грн, прокурор звернувся з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

39. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

40. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

41. В частині доводів касаційної скарги відповідача про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, щодо наявності у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Селищної ради, слід зазначити таке.

42. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

43. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

44. Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

45. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

46. Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

47. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

48. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування підстав для звернення з цим позовом, прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету, яке зумовлене укладенням між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут" додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору №41АВ147-827-19 без дотримання вимог законодавства. Зазначає про невжиття Держаудитслужбою, як органом державного фінансового контролю, і Селищною радою, як органом місцевого самоврядування та замовником послуг, самостійно заходів, направлених на захист законних інтересів держави, зокрема, щодо оскарження в судовому порядку додаткових угод до договору, укладеного за результатами публічної закупівлі.

49. Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час звернення з цим позовом) уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

50. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. (частини перша, четверта статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").

51. Відповідно до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час звернення з цим позовом) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

52. Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

53. Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частини перша та друга статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

54. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

55. Відповідно до пунктів 8 та 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

56. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

57. Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

58. Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

59. З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 31.05.2022 у справі №927/515/21.

60. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що діяла на час укладення договору) до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

61. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

62. Згідно з частиною третьою статті 16 цього Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

63. Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, і тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

65. Верховний Суд вважає, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі, оскільки Держаудитслужба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, а Селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

66. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут" додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору № 41АВ147-827-19 всупереч вимогам чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів.

67. Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача-1 як органу, який здійснює моніторинг закупівлі, і у разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, та Селищної ради, яка є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено такі узагальнені висновки щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру":

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва".

69. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною аудиторською службою України проводився моніторинг закупівлі UA-2019-11-19-001793-b, за результатами якого зафіксовано порушення законодавства в частині складання форм документів у сфері публічних закупівель та в частині внесення змін до істотних умов договору.

70. З листа від 11.05.2021 № 262525-17/2030-2021 Держаудитслужби, що реалізує повноваження в тому числі на території Чернігівської області, на запит прокуратури, вбачається, що даний орган не вжив та не мав наміру вжити ефективних заходів у межах своїх повноважень на усунення виявлених ним порушень.

71. Відтак прокурор, попередньо направивши до даного органу повідомлення від 21.05.2021 № 15/3/2-632вих21, правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби.

72. Звернення з позовом в інтересах держави в особі Селищної ради, прокурором обґрунтовано тим, що джерелом фінансування послуг з постачання природного газу відповідно до договору № 41АВ147-827-19 є кошти місцевого бюджету. Водночас, попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави в спірних правовідносинах, в особі Селищної ради, не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів за договором № 41АВ147-827-19, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

73. Отже, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Держаудитсужбою та Селищною радою, які не вжили заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку та до повернення надмірно сплачених коштів (тобто навів підставу для представництва інтересів держави). Зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

74. Відповідно доводи касаційної скарги, що оскаржувані рішення прийняті без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, в якій наведено останню правову позицію відносно інших перелічених у касаційній скарзі постанов Верховного Суду щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, свого підтвердження не знайшли.

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України

75. Скаржник зазначив про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 і врахованого судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині невідповідності додаткових угод, які є недійсними в силу закону (нікчемними) та врахування висновків в частині застосування частини першої статті 670 ЦК України та стягнення ТОВ "Чернігівгаз збут" оплати в сумі 104 125,87 грн за товар, який не був ним поставлений.

76. Також скаржник зазначив, що викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висновки потребують видозміни, зокрема модифікації певним чином з урахуванням обставин справи № 927/568/21.

77. Необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, зробленого у справі № 927/491/21, обґрунтовано тим, що під час розгляду справи №927/568/21 судами попередніх інстанцій, зважаючи на виконання зобов`язань за договором сторонами та постачання природного газу щомісяця протягом дії договору, не було встановлено кількості недопоставленого товару (того обсягу якого дійсно не вистачило Селищній раді з урахуванням зміни ціни) за договором, що дозволило б застосувати частину першу статті 670 ЦК України. За спірним договором відбулося повне виконання постачальником договірних зобов`язань щодо постачання природного газу в період дії договору у межах фактичної потреби Селищної ради. Збільшення ціни товару за додатковими угодами не пов`язане з фактичним меншим споживанням природного газу споживачем та не є наслідком зменшення обсягу закупівлі, що свідчить про неправильне застосування апеляційним судом частини першої статті 670 ЦК України та необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові у справі № 927/491/21, з урахуванням відсутності фактів недопоставки товару, виконання договору в межах суми бюджетних асигнувань, задля усунення неточного, незрозумілого тлумачення норм частини першої статті 670 ЦК України, викладеного у згадуваній постанові Верховного Суду.

78. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

79. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

80. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

81. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

82. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

83. Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

84. Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

85. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

86. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

87. У зв`язку з чим Верховний Суд визначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

88. Верховний Суд під час розгляду справи № 927/568/21 не вбачає підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та застосованого судом апеляційної інстанції, оскільки вважає застосування норм правам у подібних правовідносинах правильним.

89. У справі № 927/568/21, суди попередніх інстанцій свої висновки щодо нікчемності додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору №41АВ147-827-19 обґрунтовували тим, що відповідно до пункту 7 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення договору) тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

90. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

91. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

92. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

93. В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилався на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору (впродовж 2020 року), відтак за доводами відповідача, сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі; в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору, з урахуванням зазначених змін, при цьому, постачання природним газом об`єктів споживача було безперервним, тобто права та охоронювані законом інтереси Селищної ради не порушені.

94. Однак, внаслідок підписання Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут" додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору №41АВ147-827-19, збільшено для споживача ціну за 1 куб.м природного газу з 6,30 грн до 8,09 грн з ПДВ, тобто на 1,7925 грн або на 23 % від ціни, визначеної у договорі, у той час як зменшено обсяги річного плану постачання природного газу із 160 000,00 куб.м до 135 021,16 куб.м, тобто на 24 978,84 куб.м або на 15,6%.

95. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

96. Отже, Селищна рада мала беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Чернігівгаз збут" про збільшення ціни підписала додаткові угоди від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020, внаслідок чого ціна 1 куб.м газу збільшилася на 23 %, а обсяг поставки газу за договором істотно зменшився.

Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

97. Відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закрну є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

98. Перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 23 %, шляхом укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ "Чернігівгаз збут" у тендері з метою перемоги.

99. При цьому, як встановлено судами, умовами договору № 41АВ147-827-19 не передбачено порядку перегляду його ціни за одиницю товару в бік збільшення. Пунктами 3.1 та 3.4 договору визначено, що споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладають відповідні додаткові угоди. При цьому, споживач підтверджує, що йому надано належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається. Однак, сам правочин механізм перегляду (збільшення) ціни за одиницю товару не визначає. Проте можливість зміни і порядок зміни такої істотної умови договору як ціна має бути обов`язково передбачена як у проекті договору (тендерній документації), так і в самому договорі, який укладено за результатами відкритих торгів (пункт 7 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на момент укладення договору).

100. Відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року; при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

101. Натомість, сторонами послідовно збільшувалась вартість газу на максимально визначений у законі відсоток, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Чернігівгаз збут".

102. Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

103. Посилання скаржника на зміст листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 правильно відхилено судами, оскільки право тлумачити норму права є виключно правом суду; роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.

104. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Селищна рада, як сторона договору, розпоряджалася не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначив прокурор, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

105. Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що додаткові угоди від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020 до договору №41АВ147-827-19 є нікчемними в силу статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін, є правильними.

106. Встановивши нікчемність укладених між сторонами договору №41АВ147-827-19 додаткових угод від 18.02.2020, від 01.04.2020, від 27.11.2020, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що правовідносини з постачання газу між Селищною радою та ТОВ "Чернігівгаз збут" у період з 30.01.2020 по 31.12.2020 регулюються договором № 41АВ147-827-19.

107. Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

108. Виходячи з умов договору, ТОВ "Чернігівгаз збут" повинно було поставити Селищній раді 160 000,00 куб.м газу за ціною 6,30 грн за 1 куб.м. Однак, ТОВ "Чернігівгаз збут" в рахунок виконання договору фактично поставило 105 326,31 куб.м природного газу, що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі до договору, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи та визнається сторонами.

109. У рахунок оплати вартості природного газу за договором Селищною радою сплачено 767 681,62 грн (про що свідчать належним чином засвідчені копії платіжних доручень, додані до матеріалів справи). Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 104 125,87 грн (767 681,62 грн - (6,30 грн/куб.м х 105326,31 куб.м) за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини першої статті 670 ЦК України, оскільки підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару, відсутні.

110. Доводи касаційної скарги про те, що поставка за договором здійснювалася в межах фактичного обсягу споживання природного газу, який був доведений відповідачеві Селищною радою, та в межах виділених бюджетних асигнувань на 2020 рік, не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про існування у відповідача обов`язку з повернення 104 125,87 грн різниці між оплаченим позивачем-2 обсягом природного газу та тим, який був ним фактично поставлений.

111. Вагомих аргументів щодо помилковості висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, стосовно застосування частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та частини першої статті 670 ЦК України, та які були враховані попередніми судовими інстанціями під час вирішення цього спору, скаржник не навів. Доводи скаржника зводяться до виконання ним зобов`язань з поставки газу за договором № 41АВ147-827-19 в межах виділених бюджетних асигнувань та відповідно до фактичних потреб Селищної ради, що на його думку зумовлює відсутність порушень інтересів держави, громади та факту неефективного використання бюджетних коштів. Однак наведені доводи не спростовують висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зокрема щодо того, що Законом України "Про публічні закупівлі" максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, обмежений 10 % незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

112. Колегія суддів також відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.03.2019 зі справи № 826/6926/17, оскільки предмети спорів у справах № 927/568/21 та № 826/6926/17 є різними (справа №826/6926/17 розглядалася в порядку адміністративного судочинства і стосувалася визнання протиправною і скасування вимоги Держаудитслужби).

113. Доводи касаційної скарги в частині того, що судами не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 23.01.2020 у справі № 907/788/18 Суд визнає необґрунтованим з огляду на таке. Як і у справі, що розглядається, так і у справі № 907/788/18 судами не ставилося питання про повноваження певного органу надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, оскільки визначальним у даній справі є те, що внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку, яке (коливання) повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим та відповідати запропонованим змінам. Висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що відповідачем документально не підтверджено та необґрунтовано коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну.

114. При цьому за результатом перегляду справи № 907/788/18 у касаційному порядку, Верховний Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу, з огляду на укладення таких додаткових угод з порушенням приписів статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

115. Посилання відповідача на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Верховний Суд вважає недоречними, адже в силу приписів частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України та постанови пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19, від 10.06.2020 у справі № 914/2259/17, від 18.06.2020 у справі №910/7707/19).

116. Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржником не наведено достатньо мотивованих аргументів у розумінні приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України для передачі справи у відповідності до ГПК України для вирішення питання стосовно відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

117. Посилання ж скаржника на викладені в постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20 висновки щодо обов`язку суду оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, є необґрунтованими, носять виключно декларативний характер, пов`язані із власною оцінкою скаржником фактичних обставин справ та їх правового регулювання.

118. При цьому інші аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях у справі №927/568/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

119. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

120. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

121. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

122. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Чернігівгаз Збут" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

123. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі №927/568/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил