ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/609/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко С. К., Могил С. К.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (Демидова А.М. - головуюча суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.) у справі

за позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Північного офісу Державної аудиторської служби України,

2) Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 42 801,58 грн,

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (далі - ТОВ «Чернігівгаз збут») на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2023 у справі № 927/609/22 за позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Північного офісу Державної аудиторської служби України (позивач-1) та Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (позивач-2) до ТОВ «Чернігівгаз збут» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 42 801,58 грн, розгляд якої ухвалою від 24.04.2024 було призначено на 14.05.2024 об 11:30.

У судовому засіданні 14.05.2024 судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання ТОВ «Чернігівгаз збут» подало клопотання про зупинення провадження у справі № 927/609/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення постанови в цій справі/

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 клопотання ТОВ «Чернігівгаз збут» задоволено. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2023 у справі № 927/609/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала аргументована тим, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 у справі № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі вищевказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

Посилаючись, зокрема, на пункт 7 частини першої статті 228 та пункт 11 частини першої статті 229 ГПК України, суд апеляційної інстанції вказав на необхідність зупинення провадження з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заявник стверджує, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі № 925/1133/18 не є подібними ані за предметом, ані за підставами позову, ані за способом захисту, ані за сторонами спору, оскільки у справі, що переглядається Великою Палатою Верховного Суду, спір виник у сфері земельних правовідносин, де прокурор звернувся до господарського суду як самостійний позивач, а у цій справі керівник Чернігівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах відповідного уповноваженого органу - Північного офісу Держаудитслужби та Любецької селищної ради до ТОВ «Чернігівгаз Збут» про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю газового палива для закладів освіти, підпорядкованих позивачу 2 та стягнення безпідставно набутих у зв`язку з цим коштів.

Підставою для передання на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 925/1133/18 стало, зокрема, питання процесуальної здатності прокурора звертатися до господарського суду в інтересах держави, не зазначаючи при цьому орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Тобто, обставини справи № 925/1133/18 не є релевантними до обставин справи № 927/609/22, що вказує на відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.3. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд виходить з того, що така підстава для зупинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 228 ГПК України) застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду, об`єднана палата або палата, висловиться, а відтак у судовому рішенні міститиметься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати, і вказана норма є застосовчою і у даній справі.

Підставою для зупинення провадження у справі за вказаної підстави є не лише існування подібної справи на розгляді у суді касаційної інстанції та можливе припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких відбувається застосування відповідної норми права, для забезпечення однакового застосування такої норми основними при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх правове регулювання (тобто можливість застосування відповідної норми).

3.4. Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021.

В ухвалі від 07.09.2023 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначено, зокрема, що перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.

До того ж Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважав, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

Ухвалою від 09.11.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 925/1133/18 до розгляду.

Як слідує зі змісту касаційної скарги, прокурор вважаючи безпідставним зупинення судом апеляційної інстанції провадження у справі № 927/609/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18, вказує, що ці справи не є подібними ані за предметом, ані за підставами позову, ані за способом захисту, ані за сторонами.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № П/9901/54/18 (800/146/17).

Пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

Така підстава зупинення провадження у справі як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам. Аналогічні висновки викладені у постановах від 17.09.2020 у справі № 557/457/19, від 19.04.2021 справі № 393/135/19, від 12.06.2024 у справі № 344/11594/23.

Колегія суддів зауважує, що в ухвалах про передачу справи № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду і про прийняття справи до розгляду, акцентовано увагу на необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України.

Саме з урахуванням того, що майбутній висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 925/1133/18 стосуватиметься особливостей тлумачення та застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та механізму звернення прокурором з позовом в інтересах держави, апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі № 927/609/22.

В оскарженій ухвалі суд зауважив на необхідності зупинення з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, прокурор не врахував, що необхідність зупинення провадження у справі № 927/609/22 зумовлена не суто внаслідок того, що справа № 925/1133/18 має подібний предмет або підстави позову, а через те, що постанова у вказаній справі має значення для справи, що розглядається. За наслідками перегляду справи № 925/1133/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду міститиметься висновок про те, як саме повинні застосовуватися норми права (статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України), які є застосовчими і у цій справі. Саме з огляду на правові питання, які виникли у межах справи № 925/1133/18, можна стверджувати про подібність зі справою № 927/609/22, яка розглядається.

3.5. За таких обставин колегія суддів вважає, що з урахуванням доводів касаційної скарги, відсутні підстави для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 927/609/22, якою суд зупинив провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 927/609/22.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.3. Внаслідок недоведення порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану ухвалу, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 927/609/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил