ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

cправа № 927/640/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019

у справі № 927/640/19

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України,

до: 1. Головного управління ДФС у Чернігівській області, 2. Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОУ", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп", 6. Товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа",

про визнання недійсними результатів цільового аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; витребування нерухомого майна; визнання недійсним договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроу", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп" та Товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа", в якому просив:

- визнати недійсними результати цільового аукціону з реалізації майна платника податків Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", оформлені протоколом №78/18 від 20.12.2018, а саме: будівель та споруд у кількості 33 найменувань загальною площею 25 956,2 м2 по вул. Східна, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, яке перебуває у податковій заставі Головного управління ДФС у Чернігівській області та знаходиться на балансі філії "Хлібна база №87" ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", який організовано Товарною біржею "Міжрегіональна товарно-промислова біржа";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18-Д, укладений 20.12.2018 між ГУ ДФС у Чернігівській області, ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроу";

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест" у державну власність в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Східна, 13, а саме: 1) будівлю мехмайстерні "Ж-1" площею 191,2 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730781874203; 2) будівлю тепловозного депо "Тд-1" площею 61,7 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730782874203; 3) будівлю водонасосної станції "Р-1" площею 134,6 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730785174203; 4) будівлю охорони праці " 3-1" площею 24,4 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730788374203; 5) водонапірну башту "Вб" площею 27,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730789774203; 6) будівлю гаражу "И-1" площею 80,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730794674203; 7) будівлю сушарки камерної продольної "Ц-3" площею 1 427,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730798474203; 8) матеріальний склад "МС-1" площею 198,4 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730801174203; 9) склад №5 та КЗС "С-1" площею 2 807,3 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730804574203; 10) склад №6 "ЗС-1" площею 1 229,5 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730816374203; 11) вбиральню цегляну, огорожу "У-1" площею 14,3 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730839974203; 12) склад отрутохімікатів "Пг" площею 22,5 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730683974203; 13) будівлю складу "Щ-1" площею 78,8 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730693274203; 14) будівлю ангару "Х-1" площею 459,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730702474203; 15) адмінбудівлю "А-1" площею 424,3 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730711274203; 16) будівлю пожежного депо "Й-1" площею 217 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730717874203; 17) будівлю прохідної "П-1" площею 11,3 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730723074203; 18) спецбудівлю "Пг" площею 115,1 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730730974203; 19) будівлю лабораторії "Я-1" площею 101,2 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730734874203; 20) будівлю літньої лабораторії "Є-1" площею 22,8 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730738074203; 21) склад №1 "В-1" площею 4 231,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730747974203; 22) склад №2 "Б-1" площею 4 116,8 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730750874203; 23) склад №3 "Г-1" площею 4 201,1 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730854274203; 24) склад №4 "Д-1" площею 4 222,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730882874203; 25) будівлю очисної башти "И-6" площею 242,3 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730888074203; 26) будівлю ємкостної башти "К-4" площею 266,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730915774203; 27) будівлю норійної башти "Ж-4" площею 88,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730921474203; 28) побутову будівлю "Ю-1" площею 62,7 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730925574203; 29) будівлю залізничного приймального бункеру "Н-1" площею 201,9 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730930174203; 30) будівлю для вигрузки зерна "М-1" площею 37 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730936474203; 31) будівлю свиноферми "Т-1" площею 337,1 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730941174203; 32) будівлю млина "Ф-1" площею 221,4 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730948174203; 33) будівлю погріба "Пг" площею 74,2 м2 - реєстраційний номер об`єкта 1730954474203;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп", зареєстрований 26.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за номером № 4468.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 (суддя Книш Н.Ю.) відмовлено у відкритті провадження у справі №927/640/19 за позовною заявою від 31.07.2018 №05/1-4483-19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки у провадженні Господарського суду Чернігівської області є справа № 927/633/19 зі спору між тими самими учасниками справи, про той самий предмет із тих самих підстав, що заявлено у позові Заступника прокурора міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (колегія суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий, Майданевич А.Г., Коротун О.М.) ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у справі № 927/640/19 про відмову у відкритті провадження скасовано, а матеріали справи № 927/640/19 передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справах № 927/640/19 та № 927/633/19 не є тотожним склад відповідачів, а у справі № 927/640/19 визначено іншого позивача - Кабінет Міністрів України, на користь якого має бути витребувано майно, у зв`язку з чим місцевий господарський суд безпідставно застосував вимоги п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачами не було вжито достатніх та належних заходів до стягнення збитків, оскільки відповідний позов до суду пред`явлено не було, внаслідок чого державні інтереси залишаються незахищеними і на даний час майно перебуває у власності юридичної особи приватної власності, а прокуратура листом від 11.06.2019 №05/1-153вих-19 інформувала Кабінет Міністрів України про виявлення порушення, який в подальшому був скерований Кабінетом Міністрів України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, що підтверджується листом Кабінету Міністрів України №12263/0/2-19 від 19.06.2019 та Міністерства аграрної політики та продовольства України №31-21-7/14899 від 09.07.2009 (наявні в матеріалах справи), у зв`язку з чим наявні підстави для представництва прокурором позивачів у даній справі.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також ст. 175 ГПК України, у зв`язку з чим суд дійшов помилкових висновків щодо наявності у даному випадку передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі позивачів та щодо того, що місцевий господарський суд безпідставно застосував вимоги п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2020 (колегія суддів у складі: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.) відкрито провадження за касаційною скаргою та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 поновлено провадження у справі, вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, а також встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 17.08.2020.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/640/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.09.2020 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2020 касаційну скаргу прийнято до розгляду та вирішено здійснити перегляд оскаржуваної постанови в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.08.2020 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на помилковість доводів скаржника та правильність висновків суду апеляційної інстанції.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.08.2020 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник Головного управління ДПС у Чернігівській області просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.08.2020 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому директор ТОВ "Верітас Інвест Груп" просить постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким встановити відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави та залишити позовну заяву у справі № 927/640/19 без розгляду.

Також від скаржника 01.09.2020 та 03.09.2020 надійшли додаткові пояснення на касаційну скаргу, які, по суті, є доповненнями касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Крім цього, у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Оскільки вказані додаткові пояснення подані поза межами строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та без доказів надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, вказані додаткові пояснення залишаються Судом без розгляду.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень ст.ст. 73 76 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у якій наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Апеляційним судом встановлено, що прокуратура листом від 11.06.2019 №05/1-153вих-19 інформувала Кабінет Міністрів України про виявлення порушення, який в подальшому був скерований Кабінетом Міністрів України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, що підтверджується листом Кабінету Міністрів України №12263/0/2-19 від 19.06.2019 та Міністерства аграрної політики та продовольства України №31-21-7/14899 від 09.07.2019. Крім цього, позивачами не було вжито достатніх та належних заходів до стягнення збитків, оскільки відповідний позов до суду пред`явлено не було, внаслідок чого державні інтереси залишаються незахищеними і на даний час майно перебуває у власності юридичної особи приватної власності.

Враховуючи наведене та межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції стосовно наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором у даному випадку, а доводи скаржника в цій частині відхиляє, оскільки обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України в даному випадку, з огляду на таке.

Як передбачено даною нормою процесуального кодексу, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судами обох інстанцій встановлено, що у провадженні Господарського суду Чернігівської області є справа № 927/633/19 зі спору про той самий предмет і з тих самих підстав, що заявлено у позові Заступника прокурора міста Києва.

Разом з тим, склад сторін у даних справах не є тотожним - так, прокуратурою міста Києва визначено в якості одного з відповідачів Державне підприємство "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", яке уклало на думку прокуратури незаконний договір з продажу майна, проте в справі № 927/633/19 вказане підприємство відповідачем не являється. Більше того, у даній справі визначено іншого позивача - Кабінет Міністрів України, на користь якого має бути витребувано майно.

Вказане виключає тотожність сторін у справах № 927/633/19 та № 927/640/19, у зв`язку з чим Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про помилковість застосування місцевим господарським судом положень п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Доводи скаржника викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, у зв`язку з чим судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 927/640/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.