Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 947/22076/19

провадження № 61-1116св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року у складі судді Петренка В. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, скасування державної реєстрації та визнання права власності, в якому просив: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на вказану квартиру.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття позивача в підготовчі засідання, виходив з того, що ОСОБА_1 жодного разу не з`явився в підготовчі засідання, про дату, час та місце яких був повідомлений належним чином. У зв`язку з такою неявкою в суду відсутні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону. Посилаючись на перебування на амбулаторному лікуванні із загостренням хвороби серця через перенесення мікроінсульту, заявник не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Крім того, будучи належним чином сповіщеним місцевим судом про дату, час та місце судових засідань, позивач мав можливість направити до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності або повідомити суд про причини неявки, втім не скористався зазначеним правом. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності. В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь в судовому засіданні. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

В січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив, що суди безпідставно залишили подану ним позовну заяву без розгляду через його повторну неявку в підготовче судове засідання. Він не мав змоги з`явитися у призначене місцевим судом на 27 листопада 2019 року засідання у зв`язку з перебуванням з 01 листопада 2019 року на амбулаторному лікуванні із загостренням хвороби серця, так як переніс мікроінсульт та є особою з інвалідністю ІІ групи. Суди порушили його право брати участь в судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду міста Одеси.

22 лютого 2021 року справа № 947/22076/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на спірну квартиру.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2019 року відкрито провадження в цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 жовтня 2019 року о 10 годині 00 хвилин (а. с. 12-13).

Згідно з наявною у справі розпискою копію вказаної ухвали позивач отримав 18 вересня 2019 року, а отже, належним чином був повідомлений про розгляд справи 21 жовтня 2019 року (а. с. 15).

У зв`язку з неявкою учасників справи призначене на 21 жовтня 2019 року підготовче судове засідання було відкладене на 27 листопада 2019 року о 12 годині 30 хвилин (а. с. 19).

Судову повістку про розгляд справи 27 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 отримав 29 жовтня 2019 року, що підтверджується поверненим до суду повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 24).

Належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче судове засідання і не повідомив про причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі статтею 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до частин першою, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Згідно з частиною першою статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження з проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті з проведенням судового засідання (Глава 6 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка передбачає, зокрема, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача в підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок щодо застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту вказаного пункту свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не у підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20), від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19 (провадження № 61-2696св21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Встановивши, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання, призначене на 27 листопада 2019 року, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки зазначені положення підлягають застосуванню лише під час проведення розгляду справи по суті в судовому засіданні. Підготовче провадження у справі відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК Українимісцевим судом не було закрито, призначення справи до судового розгляду по суті за правилами процесуального законодавства не відбулося.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала місцевого суду постановлена без додержання норм процесуального права, позов залишено без розгляду в підготовчому засіданні, що суперечить вимогам пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, а тому наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук