Постанова

Іменем України

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 947/25617/19

провадження № 61-3763св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., Хопти С. Ф.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс»,

треті особи: обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського», державний реєстратор комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Князюка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» (далі - ТОВ «Олімпекс Транс»), треті особи: обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського» (далі - ОК «Набережний квартал-Жаботинського»), державний реєстратор комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов І. О., про визнання майнових прав та скасування рішення.

В обґрунтування позову вказала, що 17 жовтня 2014 року між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» був укладений договір співпраці № 14/10-17, предметом якого є спільна діяльність сторін, направлена на будівництво 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, що будуть побудовані на земельній ділянці загальною площею 4 775 кв. м, розташованій по АДРЕСА_1 .

На підставі цього договору про співпрацю та з метою фінансування будівництва житлового будинку ОК «Набережний квартал-Жаботинського» з нею було укладено договір про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» № 15.01.1.141 від 23 липня 2015 року, відповідно до якого вона повністю сплатила вартість спірного об`єкту нерухомості шляхом оплати паю на рахунок ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» у загальному розмірі 520 769,10 грн, внаслідок чого набула майнових прав на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа - 40,09 кв. м, номер 63 (далі - спірна квартира, спірний об`єкт нерухомості).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2017 року у справі № 916/3315/16 розірвано укладений між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» договір співпраці №14/10-17 від 17 жовтня 2014 року.

ТОВ «Олімпекс Транс» не визнає її майнові права на спірний об`єкт нерухомості.

Крім того, право власності на об`єкт нерухомості, що побудований за рахунок її паю, було зареєстровано за ТОВ «Олімпекс Транс» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 квітня 2019 року, прийнятого державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим І. О.

За таких обставин позивач просила суд визнати за нею майнові права на спірний об`єкт нерухомого майна та визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 46569006) від 19 квітня 2019 року.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2020 року в складі судді Малиновського О. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 40,09 кв. м, номер 63, в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельною (перша та друга черги будівництва), OHM № 1813415251101.

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46569006 від 19 квітня 2019 року, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим І. О.

Стягнуто з ТОВ «Олімпекс Транс» на користь ОСОБА_1 сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 5 871,93 грн.

Установивши, що ОСОБА_1 повністю сплатила вартість пайового внеску за спірне нерухоме майно, а введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, оскільки ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» вибуло із зобов`язання про співпрацю та припинило діяльність (ініційована справа про банкрутство), що унеможливлює виконання ним своїх зобов`язань за договором, суд першої інстанції виходив із того, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання майнових прав на об`єкт нерухомості, побудований за її кошти, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Олімпекс Транс», скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2020 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Олімпекс Транс» стягнуто 8 807 грн судового збору.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 на початку будівництва житлового будинку не мала договірних відносин з ТОВ «Олімпекс Транс», яке є забудовником та замовником будівництва житлового будинку до його завершення, та не укладала окремого договору з цим товариством щодо фінансування закінчення будівництва, і знаходилась у правовідносинах саме з ОК «Набережний квартал-Жаботинського», а тому належним способом захисту її прав є звернення до суду господарської юрисдикції із заявою про визнання кредиторських вимог та права отримати ту частину внесків до кооперативу, яку буде розподіллено у відповідній справі з ліквідаційної маси. ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду для задоволення своїх вимог щодо внесків, які було зараховано нею на рахунок ОК «Набережний квартал-Жаботинського» за договором від 23 липня 2015 року.

Позивач не була стороною угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва, укладеної між ТОВ «Олімпекс Транс» і об`єднаннями пайовиків, постраждалих від дій ОК «Набережний квартал-Жаботинського», не вступила у члени ЖБК «Союз Будинку Жаботинського» або ОК «ЖБК «Пайщики Жаботинського», а тому втратила закріплене за нею укладеним із ОК «Набережний квартал-Жаботинського» договором право на визнання ТОВ «Олімпекс Транс» її майнового права на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, у якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, від 17 липня 2019 року у справі № 638/14101/15-ц.

Касаційна скарга мотивована тим, що як місцевий, так і апеляційний суди правильно установили факт повної оплати позивачем вартості об'єкта будівництва, тобто факт повного виконання позивачем як учасником будівництва обов'язків за вказаним договором.

Відтак, з моменту виплати паю позивач стала учасником правовідносин щодо будівництва спірного об'єкта нерухомості, а тому висновки апеляційного суду про те, що вона не отримала майнові права за вказаним договором є безпідставними, оскільки суд неправильного визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Заявник погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що передача приміщення його члену передбачена лише після завершення будівництва, однак зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, а не права власності на спірну квартиру, тому ці висновки суду не спростовують законності вимог позивача.

Висновки апеляційного суду про те, що ОК «Набережний квартал-Жаботинського» у зв'язку із розірванням договору співпраці не набуло майнові права для відчуження їх пайовикам суперечать положенням статті 653 ЦК України, висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18, та фактичним обставинам справи.

Позивач не була стороною угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва, тому зазначена угода не може створювати для неї жодних прав та обов'язків, у тому числі і щодо обов'язкового підписання прямого договору купівлі-продажу майнових прав.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 липня 2008 року Одеською міською радою було прийнято рішення № 3151-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ «Олімпекс Транс» в оренду земельної ділянки, площею 0,4775 га за адресою: АДРЕСА_1 для проектування та будівництва 2-х секційного 20-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом.

10 грудня 2008 року між Одеською міською радою та ТОВ «Олімпекс Транс» був укладений договір оренди, який зареєстрований 23 березня 2009 року в Одеській регіональній філії ДП Центру ДЗК за № 040950500020, який поновлено до 31 грудня 2015 року.

02 грудня 2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115143360956 замовнику - ТОВ «Олімпекс Транс» та генеральному підряднику - ТОВ «Будівельна компанія «С.К.С» на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, адреса будівництва: АДРЕСА_1 , вид будівництва - нове будівництво.

17 жовтня 2014 року між ТОВ «Олімпекс Транс» (Сторона-1) та обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал-Жаботинського» (Сторона-2) був укладений договір співпраці № 14/10-17 (далі - договір співпраці), предметом якого є спільна діяльність сторін, направлена на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, що будуть побудовані на земельній ділянці загальною площею 4 775 кв. м, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1.2. договору співпраці Сторона-2 в повному обсязі фінансує будівництво об`єкта, надає трудові ресурси, а також професійні знання, навички, вміння, необхідні для будівництва об`єкта.

Згідно із пунктом 3.2. договору співпраці фінансування будь-яких видатків, пов`язаних як із проектними роботами, так і із будівництвом об`єкта в повному обсязі здійснюється Стороною-2.

За умовами підпункту 4.1.5. пункту 4.1. договору співпраці Сторона 1 взяла на себе обов`язок в якості користувача земельною ділянкою сприяти Стороні 2 в реєстрації права власності за пайовиками Сторони 2 на приміщення, закріплені за Стороною-2.

За умовами пункту 2.3 договору співпраці сторони домовились, що поділ об`єкта здійснюється в два етапи. При цьому, перший етап включає в себе поділ майнових прав на всі приміщення об`єкта та здійснюється сторонами одночасно із підписанням ними додатку «Акт розподілу площ (приміщень) в об`єкті» до даного договору (пункт 2.3.1. договору співпраці).

Відповідно до пункту 2.5. договору співпраці кожна із сторін має право самостійно та без будь-якого узгодження з іншою стороною на власний розсуд здійснювати розпорядження майновими правами на приміщення об`єкта, що закріплені за нею.

Згідно із статутом ОК «Набережний квартал-Жаботинського» цей кооператив було створено для забезпечення житлом (квартирами) членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

На підставі договору співпраці ОК «Набережний квартал-Жаботинського» було укладено ряд договорів із пайовиками.

23 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» було укладено договір №15.01.1.141 про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал - Жаботинського» (далі - Договір).

Згідно із пунктом 1.1 Договору ОК «Набережний Квартал-Жаботинського зобов`язався організувати будівництво житлового будинку у АДРЕСА_3 ) за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів кооперативу, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язався сплатити кооперативу внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника.

Пунктом 1.5 цього Договору встановлено, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 40,09 кв. м, квартира номер 63.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість будівництва одного квадратного метра загальної приведеної площі об`єкту нерухомості визначається обслуговуючим кооперативом відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладання цього Договору складає 12 990 грн за один квадратний метр і може змінюватись у випадках передбачених цим Договором.

Згідно із додатком № 1 до Договору про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 23 липня 2015 року сторони домовились, що на дату підписання цього порядку сплати внесків розмір внесків з врахуванням площі об`єкту нерухомості згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 520 769,10 грн.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та закінчити будівельно-монтажні роботи у строк до 3 кварталу 2016 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків.

ОСОБА_1 внесла на рахунок ОК «Набережний квартал-Жаботинського» грошові кошти у розмірі 520 769,10 гривень, про що свідчать банківські виписки по рахунку (з 30 травня 2015 року по 30 грудня 2015 року).

Відповідно до пункту 2.1.1 Угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва двосекційного 27-поверхового житлового будинку на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 від 07 листопада 2017 року, укладеної між ТОВ «Олімпекс Транс» та постраждалими пайовиками (асоційованими членами ОК «Набережний квартал-Жаботинського» визнання ТОВ «Олімпекс Транс» прав пайовиків здійснюється за умови особистої присутності пайовика в момент підписання із товариством прямого договору купівлі-продажу майнових прав.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2.1.4. цієї угоди, якщо пайовик першої секції протягом п`яти місяців з дати затвердження суми доплат не підписав із ТОВ «Олімпекс Транс» прямий договір купівлі-продажу майнових прав з урахуванням встановленої ставки суми доплати, компанія ТОВ «Олімпекс Транс» не визнає права такого пайовика, а приміщення, раніше закріплене за таким пайовиком, вважається вільним для подальшої реалізації.

Право власності на спірний об`єкт нерухомості було зареєстровано за ТОВ «Олімпекс Транс» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 квітня 2019 року, прийнятого державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим І. О.

Підставою для прийняття реєстратором вказаного рішення були наступні документи: довідка з адресного реєстру міста Одеси № 356443/1 від 08 січня 2014 року; перелік № 1 від 08 квітня 2019 року; договір оренди землі № 5681 від 10 грудня 2008 року; дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115143360956 від 02 грудня 2014 року; експертний звіт № 3-206-18-ЕП/КО від 20 грудня 2018 року; висновок ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» про відсоток готовності недобудованого об`єкту нерухомості від 12 квітня 2019 року; технічний паспорт від 12 квітня 2019 року; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі № 1066 від 17 травня 2018 року; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі № 3572 від 30 серпня 2013 року; технічний паспорт № 0022248 від 06 липня 2018 року; постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 02 листопада 2017 року у справі № 916/3315/16; постанова Північного апеляційного Господарського суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/1175/18; рішення Господарського суду Одеської області від 01 серпня 2017 року у справі № 916/3315/16; ухвала Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року у справі № 911/1175/18.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2017 року у справі № 916/3315/16 частково задоволено позов ТОВ «Олімпекс Транс».

Розірвано укладений між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний квартал-Жаботинського» договір співпраці № 14/10-17 від 17 жовтня 2014 року.

Зобов`язано ОК «Набережний квартал-Жаботинського» повернути ТОВ «Олімпекс Транс» переданий за актом прийому-передачі будівельний майданчик, який вказаний у додатку № 1 до договору № 14/10-17 від 17 жовтня 2014 року та розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі 6-ої ст. Великого Фонтану) та усунути перешкоди у користуванні ним шляхом вивезення за його межі та звільнення його від будівельного та іншого сміття і тимчасових споруд; зобов`язано ОК «Набережний квартал-Жаботинського» протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили повернути ТОВ «Олімпекс Транс» за актом прийому-передачі (повернення) документи.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2017 року у справі № 916/3315/16 частково скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 01 серпня 2017 року, виключено пункт 5 з резолютивної частини рішення.

Пункт 6 резолютивної частині рішення викладено у наступній редакції: «Стягнути з ОК «Набережний квартал-Жаботинського» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, буд. 3, ідентифікаційний код 39446851) на користь ТОВ «Олімпекс Транс» (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, приміщення 304Н, ідентифікаційний код 19346586) судовий збір у розмірі 3 912,00 грн за розгляд позовної заяви та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн»

В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року у справі № 911/1175/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного Господарського суду від 12 березня 2019 року, визнано частково кредиторські вимоги ТОВ «Олімпекс Транс» до ОК «Набережний квартал-Жаботинського» на загальну суму 438 919,00 грн, з яких: 435 395,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 3 524,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, інші вимоги ТОВ «Олімпекс Транс» відхилено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає з таких підстав.

Щодо майнових прав позивача

У справі, що переглядається, судами установлено, що між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний квартал-Жаботинського» виникли правовідносини із співпраці, метою якої було будівництво 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Жаботинського у м. Одесі.

Фінансування будівництва було покладено виключно на ОК «Набережний квартал - Жаботинського», що залучало кошти фізичних осіб-пайовиків.

У свою чергу ТОВ «Олімпекс Транс» взяло на себе обов`язок сприяти у реалізації прав пайовиків на набуття права власності після закінчення будівництва, шляхом надання відповідних документів для реєстрації їх права власності.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655 656 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК Українинадано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України) і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК Українивизначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК Україниміститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява N 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви N 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства», заява N 44277/98).

У іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі N 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження N 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Установивши, що ОСОБА_1 повністю сплатила вартість пайового внеску за спірне нерухоме майно, а введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, оскільки ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» вибуло із зобов`язання про співпрацю та припинило діяльність (ініційована справа про банкрутство), що унеможливлює виконання ним своїх зобов`язань за договором, суд першої інстанції правильно виходив із того, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання майнових прав на об`єкт нерухомості, побудований за її кошти, та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Аналогічного висновку у справі із подібними правовідносинами дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року (справа № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18), на яку заявник підставно послалась у касаційній скарзі.

Крім того, під час вирішення цього спору суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що обидві сторони (ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний квартал-Жаботинського») при укладенні договору співпраці усвідомлювали, з яких джерел відбувається будівництво об`єкту та які наслідки тягне залучення коштів фізичних осіб - передачу відповідних квартир після введення об`єкту в експлуатацію, оскільки на майбутнє визначили між собою порядок передачі пайовикам майна, створеного за рахунок їх паїв у вигляді квартир, окремих приміщень.

Висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність та передчасність позовних вимог у зв`язку із тим, що передача приміщення його члену передбачена лише після завершення будівництва, є помилковим, оскільки предметом спору у цій справі є визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, а не права власності на спірну квартиру, тому ці висновки суду не спростовують законності вимог позивача.

Разом з тим суд першої інстанції, оцінивши докази у справі, дійшов правильного висновку про те, що уклавши договір про сплату пайових внесків, ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» не лише засвідчив вступ ОСОБА_1 у члени кооперативу, а і розпорядився своїм майном - майновими правами на спірний об`єкт нерухомості, а апеляційний суд, виходячи із протилежного, помилково скасував правильне рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що позивач не була стороною угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва від 07 листопада 2017 року, тому зазначена угода не може створювати для неї жодних прав та обов`язків, у тому числі і щодо обов`язкового підписання прямого договору купівлі-продажу майнових прав.

Враховуючи зазначене та з огляду на положення законодавства, якими закріплено принцип свободи договору, висновок апеляційного суду про те, що позивач втратила закріплене за нею укладеним із ОК «Набережний квартал-Жаботинського» договором право на визнання ТОВ «Олімпекс Транс» її майнового права на спірне нерухоме майно, оскільки не була стороною угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва, укладеної між ТОВ «Олімпекс Транс» і об`єднаннями пайовиків, постраждалих від дій ОК «Набережний квартал-Жаботинського», не вступила у члени ЖБК «Союз Будинку Жаботинського» або ОК «ЖБК «Пайщики Жаботинського», є безпідставним та таким, що суперечить положенням статті 6 ЦК України та статті 4 Закону України «Про кооперацію».

Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору, відповідно до якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Такі зобов`язання припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Положеннями частини четвертої статті 653 ЦК України визначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновки апеляційного суду про те, що ОК «Набережний квартал-Жаботинського» у зв'язку із розірванням договору співпраці не набуло майнові права для відчуження їх пайовикам суперечать положенням статті 653 ЦК України та фактичним обставинам справи.

Так, надаючи оцінку цим доводам відповідача та вважаючи їх обґрунтованими, суд апеляційної інстанції не врахував, що на підставі укладеного із ОСОБА_1 договору про сплату пайових внесків ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» розпорядилось майновими правами на спірний об`єкт нерухомості, а тому з огляду на положення частини четвертої статті 653 ЦК України ТОВ «Олімпекс Транс» після розірвання договору про співпрацю із ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» позбавлене права вимагати повернення виконаного останнім за зобов`язанням до моменту розірвання договору.

Щодо вимог про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19).

Предметом оскарження у цій справі є рішення державного реєстратора (індексний номер: 46569006) від 19 квітня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за відповідачем.

Позивач вважав, що вказане рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки надані реєстратору документи не відповідали вимогам законодавства та не могли бути підставою для реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за відповідачем.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пункті 1 частини першої статті 4 Закону зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права на нерухоме майно.

Частиною восьмою статті 18 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);

3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили, проводиться за правилами, визначеними частинами першою-третьою цієї статті.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 331 ЦК України державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва здійснюється лише у випадку, якщо шодо такого об`єкта необхідно укладення правочину (розпорядження об`єктом). На цьому наголошено також у пункті 6 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», згідно з яким правочини, щодо нерухомого майна, вчиняються лише тоді, коли право власності на це майно зареєстровано відповідно до закону.

Згідно із пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 цього Порядку.

Установивши, що ТОВ «Олімпекс Транс» до заяви про реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна додало документи, що не свідчать про законність підстав для набуття ним права на зазначене майно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання державної реєстрації права власності на спірне незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, судові рішення, надані державному реєстратору та зазначені як підстава для проведення державної реєстрації (постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 02 листопада 2017 року у справі № 916/3315/16; постанова Північного апеляційного Господарського суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/1175/18; рішення Господарського суду Одеської області від 01 серпня 2017 року у справі № 916/3315/16; ухвала Господарського суду Київської області від 08 листопада 2018 року у справі № 911/1175/18) не встановлюють набуття ТОВ «Олімпекс Транс» речових прав на спірне нерухоме майно.

Скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимогпро визнання державної реєстрації права власності на спірне незаконною та такою, що підлягає скасуванню, суд апеляційної інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, належним чином своє рішення не мотивував, не сприяв всебічному й повному з`ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішення, допустив неповноту у з`ясуванні таких обставин, не встановивши при цьому обставин надання ТОВ «Олімпекс Транс» державному реєстратору документів, що свідчать про законність підстав для набуття ним права на спірний об`єкт нерухомого майна та, відповідно, і законність оскаржуваних реєстраційних дій.

Таким чином підставними є доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому з огляду на положення статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір за подання касаційної скарги ОСОБА_1 складає 11 743,87 грн, які в силу положень статті 141 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс».

Керуючись статтями 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року скасувати, залишити в силі рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2020 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» на користь ОСОБА_1 11 743,87 гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара В. В. Шипович С. Ф. Хопта