№ 947/26777/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 947/26777/19

провадження № 61-9161св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: акціонерне товариство «Укрсиббанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко Ольга Сергіївна, Одеська міська рада в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьменка Володимира Володимировича на постанову Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк»), треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О. С., Одеська міська рада в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту, про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк» (правонаступником якого є АТ «Укрсиббанк») укладені договори про надання споживчого кредиту № 11350096000 та 11350132000. В якості забезпечення цих договорів між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки нерухомого майна від 26 травня 2008 року, предметом якого є квартира, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Пізніше, між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») укладені договір факторингу № 1

від 12 грудня 2011 року та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 5207-5208 від 12 грудня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. ОСОБА_1 , як дружина померлого, успадкувала вищевказану квартиру.

Вказувала, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2015 року у справі № 520/690/14-ц в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором відмовлено.

Незважаючи на вказане рішення у 2017 році ТОВ «Кей-Колект» здійснив переоформлення права власності на вказану квартиру за даним товариством.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року по справі № 520/10057/17 позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І. В. індексний номер 36013947 від 06 липня 2017 року, яким за ТОВ «Кей-Колект» перереєстроване право власності на квартиру - скасоване; зобов`язано Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І. В. здійснити реєстраційну дію по скасуванню запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 21262377, дата 30 червня 2017 року. Дане рішення набрало законної сили та є виконаним.

Вважає, що АТ «Укрсиббанк» втратило право вимоги до неї за кредитними договорами та договором іпотеки, оскільки АТ «Укрсиббанк» був учасником справи № 520/10057/17, копію позовної заяви у цій справі отримував, тобто АТ «Укрсиббанк» було відомо про відкриття спадщини на квартиру, яка є предметом іпотеки, проте до ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею майна, банк у порядку частин другої, третьої статті 1281 ЦК України не звертався.

Крім того зазначала, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить записи щодо іпотеки на квартиру, а саме: Номер запису про іпотеку: 8123269; Номер запису про обтяження: 8123259. Дані записи стосуються обтяжень, які здійснені на виконання договору іпотеки. В силу наявності кредитних договорів, договору іпотеки на вказану квартиру та відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не може реалізовувати право власності на своє майно, у зв`язку із чим звернулася до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2020 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ТОВ «Кей-Колект».

24 грудня 2020 року у справі ухвалено заочне рішення Київського районного суду м. Одеси про часткове задоволення позовних вимог.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2021 року заяву АТ «Укрсиббанк» про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2020 року скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року процесуальний статус ТОВ «Кей-Колект» змінено з третьої особи на співвідповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано АТ «Укрсиббанк» таким, що позбавлене права вимоги до

ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 травня 2008 року

№ 11350096000, укладеним між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».

Визнано АТ «Укрсиббанк» таким, що позбавлене права вимоги до

ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 травня 2008 року

№ 11350132000, укладеними між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».

Визнано АТ «Укрсиббанк» таким, що позбавлене права вимоги до

ОСОБА_1 за договором іпотеки (нерухомого майна) від 26 травня

2008 року, укладеними між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк».

Скасовано запис про іпотеку № 8123269 про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасовано запис про обтяження № 8123259 про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект приймали участь в такому самому процесуальному статусі у справі 520/10057/17 і 28 вересня 2017 року отримали в якості додатку до позовної заяви копію свідоцтва про смерть іпотекодавця ОСОБА_3 , тому дізналися про відкриття спадщини та могли пред`явити вимоги впродовж 6 місяців до спадкоємця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Проте кредитор зазначені строки звернення з вимогою до ОСОБА_3 пропустив.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність вказаних записів про обтяження на сьогоднішній день є такими, що порушують право власності позивача у справі і є фактичним втручанням у право на мирне володіння майном, оскільки АТ «Укрсиббанк» є особою, що позбавлене права вимоги до ОСОБА_1 за договором іпотеки (нерухомого майна)

від 26 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», а ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є особою, відносно якої встановлено безпідставність вимог останнього стосовно стягнення коштів за договором споживчого кредиту (рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2015 року по справі

№ 520/690/14-ц), та безпідставність задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки (рішення Київського районного суду від 03 грудня 2018 року по справі № 520/10057/17).

Суд першої інстанції вважав, що скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є ефективним способом захисту права власності позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Укрсиббанк» задоволено частково. Апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який є іпотекодавцем за належне виконання боргових зобов`язань за кредитними договорами позичальника

ОСОБА_2 (сином іпотекодавця), і тому банк після смерті

ОСОБА_3 не мав обов`язку впродовж шестимісячного строку пред`являти вимогу до позивача ОСОБА_1 , оскільки положення статей 1281 1282 ЦК України не підлягають застосуванню до зазначених правовідносин. Смерть майнового поручителя ОСОБА_3 не впливає на обсяг та порядок виконання боржником основного зобов`язання

ОСОБА_2 .

Крім того, враховуючи, що ТОВ «Кей-Колект» є іпотекодержателем за договором іпотеки, який укладений в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами з ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі за вимогами про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є ТОВ «Кей-Колект».

З огляду на вказане, апеляційний суд позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Укрсиббанк» залишив без задоволення за суб`єктним складом (неналежний відповідач), а в частині вимог до ТОВ «Кей-Колект» про втрату права вимоги за кредитними договорами, договором іпотеки, скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - без задоволення по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьменка В. В. на постанову Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутня ухвала, або будь-який інший процесуальний документ, який би підтверджував, що

07 червня 2022 року відбулось судове засідання, на якому було прийняте процесуальне рішення про відкладення розгляду справи на 09 серпня

2022 року. В матеріалах справи міститься довідка №22ц/813/3934 без зазначення дати її складання, підписана секретарем судового засідання, про те, що слухання справи відкладене на 09 серпня 2022 року, проте процесуальним документом про відкладення розгляду справи, відповідно до вимог частини дев`ятої статті 223 ЦПК України, є саме ухвала суду.

Отже вважає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що справа у спосіб, встановлений цивільним процесуальним законодавством, була призначена до розгляду на 09 серпня 2022 року, і як наслідок, твердження апеляційного суду про те, що представник позивача

Кузьменко В. В., будучі ознайомленим із матеріалами справи, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання - не відповідає дійсності.

Крім того, як вбачається з «Оголошення про режим роботи суду в умовах воєнного стану», розміщеного на офіційному сайті Одеського апеляційного суду з 16 березня 2022 року, справи розглядаються без участі учасників провадження за наявності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності заяви (заяв) про відкладення розгляду справи. Рекомендовано громадянам та учасникам судових процесів утриматися від відвідування приміщення суду та подавати заяви про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або подавати заяви про відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями.

Отже, як слідує із зазначеної інформації, сам по собі факт подачі стороною заяви про відкладення розгляду справи у період дії воєнного стану у зв`язку із неможливістю за об`єктивними причинами розглядати справи у відкритих судових засіданнях із явкою учасників справи, зумовлює перенесення такої справи.

Представник позивача адвокат Кузьменко В. В., посилаючись на розміщену інформацію, звернувся із заявою про відкладення розгляду справи, проте апеляційним судом проігнороване подане клопотання і вказано, що подача цього клопотання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Вважає, що суд має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник АТ «Укрсиббанк» - адвокат Безушко В. В. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що доводи про неналежне повідомлення повністю спростовуються наявними у справі доказами та вчиненими адвокатом Кузьменко В. В. діями, що беззаперечно свідчать про те, що він був обізнаний про судове засідання, призначене на 09 серпня

2022 року.

Зазначає, що відхилення клопотання про відкладення розгляду справи не є підставою для касаційного оскарження та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.

З огляду на вказане, постанова апеляційного суду оскаржується тільки з підстав порушення судом норм процесуального права, а саме розгляду справи за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, а тому щодо розгляду справи по суті позовних вимог судом касаційної інстанції на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом у жовтні 2019 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник АТ «Укрсиббанк» та представник ТОВ «Кей-Колект» подали апеляційні скарги.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року та

від 12 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» та призначено розгляд справи на 07 червня 2022 року.

02 червня 2022 року представник позивача адвокат Кузьменко В. В. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 07 червня

2022 року, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану.

Як вбачається з довідки Одеського апеляційного суду №22ц/813/3934/22 у зв`язку з неявкою сторін згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу 07 червня 2022 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Слухання справи відкладено на 09 серпня 2022 року на 14 год. 00 хв.

Судова повістка про виклик до суду на 09 серпня 2022 року була надіслана представнику позивача адвокату Кузьменко В. В. 07 липня 2022 року на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зазначена ним в заяві про відкладення розгляду справи (а. с. 201, т. 3).

Згідно з довідкою Одеського апеляційного суду про доставку електронного листа, документ (повістку) доставлено до електронної скриньки 07 липня 2022 року о 13:48:48.

14 липня 2022 року представник позивача адвокат Кузьменко В. В. звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився та зробив фотокопії 28 липня 2022 року.

05 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В. В. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи

з 09 серпня 2022 року на іншу дату, посилаючись на те, що дана справа не відноситься до справ, пов`язаних з питанням обороноздатності держави, забезпечення режиму воєнного стану, мобілізації та інших питань, які потребують термінового вирішення. Задля забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів представник позивача бажав особисто прийняти участь в судовому засіданні, у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи.

З урахуванням того, що сторони, в тому числі і представник позивача ОСОБА_4 , який знайомився з матеріалами справи 28 липня 2022 року, належним чином сповіщені про розгляд справи на 09 серпня 2022 року на 14.00 годину, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо доводів касаційної скарги про неналежне повідомлення представника позивача про час та місце судового засідання, призначеного на 09 серпня 2022 року

Як зазначалося вище, ухвалами Одеського апеляційного суду

від 05 листопада 2021 року та від 12 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект»та призначено розгляд справи на 07 червня 2022 року.

Представник позивача адвокат Кузьменко В. В. був обізнаний про час та місце розгляду справи, про що свідчить його заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 07 червня 2022 року.

Як вбачається з довідки Одеського апеляційного суду №22ц/813/3934/22, у зв`язку з неявкою сторін згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу 07 червня 2022 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Слухання справи відкладено на 09 серпня 2022 року на 14 год. 00 хв.

Відповідно до частини першої статті 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У протоколі судового засідання зазначаються ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати (пункт 7 частини другої статті 248 ЦПК України).

Таким чином, ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, зокрема й щодо відкладення розгляду справи, можуть зазначатися у протоколі судового засідання.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 248 ЦПК України під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, враховуючи неявку сторін у судове засідання 07 червня 2022 року, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а слухання справи було відкладено на 09 серпня 2022 року на 14 год. 00 хв, що відповідає нормам процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять належних доказів того, що справа у спосіб, встановлений цивільним процесуальним законодавством була призначена до розгляду на 09 серпня 2022 року, спростовуються матеріалами справи.

Крім того, частиною третьою статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE

(№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2022 року представник

ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В. В. звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи, в якій зазначав свою електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22),

від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

За таких обставин посилання касаційної скарги на те, що позивач та його представник ОСОБА_4 не були належним чином повідомлені про розгляд справи є безпідставними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду

від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження

№ 61-8505св22).

Щодо доводів касаційної скарги про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи

05 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В. В. звертався до апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з 09 серпня 2022 року на іншу дату, посилаючись на те, що дана справа не відноситься до справ, пов`язаних з питанням обороноздатності держави, забезпечення режиму воєнного стану, мобілізації та інших питань, які потребують термінового вирішення. Задля забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів представник позивача бажав особисто прийняти участь в судовому засіданні у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи.

Апеляційним судом враховано, що справа перебувала на розгляді в судах з жовтня 2019 року, а в суді апеляційної інстанції - з серпня 2021 року; представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко В. В. неодноразово звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що дана справа не відноситься до справ, пов`язаних з питанням обороноздатності держави, забезпечення режиму воєнного стану, мобілізації та інших питань, які потребують термінового вирішення.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що само по собі посилання на діючий військовий стан в Україні без наведення конкретних перешкод явки до суду представника, який здійснює адвокатську практику та має робочу адресу в адміністративно-територіальних межах міста Одеси, а також не наведення обставин неможливості викладення додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги з вимогою їх врахування та/або про розгляд справи за відсутності заявника, не є безумовною підставою для відкладення судового засідання з огляду на відсутність активних бойових дій в м. Одеса, станом на 09 серпня 2022 року і збереження контролю Української влади за ситуацією в м. Одеса та забезпечення нею належних умов для здійснення правосуддя та можливості дістатися до суду та організації відеоконферензв`язку з Одеським апеляційним судом, а також приймаючи до уваги розумність строку розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.

ОСОБА_4 , як адвокату, який є фахівцем у галузі права, достеменно відома правова норма статті 212 ЦПК України про участь сторін у судовому засіданні в режимі відео конференції, однак адвокат, посилаючись на бажання особисто прийняти участь у судовому засіданні, з таким клопотанням до суду не звертався, двічі подаючи клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням того, що сторони, в тому числі й представник позивача ОСОБА_4 , належним чином сповіщені про розгляд справи на 09 серпня 2022 року на 14.00 годину, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьменка Володимира Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян