Постанова
іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 947/34876/21
провадження № 51-2629 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ «ЮІГ» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на нежитлову будівлю, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 582 кв.м, реєстраційний номер 1980220051101, розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Офіцерська, 29, який на праві приватної власності належить ТОВ «ЮІГ» (ЄДРПОУ 43396236), шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна чи перереєстрацію його у будь-який спосіб. Крім того, вказаним рішенням також заборонено усім суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно зазначеного об`єкта нерухомого майна.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року представнику ТОВ «ЮІГ» ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ТОВ «ЮІГ», посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Аргументуючи свої доводи, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що копію ухвали слідчого судді вона отримала лише 20 липня 2022 року та на наступний день подала апеляційну скаргу, тобто дотрималась встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України п`ятиденного строку на подання апеляційної скарги. При цьому зауважує, що ТОВ «ЮІГ» та його представники не були присутні під час розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про накладення арешту та постановлення рішення, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження має обраховуватися з дня отримання його копії.
Крім того, представник ОСОБА_6 також вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно ТОВ «ЮІГ», посилаючись на те, що слідчим суддею не було в повній мірі досліджено обставини кримінального провадження та додані до клопотання про накладення арешту документи. Одночасно представник наголошує, що ТОВ «ЮІГ» не має жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання про накладення арешту на майно підприємства. При цьому стверджує, що обтяжене майно не є об`єктом протиправних дій, не було набуте протиправним шляхом та не отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим на підтвердження своєї позиції адвокат ОСОБА_6 посилається на відповідь Київської окружної прокуратури м. Одеси від 20 липня 2022 року, надану на адвокатський запит, про те, що кримінальне провадження стосовно ТОВ «ЮІГ» не проводиться.
Також у своїй касаційній скарзі представник зауважує, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно ТОВ «ЮІГ», не врахував негативні наслідки від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки накладення арешту на майно негативно впливає на фінансово-господарську діяльність не тільки підприємства, а і його працівників.
На зазначену касаційну скаргу прокурор ОСОБА_8 подав заперечення, в яких просить закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що арешт на майно ТОВ «ЮІГ», який було накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року, у поновленні строку на апеляційне оскарження якої апеляційним судом було відмовлено, наразі скасовано ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2022 року, а тому підстави для подальшого касаційного розгляду відсутні.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила закрити касаційне провадження у зв`язку з тим, що арешт на майно ТОВ «ЮІГ», який було накладено ухвалою слідчого судді, у поновленні строку на апеляційне оскарження якої апеляційним судом було відмовлено, наразі скасовано, а тому підстави для подальшого касаційного розгляду відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Судові рішення, які можуть бути предметом касаційного перегляду, визначені ст. 424 КПК України. При цьому оскарження ухвал слідчих суддів вказаною нормою процесуального закону не передбачено.
Отже рішення слідчого судді не може бути предметом касаційного розгляду, а тому доводи касаційної скарги в частині незаконності ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року, яка, на переконання представника ОСОБА_6 , полягає у допущенні слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, Судом, в силу положень ст. 424 КПК України, не перевіряються.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак, на переконання колегії суддів, апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ТОВ «ЮІГ».
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ТОВ «ЮІГ», подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року представнику ТОВ «ЮІГ» ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Системне тлумачення норм процесуального закону свідчить про те, що у разі, коли апеляційний суд, під час вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, встановить, що апеляційну скаргу було подано з пропущенням, визначеного положеннями ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, а зазначені у клопотанні апелянта про поновлення такого строку доводи є необґрунтованими, то суд має повернути таку апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України. Тобто відмова у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є однією з підстав для повернення апеляційної скарги апелянтові.
Як убачається з матеріалів провадження, апеляційний суд, розглянувши клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відмовив у його задоволенні. При цьому згідно тексту ухвали та її резолютивної частини, судом не було вирішено питання щодо повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, тобто апеляційний суд фактично лише розглянув клопотання представника про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак долю самої апеляційної скарги не вирішив, чим порушив вимоги зазначеної норми процесуального закону.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недотримання представником ТОВ «ЮІГ» адвокатом ОСОБА_6 строків на подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, виходячи з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі «Воловік проти України» зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Системне тлумачення норм КПК України свідчить про те, що положення процесуального закону про строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
При цьому аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про встановлення строку звернення до суду: рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, при цьому щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено, ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ «ЮІГ» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, апеляційний суд, посилаючись на подану прокурором копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, яке належить ТОВ «ЮІГ», зазначив, що адвокат ОСОБА_6 фактично реалізувала один із способів захисту порушених прав свого довірителя, передбачений ст. 174 КПК України, однак не оскаржила у визначений законом строк рішення слідчого судді в апеляційному порядку. При цьому суд також вказав, що в такому випадку строк на подання апеляційної скарги представником ТОВ «ЮІГ» адвокатом ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді було пропущено з неповажних причин, а тому він не підлягає поновленню.
У частинах 2, 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року постановив ухвалу про накладення арешту на майно, яке на праві власності належить ТОВ «ЮІГ», зазначивши в ній про те, що провадження розглядається без повідомлення власника майна.
Враховуючи положення ст. 395 КПК України, строк оскарження ухвали слідчого судді для юридичної особи та її представників починається з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Положеннями ч. 5 ст. 115 КПК України установлено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550кмо18, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується, та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ЮІГ» та його представникам копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року не направлялась. При цьому адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ТОВ «ЮІГ», 20 липня 2022 року ознайомилась з матеріалами провадження про накладення арешту на майно та того ж дня отримала копію ухвали слідчого судді (арк. пров. 71, 74).
Тобто відповідно до положень ч. 5 ст. 115, ч. 3 ст. 395 КПК України п`ятиденний строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді має обраховуватися з 21 липня 2022 року. При цьому згідно зі штампом вхідної кореспонденції Одеського апеляційного суду представник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді 21 липня 2022 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження представником ТОВ «ЮІГ» адвокатом ОСОБА_6 пропущений не був, оскільки ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно була постановлена без повідомлення власника та його представника, а тому строк апеляційного оскарження має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення.
Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 757/25008/14-к (провадження № 51-3109км20), від 04 листопада 2021 року у справі № 757/23891/14-к (провадження № 51-3864км21), від 18 січня 2022 року у справі № 757/25007/14-к (провадження № 51-3173 км 20).
Ураховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає, що висновки апеляційного суду про те, що строк на подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді було пропущено з неповажних причин, є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 115, ч. 3 ст. 395 КПК України, а також усталеної судової практики Верховного Суду та правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550кмо18, представником ТОВ «ЮІГ» адвокатом ОСОБА_6 було дотримано визначеного положеннями ст. 395 КПК України п`ятиденного строку на оскарження рішення слідчого судді в порядку апеляційної процедури.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що судом апеляційної інстанції не було дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), що є підставою для скасування такого рішення відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Що стосується тверджень прокурора про необхідність закриття касаційного провадження, у зв`язку з тим, що арешт майна ТОВ «ЮІГ» було скасовано ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2022 року, то колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки оскаржувана ухвала апеляційного суду наразі не скасована та в силу ст. 424 КПК України є предметом касаційного перегляду, а ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно, на яку посилається сторона обвинувачення, у відповідності до положень вищенаведеної норми процесуального закону Верховним Судом не переглядається. Разом з тим питання наявності чи відсутності предмету апеляційного оскарження (арешт майна ТОВ «ЮІГ») може бути вирішене судом апеляційної інстанції.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника ТОВ «ЮІГ» адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2021 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3