ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 953/24156/21

провадження № 61-8348св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Мегабанк»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року у складі судді Єфіменко Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня

2024 рокуу складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус)

Данич О. Ф., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області (приватний виконавець) Ярмоленко О. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання дій незаконними та скасування постанов.

Позов мотивовано тим, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» у зв?язку з неотриманням документів про наявність боргу, банківських виписок; неукладення та непідписання договорів, відсутністю доказів надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору; вчинення нотаріусом виконавчого напису за межами нотаріального округу.

ОСОБА_1 просив визнати незаконними вимоги АТ «Мегабанк» про стягнення заборгованості в сумі 28 003,93 грн; визнати виконавчий напис від

16 червня 2021 року № 23636, складений приватним нотаріусом Данич О. Ф., таким, що не підлягає виконанню, та визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця Ярмоленко О. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 01 грудня 2021 року про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 800,39 грн, стягнення

з боржника мінімального розміру витрат виконавчого провадження в сумі 5 000,00 грн і постанову від 03 грудня 2021 року про арешт всього майна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано виконавчий напис № 23636, вчинений 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Данич О. Ф., таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням законодавства, тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

07 червня 2024 року АТ «Мегабанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від

05 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити

в повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не звернули уваги на те, що позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості. При поданні позовної заяви позивач не навів жодних розрахунків, не довів відсутності заборгованості чи наявності боргу у меншому розмірі ніж визначений кредитором на час звернення до приватного нотаріуса. Приватному нотаріусу були передані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, що підтверджують безспірність заборгованості.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі

№ 761/17040/18, від 23 січня 2018 року у справі № 310/293/15, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 грудня 2019 року у справі

№ 503/1169/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Харкова.

07 жовтня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року та постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 до АТ «Мегабанк», треті особи: приватний нотаріус

Данич О. Ф., приватний виконавець Ярмоленко О. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в іншій частині оскаржувані судові рішення відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

16 червня 2021 року приватний нотаріус Данич О. Ф. вчинила виконавчий напис № 23636, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь

АТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором від 28 грудня 2015 року № 92.00.031873 за період з 28 грудня 2015 року до 15 червня 2021 року в сумі

27 003,93 грн.

Укладений між АТ «Мегабанк» і ОСОБА_1 кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально не посвідчений.

01 грудня 2021 року постановою приватного виконавця Ярмоленка О. О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 16 червня 2021 року № 23636.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

За загальним правилом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках

і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

У пункті 1 Переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого

2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті самі наслідки, що

і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності

10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року, після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Суди встановили, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом

16 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі

№ 826/20084/14.

Ураховуючи, що між банком і позивачем кредитний договір був укладений

у простій письмовій формі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

у зв`язку з недотриманням порядку вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, також є безпідставними, оскільки висновки судів першої

і апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Мегабанк», треті особи: приватний нотаріус Данич О. Ф., приватний виконавець Ярмоленко О. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська