ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/425/19
Провадження № 11-1119заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року (у складі колегії суддів Жука А. В., Дашутіна І. В., Єресько Л. О., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія відповідно) від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення ВККС не містить належних та достатніх мотивів для його прийняття та не містить посилань на визначені законом підстави для його ухвалення.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав невідповідності її вимогам статей 123 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали.
4. Ухвалою від 23 вересня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернув його позовну заяву, оскільки позивач подав позовну заяву після закінчення встановленого законом місячного строку звернення до суду, а причини, через які цей строк було пропущено, суд вважає неповажними.
5. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду по суті до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року.
7. Ухвалою від 20 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України на 05 лютого 2020 року.
8. 02 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року - без змін.
Висновки суду першої інстанції
9. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не навів об`єктивних обставин, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом позивач також не навів, про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначив, а суд такі обставини не встановив.
10. Водночас доводи ОСОБА_1 про те, що початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом слід обчислювати з моменту його ознайомлення з висновком Громадської ради доброчесності від 24 липня 2019 року, суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки вони не свідчать про наявність поважних причин, які б перешкоджали позивачу оскаржити рішення ВККС від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19 після ознайомлення з ним у строк, встановлений статтею 122 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
11. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що жодного процесуального строку він не порушував.
12. Скаржник наголошує, що повний текст рішення ВККС від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19 він отримав лише 17 липня 2019 року, а тому місячний строк для оскарження цього рішення ним пропущений не був.
13. При цьому скаржник вважає, що місячний строк оскарження зазначеного вище рішення відповідача має обчислюватися з дня, коли він дізнався, що це рішення незаконно використовується Громадською радою доброчесності, тобто коли позивачеві стало відомо, що правові наслідки оскаржуваного рішення можуть розповсюдитись на інші конкурсі процедури, у яких він бере участь.
Позиція інших учасників справи
14. У відзиві на апеляційну скаргу Комісія зазначила, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
15. На думку ВККС, суд першої інстанції повно й всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із чим правильно повернув ОСОБА_1 його позовну заяву, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
17. Як установлено з матеріалів справи, позивач приймав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року.
18. ВККС рішенням від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19 визнала ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
19. Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, 06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з цим позовом.
20. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
21. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
22. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
23. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
24. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
25. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
26. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
27. Професійна діяльність суддів є публічною службою.
28. Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки цей спір виник з приводу прийняття на публічну службу, то до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду.
29. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
30. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
31. За частиною другою статті 123 цього Кодексу якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
32. Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
33. Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
34. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що одночасно з конкурсом на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у межах якого було ухвалене оскаржуване рішення ВККС від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19, він брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Зокрема, в межах цього конкурсу щодо позивача був поданий висновок Громадської ради доброчесності, який ґрунтується, в тому числі на інформації, яку було отримано з оскаржуваного рішення ВККС від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19. З висновком Громадської ради доброчесності позивач ознайомлений лише 26 липня 2019 року, та вважає, що оскаржуване рішення породжує наслідки не тільки стосовно конкурсу до Верховного Суду, а і для конкурсу до Вищого суду інтелектуальної власності, а тому строки потрібно обчислювати з дати ознайомлення з текстом висновку Громадської ради доброчесності від 24 липня 2019 року.
35. Оцінюючи зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначені позивачем обставини не вказують на необізнаність його про існування рішення Комісії від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19.
36. При цьому, ураховуючи швидкоплинність процесу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оголошеного ВККС 02 серпня 2018 року, факт отримання ОСОБА_1 рішення Комісії від 06 лютого 2019 року № 167/вс-19 лише 17 липня 2019 року не може бути підставою для поновлення процесуального строку звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до частини другої статті 79 та частин першої і другої статті 80 КАС України позивач при зверненні до суду разом із поданням позовної заяви мав право подати клопотання про витребування доказів судом, зокрема й вказаного рішення Комісії.
37. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
38. З огляду на зазначене вище Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено.
39. Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
40. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
41. За правилами частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
43. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
44. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-243 266 308 311 312 315 316 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська