ПО С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/482/21
Провадження № 11-511заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу № 9901/482/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» (Общество с ограниченной ответственностью «Микрофинансовая компания «Полет Финанс») до Президента України про визнання протиправним та нечинним у частині Указу Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» (Общество с ограниченной ответственностью «Микрофинансовая компания «Полет Финанс»)на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року (у складі колегії суддів Юрченко В. П., Пасічник С. С., Хохуляка В. В., Усенко Є. А., Чумаченко Т. А.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. 19 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» (Общество с ограниченной ответственностью «Микрофинансовая компания «Полет Финанс») (далі - ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс», позивач) звернулось до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» (далі - Указ) (позиція 72 у додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року).
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» зазначило, що санкції застосовано за відсутності підстав, передбачених частиною першою статті 3 Закону України «Про санкції»; Указ не містить конкретних підстав та мотивів застосування санкцій до позивача, а відтак є необґрунтованим; Указ прийнято з порушенням принципу пропорційності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В. П. ухвалою від 24 листопада 2021 року позовну заяву ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» залишила без руху.
4. Залишаючи позовну заяву без руху, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам пункту 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не обґрунтовано, які права позивача були порушені спірним Указом відповідача, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Установлено позивачу десять днів з дня вручення копії зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
5. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем 02 грудня 2021 року подано уточнену позовну заяву в новій редакції, у якій окрім доводів, викладених у первинній редакції позову, зазначено про порушення відповідачем права власності позивача та права на ведення підприємницької діяльності.
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 08 грудня 2021 року позовну заяву повернув позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
7. Суд виходив з того, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року позивачу було роз`яснено, що він має надати достатнє обґрунтування порушеного його права оскаржуваним Указом.
8. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що суду не надано належних доводів та доказів, які б підтверджували, що оскаржуваний Указ порушує право позивача на ведення ним підприємницької діяльності на території України. Судом також враховано доводи позивача про те, що він з моменту створення юридичної особи і до прийняття Президентом України оскаржуваного Указу не проводить господарську діяльність, в тому числі на території України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
9. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки у позовній заяві позивачем належним чином обґрунтовано порушення його права власності та права на зайняття підприємницькою діяльністю. Зокрема, застосування таких санкцій, як блокування активів, зупинення економічних та фінансових зобов`язань унеможливлює розпорядження майном та здійснення будь-яких фінансових розрахунків. З огляду на наведене ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» у повному обсязі усунуло недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, а тому постановлення судом рішення про повернення позовної заяви є протиправним.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 грудня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 9901/482/21.
12. Ухвалою від 25 січня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
13. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року - без змін.
14. Відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини у цій справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта про неможливість здійснення ним підприємницької діяльності на території України у зв`язку із прийняттям оскаржуваного Указу відповідачем правомірно визнані судом недостатніми для ствердження про порушення його прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
18. Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Порушення прав має стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
19. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
20. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.
21. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.
22. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
23. Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачені вимоги до змісту позовної заяви. Зокрема, пунктом 9 частини п`ятої цієї статті встановлено, що у позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
24. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19,від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21, від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21).
25. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року позивачу було роз`яснено, що він має надати достатнє обґрунтування порушеного його права оскаржуваним Указом. Однак вимоги цієї ухвали не виконані; належних доводів та доказів порушення права позивача на ведення ним підприємницької діяльності на території України оспорюваним актом відповідача суду не надано.
26. Велика Палата Верховного Суду вважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими з огляду на таке.
27. Як убачається зі змісту уточненої позовної заяви, позивач оскаржує Указ Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо нього. Позивач вважає, що цей акт в оскаржуваній частині порушує його право власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю.
28. Зазначений Указ є актом індивідуальної дії, який в оскаржуваній частині передбачає вид обмежувального заходу, який застосовується до позивача відповідно до Закону України «Про санкції».
29. Водночас право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
30. В уточненій позовній заяві ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» зазначило, який саме суб`єкт владних повноважень, на думку позивача, порушив його права, яким чином відбулося втручання в його права, які саме права були порушені та які наслідки настали внаслідок прийняття спірного в частині акта відповідача. Аналіз змісту уточненої позовної заяви дає змогу встановити характер спірних правовідносин.
31. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що особа, яка стверджує про порушення її прав, чітко і ясно формулює позовні вимоги, зазначає, який саме суб`єкт владних повноважень здатний відновити порушені, на її думку, права, виконує вимоги процесуального закону щодо форми та змісту подання позовної заяви, бажаючи захистити своє право шляхом звернення до суду з позовом, вправі очікувати на прийняття її позову до розгляду судом та здійснення належного захисту такого права.
32. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим викладений в оскаржуваній ухвалі висновок суду першої інстанції про наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення позовної заяви ТОВ «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
33. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
34. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
35. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
36. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266 292 312 315 320 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінансова компанія «Польот Фінанс» (Общество с ограниченной ответственностью «Микрофинансовая компания «Полет Финанс») задовольнити.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: Т. О. Анцупова Г. Р. Крет Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко І. В. Григор'єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач В. С. Князєв С. П. Штелик