ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/496/19
Провадження № 11-1194заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року (суддя Кашпур О. В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 09 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 , у якому він просив:
- визнати протиправними та скасувати такі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
№ 324/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 ;
№ 325/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 ;
№ 328/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 ;
№ 333/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 ;
№ 334/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 ;
№ 342/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 ;
№ 335/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 ;
№ 336/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 ;
№ 337/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 ;
№ 338/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 ;
№ 340/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 ;
№ 341/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 у зв`язку з проведенням кваліфікаційного оцінювання з порушеннями законодавства;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 року № 37/зп-19 про затвердження рейтингів кандидатів на вакантні посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду;
- визнати протиправними та скасувати такі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
№ 370/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 ;
№ 380/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 ;
№ 372/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 ;
№ 377/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 ;
№ 375/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 ;
№ 374/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 ;
№ 379/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 ;
№ 373/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 ;
№ 381/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 ;
№ 378/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 ;
№ 371/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 ;
№ 376/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 .
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на вакантні посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду була проведена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з порушеннями вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, з подальшими змінами, Закону України від 07 червня 2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16
ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України порушено його право на професійне зростання, розвиток фахової діяльності, на справедливий добір кандидатів, право позивача на чесну і справедливу процедуру конкурсу, у якому він брав участь.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав невідповідності її вимогам статей 123 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали.
4. Ухвалою від 24 жовтня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернув його позовну заяву, оскільки позивач подав позовну заяву після закінчення встановленого законом місячного строку звернення до суду, а причини, через які цей строк було пропущено, суд вважає неповажними.
5. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду по суті до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року.
7. Ухвалою від 18 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України на 05 лютого 2020 року.
8. 05 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року - без змін.
9. 26 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
10. 31 січня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 9901/496/19 та призначення її до розгляду за участю сторін.
11. Ухвалою від 04 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду відмовила ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд у судовому засіданні за його участю справи № 9901/496/19.
12. 05 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено відкласти розгляд справи на 26 лютого 2020 року та, на цій підставі, повідомлено скаржника про наступну дату і місце розгляду справи шляхом надіслання повістки-повідомлення, яку він отримав.
13. 25 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання «Про дотримання українського національного законодавства та Європейської конвенції при розгляді справи № 9901/496/19» з проханням відкласти розгляд справи та призначити новий розгляд у відкритому засіданні за участі сторін із вказівкою в ухвалі про дату, час і місце розгляду. Вважає, що повістка-повідомлення про відкладення розгляду справи з 05 лютого 2020 року на 26 лютого 2020 року, яку було надіслано на його адресу не є належним способом повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та суперечить закону.
14. 26 лютого під час розгляду справи в порядку письмового провадження Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні цього клопотання, дійшовши висновку про те, що спосіб повідомлення скаржника про відкладення розгляду справи шляхом повістки-повідомлення, без викладення ухвали окремим документом, відповідає вимогам частини другої статті 321 та частини п`ятої статті 243 КАС України.
Висновки суду першої інстанції
15. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунуто недоліки позовної заяви та не надано обґрунтувань і доказів на підтвердження обставин пропуску строку звернення із адміністративним позовом до суду.
16. При цьому суд першої інстанції зауважив, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, що пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
При наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на зайняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
17. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 проходив конкурс на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що у цій справі підлягає застосуванню встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду із позовом за захистом прав та інтересів, який позивачем пропущений.
18. Водночас суд першої інстанції визнав необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про те, що неможливість вчасно звернутись до суду із цим позовом обумовлена тим, що він перебував на лікарняному у зв`язку з перенесеним інсультом, оскільки за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень у період перебування на лікарняному позивач звертався до Верховного Суду з позовом у справі № П/9901/385/19.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
19. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що жодного процесуального строку він не порушував.
20. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції помилково вважав, що у цій справі підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, оскільки вона не стосується проходження публічної служби. ОСОБА_1 стверджує, що у поданій ним позовній заяві не порушувалося питання про прийняття рішення, яке б вплинуло на показники його особистого оцінювання в межах проведеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
21. Крім того, скаржник вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду безпідставно поставив під сумнів надані ОСОБА_1 медичні документи.
22. Водночас у запереченні на відзив на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить Велику Палата Верхового Суду з`ясувати питання про наявність у особи, що подала відзив, повноважень на вчинення дій від імені та в інтересах Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з огляду на те, що з 07 листопада 2019 року повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тимчасово припинилися.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
23. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
24. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
25. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом
26. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
27. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
28. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
29. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
30. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
31. Професійна діяльність суддів є публічною службою.
32. Згідно правових висновків, висловлених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 9991/23/17, від 12 червня 2019 року у справі № 9901/150/19 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/100/19 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під проведення конкурсних процедур щодо добору суддів, застосуванню підлягає, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, місячний строк звернення до суду.
33. Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки цей спір виник з приводу оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у процесі добору кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду. До того ж позивач обґрунтовує свій позов саме тим, що порушено його право на професійне зростання, розвиток фахової діяльності, на справедливий добір кандидатів, право позивача на чесну і справедливу процедуру конкурсу, у якому він брав участь.
34. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
35. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
36. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
37. За частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
38. Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Щодо оцінки поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду
39. Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
40. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що своєчасному зверненню до суду із цим позовом перешкоджало його перебування на лікарняному внаслідок перенесеного складного інсульту, що підтверджується наданими світлокопіями листків непрацездатності:
- серія АДЦ № 347680 у період з 03 по 13 березня 2019 року (режим стаціонарного лікування);
- серія АДЦ № 311377 у період з 14 березня по 02 квітня 2019 року (режим амбулаторного лікування);
- серія АДЦ № 248601 у період з 26 квітня по 02 травня 2019 року і з 03 по 11 травня 2019 року (режим амбулаторного лікування);
- серія АДЦ № 248665 у період з 17 по 24 травня 2019 року і з 31 травня по 05 червня 2019 року (режим амбулаторного лікування);
- серія АДЦ № 071028 у період з 12 по 21 червня 2019 року (режим амбулаторного лікування);
- серія АДФ № 767074 у період з 18 по 24 липня 2019 року (режим стаціонарного лікування);
- серія АДЦ № 132252 у період з 25 липня 2019 року по «продовжує хворіти» (режим амбулаторного лікування);
- серія АДЦ № 071241 у період з 26 липня по 02 серпня 2019 року і з 09 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року (режим амбулаторного лікування);
- серія АДЦ № 249885 у період з 30 серпня по 09 вересня 2019 року (режим стаціонарного лікування);
- серія АДЦ №249886 у період з 10 вересня по 03 жовтня 2019 року (режим санаторного лікування).
41. Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами позивача, що зазначені ним обставини в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду могли б розцінюватися як поважні, але за умови документального підтвердження, що у період часу з 28 червня 2019 року по 17 липня 2019 року позивач не міг звернутися до суду з позовом особисто, або через свого представника.
42. Оцінюючи зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в період з 03 по 13 березня 2019 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Всі інші копії листків непрацездатності, додані до заяви, які охоплюють період з 14 березня по 27 червня 2019 року свідчать про перебування позивача на амбулаторному лікуванні.
43. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що з 03 березня по 27 червня 2019 року він безперервно тяжко хворів. У подальшому, 18 липня 2019 року відбувся повторний напад і від цього дня позивач продовжує перебувати на лікарняному (на день звернення із позовом).
44. Між тим, позивач не надав суду першої інстанції доказів, які б підтверджували неможливість його звернення до суду у період з 28 червня по 17 липня 2019 року, тобто не надав доказів того, що він вчинив всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав.
45. Натомість, як установив суд першої інстанції, у зазначений період (з 28 червня по 17 липня 2019 року), а саме 17 липня 2019 року, позивач звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з іншим адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішень ВККС від 06 березня 2019 року № 27/зп-19 та № 326/вс-19 у справі № П/9901/385/19.
46. Наведене свідчить про необґрунтованість твердження ОСОБА_1 щодо неможливості звернення до суду з позовом у цій справі до 21 серпня 2019 року.
47. При цьому знаходження позивача на стаціонарному лікуванні у відповідні періоди після 18 липня 2019 року відбулося поза межами місячного строку звернення до суду (через три місяці після закінчення цього строку).
48. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
49. З огляду на зазначене вище Велика Палата Верховного вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого КАС України строку.
50. Отже, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
51. Водночас доводи ОСОБА_1 щодо можливої відсутності повноважень у Карлаша Д. О. на вчинення дій від імені та в інтересах Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема подання відзиву на апеляційну скаргу, Велика Палата Верхового Суду вважає безпідставними, оскільки згідно наявної у матеріалах справи довіреності від 22 січня 2019 року № 19-393/19 Карлош Д. О. уповноважений до 31 грудня 2019 року представляти в судах України інтереси Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
53. За правилами частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
55. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
56. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-243 266 308 311 312 315 316 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко