ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/985/18

Провадження № 11-227заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справуза позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, визнання незаконним і скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2020 року (судді Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Гімон М. М., Желтобрюх І. Л., Смокович М. І.),

У С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:

- визнати неправомірними дії колегії Комісії, допущені 10 квітня 2018 року під час співбесіди в ході кваліфікаційного оцінювання судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, які полягали в незаконному та безпідставному визнанні її такою, що не відповідає займаній посаді;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 10 квітня 2018 року № 229/ко-18 (далі - Рішення) про невідповідність судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 займаній посаді.

На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що Комісія вийшла за межі своїх повноважень щодо проведення кваліфікаційного оцінювання, оскаржуване Рішення Комісії є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в Рішенні лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У Рішенні не зазначено, за яким саме критерієм/ми позивачка не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів. Крім того, цим Рішенням порушено гарантовану Конституцією України незалежність судді.

Також позивачказазначала, щоРішення Комісії порушує її права, оскільки перешкоджає її участі в конкурсах, завдає негативних психологічних переживань. Крім того, ухвалою Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією ВКСС про її звільнення з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без розгляду, оскільки її на той час вже було звільнено ВРП у відставку.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 червня 2020 року провадження у справі за позовомОСОБА_1 закрив з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У цій справі суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини справи.

Указом Президента України від 2 квітня 1998 року № 245/98 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу.

Постановою Верховної Ради України від 9 липня 2003 року № 1072-IV «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді вказаного суду безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 2004 року № 1856-IV «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 ВККС відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

За цим рішенням Комісія встановила таку черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший етап - іспит; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Також цим рішенням ВККС на підставі частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII запровадила тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей суддів та затвердила графік їх проведення.

У межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Позивачка склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 76,5 бала. За результатами виконання практичного завдання позивачка набрала 79 балів. Отож на етапі кваліфікаційного оцінювання «Іспит» позивачка набрала загалом 155,5 бала.

Рішенням від 13 березня 2018 року № 50/зп-18 Комісія затвердила результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 27 лютого 2018 року, у тому числі судді ОСОБА_1 . Тим самим рішенням Комісія допустила до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» суддів, які за результатами етапу «Іспит» набрали мінімальний прохідний бал.

10 квітня 2018 року відбулася співбесіда із суддею ОСОБА_1 (у межах кваліфікаційного оцінювання), під час якої Комісія обговорювала питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.

За наслідками дослідження суддівського досьє та наданих суддею ОСОБА_1 пояснень Комісія ухвалила спірне Рішення, у якому зазначила таке.

За критерієм компетентності (професійної, особистої, соціальної) суддя ОСОБА_1 набрала 310,5 бала, зокрема, за критерієм професійної компетентності, позивачку оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення № 143/зп-16).

За критеріями особистої та соціальної компетентності позивачку оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6 та 7 глави 2 розділу II «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення № 143/зп-16.

За критерієм професійної етики, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16, ОСОБА_1 набрала 140 балів.

За критерієм доброчесності, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення № 143/зп-16, ОСОБА_1 набрала 105 балів.

На підставі зазначеного Комісія в Рішенні підсумувала, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 555,5 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Рішенням ВККС визнала суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, та вирішила внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення її з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

11 червня 2018 року до ВРП надійшло подання з рекомендацією ВККС від 27 квітня 2018 року № 581/ко-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

12 квітня 2018 року до ВРП надійшла заява судді ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку, за наслідками розгляду якої ВРП 4 травня 2018 року ухвалила рішення від № 1318/0/15-18, яким звільнила ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку.

Ухвалою ВРП від 26 червня 2018 року № 2044/0/15-18 подання з рекомендацією ВККС від 27 квітня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України залишено без розгляду у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді у відставку.

22 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду позов про визнання неправомірними дій колегії Комісії в ході кваліфікаційного оцінювання, які полягали в незаконному та безпідставному визнанні позивачки такою, що не відповідає займаній посаді, а також скасування Рішення.

Закриваючи провадження у справі за цим позовом, суд першої інстанції виходив з того, що Рішення ВККС з висновком рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними дії колегії Комісії, допущені 10 квітня 2018 року під час співбесіди в ході проходження ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді, а також визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії.

Так, на переконання скаржниці, суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний з рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, має право оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС, при цьому рекомендаційний характер має лише останній абзац Рішення, а всі інші за своєю правовою природою є імперативними приписами, що порушують права та законні інтереси позивачки, у зв`язку з чим таке рішення може бути оскаржено до суду.

ОСОБА_1 зазначає, що в позові порушувала перед судом питання перевірки, обґрунтованості та мотивів визнання її такою, що не відповідає займаній посаді судді, які зазначені в Рішенні, а також правомірності діянь Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання щодо неї, оскільки повна перевірка Рішення, яке оскаржується на предмет дотримання принципів, наведених у частині другій статті 2 КАС, є гарантією досягнення мети адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, на переконання скаржниці, Рішення підлягає судовому перегляду й скасуванню ще й у зв`язку тим, що склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання щодо неї, не мав повноважень на його проведення.

ВККС відзиву на апеляційну скаргу не подала.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду насамперед вважає за необхідне чітко окреслити предмет спору, а відтак надати правову оцінку спірним правовідносинам.

Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин дають підстави для висновку про те, що звернення із цим позовом до суду зумовлене незгодою позивачки власне з правомірністю спірного Рішення ВККС за результатами її кваліфікаційного оцінювання, яким позивачку визнано такою, що не відповідає займаній посаді, тому рекомендовано ВРП звільнити із займаної посади судді.

Суд першої інстанції встановив, що Комісія прийняла Рішення за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє і проведення співбесіди», проведеного відповідно до рішення ВККС від 13 березня 2018 року № 50/зп-18.

Рішення, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання та підстави його прийняття, містить відомості про суму балів, які набрала позивачка за кожним з критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Позаяк сумарна кількість балів становить менше 67 відсотків за усіма показниками кваліфікаційного оцінювання (555,5 бала), Комісія дійшла висновку про невідповідність позивачки займаній посаді судді.

Водночас Комісія в тому самому Рішенні рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання щодо можливості судової перевірки рішень ВККС, ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання судді з рекомендацією ВРП звільнити суддю із займаної посади.

Так, наприклад, у постановах від 26 лютого, 9 вересня 2020 року (справи № 9901/637/18, № 9901/859/18) Велика Палата Верховного Суду проаналізувала положення статей 83, 88 Закону № 1402-VIII, статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», Положення № 143/зп-16 та Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджений рішенням ВККС від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16, та констатувала, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар`єри судді, є обов`язковим для виконання, викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.

На думку Великої Палати Верховного Суду, рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.

Оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього «кваліфікаційного» провадження.

Зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП і ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП.

З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Комісії.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС визначені у статті 266 КАС України.

Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом.

За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

За частинами другою, четвертою статті 84 цього Закону за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС.

Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний з рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, має право оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС.

У зв`язку з наведеним, з огляду на передчасне звернення суб`єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 18 червня 2020 року дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Слід також зазначити, що звільнення судді ОСОБА_1 за заявою про відставку, після якого начебто ВРП не може розглядати рекомендації ВККС про звільнення судді на підставі пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, не змінює видової ознаки, юридичної сили, значення та рекомендаційної природи оскаржуваного в цій справі Рішення. Видається очевидним, що після рішення ВРП про звільнення судді у відставку оскаржене Рішення ВККС певним чином втрачає свою актуальність, оскільки кваліфікаційне оцінювання та його наслідки мають відношення тільки стосовно діючого судді, яким позивачка в цій справі перестала бути. Не без того, що й сама процедура кваліфікаційного оцінювання такого судді може потягнути застосування відповідних наслідків, зумовлених фактом існування рішення компетентного органу про звільнення судді у відставку.

Однак треба визнати, що втрата статусу судді й припинення повноважень судді не впливають і не мають впливати на порядок і підстави оскарження рішення ВККС, подібного до того, яке було ухвалено стосовно позивачки, позаяк у розумінні частин другої, третьої статті 88 Закону № 1402-VIII у поєднанні з положеннями частини восьмої статті 101 цього Закону оспорене Рішення ВККС не перестає відноситися до переліку тих, які можуть бути оскаржені тільки після того, як її рішення щодо надання рекомендацій буде реалізоване рішенням компетентного органу, ухваленим за відповідною рекомендацією. Інакше кажучи, звільнення судді у відставку після рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, та внесення до ВРП подання з рекомендацією про звільнення такого судді з посади не перетворює і/чи не відносить оскаржене Рішення ВККС у цій справі до тих, які утворюють самостійний предмет судового спору і підлягають судовому контролю окремо від рішення, яке ухвалюється за відповідною рекомендацією ВККС.

За правилами статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2020 року - без змін.

Керуючись статтями 243 266 312 315 316 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік В. І. ДанішевськаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська