П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 990/120/22
Провадження № 11-99заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу № 990/120/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за апеляційними скаргами Етичної ради та ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року (у складі колегії суддів Мороз Л. Л., Коваленко Н. В., Рибачука А. І., Берназюка Я. О., Стеценка С. Г.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. 09 серпня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо реагування на його заяву та зобов`язати відповідача зняти з розгляду кандидатуру ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
3. Судове рішення мотивовано тим, що частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Натомість Етична рада, до якої заявлено позов у цій справі, є суб`єктом, який відсутній у переліку, визначеному статтею 22 цього Кодексу.
4. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, ОСОБА_1 порушив визначені КАС України правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву необхідно передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому позивачу роз`яснено, що він не позбавлений права на вирішення цього спору адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційних скаргах
6. В апеляційній скарзі Етична рада просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимог пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі у процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів Вищої ради правосуддя, меті Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі - Закон № 1635-IX) та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII). На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.
8. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу шляхом формування документа в підсистемі «Електронний суд», зі змісту якого вбачається подання ним саме апеляційної скарги, в якій він просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та направити справу для розгляду по суті до цього суду.
9. На переконання ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував положень пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» та частини другої статті 25 КАС України.
10. 20 жовтня та 10 листопада 2022 рокувід позивача до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви, в яких він просить закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 01 та 13 вересня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами відповідача та позивача відповідно на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 990/120/22.
12. Ухвалою від 05 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача
13. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначив, що підтримує її в частині вимоги про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та висновку про підсудність цієї справи Верховному Суду як суду першої інстанції, однак не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними в апеляційній скарзі на її обґрунтування.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
18. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
19. Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.
20. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19 дійшла висновку, що юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.
21. Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
22. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Зазначена норма викладена в редакції Закону № 1635-IX, який набрав чинності 05 серпня 2021 року.
23. Цим Законом доповнено розділ VII «Перехідні положення» КАС України пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону № 1635-IX.
24. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.
25. Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Проте вказане не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юридисдикції адміністративного суду.
26. Законом № 1635-IX доповнено також Закон № 1798-VIII статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.
27. Перелік органів, до компетенції яких віднесено вирішення питання про обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, визначено у статті 131 Конституції України, за змістом якої Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з'їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Порядок обрання (призначення) цими органами членів Вищої ради правосуддя визначений статтями 10-13, 16 та 17 Закону № 1798-VIII.
28. Повноваження Етичної ради як органу, покликаного сприяти цим суб'єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя в питаннях встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, визначені у статті 9-1 Закону № 1798-VIII.
29. Зокрема, Етична рада для здійснення своїх повноважень ухвалює та оприлюднює на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя; надсилає органу, що обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, висновок щодо кожного кандидата та список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя (пункти 8, 9 частини двадцятої статті 9-1 Закону № 1798-VIII).
30. Крім цього, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX установлено, що Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.
Порядок та черговість оцінювання відповідності діючих членів та кандидатів у члени Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності визначаються Етичною радою з урахуванням можливості здійснення повноважень Вищою радою правосуддя відповідно до Конституції України.
Для цілей такого оцінювання Етична рада діє відповідно до положень частин одинадцятої - вісімнадцятої, двадцятої, двадцять першої статті 9-1 Закону № 1798-VIII.
За результатами одноразового оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII.
За результатами розгляду мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, може ухвалити таке рішення:
1) про задоволення рекомендації та звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади;
2) про відхилення рекомендації Етичної ради про звільнення члена Вищої ради правосуддя.
Рішення Етичної ради за результатами одноразового оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності оприлюднюються на офіційному вебпорталі судової влади України (абзаци 1-3, 5, 8, 14 пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX).
31. Аналіз наведених норм свідчить про те, що Етична рада є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.
32. Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів Вищої ради правосуддя), а також Президентом України (щодо їх призначення). Відповідно таке рішення суб`єкта обрання чи призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя має правове значення виключно для особи, щодо якої воно постановлене, і може бути оскаржено в судовому порядку лише такою особою.
33. Висновки Етичної ради щодо відповідності або невідповідності кандидатана посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності самі по собі не мають наслідком обрання / призначення на відповідну посаду, а є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом (етапом у процедурі обрання / призначення члена Вищої ради правосуддя), тобто не зумовлюють самостійних правових наслідків, а відтак не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.
34. З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття рішення про обрання / призначення члена Вищої ради правосуддя судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважені приймати з`їзд суддів України, Президент України, Верховна Рада України, з`їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. В іншому випадку може виникати ситуація, за якої оцінка наявності або відсутності підстав для обрання / призначення кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя буде надана до вирішення цього питання компетентним суб`єктом або всупереч волі органу, який сприяє обранню / призначенню членів Вищої ради правосуддя.
35. Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства України дає змогу дійти висновку, що спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів Вищої ради правосуддя), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем. Водночас до предметної юрисдикції адміністративного суду належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради у зв`язку з оцінюванням нею членів Вищої ради правосуддя, як це визначено пунктом 5 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX.
36. Зважаючи на межі апеляційного перегляду, Велика Палата Верховного Суду повторює раніше висловлену позицію про те, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішуватися компетентним на те судом (постанова від 11 серпня 2022 року у справі № 990/54/22), який залежно, зокрема, від предмета позову має ухвалити рішення про відкриття провадження в адміністративній справі чи про відмову у його відкритті.
37. У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому оскаржує допущену, на його думку, бездіяльність Етичної ради щодо реагування на його заяву відносно кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя та у зв`язку з цим просить суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: зняти з розгляду Етичною радою кандидатуру ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя.
38. Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі з урахуванням висновків цієї постанови та положень, визначених пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX. Наведене свідчить про помилковість висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо необхідності передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
39. Розглядаючи подані ОСОБА_1 заяви про закриття провадження у справі у зв'язку з його відмовою від позову, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
40. Згідно з положеннями частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
41. Частиною третьою статті 189 КАС України встановлено, що про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
42. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
43. Під час апеляційного провадження право позивача відмовитись від позову регламентовано положеннями статті 314 КАС України, згідно із якою позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
44. Таким чином, суд апеляційної інстанції наділений процесуальними повноваженнями прийняти відмову позивача від позову під час апеляційного провадження за апеляційними скаргами осіб на судові рішення, якими закінчено розгляд справи. Прийняття відмови від позову та у зв`язку з цим закриття провадження у справі можливе лише у випадку, якщо було таке провадження було відкритим.
45. Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що у справі № 990/120/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії провадження у справі не відкрито. Відповідно, рішення суду чи ухвалу, якими було би закінчено розгляд цієї справи (про задоволення / часткове задоволення позову або ж відмову у його задоволенні, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду), за результатами розгляду цієї справи не постановлено. Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року про передачу справи за підсудністю не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи. Наведене свідчить про те, що у цьому випадку у Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції відсутні повноваження розглядати питання щодо відмови позивача від позову.
46. Частиною першою статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
47. Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
48. Враховуючи викладене, заяви ОСОБА_1 про відмову від позову необхідно повернути заявнику без розгляду, роз`яснивши право подачі заяви про відкликання позовної заяви до суду першої інстанції до моменту ухвалення рішення про відкриття провадження у справі або про відмову у його відкритті.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
49. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають задоволенню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
50. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
51. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 292, 312, 315, 322, 325, пунктом 3 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційні скарги Етичної ради та ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року скасувати, а справу направити до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
3. Заяви ОСОБА_1 про відмову від позову у справі № 990/120/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: В. В. Британчук Г. Р. Крет Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко О. С. Золотніков І. В. Ткач Л. Й. Катеринчук С. П. Штелик В. С. Князєв