ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 991/959/22
провадження № 51-1855км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ «БЕЛЛІФ» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2022 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2022 рокучастково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, його дружині ОСОБА_7 та ТОВ «БЕЛЛІФ».
Це рішення адвокат ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку та просив апеляційний суд поновити йому строк на оскарження рішення.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 10 червня 2022 року відмовила представнику ТОВ «БЕЛЛІФ» у поновленні пропущеного строку.
Своє рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що копію ухвали слідчого судді вказане товариство отримало 22 лютого 2022 року, а тому останнім днем його оскарження є 28 лютого 2022 року, однак представник товариства подав апеляційну скаргу на рішення слідчого судді лише 03 червня 2022 року з пропуском встановленого строку.
При цьому апеляційний суд визнав безпідставним посилання представника на введення в Україні воєнного стану через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та зазначив, що зі змісту клопотання адвоката не вбачається об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини, на які він посилався у своєму клопотанні про поновлення пропущеного строку, які б починаючи з 25 квітня 2022 року перешкодили йому оскаржити ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ведення активних бойових дій на території України, у тому числі і на території Київської області, та введення воєнного стану перешкодило йому, як представнику ТОВ «БЕЛЛІФ», оскаржити ухвалу слідчого судді у визначений законом строк. Зауважує на тому, що апеляційна скарга була подана ним відразу після повернення до м. Києва та відновлення своєї адвокатської діяльності.
Позиції сторін у провадженні
Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги в суді касаційної інстанції, однак у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справа.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства. Ці правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду про накладення арешту на майноТОВ "БЕЛЛІФ" постановлена 14 лютого 2022 року, а її повний текст був оголошений 15 лютого 2022 року. Копія ухвали була направлена учасникам, які не були присутніми у судовому засіданні 16 лютого 2022 року. ТОВ "БЕЛЛІФ" отримало копію ухвали 22 лютого 2022 року, а 03 червня 2022 року представник товариства подав апеляційну скаргу на це рішення разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування цього клопотання адвокат ОСОБА_5 вказував на те, що клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно ТОВ "БЕЛЛІФ" розглянуто слідчим суддею 14 лютого 2022 року в закритому судовому засіданні без виклику представників власників майна. Зі змістом ухвали представник ТОВ "БЕЛЛІФ" ознайомився лише 29 травня 2022 року. Утім, у зв`язку з непереборними обставинами - нападом Російської Федерації на територію України та введенням в Україні воєнного стану ТОВ "БЕЛЛІФ" не мало можливості вчасно подати апеляційну скаргу.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не вбачала передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з огляду на те, що копію узвали слідчого судді представник ТОВ "БЕЛЛІФ" отримав 22 лютого 2022 року. При цьому апеляційний суд вказав на те, що згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року м. Київ з 25 квітня 2022 року не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває у зоні тимчасової окупації, а тому адвокат мав можливість скористатись своїм правом на подання апеляційної скарги у будь-який зручний для нього час, починаючи з цієї дати, та в будь-який зручний для нього спосіб.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
У своєму рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів і такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до позиції Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованої в справах різної спеціалізації (наприклад, справа № 127/2897/13-ц від 21 липня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід ураховувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах цього строку.
Представник ТОВ "БЕЛЛІФ" ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах не навів жодного переконливого обґрунтування наявності в нього об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу після сплину процесуального строку в розумні, максимально стислі терміни, враховуючи те, що робота Вищого антикорупційного суду і під час воєнного стану не була зупинена.
Водночас адвокат ОСОБА_5 в своїй касаційній скарзі лише узагальнено зазначає про те, що працівники ТОВ «БЕЛЛІФ» та адвокати АБ «Сергія Пагера» виїхали з м. Києва, а документи щодо оскарження ухвали слідчого судді та господарської діяльності ТОВ «БЕЛЛІФ» залишились в офісі АБ «Сергія Пагера», проте не указує, які саме обставини безпосередньо йому перешкоджали в найкоротший строк звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді діяв відповідно до приписів статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку.
Рішення апеляційного суду в справі узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною зокрема, в ухвалі від 28 вересня 2022 року (справа № 753/15095/21) та постанові від 20 жовтня 2022 року (справа № 753/11023/13-к).
Наведені представником ТОВ «БЕЛЛІФ» обґрунтування не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для реалізації вказаним товариством права на подання апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому відсутні підстави вважати, що апеляційну скаргу подано представником товариства невідкладно після появи такої можливості.
З огляду на вищезазначене підстав для задоволення касаційної скарги представника ТОВ «БЕЛЛІФ» колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити цьому суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення під час касаційної скарги не встановлено.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 399 419 КПК і є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «БЕЛЛІФ» залишити беззадоволення, а ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2022 року про повернення апеляційної скарги без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3