№ б-23/75-02 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № Б-23/75-02

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020

та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020

у справі № Б-23/75-02

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5"

про визнання недійсним правочину в межах справи про банкрутство

Учасники справи:

представник АТ "НАК "Нафтогаз України" - Лисенко В. О. (адв.);

представник ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" - Колесник К. А. (адв.);

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 15.11.2019 Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1532 про припинення зарахуванням зобов`язання на суму 757.983,65 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин вчинений із порушенням положень статей 601 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Стосовно суми, заявленої відповідачем до припинення, існує судовий спір (справа № 922/2387/19), тому дана сума не є безспірною. Відповідач за відсутності правових підстав здійснив перерахунок ціни природного газу за вже виконаними договорами, в тому числі й за рахунок сплачених сум державними коштами (пільг та субсидій) на підставі спільних протокольних рішень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, Договору про організацію взаєморозрахунків та постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002.

1.3. Відповідач вважає, що сплачена ним у повному обсязі вартість спожитого природного газу за укладеними з позивачем договорами поставки природного газу № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 була здійснена за підвищеною ціною. Різниця у вартості природного газу за регульованими цінами, визначеними постановою КМУ № 315 від 27.04.2016 та попередньою редакцією пункту 16 "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", отримана АТ "НАК "Нафтогаз України" неправомірно та складає 606.931.910,76 грн.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2020, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, позов задоволено, визнано недійсним односторонній правочин ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" - заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1532 про припинення зарахуванням зобов`язання на суму 757.983,65 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1.921,00 грн судового збору.

2.2. Судові рішення мотивовані наступним:

- оспорюваний правочин не відповідає вимогам законодавства;

- відповідач з власної ініціативи, в односторонньому порядку, самостійно здійснив перерахунок отриманого та вже оплаченого природного газу за період поставки з 01.05.2016 по 31.03.2017, використавши регульовані ціни попереднього періоду, а саме ціну, визначену постановою Кабінету Міністрів України на період з 01.10.2015 по 30.04.2016, що вже вичерпала свою дію;

- під час виконання укладених між сторонами договорів про поставку природного газу від 21.12.2015 № 2092/16-ТЕ-32; від 29.09.2016 № 2424/1617-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2425/1617-РО-32 відповідач підписував акти приймання-передачі природного газу, в яких чітко визначено обсяг та ціну реалізації газу, а також укладались спільні протокольні рішення щодо здійснення розрахунків за газ за державні кошти;

- відповідачем не наведено жодної норми чинного законодавства та положень договору, які б дозволяли в односторонньому порядку вносити зміни до істотних умов договорів, які є виконаними.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1. 21.12.2015 між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" (яке у подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України") укладено Договір постачання природного газу № 2092/16-TE-32, за умовами якого (пункти 1.1, 1.2 ) позивач зобов`язався передати у власність відповідачу (Споживачу) у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ на умовах цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

В пунктах 5.1, 5.2 Договору № 2092/16-TE-32 від 21.12.2015 передбачено, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Ціна за 1000 куб.м газу за цим Договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1.770,74 грн, крім того збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ 2% та податок на додану вартість (ПДВ) 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1.806,15 грн, крім того ПДВ -20% - 361,23 грн, всього з ПДВ - 2.167,38 грн.

3.2. Додатковою угодою № 1 від 31.12.2015 до Договору № 2092/16-TE-32 від 21.12.2015 пункти 5.1, 5.2 Договору викладено в новій редакції та визначено, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" установлюються НКРЕКП і є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором у період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1.770,74 грн, крім того ПДВ 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 498,70 грн, крім того ПДВ 20%, всього до сплати з ПДВ - 598,44 грн. Разом до сплати за 1000 куб.м газу - 2.269,44 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2.723,33 грн.

3.3. Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України № 234 від 30.03.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758" до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу № 758 були внесені зміни: в абзаці першому слова і цифри "по 31 березня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 30 квітня 2016 р."; в абзацах другому і четвертому слова "до газотранспортної системи" замінені словами "до магістральних газопроводів".

У зв`язку з цим Додатковою угодою №3 від 31.03.2016 до Договору № 2092/16-TE-32, зокрема пункт 5.2. Договору викладено в новій редакції та визначено, що ціна за 1000 куб.м газу за цим Договором в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1.770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2.124,89 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" до Положення №758 внесені зміни, зокрема, пунктом 2 (підпункт 4) пункт 16 Положення №758 викладений у новій редакції: "НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб. метрів", а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб.метрів".

3.4. 29.09.2016 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 2424/1617-ТЕ-32, згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого постачальник (позивач) зобов`язався поставити Споживачеві (відповідачу) у період жовтня 2016 року - березня 2017 року природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

В пунктах 5.1, 5.2 Договору № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 передбачено, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Ціна за 1000 куб.м газу природного газу за цим Договором становить 4.942,00 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5.930,40 грн.

3.5. 29.09.2016 між відповідачем та позивачем укладено Договір постачання природного газу № 2425/1617-РО-32, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого позивач зобов`язався поставити споживачеві (відповідачу) у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим Договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Ціна за 1000 куб.м природного газу за цим Договором становить 2.471,00 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 2.965,20 грн.

3.6. У спірний період з 01.05.2016 по 31.03.2017 ціна природного газу для ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" визначалася за регульованими цінами відповідно до пункту 16 "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" № 758, в редакції згідно з Постановою № 315 від 27.04.2016.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №826/9665/16, яке набрало законної сили 08.07.2019, постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" була визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016.

З 08.07.2019 втратили чинність положення пункту 5 Постанови № 315 щодо підвищення ціни за 1000 куб.м. газу з 1.770,74 грн до 4.942,00 грн, та було відновлено дію пункту 16 Положення № 758 щодо ціни 1.770,74 грн за 1000 куб.м.

3.7. 02.10.2019 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" складено Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№01-12/1532, згідно з якою на підставі статті 601 ЦК України, частини 1 статті 202, частини 3 статті 203 Господарського кодексу України заявлено про припинення зарахуванням:

- частини грошових зобов`язань АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з повернення грошових коштів, сплачених товариством за поставлений по Договорам від 21.12.2015 № 2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2424/1617-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2425/1617-РО-32 природний газ, правова підстава отримання яких відпала з моменту набрання законної сили рішеннями у справі № 826/9665/16 у сумі 757.983,65 грн.;

- в повному обсязі грошових зобов`язань ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" по оплаті 358.316,32 грн 3% річних; 399.667,33 грн інфляційних втрат (загалом 757.983,65 грн), нарахованих за порушення зобов`язань за договором № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017 (справа № 922/2387/19).

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснило перерахунок отриманого та вже оплаченого ним природного газу за Договорами № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 природного газу в бік зменшення з 945.848.391,60 грн до 338.916.480,84 грн (різниця становить 606.931.910,76 грн).

До заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" додало розрахунки різниці між вартістю природного газу за цінами постанови Кабінету Міністрів України № 315 та попередньою редакцією "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (відносини у перехідний період), згідно якого ПрАТ " Харківська ТЕЦ-5" здійснено перерахунок отриманого природного газу за Договорами № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 за періоди поставок природного газу на загальну суму 945.848.391,60 грн. з 01 травня 2016 року по березень 2017 року включно.

Дана заява отримана АТ "НАК "Нафтогаз України" 07.10.2019 за вх.№5713/18-19.

3.8. Вимога НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Харківська ТЕЦ -5" на суму 757.983,65 грн (358.316,32 грн 3% річних + 399.667,33 грн інфляційних, нарахованих за порушення договірних зобов`язань) виникла на підставі укладеного та підписаного договору постачання природного газу № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017. На виконання умов Договору, НАК "Нафтогаз України" передав у власність ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" природний газ на загальну суму 82.551.168,00 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Спір, який виник між НАК "Нафтогаз України" і ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на суму 757.983,65 грн., розглядається у судовому порядку (справа № 922/2387/19).

Спір за вимогами АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" коштів за договором постачання природного газу № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017, зокрема про стягнення 358.316,32 грн 3% відсотків річних та 399.667,33 грн втрат від інфляції судом не вирішено.

В частині суми, яку заявлено ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" до припинення згідно спірної заяви, існує судовий спір, а отже така сума не є безспірною у розумінні вимог статті 601 ЦК України. Окрім того, спірним є і сам факт існування зобов`язань АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", обсяг яких останнє підтверджує відповідним розрахунком, здійсненим на підставі перерахунку вартості природного газу за виконаними договорами, що також фактично унеможливлює зарахування таких вимог як зустрічних.

Суди встановили наявність на момент вчинення оспорюваного правочину передбачених статтею 602 ЦК України умов, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

3.9. За Договорами постачання природного газу № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 сторони зі спору виконали взяті на себе зобов`язання, зокрема постачальник поставив споживачу, який той прийняв та оплатив. Отже, на момент вирішення спору договори виконані та припинили свою дію в частині поставки газу та розрахунків за використаний газ.

Відповідач схвалив та прийняв умови договорів до виконання, зокрема прийняв поставлений позивачем природний газ за спірною ціною, підписав акти приймання-передачі природного газу та провів оплату прийнятого природного газу.

При укладенні сторонами спору договорів на постачання природного газу їх умови в частині визначення ціни відповідали вимогам чинного на той момент законодавства, договір у подальшому був виконаний сторонами, тобто настали наслідки, які сторони очікували від його укладення.

Натомість, як вбачається з розрахунку ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", останнім за період поставок з травня 2016 по березень 2017 року були використані регульовані ціни іншого періоду, а саме ціну, визначену на період з 01.10.2015 по 30.04.2016.

Проте положення попередніх постанов Кабінету Міністрів України, які визначали інші ціни продажу природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" для відповідних споживачів, не можуть застосовуватися, оскільки їх дія була обмежена чіткими часовими проміжками, визначеними у них.

3.10. Доводи відповідача про те, що з 27.04.2016 застосування державних регульованих цін на природний газ в сумі 4942,00 грн. з ПДВ за 1000,00 куб.м для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та в сумі 2471,00 грн. (без ПДВ) за 1000,00 куб.м для виробництва теплової енергії для релігійних організацій не відповідає вимогам частини 1 статті 191 ГК України, частини 3 статті 12, частини 1 статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення", пунктів 3, 16 Положення №758 відхилено судами, оскільки здійснення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перерахунку вартості поставленого природного газу з травня 2016 по березень 2017 року за ціною, визначеною на попередній період з 01.10.2015 по 30.04.2016, є безпідставним та не ґрунтується на жодних нормах права.

Регульовані ціни продажу АК "НАК "Нафтогаз України" природного газу, зокрема виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, встановлюються спеціальними постановами Кабінету Міністрів України, які діють виключно в межах визначених у них строків.

Твердження ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про необхідність проведення перерахунку вартості спожитого природного газу, у зв`язку з набуттям чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 826/9665/16, яким визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015", відхилено судами, оскільки визнання у судовому порядку протиправним правового акта органу державної влади не має правовим наслідком автоматичне здійснення перерахунку вартості отриманого та оплаченого природного газу за цінами, що були визначені Кабінетом Міністрів України на попередній період.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 25.06.2020 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області віл 18.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України".

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Суди попередніх інстанцій невірно застосували до спірних відносин статті 525 615 ЦК України, не застосували норми частини 1 статті 191 Господарського кодексу України, частини 3 статті 12, частини 1 статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення", пункти 3, 16 Положення №758, та помилково виходили з того, що узгодження сторонами регульованої Державою ціни має правове значення у випадку визнання адміністративним судом нечинним нормативно-правового акту державного органу про її затвердження.

5.2. Суди дійшли помилкового висновку про те, що при укладанні сторонами договорів від 21.12.2015 №2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 №2424/1617- ТЕ-32, від 29.09.2016 №2425/1617-РО-32 їх умови в частині ціни відповідали вимогам чинного на той момент законодавства.

5.3. Суди необґрунтовано заперечили правомірність здійснення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перерахунку вартості природного газу за попередніми цінами у зв`язку з втратою з 27.04.2016 чинності постановою Кабінету Міністрів України №315 щодо підвищення цін та помилково виходили з недостатності судових рішень у справі №826/9665/16 для такого перерахунку.

5.4. В оскаржених рішеннях суди дійшли помилкового висновку про необґрунтоване застосування відповідачем при здійсненні розрахунку різниці між вартістю природного газу з використанням визначених постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 регульованих цін, що діяли до 01.05.2016.

5.5. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що при здійсненні розрахунку за отриманий ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за договорами від 21.12.2015 №2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 №2424/1617-ТЕ-32 природний газ, частина його вартості була сплачена відповідачем за рахунок державного бюджету України є помилковим.

6. Узагальнені доводи інших учасників у справі щодо касаційної скарги

6.2. АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржені судові рішення без змін як такі, що ухвалені судами попередніх інстанцій з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, АТ "НАК "Нафтогаз України" звертав увагу Суду на наступне:

- оскаржений правочин відповідача вчинений з порушенням норм статей 601 602 ЦК України;

- в частині суми, заявленої відповідачем до припинення, за вимогами АТ "НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", існував судовий спір, що спростовує доводи відповідача про безспірність таких вимог;

- в частині вимог ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" до АТ "НАК "Нафтогаз України", відповідачем було здійснено перерахунок вартості поставленого та оплаченого природного газу за укладеними між сторонами договорами без будь-якого узгодження з позивачем та без правових підстав для такого перерахунку і внесення відповідних змін;

- відповідачем безпідставно здійснено перерахунок ціни природного газу за вже виконаними договорами;

- у АТ "НАК "Нафтогаз України" відсутні будь-які зобов`язання перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5";

- у відповідача не було правових підстав вважати, що АТ "НАК "Нафтогаз України" отримано неправомірну вигоду;

- наданим відповідачем розрахунком різниці між вартістю природного газу не можуть підтверджуватися будь-які майнові вимоги;

- відповідач намагається здійснити погашення своєї частини заборгованості шляхом зарахування, зокрема, за рахунок сплачених сум державними коштами (пільг та субсидій) та відповідно на підставі підписаних Спільних протокольних рішень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, договору про організацію взаєморозрахунків та постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі № Б-23/75-02 за касаційною скаргою ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020. Призначено розгляд касаційної скарги на 18.08.2020 о 12:30.

В судових засіданнях представник ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити.

Представник АТ "НАК "Нафтогаз України" заперечував проти доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.08.2020 оголошено перерву до 25.08.2020 о 14:00.

7.2. 25.08.2020 до Верховного Суду від ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № Б-23/75-02 до набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі № 826/9665/16.

Представник ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник АТ "НВАК "Нафтогаз України" заперечував проти поданого клопотання, зазначаючи про його необґрунтованість, просив суд в задоволенні клопотання відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для зупинення касаційного провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2020 в задоволенні клопотання ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" було відмовлено.

Інших заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 25.08.2020, від учасників у справі не надійшло.

Учасники у справі підтримали пояснення по суті спору і касаційної скарги, надані у попередньому судовому засіданні.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

8.1. Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем існували правовідносини з поставки природного газу на підставі укладених договорів № 2092/16-TE-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016, № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016.

На виконання вказаних договорів позивач постачав відповідачу природний газ у погоджених сторонами обсягах та за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), яка встановлювалася постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Відповідач прийняв поставлений позивачем природний газ, підписав відповідні акти приймання-передачі природного газу та здійснив його оплату. Отриманий природний газ використовувався відповідачем для виробництва теплової енергії для релігійних організацій, а також для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У жовтні 2019 року відповідач звернувся до позивача із заявою вих.№01-12/1532 від 02.10.2019, в якій на підставі статті 601 ЦК України, частини 1 статті 202, частини 3 статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) заявив про припинення зарахуванням:

- частини грошових зобов`язань АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з повернення грошових коштів, сплачених товариством за поставлений по Договорам від 21.12.2015 № 2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2424/1617-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2425/1617-РО-32 природний газ у сумі 757.983,65 грн, правова підстава отримання яких відпала з моменту набрання законної сили рішеннями у справі № 826/9665/16;

АТ "НАК "Нафтогаз України" оскаржило заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" до суду та просило визнати її недійсною, як односторонній правочин, вчинений з порушенням вимог статей 601 602 ЦК України.

Згідно з приписами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, для правильного вирішення спору у цій справі дослідженню та оцінці підлягають обставини щодо наявності підстав для застосування статей 601 602 ЦК України до правовідносин сторін та припинення зобов`язань сторін зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

8.2. За своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено у статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів звертається до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 911/483/18, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 28.01.2020 у справі № 910/12738/18, згідно з якою вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути:

- зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Крім цього, між сторонами не повинно бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, згідно з якою наслідком здійснення такого правочину, як зарахування зустрічних однорідних вимог, є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

8.3. Як зазначалося вище, згідно із заявою ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зарахуванню шляхом припинення підлягають: частина грошових зобов`язань АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з повернення грошових коштів, сплачених за поставлений по Договорам від 21.12.2015 № 2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2424/1617-ТЕ-32, від 29.09.2016 № 2425/1617-РО-32 природний газ у сумі 757.9836,65 грн, а також в повному обсязі грошові зобов`язання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" по оплаті 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 757.983,65 грн, нарахованих за порушення зобов`язань за договором № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017 (справа № 922/2387/19).

У з`ясуванні питання щодо можливості припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог колегія суддів враховує, що умовами, за наявності яких можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість та безспірність вимог, які зараховуються, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін "прозорість вимог"), від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, від 11.09.2019 у справі № 910/21648/17).

Натомість вимоги у зобов`язаннях, про припинення яких ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" було подано заяву до АТ "НАК "Нафтогаз України", не відповідають наведеним умовам.

Так, по грошовим зобов`язанням ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" по оплаті 358.316,32 грн 3% річних та 399.667,33 грн інфляційних втрат, що разом складає 757.983,65 грн, нарахованих за порушення зобов`язань за договором № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017, триває судовий розгляд у справі № 922/2387/19, а тому вказана у заяві про зарахування сума 757.983,65 грн не є безспірною у розумінні вимог статті 601 ЦК України, про що вірно вказали у своїх рішеннях суди попередніх інстанцій.

В частині зобов`язань АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", які ґрунтуються на здійсненому відповідачем перерахунку отриманого та вже оплаченого ним природного газу за договорами № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 в бік зменшення з 945.848.391,60 грн до 338.916.480,84 грн, ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" зазначало про те, що за вказаними договорами здійснено оплату вартості спожитого природного газу за завищеною ціною, внаслідок чого АТ "НАК "Нафтогаз України" неправомірно отримано кошти у розмірі 606.931.910,76 грн, які становлять різницю у вартості природного газу за регульованими цінами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016, та попередньою редакцією пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

В обґрунтування наведених доводів ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" посилалося на ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 04.03.2019 у справі № 826/9665/16, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, яким визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015".

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

8.4. Правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України "Про ринок природного газу", відповідно до статті 11 якого з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі обов`язки були покладені на АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з "Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (далі - Положення № 758), відповідно до преамбули якого Положенням визначено обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції, та з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Положення № 758 діяло з 01.10.2015 і окремими постановами Кабінету Міністрів України до нього вносилися зміни, зокрема, щодо рівня ціни, за якою АК "НАК "Нафтогаз України" здійснює закупівлю газу для населення та інших вразливих категорій, методики ціноутворення (формули) та рівня відпускних цін для населення та виробників теплової енергії, а також кінцевих тарифів. Ці ціни встановлювалися на певні періоди часу.

Тобто, регульовані ціни продажу АК "НАК "Нафтогаз України" природного газу встановлюються спеціальними постановами Кабінету Міністрів України, які діють виключно в межах визначених у них строків, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях.

Про обов`язковість до виконання постанов і розпоряджень, виданих Кабінетом Міністрів України в межах своєї компетенції, зазначено у статті 117 Конституції України.

Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку природного газу, визначена у статті 59 Закону України "Про ринок природного газу", яка відносить до правопорушень на ринку природного газу невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Оскільки на момент виконання сторонами договорів поставки природного газу в частині проведення розрахунків за отриманий газ, постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758" була чинною, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що названа постанова не могла не враховуватися АТ "НАК "Нафтогаз України" при визначенні ціни природного газу, який він зобов`язаний був поставити ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", чим спростовуються твердження скаржника про неправомірне отримання АТ "НАК "Нафтогаз України" вартості газу за завищеними цінами.

8.5. Відносно заперечення скаржником відповідність умов укладених між сторонами договорів від 21.12.2015 №2092/16-ТЕ-32, від 29.09.2016 №2424/1617- ТЕ-32, від 29.09.2016 №2425/1617-РО-32 в частині визначення ціни природного газу вимогам законодавства, чинного на момент їх укладення (пункт 7.2 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Норми статті 180 ГК України визначають, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

За умовами укладених між сторонами договорів передбачалося здійснення поставки природного газу саме за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), яка встановлювалася постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758. Окрім того, сторони погодили внесення змін і доповнень до договорів у письмовій формі шляхом складання додаткових угод або окремих угод, які підписуються уповноваженими представниками сторін, що тобто можливість односторонньої зміни умов договору .

З наведеного слідує, що при укладенні договорів № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 сторони досягли згоди по всім істотним умовам, зокрема і щодо ціни природного газу та порядку її формування, що не спростовано скаржником. Доказів оскарження відповідачем укладених договорів повністю або в певній частині до суду та визнання їх недійсними не надано.

Отже, виконуючи умови укладених договорів, ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" приймало поставлений АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ, підписувало акти приймання-передачі природного газу, в яких визначалися обсяги та ціна його реалізації, а також здійснювало оплату газу, що свідчить про схвалення та прийняття до виконання умов укладених між сторонами договорів з урахуванням внесених до них змін, в тому числі і щодо ціни природного газу.

Виконання ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" та АТ "НАК "Нафтогаз України" умов договорів № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016, № 2425/1617-РО-32 підтверджує настання наслідків, які сторони очікували від їх укладення.

Наведене у сукупності підтверджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що при укладенні сторонами договорів постачання природного газу № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 їх умови в частині визначення ціни відповідали вимогам чинного на той момент законодавства.

8.6. Відносно доводів скаржника про наявність передумов та правомірність здійснення ним перерахунку вартості природного газу, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, регульовані ціни продажу АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу, зокрема виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, встановлюються спеціальними постановами Кабінету Міністрів України, які діють виключно в межах визначених у них строків.

В заяві про зарахування зустрічних вимог відповідач послався на те, що рішенням Окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі № 826/9665/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016, якою визначалася ціна на природний газ, поставлений у період з травня 2016 рок по березень 2017 року за укладеними між сторонами договорами № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в розрахунку різниці вартості природного газу за період поставок з травня 2016 року по березень 2017 року ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" використано регульовані ціни іншого періоду, а саме ціну, визначену на період з 01.10.2015 по 30.04.2016.

Однак у даному конкретному випадку положення попередніх постанов Кабінету Міністрів України, які визначали інші ціни продажу природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" для відповідних споживачів, не можуть застосовуватися, оскільки їх дія була обмежена чіткими часовими проміжками, визначеними у них.

Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржених рішеннях, у Положенні №758 чітко зафіксовано, що на період з 01.05.2016 по 31.03.2017 (включно) регульована ціна для виробників теплової енергії встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України. Таким рішенням і була постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 №315 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758", якою було встановлено регульовану ціну продажу АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню на вказаний вище період, та яка підлягала обов`язковому врахуванню і виконанню АТ "НАК "Нафтогаз України" в силу закону.

Визнання протиправним у судовому порядку правового акта органу державної влади не має наслідком автоматичне здійснення перерахунку вартості отриманого та оплаченого природного газу за цінами, що були визначені Кабінетом Міністрів України на попередній період. До того ж, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 вищезгадані судові рішення у справі № 826/9665/16 скасовані, а справу скеровано до Окружного адміністративного суду на новий розгляд, що додатково до вже викладеного у цій постанові спростовує доводи відповідача про отримання АТ "НАК "Нафтогаз України" неправомірної вигоди за укладеними з відповідачем договорами постачання природного газу № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016, у зв`язку із застосуванням та виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315.

Окрім того, суди попередніх інстанцій встановили, що за договорами постачання природного газу № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 сторони виконали взяті на себе зобов`язання як з поставки газу, так і з його оплати.

Враховуючи, що на момент вирішення спору вказані договори виконані та припинили свою дію в частині поставки газу та розрахунків за використаний газ, зміна ціни придбаного газу не відповідає приписам частини третьої 632 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Також згідно зі встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, при здійсненні розрахунку за отриманий ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" природний газ, частина вартості була сплачена за рахунок коштів державного бюджету України (пільг і субсидій), що відповідачем не спростовано.

Таким чином, зміна відповідачем з власної ініціативи в односторонньому порядку істотної умови укладених з позивачем договорів, які є виконані, в частині ціни шляхом здійснення в односторонньому порядку перерахунку вартості спожитого природного газу та подання заяви про зарахування вимог за згаданими договорами є безпідставним та не ґрунтується на нормах права.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 915/1865/19.

Дійшовши вказаних висновків, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги, викладені в пунктах 5.1, 5.3-5.5 цієї постанови.

8.7. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій були встановлені наступні обставини:

- наявність волевиявлення сторін на укладення договорів поставки природного газу та досягнення згоди щодо всіх істотних умов, встановлених для даного виду договорів, зокрема щодо ціни;

- в договорах № 2092/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, № 2424/1617-ТЕ-32 від 29.09.2016 та № 2425/1617-РО-32 від 29.09.2016 не передбачено можливість зміни їх умов в односторонньому порядку;

- вказані договори є виконані сторонами та припинили свою дію в частині поставки газу та розрахунків за газ;

- використання регульованої ціни продажу природного газу встановлюються спеціальними (окремими) постановами Кабінету Міністрів України, які діють виключно в межах визначених у них строків;

- не допущення зміни ціни в договорі після його виконання в силу закону;

- наявність судового спору по грошовим зобов`язанням ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" з оплаті 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 757.983,65 грн, нарахованих за порушення зобов`язань за договором № 1202/1718-КП-32 від 22.09.2017 (справа № 922/2387/19);

- заперечення АТ "НАК "Нафтогаз України" наявності будь-яких зобов`язань перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5".

Наведені обставини свідчать про відсутність у спірних правовідносинах сторін безспірності вимог, які зараховуються, та визнання іншої стороною зарахування зустрічних однорідних вимог, як необхідної передумови для застосування статті 601 ЦК України, та підтверджує правильність висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

Звертаючись з касаційною скаргою, ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" не довело неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, як необхідної передумови для скасування чи зміни оскаржених судових рішень.

За результатами перегляду судових рішень у цій справі, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами попередніх інстанцій, з правильним застосуванням до них норм матеріального права та відсутністю порушень норм процесуального права.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Г ПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Г ПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень у цій справі.

Судовий збір, пов`язаний з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі № Б-23/75-02 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков