Згадування в судовій практиці
Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях
1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
{Частина перша статті 189 в редакції Закону № 5007-VI від 21.06.2012 }
2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
{Частини третю і четверту статті 189 замінено однією частиною згідно із Законом № 5007-VI від 21.06.2012 }