Згадування в судовій практиці

502/574

Стаття 384. Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу

1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -

караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Примітка. Особа підлягає кримінальній відповідальності за вчинення нею діянь, передбачених статтями 384-386 цього Кодексу, також у випадках вчинення таких діянь у провадженні, що здійснюється Міжнародним кримінальним судом.

{Стаття 384 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2456-IV від 03.03.2005 , № 890-VI від 15.01.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2009 від 10.09.2009 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2677-VI від 04.11.2010 , № 245-VII від 16.05.2013 , № 2136-VIII від 13.07.2017 , № 2147-VIII від 03.10.2017 , № 720-IX від 17.06.2020 , № 3342-IX від 23.08.2023 , № 4012-IX від 09.10.2024 }

502/574